Справа №760/7276/26 Провадження №1-кс/760/3891/26
26 березня 2026 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого,
13 березня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого.
Свої вимоги обґрунтовує наступним. 2 та 3 березня 2026 року детектив Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_5 проводив обшук на підставі ухвал слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року у кримінальному провадженні № 7202511300000017 внесеному до ЄРДР 31.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України по адресу: АДРЕСА_1. Згідно до цієї ухвали детективу було надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення незаконно виготовлених та не облікованих нафтопродуктів та альтернативних видів палива…. обладнання яке використовується для зберігання та реалізації незаконно виготовлених та не облікованих нафтопродуктів та альтернативних видів палива. При проведенні обшуку по адресу АДРЕСА_1 детектив ОСОБА_6 вилучив майно, яке обліковувалось на підприємстві ТОВ "ПАУЕР ОЙЛ ТРЕЙД" (перебувало на обліку і було придбано у підприємств, які виробили пальне на законних підставах): -газова бочка об'ємом 9,9 куб. м на платформі разом із паливо-заправною колонкою (Номер бочки 576);- бочка порожня приблизним об'ємом 80 куб.м;-три паливо-заправні колонки SHELF № 12783, 12393, 13152;-газ в кількості 4 500 літрів;-паливо ДП у кількості 41 700 літрів;-паливо бензин в кількості 8800 літрів;-бочка порожня для зберігання нафтопродуктів приблизим об'ємом 28 куб.м;-чотири зразки палива поміщених до чотирьох пляшок об'ємом один літр. Все вищезазначене майно є тимчасово вилученим майном з огляду на наступне. Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз.2 ч.5 ст.171 КПК України). Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося. Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок - набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч.2 ст.167 КПК України). Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення. Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення. Крім того, вимогами ч.1 ст.100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов'язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику. В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч.2 ст.170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення). Станом на сьогоднішній день ні прокурор, ні детектив не звернулись до слідчого судді про накладення арешту на вищезазначене майно, то тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню. З врахуванням наведеного просив визнати бездіяльність детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 протиправною в частині неповернення тимчасово вилученого майна: - газова бочка об'ємом 9,9 куб. м на платформі разом із паливо-заправною колонкою. Номер бочки 576;- бочка порожня приблизним об'ємом 80 куб.м; - три паливо-заправні колонки SHELF № 12783, 12393, 13152; - газ в кількості 4 500 літрів; - паливо ДП у кількості 41 700 літрів; - паливо бензин в кількості 8800 літрів; - бочка порожня для зберігання нафтопродуктів приблизним об'ємом 28 куб. м; -чотири зразки палива поміщених до чотирьох пляшок об'ємом один літр яке було вилучено 03 березня 2026 року під час проведення обшуку за адресу АДРЕСА_1. 2. Зобов'язати детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 , який проводить слідчі дії по кримінальному провадженню № 7202511300000017 внесеному до ЄРДР 31.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно: - газова бочка об'ємом 9,9 куб. м на платформі разом із паливо-заправною колонкою (номер бочки 576);- бочка порожня приблизним об'ємом 80 куб. м; - три паливо-заправні колонки SHELF № 12783, 12393, 13152; - газ в кількості 4 500 літрів; - паливо ДП у кількості 41 700 літрів; - паливо бензин в кількості 8800 літрів; - бочка порожня для зберігання нафтопродуктів приблизним об'ємом 28 куб. м; - чотири зразки палива поміщених до чотирьох пляшок об'ємом один літр яке було вилучено під час обшуку 03 березня 2026 року по адресу: АДРЕСА_1.
«13» березня 2026 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 13 березня 2026 року) скарга та додані до неї документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою від 19 березня 2026 року, відкрито провадження за скаргою та призначено судовий розгляд скарги.
26.03.2026 року від старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_7 до слідчого судді надійшов лист у якому повідомляє, що 03.03.2026 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №72025111300000017 на підставі ухвали проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено паливо-мастильні матеріали та обладнання для незаконної діяльності АЗС. Під час обшуку були присутні представники власника майна ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_3 04.03.2026 в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання прокурора у кримінальному провадженні про накладення арешту на вилучене майно за вищевказаною адресою, спрямовано до Солом'ямського районного суду м. Києва, яке наразі перебуває на розгляді у слідчого судді ОСОБА_9 .
В судове засідання представник скаржника не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею було встановлено наступне.
Як вбачається з протоколу обшуку від 02.03.2026 року при проведенні обшуку за адресою: Чернігівська область, територія АЗС, яка розміщена по АДРЕСА_2, виявлено та вилучено: - газова бочка об'ємом 9,9 куб. м на платформі разом із паливо-заправною колонкою (номер бочки 576);- бочка порожня приблизним об'ємом 80 куб. м; - три паливо-заправні колонки SHELF № 12783, 12393, 13152; - газ в кількості 4 500 літрів; - паливо ДП у кількості 41 700 літрів; - паливо бензин в кількості 8800 літрів; - бочка порожня для зберігання нафтопродуктів приблизним об'ємом 28 куб .м; - чотири зразки палива поміщених до чотирьох пляшок об'ємом один літр.
Інших доказів надано не було.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом . Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно до ч. 2 ст. 168 КПК України , тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Як вбачається з письмових пояснень старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_7 , 04.03.2026 в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання прокурора у кримінальному провадженні про накладення арешту на вилучене майно за вищевказаною адресою, спрямовано до Солом'янського районного суду м. Києва, яке наразі перебуває на розгляді у слідчого судді ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 9 ст. 170 КПК України, у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), Директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
Як вбачається з системи автоматизованого розподілу справ «Д3», в провадженні слідчого судді ОСОБА_9 перебуває справа за клопотанням Київської обласної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025111300000017 (справа №760/6058/26).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку. Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Таким чином, положеннями кримінального процесуального законодавства чітко визначені підстави для повернення тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, на момент звернення представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого під час обшуку 03 березня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1, Київською обласною прокуратурою у строк визначений ч.5 ст.171 КПК України, до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва було подано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. На теперішній час, вказане клопотання перебуває на розгляді у слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, рішення за вказаним клопотанням на момент розгляду даної скарги не прийнято.
З огляду на викладене, питання про повернення тимчасово вилученого майна на даному етапі є передчасним, оскільки рішення про арешт або відмову в ньому слідчим суддею ще не ухвалено, у зв'язку з викладеним слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого.
Керуючись ст. ст. 24, 168, 169, 303, 306 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1