1Справа № 335/2038/26 3/335/659/2026
26 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює директором в ТОВ «Укрсилікат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
26.02.2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №681071 від 18.02.2026 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 03.11.2025 року о 12:35 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, ухилявся від передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме малолітня ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: вул. Рекордна, буд. 27, не переконавшись в безпеці, раптово вийшла на проїзну частину та почала перетинати у невстановленому місці, проігнорувавши правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода. В цей час ОСОБА_1 про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток не піклувався, чим порушила п. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні після роз'яснення йому прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП не визнав. Пояснив суду, що 03.11.2025 він знаходився на роботі. Донька була в школі, і він з дружиною повинні були її зустріти. Донька не дочекалась їх і самостійно пішла зі школи раніше. Коли йшла по вулиці, сталась дорожньо-транспортна пригода. Вони була неподалік і майже одразу прибули на місце події. Фактів ухилення від виконання батьківських обов'язків не було, дитина доглянута, відвідує школу та інші заняття, має успіхи в навчанні, що підтверджується дипломами.
Також ОСОБА_1 подані письмові пояснення, до яких долучив характеристики на дитину зі школи, музичної школи, клубу спортивно-бальних танців, дипломи тощо.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Безрукова С. О. заявила клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, яке мотивовано тим, що у протоколі та інших матеріалах справи не конкретизовано саме батьківських обов'язків, які не виконував ОСОБА_1 . Водночас, ОСОБА_1 належним чином виконує покладені на нього батьківські обов'язки, забезпечує гармонійний розвиток дитини, навчання та матеріальне становище. За фабулою, викладеною в протоколі, обставини справи належними доказами не доведені. Мав місце одиничний нещасний випадок з дитиною, а не систематичне невиконання батьківських обов'язків, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновків.
Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення долучено такі докази: протокол опитування особи ОСОБА_1 від 18.02.2026, згідно з яким ОСОБА_1 пояснив, що проживає за адресою АДРЕСА_2 , разом з дружиною ОСОБА_3 та їхніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 03.11.2025 о 08:00 год він поїхав на роботу, близько обідньої години разом з дружиною їздили містом по справі, так як працює разом з дружиною. В цей час дружині зателефонувала донька і повідомила, що потрапила в ДТП, по вулиці Рекордній в районі будинку 27. Прибувши одразу на місце події він побачив доньку, яка лежала на асфальті, а також автомобіль, інші особи йому повідомили, що викликали швидку медичну допомогу. Надалі доньку госпіталізували до обласної дитячої лікарні, де надано медичну допомогу; протокол опитування особи ОСОБА_3 від 18.02.2026, яка повідомила аналогічну інформацію; постанову про закриття кримінального провадження від 27.01.2026, винесену слідчим ВРЗСТ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Ярового В. В., якою закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025082050002115 від 03.11.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України; копії матеріалів кримінального провадження (витягу з ЄРДР, протоколу огляду місця ДТП від 03.11.2025, пояснень ОСОБА_5 , протоколів допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколу огляду відеозапису від 04.11.2025, висновку експерта № 69/к від 20.01.2026 щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , висновку експерта від 21.11.2025 № СЕ-19/108-25/25101-ІТ щодо працездатного стану автомобіля, висновку експерта від 22.01.2026 № СЕ-19/108-26/233-ІТ щодо відсутності у діях ОСОБА_5 порушень п. 12.3 Правил дорожнього руху та відсутності в нього технічної можливості запобігти наїзду на пішохода; копія паспорту на ім'я ОСОБА_1 ; копія актового запису №413, серія І-ЖС №25 9949 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; диск із відеозаписом ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 256 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом МВС України за №1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у певній статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому, склад правопорушення становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей.
Об'єктивна сторона проявляється в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є фізичні осудні особи: батьки або особи, що їх замінюють.
Диспозиція статті 184 КУпАП є бланкетною, а особа, яка визначена ст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов'язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов'язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст. 150 і 180 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з правлю дини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п.4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 681071 від 18.02.2026 випливає, що невиконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_1 , передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» стосовно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , полягало у тому, що донька, не переконавшись в безпеці, раптово вийшла на проїзну частину та почала перетинати у невстановленому місці, проігнорувавши правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода. В цей час ОСОБА_1 про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток не піклувався.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків, та в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено. У протоколі не конкретизовано, в яких саме діях ОСОБА_1 наявне ухилення від виконання батьківських обов'язків, не зазначена форма вини, та чи є між невиконанням батьківських обов'язків та наслідками причинний зв'язок.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані на підтвердження ухилення батька від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання доньки.
В матеріалах справи відсутні також будь-які негативні характеристики відносно ОСОБА_1 . Не надано відомостей про негативний моральний облік батька, що могло б свідчити про нехтування ним процесом виховання дитини та неналежного забезпечення умов виховання дитині.
Докази, що долучені до протоколу, зокрема письмові опитування батьків, матеріали кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, не є доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Жоден із наданих доказів не вказує на те, що ОСОБА_1 не виконує батьківських обов'язків.
Зі змісту ст. 279 КУпАП випливає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому дані обставини, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
При цьому суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
В даному випадку відомості, викладені в протоколі, не відповідають об'єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки не містять обставин, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, не містять конкретизації саме обов'язків, від виконання яких ОСОБА_1 ухилявся.
Водночас, ОСОБА_1 надані характеристики з місць навчання дитини, дипломи дитини та інші документи, які свідчать про належне ставлення ОСОБА_1 як батька до виконання батьківських обов'язків щодо виховання дитини. Водночас, подія дорожньо-транспортної пригоди за участі малолітньої дитини ОСОБА_2 , внаслідок якої дитина отримала тілесні ушкодження, не може вважатися такою обставиною, яка свідчить про умисне невиконання батьком своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виконання дитини.
За таких обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 27, 34, 35, 184, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Новасардова