Справа № 127/17165/25
Провадження №6/141/5/26
23 березня 2026 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 від 03.03.2026 про розстрочення виконання рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 у справі № 127/17165/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні суду перебувала цивільна справа № 127/17165/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області у справі № 127/17165/25 позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6426094 від 07.11.2022 у загальному розмірі 21735,00 грн, а також витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн. Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.12.2025 у справі № 127/17165/25 рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 залишено без змін.
03.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 від 03.03.2026 про розстрочення виконання рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 у справі № 127/17165/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви від 03.03.2026 про розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з неї за судовим рішенням, становить 27657,40 грн. Однак, наразі вона не має фінансової можливості виконати вказане рішення повністю та негайно погасити заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у повному обсязі.
ОСОБА_1 зауважує, що фактично перебуває у важкому фінансовому становищі, зумовленому наслідками повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. У неї наразі відкрито декілька кредитних договорів з різними фінансовими установами, і платежі за ними становлять значну частину будь-яких можливих коштів, що робить неможливим утримання заощаджень чи додаткових ресурсів, при цьому жодних доходів вона не має.
ОСОБА_1 вказує, що фактично вона не має достатніх коштів для покриття поточних витрат, оскільки весь наявний дохід спрямовується на обов'язкові платежі за кредитами та житло, а інших джерел доходу чи активів у неї немає, оскільки підприємницьку діяльність ОСОБА_1 не здійснює, додаткових видів заробітку чи фінансових заощаджень не має. Саме тому з урахуванням необхідності нести поточні витрати, їй не вистачає коштів для погашення боргу в повній мірі та одразу.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що об'єктивні наслідки війни (множинні боргові зобов'язання, нестабільні доходи) роблять негайне виконання рішення неможливим, а тому погасити борг одразу не можливо, оскільки в протилежному випадку вона залишиться без коштів для існування та не зможе обслуговувати інші критичні витрати, включаючи інші кредити.
ОСОБА_1 вважає, що погашення присудженої заборгованості у повному обсязі в один платіж є фактично неможливим і суперечить принципам справедливості, пропорційності та гуманності, які повинні застосовуватись при виконанні судових рішень, особливо за участі фізичної особи, яка потрапила у важке матеріальне становище не з власної вини, а з вини кредитора, який нарахував відсотки, що майже дорівнюють тілу кредиту. Разом із цим, ОСОБА_1 зазначає, що вона не ухиляється від виконання рішення та має чітке бажання добровільно і поетапно виконати свої обов'язки перед кредитором, а у разі задоволення заяви і надання можливості поступового погашення вона зобов'язується неухильно дотримуватись встановленого графіку виплат.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 просить суд розстрочити заборгованість за рішенням, ухваленим 28.08.2025 Оратівським районним судом Вінницької області по справі №127/17165/25, на загальну суму 27 657,40 грн строком на 12 місяців шляхом внесення відповідачем грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» рівними частинами.
Ухвалою суду від 04.03.2026 призначено судове засідання по розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.03.2026 про розстрочення виконання рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 у справі № 127/17165/25 на 23.03.2026.
Позивач у справі № 127/17165/25 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 23.03.2026 не з'явився, повноважного представника до суду не направив, жодних заяв та клопотань суду не подав.
Відповідач у справі № 127/17165/25 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 23.03.2026 не з'явилася, повноважного представника до суду не направила, жодних інших заяв та клопотань суду не подала.
Згідно з ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 від 03.03.2026 про розстрочення виконання рішення суду від 28.08.2025 та матеріали справи № 127/17165/25, доходить наступних висновків.
28.08.2025 Оратівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення у цивільній справі № 127/17165/25, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволено, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6426094 від 07.11.2022 у загальному розмірі 21735,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14385,00 грн - заборгованість за процентами, 350,00 грн - заборгованість за комісією, а також витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.12.2025 у справі № 127/17165/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 залишено без змін.
Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 за судовим рішенням у справі № 127/17165/25, становить 27657,40 грн.
Відповідно до ст. 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися (абзац 1, абзац 2 ч. 3 ст. 435 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка - це спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Варто враховувати й те, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Сам по собі, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) вказано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Суд зауважує, що метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року по справі № 796/43/2018(провадження № 61-40258ав18)
Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, як підставу, що ускладнює виконання рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що її матеріальний стан на даний час не дозволяє здійснити оплату всієї суми одразу.
Так, судом установлено, що на підтвердження заяви про розстрочку виконання рішення суду від 03.03.2026 ОСОБА_1 надано форму ОК-5 та форму ОК-7 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із якими за 2024 рік отриманий ОСОБА_1 заробіток для нарахування пенсії становить 68643,82 грн, а за 2025 рік отриманий ОСОБА_1 заробіток для нарахування пенсії становить 156972,83 грн (по 12000,00 грн за період з січня по червень 2025 року, 12298,37 грн за липень 2025 року, 12336,11 грн за серпень 2025 року, 12338,35 грн за вересень 2025 року та по 16000,00 грн за період з жовтня по грудень 2025 року).
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 підтверджено обставини, які значно ускладнюють виконання нею рішення суду відразу у повному розмірі, так як весь наявний дохід спрямовується на обов'язкові платежі за кредитами (оскільки відповідачем відкрито декілька кредитних договорів з різними фінансовими установами) та житло (оскільки відповідач зареєстрована в с. Чагів Вінницького району Вінницької області, однак проживає у м. Вінниця), в зв'язку з чим ОСОБА_1 має матеріальні витрати. Саме тому погашення суми заборгованості боргу за кредитним договором, загальний розмір якої становить 27657,40 грн, єдиним платежем дійсно розцінюється як фінансовий тягар для боржника.
Отже, з урахуванням наведеного та фактичних обставин справи № 127/17165/25, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається заявник, унеможливлюють виконання рішення суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 435 ЦПК України, при цьому заявник бажає добровільно сплатити суму боргу, а запропоноване у заяві розстрочення виконання рішення суду не обмежує права та можливості стягувача на отримання коштів за виконавчим листом по справі № 127/17165/25 та спрямоване на забезпечення належного виконання вищевказаного судового рішення.
Натомість, суд зауважує, що рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 набрало законної сили 03.12.2025 (у зв'язку із його переглядом у суді апеляційної інстанції), а тому заява ОСОБА_1 від 03.03.2026 про розстрочення виконання рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 у справі № 127/17165/25 підлягає частковому задоволенню шляхом погашення заборгованості протягом восьми місяців (з квітня 2026 по листопад 2026 включно), оскільки розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення чи постанови, а рішення суду є обов'язковим до виконання та повинно виконуватись.
Відповідно до ч. 7 ст. 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 258 -261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд
1.Заяву ОСОБА_1 від 03.03.2026 про розстрочення виконання рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 у справі № 127/17165/25 задовольнити частково.
2.Розстрочити виконання рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2025 у справі № 127/17165/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 6426094 від 07.11.2022 у загальному розмірі 21735,00 грн (двадцять одна тисяча сімсот тридцять п'ять гривень 00 копійок), витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок), шляхом внесення ОСОБА_1 грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» протягом 8 (восьми) місяців, наступним чином:
- до 27.04.2026 - 3457,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок);
- до 27.05.2026 - 3457,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок);
- до 27.06.2026 - 3457,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок);
- до 27.07.2026 - 3457,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок);
- до 27.08.2026 - 3457,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок);
- до 27.09.2026 - 3457,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок);
- до 27.10.2026 - 3457,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 00 копійок);
- до 27.11.2026 - 3458,40 (три тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень 40 копійок).
3.В іншій частині заяву ОСОБА_1 від 03.03.2026 залишити без задоволення.
4.Копію ухвали суду направити сторонам у справі.
Ухвалу суду оформлено та виготовлено 27 березня 2026 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів після її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.В. Климчук