справа № 691/19/26
провадження № 2/691/556/26
17 лютого 2026 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., вивчивши матеріали позовної заяви ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
12 січня 2026 року до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При вирішенні питання про відкриття провадження і призначення цивільної справи до підготовчого засідання, встановлено, що позовна заява ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ»» подана без дотримання певних умов визначених ЦПК України, у зв'язку з чим вбачаю підстави для залишення її без руху, в силу наступного.
За змістом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до статті 185 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, викладеним у статті 175, 177 цього Кодексу, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно глави 2 розділу III ЦПК України «Відкриття провадження у справі» вбачається, що питання про залишення позовної заяви без руху вирішується на стадії відкриття провадження у справі.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На виконання вимог ч. 6 ст.187 ЦПК, якою визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи, направлено запит щодо встановлення місця реєстрації та місця проживання відповідача.
Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ»» у позовній заяві зазначив адресу відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
12 січня 2026 року, відповідно до положень ч.8 ст.187 ЦПК України, через систему ЄСІТС «Електронний суд» сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача ОСОБА_1 .. Як вбачається із відповіді Виконавчого комітету Золотоніська міська ради Черкаського району Черкаської області від 28 січня 2026 року, за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 , не знайдено та не підтверджено за вказаним позивачем місцем реєстрації.
Статтею 376 ЦПК України, передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або частково, зокрема п.1 ч.3 даної статті передбачено, що якщо справу розглянуто неповноважним складом суду, то вказане порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Питання підсудності регулюються відповідним процесуальним кодексом. Територіальна підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст.ст. 26-32 ЦПК України.
Поняття належний суд включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям компетентний суд, що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям повноважний суд, що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи, що поняття компетенція є більш широким, доцільнішим є використання терміну компетентний суд, під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач звернувся в Городищенський районний суду Черкаської області через представника позивача, адвоката Варшавського К.А., шляхом подачі позовної заяви через систему суду «Електронний Суд» та зазначив адресу місця реєстрації відповідача, яка не узгоджується із територіально-адміністративним устроєм Черкаського району, остільки не є підсудною ні Городищенському районному суду Черкаської області, ні Смілянському міськрайонному суду Черкаської області згідно до отриманої судом інформації. Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.
Відповідно ч. ч. 1,2,3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175,177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Та, враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).
Наявність недоліків позовної заяви перешкоджає прийняттю позовної заяви з додатками до розгляду та вони мають бути усунені. За таких обставин, подана позовна заява з додатками підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст.175 - 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив :
Позовну заяву ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Повідомити позивача ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ»» про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду недоліки позовної заяви в триденний строк з дня отримання її копії шляхом подання до Городищенського районного суду Черкаської області інформації про місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 .
Роз'яснити ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ»», що у разі усунення недоліків поданої позовної заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua.
Копію ухвали суду направити позивачу та представнику позивача, для відому і виконання.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Савенко