про призначення судового засідання
26 березня 2026 року 320/55458/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, в якому просить:
- визнати бездіяльність Національної поліції України щодо невиконання вимог п. 6, п. 7 ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» протиправною;
- зобов'язати Національну поліцію України виконати вимоги п. 6, п. 7 ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» шляхом скасування наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області № 410 о/с від 22.05.2019 в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Луганській області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, як такого, що ґрунтуються на сфальсифікованих документах та виданий з грубими порушеннями законодавства.
Ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивач, у строк та спосіб викладений в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 було відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №320/55458/25 за правилами загального провадження, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням наведених обставин та вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд враховує, що спірні правовідносини пов'язані з проходженням публічної служби, оскарженням звільнення позивача з посади, а також містять доводи про можливу фальсифікацію документів та грубі порушення законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення. Такі обставини свідчать про складність справи та потребують детального дослідження.
Предмет доказування у цій справі охоплює значний обсяг фактичних обставин, які не можуть бути повно та всебічно встановлені виключно на підставі письмових матеріалів. Для належного з'ясування всіх обставин справи може виникнути необхідність у наданні сторонами усних пояснень, дослідженні додаткових доказів, а також оцінці доводів щодо правомірності підстав звільнення.
Крім того, справа має істотне значення для позивача, оскільки стосується реалізації права на працю та проходження служби в органах Національної поліції.
Відповідно до статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням категорії та складності справи, значення справи для сторін, а також поданого позивачем клопотання, суд дійшов висновку, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження є недоцільним.
У зв'язку з викладеним, клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження підлягає задоволенню, а справа - розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Разом з клопотанням позивача про розгляд справи в порядку загального провадження, до суду також подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, в якому позивач просить про участь дистанційно в режимі відео конференції у справі №320/55458/25 - за допомогою програмного забезпечення (системи) «ЕаsуСоn» (обліковий запис (логін) ЕаsуСоn - ІНФОРМАЦІЯ_1) та використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що не зможе прибути у приміщення Київського окружного адміністративного суду за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 для участі у підготовчому засіданні, оскільки знаходиться м. Погребище Вінницької області, що територіально віддалено від місця знаходження суду, де відбувається засідання.
Ознайомившись з поданим до суду клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, перевіривши додані до вказаного клопотання документи та докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.5 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) чітко визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до ч.1-3 ст.195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У зв'язку з набранням чинності Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 з 05.10.2021 почали функціонувати підсистеми Електронний кабінет, Електронний суд та підсистема відеоконференцзв'язку, які передбачено Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення № 1845/0/15-21).
Пунктом 45 Положення №1845/0/15-21 передбачено, що підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.
Відповідно до п.46 Положення №1845/0/15-21 за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Згідно з п.50 Положення №1845/0/15-21 суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що постановлення ухвали про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом суду, а не обов'язком, оскільки належить до дискреційних повноважень суду та ухвала про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду може бути постановлена судом за умови, коли таке клопотання подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
В свою чергу суд звертає увагу, що КАС України не містить переліку випадків, коли особа може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак, на думку суду, повинні існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь у судовому засіданні, зокрема, перебування особи за кордоном, перебування у місцях позбавлення волі, значна територіальна віддаленість особи від місця знаходження суду, де відбувається засідання, тощо.
Судом встановлено, що клопотання позивача про проведення відеоконференції подано з дотриманням правил процесуального закону.
Таким чином, з метою дотримання процесуальних прав, у зв'язку з наявністю у суду технічної можливості щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд приходить висновку, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції підлягає задоволенню.
З урахуванням переходу справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про необхідність поновлення процесуальних строків з метою забезпечення реалізації сторонами їхніх процесуальних прав.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може поновити пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Згідно зі статтею 164 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право подати заперечення на відповідь на відзив у встановлений судом строк.
З огляду на зміну порядку розгляду справи зі спрощеного на загальне позовне провадження, що передбачає інші стадії судового процесу та розширює процесуальні права учасників справи, суд вважає за необхідне з власної ініціативи поновити строк для подання заперечень на відповідь на відзив з метою забезпечення принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу.
У зв'язку з викладеним, суд поновлює строк для подання заперечень на відповідь на відзив та встановлює відповідачу п'ятиденний строк для їх подання з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 2, 160, 161, 171, 195, 241 - 243, 257, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задовольнити.
Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Леонтовичем А.М.
2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.
3. Клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі - задовольнити.
Призначити підготовче засідання на 21 квітня 2026 року о 15.00 год.
Судове засідання в адміністративній справі провести в режимі відеоконференції в приміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх, за допомогою програмного забезпечення (системи) «ЕаsуСоn»..
Роз'яснити позивачу, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.
4. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
5. Поновити відповідачу строк на подання заперечення на відповідь на відзив.
6. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.