26 березня 2026 року № 280/4573/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальність «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,
встановив:
Рух справи
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд:
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лисенка, буд.13, код ЄДРПОУ 31673441) за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ, на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1 284 586,93 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем не виконаний встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, відповідачем самостійно не сплачено адміністративно-господарську санкцію. У зв'язку з цим, за вказане порушення відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція в сумі 1269856,59 грн, яку він повинен був сплатити. У визначений законом строк відповідач адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю України нараховано пеню в розмірі 14730,34 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2025 позовну заяву передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 (суддя
ОСОБА_1 ) позовну заяву залишено без руху.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2025 №246/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Вісьтак М.Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено строк для надання відзиву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 від Запорізького обласного центру зайнятості витребувано відомості (у формі довідки) стосовно звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» (ідентифікаційний код 31673441, місцезнаходження: Київська область, с. Щасливе, вул.. Лисенка, буд. 13) до територіального центру зайнятості з повідомленням про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році та 2023 році; належним чином засвідчені копії звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» до територіального центру зайнятості упродовж 2022 року та 2023 року; інформацію про випадки відмови відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за їх зверненнями та/або за направленнями відповідних органів державної служби зайнятості.
20.03.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли витребувані докази.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, просить у позові відмовити з огляду на наступне.
В 2023 році відповідач повинен був створити три робочі місця для інвалідів. З метою дотримання вимог законодавства України ТОВ «ФК «ЗОРЯ» 28.12.2022 видано наказ №02/12 «Про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» та наказ №12шр про затвердження штатного розпису, який вводився в дію з 01.01.2023, згідно з яким з 01 січня 2023 року вводились посади для осіб з інвалідністю, задіяних саме у футбольній діяльності: лікаря спортивного юнацької команди, тренера-методиста юнацької команди, тренера з футболу юнацької команди та оператора відеозапису. Після кадрових змін в зимове трансферне вікно та у зв'язку з проходженням атестації футбольного клубу для допуску до участі в новому змагальному сезоні, відповідачем було затверджено новий штатний розпис, який вводився в дію з 01.03.2023. У зв'язку з цим 29 грудня 2022 року, а потім 01 березня 2023 року відповідачем до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості подавались Звітність за формою №3-ПН (інформація про попит на робочу силу (вакансії)). Звітність за формою №3-ПН (інформація про попит на робочу силу (вакансії)) від 29.12.2022 знаходилась в офісі клубу за адресою місцезнаходження (м. Запоріжжя, пров. Оздоровчий, 2 - адмінбудівля комплексу спортивного стадіону Торпедо). Внаслідок нічного ракетного обстрілу міста Запоріжжя 18 жовтня 2023 року постраждала спортивна інфраструктура - футбольний стадіон "Торпедо" з його адмінбудівлею, а частина документації відповідача, в т.ч. примірник звітності від 28.12.2022 - були пошкоджені до стану неможливості відновлення та використання в подальшому. Відповідач також вказує, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього. Вважає, що відповідач виконав обов'язок щодо виділення і створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2023 році та повідомив центр зайнятості про виникнення вакансій.
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» 08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лисенка, буд.13, код ЄДРПОУ 31673441) зареєстровано в якості юридичної особи 12.09.2001 про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З'ясовано, що відповідно до Розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового спаду середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2023 рік склала 82 особи.
Відповідно до наказу №02/12 від 28.12.2022 «Про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» ТОВ «ФК «ЗОРЯ» створено 4 робочих місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: лікаря спортивного юнацької команди, тренера-методиста юнацької команди, тренера з футболу юнацької команди та оператора відеозапису.
28.12.2022 затверджено штатний розпис відповідача, який вводився в дію з 01.01.2023.
Відповідачем також було затверджено новий штатний розпис, який вводився в дію з 01.03.2023.
01.03.2023 року відповідачем до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості подано Звітність за формою №3-ПН з відміткою уповноваженої особи ЗФ Запорізького обласного центру зайнятості про прийняття.
При цьому, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність становить 0 осіб.
У зв'язку з цим позивачем складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1269856,59 грн.
Вказаний розрахунок 07.03.2024 розміщено в електронному кабінеті роботодавця на порталі електронний послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією.
Оскільки, відповідачем не сплачено до 16.04.2024 в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, одночасно нарахувавши пеню на дату звернення до суду у розмірі 14730,34 грн.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Частиною 3 статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (ч. 3 ст. 18-1 Закону №875-ХІІ).
Частиною 1 статті 19 Закону №875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно частини 2 статті 19 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (ч. 4 ст. 19 Закону №875-ХІІ).
Положеннями ч. 6-8 ст. 19 Закону №875-ХІІ визначено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2025 року у справі №280/3642/23 зробив наступний висновок: З 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року №2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.
У відповідності до ч. 11 ст. 19 Закону №875-ХІІ керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону (ч. 12).
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (ч. 13).
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування (частина 14).
За приписами частини 1 статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно ч. 4 ст. 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлений Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007 №223 (надалі - Порядок №223).
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Порядку №223, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом №875-ХІІ за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.
Адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону №875-ХІІ, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Згідно з пунктами 3.4, 3.6, 3.7 Порядку №223, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу. У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Статтею 77 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даній справі судом встановлено, що 28.12.2022 затверджено штатний розпис відповідача, який вводився в дію з 01.01.2023. Відповідачем також було затверджено новий штатний розпис, який вводився в дію з 01.03.2023.
Також, судом встановлено, що 01.03.2023 року відповідачем до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості подано Звітність за формою №3-ПН з відміткою уповноваженої особи ЗФ Запорізького обласного центру зайнятості про прийняття.
Також, на виконання вимог ухвали суду Запорізьким обласним центром зайнятості підтверджено те, що 01.03.2023 року ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 31673441) до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості було надано звітність за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» щодо наявності вільних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме 4 вакансії за посадами: лікар спортивний юнацької команди, оператор відеозапису, тренер методист юнацької команди, тренер з футболу юнацької команди (копія звіту додається) та додано копію Звітності за формою № 3-ПН від 01.03.2023 та копіями відомостей про зазначені вакансії від 01.03.2023.
Повідомлено, що випадків відмови ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 31673441) у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за їх зверненнями та/або за направленнями у Запорізького обласного центру зайнятості відсутні.
Також, вказано, що ТОВ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЗОРЯ» (ЄДРПОУ 31673441) упродовж 2022 року не надавали до Запорізької обласної служби зайнятості звітність за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» щодо наявності вільних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу"). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.
Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства економіки України 12 квітня 2022 року № 827-22 Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Підсумовуючи наведені норми права вбачається, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом «Про зайнятість населення» та Наказом № 827-22; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Водночас обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII.
Аналогічна позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № П/811/693/17, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 13 травня 2021 року у справі № 260/554/19.
Верховний Суд у постанові від 08.03.2023 у справі № 320/2609/19 виснував, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Зі змісту висновків Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 встановлено, що якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у визначений строк з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «ЗОРЯ» фактично виконало у повному обсязі у 2023 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у кількості 3 осіб, що підтверджується поданою звітністю за формою № 3-ПН.
В матеріалах справи відсутні докази, що до відповідача направлялись особи з інвалідністю або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.
Щодо своєчасності повідомлення про наявність вакантних місць то суд зазначає наступне.
Питання щодо своєчасності подання звітності роботодавцем аналізувалося Верховним Судом у справі № 320/8104/22. Так, у постанові від 11 липня 2025 року Верховний Суд зазначив, що обов'язок центру зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні може бути реалізований лише за умови належного та своєчасного виконання роботодавцем свого обов'язку з інформування про вакансії. Несвоєчасне подання роботодавцем звітності унеможливлює виникнення кореспондуючого обов'язку центру зайнятості, а отже, роботодавець, який своїми діями не забезпечив цю взаємодію, не може посилатися на бездіяльність служби зайнятості як на підставу для звільнення від відповідальності.
Разом з тим, у справі № 320/8104/22 відповідач подав звіти за формою № 3-ПН несвоєчасно, зокрема 17 грудня 2021 року та 29 грудня 2021 року, що унеможливило ефективну взаємодію з центрами зайнятості для направлення осіб з інвалідністю на працевлаштування.
Натомість у цій справі відповідачем подано звітність за формою № 3-ПН 01.03.2023, що підтверджено Запорізьким обласним центром зайнятості, що на переконання суду не позбавило можливості взаємодії з центрами зайнятості для направлення осіб з інвалідністю на працевлаштування.
З огляду на те, що відповідачем були виконані вимоги Закону № 875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а позивачем не надано доказів того, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв їм у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-XII передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача, підтвердженими відповідними письмовими доказами.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вісьтак М.Я.