490/3221/24
нп 2/490/131/2026
13 березня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді: Чулуп О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Правник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить:
1) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 294827,44 грн.;
2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн;
3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2998,27 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 22300 грн. та витрати пов'язані з проведенням оцінки завданої майну шкоди в розмірі 4000 грн.
В обгрунтування позову позивач вказує, що 04.01.2024 року о 12:50 год сталась дорожньо-транспортна пригода в м. Миколаєві на перехресті вул. Лягіна та вул. Адмірала Макарова за участю транспортного засобу «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Peugeot 508» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження та позивачу завдано матеріальних збитків. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.02.2024 року по справі № 490/259/24 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач вказує, що страховою компанією відповідача було перераховано на рахунок позивача страхову виплату у межах страхової суми в розмірі 160 000 грн. За результатами оцінки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Peugeot 508» д.н.з. НОМЕР_2 складає 422333,38 грн., втрата товарної ватості автомобіля становить 30494,16 грн. Таким чином позивач вказує, що загальний розмір матеріальних збитків складає 298827,44 грн., що включає: шкоду, пов'язана з ремонтно-відновлювальними роботами (різниця між фактичним розміром та виплаченою страховою виплатою) у розмірі 262333,38 грн.; втрату товарної вартості автомобіля у розмірі 30494,16 грн. та витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 2000 грн. Крім того, позивач вказує, що їй завдано моральної шкоди, яка виявилась в тому, що у результаті пошкодження автомобіля позивача, вона була тривалий час позбавлена можливості вести звичний спосіб життя. Відсутність транспортного засобу змінила звичайний життєвий лад позивача, вона була позбавлена можливості пересуватись звичним для себе способом, витрачала час, щоб пересуватись по справах іншими транспортними засобами, що вимагало значних додаткових зусиль та часу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник позивача зазначив, що транспортний засіб позивача було відновлено в повному обсязі лише в серпні 2024 року
Представник відповідача надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача вказує, що позивачем необгрунтовано завищені ціни на запчастини і матеріали, пораховано вартість запчастин як оригінальних, в той час як відсутні відомості про те, які саме було встановлено запчастини: оригінальні чи не оригінальні, відсутня інформація про те, чи були проведені позивачем ремонтні роботи транспортного засобу «Peugeot 508» д.н.з. НОМЕР_2 на момент подання позову. Сума моральної шкоди також є недоведеною.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом досліджено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на транспортний засіб Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 .
Судом досліджено заяву ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про страхове відшкодування.
Судом досліджено звіт № 144/02-24 від 18 лютого 2024 року з якого вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 становить 1102374,91 грн., вартість відновлювального ремонту - 422333,28 грн., значення ВТВ 30494,16 грн.
Судом досліджено постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.02.2024 року згідно якої визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. З вказаної постанови вбачається, що 04.01.2024 року о 12:50 год. в м.Миколаєві на перехресті вул. Лягіна та вул. Адмірала Макарова, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mitsibushi Galant», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахувавши дорожню обстановку, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Лягіна, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений», не надав перевагу в русі транспортному засобі «Pegout 508», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.
Судом досліджено поліс № 216066073 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.08.2023 року згідно якого застрахований транспортний засіб Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 в ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
Судом досліджено рахунок фактура № АКЦ-000007 від 22.01.2024 року згідно якого вартість ремонтних робіт транспортного засобу Peugeot 508 д.н.з. НОМЕР_2 становить 514908,51 грн.
Судом досліджено ремонтну калькуляцію № 144/02-24 від 18.02.2024 року згідно якого вартість ремонту складає 422333, 28 грн.
Судом досліджено страховий акт № 147462/1/2024 від 12.04.2024 року згідно якого розмір страхового відшкодування власнику транспортного засобу Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 складає 160 000 грн.
Судом досліджено виписку з АТ «Ощадбанк» згідно якої на рахунок ОСОБА_1 було перераховане страхове відшкодування в розмірі 160 000 грн.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) ; 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідност. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідност. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно дост. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом встановлено, що ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» здійснила виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 160000 грн.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 є винним в дорожньо-транспортній пригоді особою, а страхової виплати в розмірі 160000 грн., від ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» недостатньо для повного відшкодування фактичних витрат, то у позивача є право отримати з відповідача кошти в розмірі 292827,44 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням), що включає в себе: шкоду, пов'язану з ремонтно-відновлювальними роботами (різниця між фактичним розміром та виплаченою страховою виплатою) у розмірі 262333,28 грн.; втрату товарної вартості автомобіля у розмірі 30494,16 грн. (422333,28-160000+30499,16 = 292827,44 грн.) Щодо витрат на евакуацію транспортного засобу в розмірі 2000 грн., то в даній частині слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів сплати вартості вказаних витрат.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
У своїй постанові від 15.10.2020 року по справі №755/7666/19 Верховний Суд зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі к зв'язку із законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме винна особа у вчиненні ДТП, зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За такого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 292 827,44 грн., як з винної особи у вчиненні ДТП.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частинами 3,4 ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За таких обставинах у відповідності до ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд приходить до висновку, що позивачу було завдано моральної шкоди, яка проявилась в тому, що позивач була змушена пересуватись на інших транспортних засобах та була позбавлена можливості вести звичний спосіб життя. Такі зміни спричиняли їй душевні страждання та переживання. За такого суд вважає, що з урахуванням вимог розумності і справедливості, до стягнення підлягає компенсація моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 22300 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК Українидлявизначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа № 72/1010/16-ц, провадження № 61-3416 св 18 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження обставин щодо оплати послуг по наданню правової допомоги суду не надано таких доказів, а саме платіжних документів, що підтверджують сплату коштів за надання послуг з правничої допомоги, розрахунку витрат тощо. За такого суд приходить до висновку, що щодо стягнення правових витрат з відповідача на користь позивача слід відмовити.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати за оплату послуг експерта в розмірі 4000 грн. на підтвердження чого надала квитанцію до прибуткового касового ордеру № 53 від 18.02.2024 року.
За такого згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати понесені за оплату послуг експерта в розмірі 3972,80 грн. та судовий збір в розмірі 2977,88 грн. (пропорційно до розміру задоволених вимог).
Керуючись ст.ст.141,259,263,264,265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 292827,44 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
В задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6950,68 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя