26 березня 2026 рокусправа № 380/19140/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних №13008639/35227297 від 24.06.2025 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація» у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №13 від 18.06.2024;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 18.06.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація», датою її подання на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем сформовано та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №13 від 18.06.2024 проте, її реєстрацію було зупинено з підстав відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Позивач вказав, що надав податковому органу усі необхідні пояснення та документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по вказаній податковій накладній. Проте, податковий орган не врахував надані позивачем пояснення та документи і прийняв оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Вважаючи, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що вказана в квитанції підстава зупинення реєстрації податкової накладної №13 від 18.06.2024 містить посилання на конкретний критерій ризиковості, визначений у пункті 1 Додатку 3 до Порядку №1165 та зазначено які дії має вжити платник податків з метою реєстрації податкової накладної. Представник відповідача також зазначає, що положеннями пункту 11 Порядку №1165, яким визначені реквізити квитанції, не передбачено, що така квитанція повинна містити конкретний перелік документів, натомість пункт 11 Порядку №1165 містить виключно вимогу щодо зазначення в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Зауважує, що рішення Комісії є обґрунтованим, оскільки платником податків не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.
Додатково зазначає, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
З огляду на викладене просить у позові відмовити в повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 35227297 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом із вказаного реєстру.
Із зазначеного витягу також слідує, що видами діяльності ТОВ “АБВ Механізація» є: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Між ТОВ “АБВ Механізація» (продавець) та ТОВ “Будівельна компанія “ВІАКОМ» (покупець) укладено Договір №24/01/2023М від 24.01.2023.
За умовами цього Договору, Продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність Покупця товар - будівельні матеріали, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар. Ціна товару визначається сторонами в накладних. Оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок Продавця в повному обсязі. Вивезення товару здійснюється автотранспортом Покупця.
ТОВ “АБВ Механізація» за видатковою накладною №51 від 18.06.2024 відвантажено (реалізовано) на користь ТОВ “Будівельна компанія “ВІАКОМ» Бітум нафтовий дорожній МГ і СГ, рідкий кількістю 0,015 т та суміш асфальтобетонна гаряча і тепла, верхній шар, дрібнозерниста, тип А, марка 1, загальна вартість склала 112 009,44 грн з ПДВ.
Оплата відповідно до умов договору здійснена 31.07.2024 на суму 246 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками.
Позивачем відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну №13 від 18.06.2024 року на суму 111009,44 грн у т. ч. ПДВ 18668,24 грн, яку направлено на реєстрацію. Проте реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена на підставі того, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник “D»=.22,6693%, “Рпоточ»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів. Вказані обставини підтверджуються квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9199843120 від 17.07.2024.
За результатами отриманої квитанції позивачем 10.06.2025 направлено пояснення щодо реальності здійснення господарської операції по податковій накладній реєстрація якої була зупинена, до якого долучено 20 додатків, зокрема: товарно-транспортні накладні, банківські виписки, оборотно-сальдову відомість, видаткові накладні, договір, рахунок, штатний розпис, сертифікат на бітум.
17.06.2025 Комісією з питань реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень/додаткових документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
20.06.2025 подано додаткові пояснення та копії документів.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2025 за № 13008639/35227297 відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 18.06.2024 у зв'язку із ненаданням/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. У вказаному рішенні у графі “Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: “Відсутні специфікації до договорів, сертифікати відповідності, відомості щодо місць зберігань товару».
Не погодившись із таким рішенням Комісії, позивачем подано скаргу на зазначене рішення, за результатами розгляду якого прийнято рішення №13008639/35227297 від 24.06.2025, яким скаргу ТОВ “АБВ Механізація» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач стверджує, що ним дотримано усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, надано додаткові пояснення та додаткові документи на вимогу відповідача. Вважає, що йому протиправно відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, у зв'язку з чим він звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За змістом п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За правилами абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абз.абз.1, 2, 5, 10 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктами 13-14 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно із п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Аналогічні норми містяться у п.201.16 ст.201 ПК України, за змістом яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
За визначенням п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до абз.1 п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком №1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Так, відповідно до пункту 8 зазначених Критеріїв визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520.
Як видно з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №13 від 18.06.2024 в ЄРПН зазначено те, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям управлінь ДПС регіонального рівня винести відповідного платника податків на розгляд Комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Втім, суд зазначає, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган не навів навіть примірного переліку документів, які слід подати платнику податків для реєстрації податкової накладної №13 від 18.06.2024, тому платник в цій ситуації змушений був діяти на власний розсуд щодо подання документів в підтвердження реальності господарської операції за податкової накладної.
У постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Проте, як свідчить зміст квитанції від 17.07.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН №13 від 18.06.2024, контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірних податкових накладних стала можливою. Податковий орган лише вказав перелік документів згідно з п.5 Порядку №520, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам, які встановлені п.11 Порядку №1165.
З огляду на викладене у сукупності, суд уважає, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкової накладної №13 від 18.06.2024 в ЄРПН.
Відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно з п.4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
За змістом п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд враховує, що вжите у цій нормі словосполучення “може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що “документи, які не надано» необхідно підкреслити. А, отже, контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.
Водночас, відповідно до пункту 9 Порядку №520 зі змінами, які набрали чинності 08.03.2023, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Зі змісту рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд встановив, що контролюючим органом прийнято рішення з підстав “ненадання/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Отже, контролюючий орган не вказав, які недоліки мають документи подані позивачем, на підтвердження господарських операцій, що вказані у податковій накладній.
Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів підтверджують право позивача на складення податкових накладних по господарських операціях позивача із ТОВ “Будівельна компанія “ВІАКОМ» та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації податкової накладної №13 від 18.06.2024 в ЄРПН позивач надав контролюючому органу копії первинних документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну. Крім того, надано пояснення, в т.ч. - додаткові (після отримання повідомлення контролюючого органу), до яких додано ті первинні документи, які на переконання позивача є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Даючи оцінку вищевказаним письмовим поясненням з копіями первинних та інших документів, суд вважає, що вони у повній мірі відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом ТОВ “Будівельна компанія “ВІАКОМ» та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.
У контексті викладеного суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 12.02.2025 у справі №140/5463/23 та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Суд також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13.03.2023 у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судами було встановлено, що згідно з наданих первинних документів позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.
З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
При цьому суд не відходить від усталеної позиції Верховного Суду, згідно якої, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПКК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
До всього, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Отже, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Тому, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкової накладної, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в спірному випадку зроблено не було.
Враховуючи наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкової накладної, суд приходить висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкової накладної. Натомість, всупереч ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірного у справі акта індивідуальної дії.
За таких обставин, оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №13008639/35227297 від 24.06.2025, за яким позивачу відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №13 від 18.06.2024, не відповідає критеріям, які визначені у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та в контексті яких суд має надавати оцінку оскаржуваним рішенням, діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а тому їх належить визнати протиправними та скасувати.
Тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №13 від 18.06.2024, суд враховує таке.
Згідно вимог п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, обов'язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.
В той же час, суд звертає увагу, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
За приписами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №13 від 18.06.2024, в ЄРПН, суд не встановив.
За змістом ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №13 від 18.06.2024, подану ТОВ “АБВ Механізація», датою її подання на реєстрацію.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права платника податку узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №440/3706/23 та від 12.04.2024 у справі №380/14551/23. Натомість, зобов'язання Державної податкової служби України до вчинення дій щодо повторного розгляду спірного питання реєстрації податкової накладної не вичерпуватиме спір.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з кожного відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №13008639/35227297 від 24.06.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 18.06.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 18.06.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація», датою її подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АБВ Механізація» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна