Номер провадження 2-адр/754/3/26
Справа № 754/17810/25
Іменем України
26 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Канарського Володимира Сергійовича про ухвалення додаткового рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Канарського Володимира Сергійовича, звернувся через систему «Електронний суд» до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- поновити строк на звернення до суду з вказаним позовом та відкрити провадження у справі;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 08.10.2025 № 3764, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір та витрати на правову допомогу.
У позовній заяві позивач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 969 грн (застосування коефіцієнту 0,8).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12.01.2026 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задоволено частково.
16.01.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Канарський Володимир Сергійович через систему «Електронний суд» подав заяву про стягнення судових витрат з відповідача, в якій просить:
1) долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують понесення витрат на правову допомогу, а саме: копію Договору про надання правничої допомоги від № 23 від 08.10.2025, копію Розрахунку витрат на правничу допомогу від 16.01.2026, копію Акта приймання-передавання робіт (послуг) правничої (правової) допомоги від 16.01.2026, копію рахунку-фактури № 16/01/2026 від 16.01.2026 на суму 23000 гривень;
2) стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 гривень з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 .
Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Таким чином, обов'язок ухвалення судового рішення щодо судових витрат виникає у суду в двох випадках:
- коли дане питання не було вирішено при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог;
- якщо сторона не змогла вчасно подати докази щодо розміру понесених нею судових витрат, але до закінчення судових дебатів подала (зробила) заяву про намір подання таких доказів після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), «умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.
Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи».
У цій справі суд встановив, що у позовній заяві позивач зазначив про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат (в т.ч. правничої допомоги) та просив стягнути витрати на правничу допомогу. При цьому, до позовної заяви було додано лише ордер на надання правничої допомоги від 23.10.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Доказів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до моменту ухвалення рішення суду не було подано.
При цьому, ні позовна заява, ні додатки, ні подані до суду клопотання від позивача після відкриття провадження у справі і до моменту ухвалення рішення суду від 12.01.2026 не містили заяви позивача в жодній формі (як окремий документ чи шляхом зазначення в тексті позовної заяви) про те, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення. Зазначення позивачем у позовній заяві про те, що ним очікуються понесення судових витрат на правову допомогу не є такою заявою в розумінні ч.7 ст.139 КАС України.
Отже, позивач пропустив строк на подання доказів понесених судових витрат. При цьому, у поданій заяві від 16.01.2026 про долучення доказів (копії договору про надання правничої допомоги від № 23 від 08.10.2025, копію розрахунку витрат на правничу допомогу від 16.01.2026, копії акта приймання-передавання робіт (послуг) правничої (правової) допомоги від 16.01.2026, копії рахунку-фактури № 16/01/2026 від 16.01.2026 на суму 23000 гривень) позивач не порушує перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку та не наводить поважних причин пропуску такого строку.
З огляду на зазначене, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Канарського Володимира Сергійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 139, 143, 256 КАС України,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Канарського Володимира Сергійовича про ухвалення додаткового рішення за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.03.2026.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК