Справа № 693/195/24
Провадження № 1-кп/702/81/26
27.03.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання м. Монастирище подану адвокатом ОСОБА_3 заяву про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2023 за №12023250320000435, за звинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст.286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_3 ,
потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не з'явилися,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_9 ,
26.03.2026 в межах розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 за звинуваченням за ч.2 ст. 286 КК України до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про визнання потерпілим у цьому кримінальному провадженні батька особи, яка постраждала внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, ОСОБА_4 .
Подане клопотання обґрунтоване тим, що дружина потерпілого ОСОБА_8 , яка на стадії досудового розслідування поряд зі своїм чоловіком набула статус потерпілої, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
До клопотання адвокатом додана копія Договору №556 від 19.03.2026 про надання правової допомоги ОСОБА_4 у страхових компаніях, Жашківському та Монастирищенському районних судах Черкаської області, Черкаському апеляційному суді, в органах місцевого самоврядування, усіх інших органах та організаціях різних форм власності.
У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримав просив його задовольнити. Посилався при цьому на вимоги ч.6 ст. 55 КПК України та висновки судової психіатричної експертизи №692 від 27.12.2023, за результатами проведення якої експерт стверджує, що ОСОБА_7 страждає на психічний розлад у формі підгострого періоду отриманої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди 17.03.2023 тяжкої черепно - мозкової травми із забоєм головного мозку важкого ступеню, з відміченими на теперішній час вираженими проявами психоорганічного синдрому, амнезії, емоційної нестійкості, вираженої виснажуваності, моторної афазії (порушення мови), зниження здатності розуміння, благодушності і недостатньої критичності, що позбавляє його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, давати про них правильні покази, позбавляє здатності розуміти свої процесуальні права і обов'язки, приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді.
Прокурор подане клопотання також підтримав і вважає, що воно підлягає до задоволення.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання категорично заперечила, стверджує, що сам ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування визнаний потерпілим, що свідчить про наявність у нього можливості подати заяву про визнання потерпілим, а тому підстави для застосування ч.6 ст. 55 КПК України відсутні.
Крім іншого, захисник стверджує, що факт мобілізації ОСОБА_8 є сумнівним, оскільки згідно поданої адвокатом ОСОБА_3 копії наказу №181 від 26.06.2024 ОСОБА_8 прийнята на службу за контрактом на період підготовки і доказів того, що вона до цього часу несе службу суду не надано.
Обвинувачений ОСОБА_5 позицію свого захисника підтримав.
Особи, які на стадії досудового розслідування набули статусу потерпілих, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до суду не з'явилися, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлені.
Заслухавши доводи сторін судового провадження, думку адвоката ОСОБА_3 , дослідивши копію витягу з наказу №181 від 26.06.2024, висновок судової психіатричної експертизи №692 від 27.12.2023, заяву про визнання особи потерпілою, суд приходить до таких висновків.
Поняття «потерпілий» є міжгалузевим, оскільки використовується як у кримінальному праві, так і в кримінальному процесі.
Поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття «потерпілий» у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.
Натомість законодавством визначене кримінально-процесуальне розуміння поняття «потерпілий». Так, у частині 1 статті55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду у прийнятій 16.01.2019 у справі №439/397/17 постанові виснує, що поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.
Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
Частиною другою статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
А у кримінально-правовому розумінні особа є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України.
Отже, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з'являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально.
Кримінальний процесуальний закон (статті 55 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов'язками саме як учасника процесу.
Водночас у частині 6 статті 55 КПК України передбачено так зване правонаступництво у кримінальному провадженні. Згідно з положеннями цієї норми, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Тобто, чинний КПК України передбачає юридичну фікцію, відповідно до якої інша особа визнається власне потерпілим, хоча їй безпосередньо не заподіяна шкода в результаті вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК України закріплює перехід до такої особи не тільки прав потерпілого, а й перехід самого процесуального статусу потерпілого.
Досліджені судом заява про визнання ОСОБА_7 потерпілим та висновок судової психіатричної експертизи №692 від 27.12.2023 підтверджують, що ОСОБА_7 як потерпілий в кримінально-правовому розумінні, як жертва посягання, заяви про визнання його потерпілим у кримінальному процесі не подавав, оскільки в силу отриманих травм страждає на психічний розлад у формі підгострого періоду отриманої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди 17.03.2023 тяжкої черепно - мозкової травми із забоєм головного мозку важкого ступеню, з відміченими вираженими проявами психоорганічного синдрому, амнезії, емоційної нестійкості, вираженої виснажуваності, моторної афазії (порушення мови), зниження здатності розуміння, благодушності і недостатньої критичності, що позбавляє його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, давати про них правильні покази, позбавляє здатності розуміти свої процесуальні права і обов'язки, приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді.
Доводи захисника ОСОБА_9 про зворотне є припущенням, які зроблені нею на підставі оцінки поданої адвокатом ОСОБА_3 , а не потерпілим ОСОБА_7 , заяви про визнання потерпілим.
Поряд з цим, вирішуючи подану адвокатом ОСОБА_3 заяву про визнання ОСОБА_4 потерпілим у судовому провадженні стосовно ОСОБА_5 , суд враховує приписи ч.7 ст. 55 КПК України, відповідно до яких, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Всупереч наведеному письмова згода ОСОБА_4 відсутня.
Крім іншого, досліджена судом копія Договору №556 від 19.03.2026 про надання адвокатом ОСОБА_3 ОСОБА_4 правової допомоги не дає підстав стверджувати, що правова допомога надається саме у кримінальному провадження стосовно ОСОБА_5 .
Суд відхиляє доводи захисника про те, що наявність у ОСОБА_8 процесуального статусу потерпілої позбавляє можливості набувати такий статус ОСОБА_4 , як батьку постраждалого внаслідок ДТП ОСОБА_7 , та звертає увагу, що згідно з ч.6 ст. 55 КПК України потерпілими може бути визнано кілька осіб.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 55, 58, 315, 369-372 КПК України, суд
Заяву адвоката ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2023 за №12023250320000435, за звинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст.286 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_10