Справа № 758/2562/26
3/758/1969/26
Категорія 307
26 березня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
До Подільського районного суду м. Києва надійшли справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 №758/2562/26 (провадження 3/758/1969/26) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та №758/2566/26 (провадження 3/758/1971/26) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №635451: 08 лютого 2025 року о 18 годині 37 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи у п'яному вигляді ударив рукою по обличчю, душив за шию дружину ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру та правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-3 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №635452: 08 лютого 2025 року о 18 годині 37 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи у п'яному вигляді бив дружину по обличчю, душив ОСОБА_2 в присутності дитини ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру та правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У судове засідання з'явилась потерпіла ОСОБА_2 та повідомила, що не має претензій до ОСОБА_1 та не підтвердила факт учинення домашнього насильства стосовно неї.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до п. 17 ч. 1 ст. ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у редакції чинній з 19 грудня 2024 року, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у редакції чинній з 19 грудня 2024 року, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Отже, вчинення домашнього насильства характеризується такою обов'язковою ознакою, як завдання наслідків у виді шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП оскільки ані протокол про адміністративне правопорушення, ані інші матеріали справи не містять відомостей про завдання шкоди здоров'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які перебувають у провадженні судді Денисова О.О., виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об'єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об'єднання справ в одне провадження, суд доходить висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , притягується до відповідальності за вчинення трьох правопорушень, які розглядаються одним і тим же органом (судом), та їх розгляд призначений на 26 березня 2026 року, суд дійшов висновку про необхідність об'єднання справ №758/2562/26 (провадження 3/758/1969/26) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та №758/2566/26 (провадження 3/758/1971/26) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в одне провадження для спільного розгляду.
Також з'ясовано, що при складанні адміністративних протоколів ВАД №635451 та ВАД №635452 допущено технічну помилку, а саме: дата вчинення вказана 08 лютого 2025, однак дата вчинення 08 лютого 2026.
Разом з цим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 245, 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП,
Справи №758/2562/26 (провадження 3/758/1969/26) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та №758/2566/26 (провадження 3/758/1971/26) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП об'єднати в одне провадження та об'єднаній справі присвоїти єдиний номер №758/2562/26 (провадження 3/758/1969/26).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов