Справа № 752/397/26
Провадження № 2/761/9408/2026
26 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Укрспецзв'язок», Директора структурного підрозділу казенного підприємства «Укрспецзв'язок» Унтіла Андрія Олександровича, Голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка, Комунального підприємства «Київський метрополітен», Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання права на отримання інформації, стягнення майнової шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026р. матеріали цивільної справи № 752/397/26, були передані за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2026р. визначено головуючого суддю Волошина В.О., якому 18 березня 2026р. передані матеріали справи.
Відповідно, до уточненої редакції позовної зави від 22 січня 2026р. позивач ОСОБА_1 , просив суд:
- визнати дії працівників структурного підрозділу Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» (кіберстанції, що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 16/18) незаконними та у судовому порядку заборонити радіооператорам і особам, допущеним до керування (управління) генераторами, супутниковим обладнанням та радіочастотною системою «Хвиля» застосовування до позивача, до його житла та до його тваринної власності обладнання, що вражає опроміненням та радіо акустикою (далі по тексту - вимога № 1);
- визнати дії директора Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» Унтіли А.О. щодо обмеження доступу позивача до інформації незаконними та зобов'язати директора Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» Унтілу А. О. надати позивачу інформацію, яка неодноразово запитувалась ним у Казенного підприємства, в порядку звернень про доступу до публічної інформації, а саме, у порядку надсилання до Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» запитів про надання ОСОБА_1 завіреної копії штатної 72 структури Центрів технічної експлуатації 1, 3 «Укрспецзв'язку»; завіреної копії посадової інструкції радіооператора станції та письмових відомостей про користувача обладнанням, що встановлене на даху житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі по тексту - вимога № 2);
- визнати право позивача на отримання інформації від Київської міської державної адміністрації законним та зобов'язати Голову Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка повідомити назву організації, установи або органу державної влади, яка є користувачем та утримувачем обладнання, що встановлене на даху житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі по тексту - вимога № 3);
- витребувати у Голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка копію рішення Київської міської ради від 19 травня 2017р. № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» та ознайомити з нею позивача (далі по тексту - вимога № 4);
- у разі відсутності у Комунального підприємства «Київський метрополітен» Господарського договору на спільне утримування кіберстанції спецзв'язку (по вул. Гетьмана Скоропадського, 16/18) та постачання Казенному підприємству «Укрспецзв'язок» електроенергії, яка живить кіберстанцію і дотичне до неї обладнання випромінюючого типу дії, встановлене на даху житлового будинку по АДРЕСА_1 , визнати дії КП «Київський метрополітен» незаконними та такими, що порушують конституційні права і свободи ОСОБА_1 (далі по тексту - вимога № 5);
- витребувати у Адміністрації Держспецзв'язку копію акту прийому-передачі № 1/1 від 31 серпня 2015р., затвердженого наказом комісії Держспецзв'язку № 476 від 21 серпня 2015р. та зобов'язати Адміністрацію Держспецзв'язку повідомити суду і позивачу користувача а також власника супутникового, радіочастотного та випромінюючого обладнання, що встановлене на даху житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі по тексту - вимога № 6);
- у разі відмови Адміністрації Держспецзв'язку надати копію акту прийому-передачі № 1/1 від 31 серпня 2015р., затвердженого наказом комісії Держспецзв'язку № 476 від 21 серпня 2015р. та повідомити власника супутникового, радіочастотного та випромінюючого обладнання, що встановлене на даху житлового будинку по АДРЕСА_1 , визнати дії Держспецзв'язку незаконними та такими, що порушують конституційні права і свободи позивача (далі по тексту - вимога № 7);
- стягнути з Держави, яка у 2015 році в особі Держспецзв'язку незаконно передала в оперативне управління Казенному підприємству «Укрспецзв'язок» кібернетичну станцію, оснащену обладнанням, що вражає опроміненням та радіочастотними впливами, на користь позивача майнову шкоду у розмірі 500000,0 грн., завдану умисним знищенням тваринної власності позивача внаслідок незаконної діяльності відділу радіооператорів Казенного підприємства «Укрспецзв'язок», допущених до використання радіочастотної системи «Хвиля» та до управління генераторами випромінюючого типу дії, розміщених на даху київського житлового будинку АДРЕСА_1 ; 73 (далі по тексту - вимога № 8);
- рішенням Голосіївського районного суду міста Києва заборонити Казенному підприємству «Укрспецзв'язок» застосовувати до позивача, до його тваринної власності та до житла позивача генераторного та радіочастотного ретрансляційного обладнання, що вражає опроміненням та радіочастотними впливами, яке встановлене на даху житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі по тексту - вимога № 9).
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 2), 3), 4) - 10) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, при зверненні до суду, стороною позивача, в якості відповідачів, зазначила: Казенне підприємство «Укрспецзв'язок», проте зазначена юридична особа, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДРПОУ) перебуває в стані припинення, Директора структурного підрозділу Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» Унтіла А.О., однак, згідно відомостей ЄДРПОУ, посада, яку обіймає Унтіла А.О., та яка зазначена позивачем в позові не співпадають.
Крім того, зі змісту заявлених позивачем позовних вимог №№ 1-7, не є зрозумілим до кого з відповідачів, вони заявлені.
Так, у вимозі № 1 позивачем не конкретизовано дії, яких саме працівників структурного підрозділу Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» він просить визнати незаконними; у вимозі № 2 позивач просив суду визнати дії директора Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» Унтіли А.О. щодо обмеження доступу позивача до інформації незаконними, але до якої інформації ним не зазначено; у вимозі № 3 позивач просив суд визнати його право на отримання інформації від Київської міської державної адміністрації законним, однак зазначена юридична особа не була зазначена позивачем, в якості відповідача, і до кого пред'явлена ця вимога за містом позову встановити не можливо;
У вимозі № 4, позивач просив суд витребувати у Голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка копію рішення Київської міської ради від 19 травня 2017р. № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» та ознайомити з ним позивача, проте чому позивач просить витребувати копію рішення органу місцевого самоврядування у органу виконавчої влади за змістом позову і відповідної вимоги не зазначено. При цьому, судом не зрозуміло, ця вимога заявлена стороною позивача, як позовна вимога, чи як заява про забезпечення доказів.
У вимозі № 5 стороною позивача не зазначені реквізити (дата укладення, номер, сторони договору) Господарського договору на спільне утримування кіберстанції спецзв'язку (по вул. Гетьмана Скоропадського, 16/18), відсутні відомості, в якому населеному пункті міститься ця кіберстанція.
У вимозі № 6, позивач просив суд витребувати у Адміністрації Держспецзв'язку копію акту прийому-передачі № 1/1 від 31 серпня 2015р., затвердженого наказом комісії Держспецзв'язку № 476 від 21 серпня 2015р., однак, відповідно до кола відповідачів визначених позивачем у Адміністрації Держспецзв'язку немає, а є Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Крім того, позивачем не зазначено на користь кого витребувати зазначені копії документів, як і не зазначено в якому населеному пункті розміщене відповідне обладнання, і для чого ця інформація повинна бути повідомлена також суду.
Аналогічні недоліки містяться і у вимозі № 7.
У вимозі № 8 позивач просив суд, стягнути з Держави, яка у 2015 році в особі Держспецзв'язку незаконно передала в оперативне управління Казенному підприємству «Укрспецзв'язок» кібернетичну станцію, оснащену обладнанням, що вражає опроміненням та радіочастотними впливами, на користь позивача майнову шкоду у розмірі 500000,0 грн.
Так, суд зазначає, що згідно із частиною 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 1174 цього ж Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. При цьому Велика Палата Верховного Суду (див. постанову по справі у справі № 757/38039/17-ц) вказала: «Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах».
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду.
Однак, позивачем у вимозі № 8, не конкретизована, яка саме Держава, як і не зазначено відповідний орган, з кола відповідачів, яким було спричинено шкоду позивачу.
У вимозі № 9 позивач визначив, що саме рішенням Голосіївського районного суду м. Києва слід захистити його порушені, не визнані або оспорювані права чи інтерес, проте ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва, було визначено, що справа не підсудна зазначеному суду.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись зі змістом позовних вимог, колом відповідачів, до кого саме він пред'явив кожну позовну вимогу.
Крім того, в силу положень ст. 188 ЦПК України, позивачу слід зазначити, правові підстави об'єднання заявлених позовних вимог, як вони пов'язані між собою, підстави їх виникнення, які вимоги є основними та, які є похідними позовними вимогами.
До того ж, стосовно кожної позовної вимоги, позивач зобов'язаний за текстом позову зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В силу положень ст. 176 ЦПК України, стороною позивача при зверненні до суду зазначено ціну позову - 500000,0 грн., у відшкодування матеріальної шкоди. Разом з тим, за змістом позову, позивач не зазначає, за яким критерієм, і якими доказами підтверджується розмір заподіяної йому матеріальної шкоди.
До того ж, за змістом позову, та доданих до позову документів, не вбачається, що стороною позивача здійснено обґрунтований розрахунок суми, що підлягає стягенню. Так, в прохальній частині позову, та за змістом позову, сторона позивача просить відшкодувати збитки.
За змістом ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 2-4 ст. 95 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
За змістом ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом з тим, при поданні позову до суду, стороною позивача, не додані до позову докази, і відсутні посилання на них, за змістом позову, які свідчать про наявність обставин справи, зокрема неправомірні дії відповідача, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Крім того, за змістом позову відсутні: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням стороні позивача строку для усунення недоліків, шляхом подання виправленої редакції позову, з належним суб'єктним складом та засвідченими в установленому законом порядку, доданих до заяви письмових доказів, а також надання відомостей про сплату судового збору, чи відомостей на підставі яких сторона звільнена від його сплати.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Укрспецзв'язок», Директора структурного підрозділу казенного підприємства «Укрспецзв'язок» Унтіла Андрія Олександровича, Голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка, Комунального підприємства «Київський метрополітен», Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання права на отримання інформації, стягнення майнової шкоди та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши позивачу строк в п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, роз'яснивши, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута стороні позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: