Справа № 177/2820/24
провадження 2-п/216/8/26
іменем України
05 березня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,
за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №6 м. Кривого Рогу, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року у справі №177/2820/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною заявою про перегляд заочного рішення суду від 08 квітня 2025 року у справі №177/2820/24. В обґрунтування заяви відповідач зазначила, що матеріалів позову ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» вона не отримувала. Про існування оскаржуваного рішення дізналася з повідомлення, що надійшло через портал «Дія». Повний текст заочного рішення відповідачка отримала 19.12.2025 року в приміщенні суду. В якості обґрунтування підстав для скасування заочного рішення зазначила про те, що вона вважає, що на період дії воєнного стану позивачем неправомірно нараховано штрафи та пеню на суму договору, а також не погоджується із нарахованими відсотками, тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. З огляду на вищевикладене просила суд скасувати заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року у цій справі та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою суду від 15.01.2026 року заява про перегляд заочного рішення суду від 08.04.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишена без руху, з наданням заявнику строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
16.02.2026 року відповідач надала до суду документи на усунення недоліків. Крім того, в своїй заяві прохала поновити процесуальний строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року відповідачу поновлено процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до розгляду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 08.04.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено судове засідання на 05 березня 2026 року о 10 год. 00 хв.
Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.
Сторони по справі до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Заявник ОСОБА_1 надала письмову заяву про розгляд заяви про скасування заочного рішення у її відсутність, також заперечує проти позовних вимог позивача.
Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вимоги заяви про перегляд заочного рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 284 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 284 ЦПК України закріплено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно трьох наведених умов.
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, судом встановлено, що 08.04.2025 р. у справі №177/2820/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024 місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4-А, офіс 10), заборгованість за кредитним договором № 154085391 від 22.04.2021 року у розмірі 65 343,16 грн. (шістдесят п'ять тисяч триста сорок три гривні 16 коп.), понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.) та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять два гривні 40 коп.).
Відповідача відзив на позов не подавала, в жодне судові засідання не з'явилася, судові повістки направлені їй за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує. Крім того, відповідачка про судовий розгляд справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення на вебпорталі судової влади України. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, не надала суду жодної заяви або клопотання.
На адресу відповідача по справі було надіслано копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви з доданими до неї додатками, повістки, що підтверджено наявним у справі супровідними листами.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Також слід відзначити, що Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, зазначено: у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Крім того, обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання закріплений і у національному законодавстві (стаття 131 ЦПК України).
За приписами ч.8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Згідно вимог ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Перешкод для здійснення розгляду справи та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Таким чином, судом було вжито належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, останній був обізнаний про наявність зазначеного судового провадження, мав можливість реалізувати права судового захисту своїх прав та інтересів.
Будь-яких нових доказів, які б потребували перевірки та могли б вплинути на результат вирішення цієї справи, заявником не надано.
При ухваленні заочного рішення судом було дотримано вимог ст. 280 ЦПК України, серед яких відповідача було сповіщено про дату та час судового засідання. Всупереч судового виклику до суду відповідач без поважних причин не з'являвся в судові засідання та відповідних клопотань з приводу своєї неявки до суду не надав. Згідно заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що заявник аргументує саме свою правову позицію, яка стосується більш вирішення саме позовних вимог.
З вищенаведеного випливає, що заявником не наведено та не подано суду жодних доказів, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
З огляду на вище викладене, судом не встановлено, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин. Крім того, відсутнє посилання відповідача на докази, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а його доводи щодо безпідставності позовних вимог ґрунтуються виключно на переоцінці доказів та припущеннях.
Заперечення відповідача проти нарахування відсотків по кредитному договору не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до Договору Сторони погодили наступні умови кредитування:
Згідно із п. 1.2. та 1.3. кредитного договору № 154085391 від 22.04.2021 Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.
Пунктом 1.3. Договору, сторони погодили, що становлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов?язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 124,10 (сто двадцять чотири цілих одна десята) процентів річних, що становить 0,34 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 515,69 (п?ятсот п?ятнадцять цілих шістдесят дев?ять сотих) процентів річних, що становить 1,41 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
1.4.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п?ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов?язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов?язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду умовах п. 1.3. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної» ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Згідно із п.1.7. Договору, сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.7.1. зобов?язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов?язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев?яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев?ять цілих п?ять десятих) процентів річних, що становить 2 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Крім того, суд зазначає, що не погоджується з посиланням відповідача на неправомірно нараховані штрафи та пеню на суму заборгованості, з огляду на наступне.
У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Отже, вказана норма передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими відсотками, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов'язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.
У даному випадку позивач вимогу про стягнення відсотків, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов'язань (штрафи, пеня) не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути відсотки за правомірне користування кредитними коштами. Розмір таких відсотків був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідачка, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що у даній справі нарахування кредитодавцем відсотків за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Надані позивачем докази, є належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.
А тому суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає та слід залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку із відсутністю законних підстав для скасування заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення.
При цьому суд роз'яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258-260, 280-288 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року у справі №177/2820/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Чирський