Справа №567/156/26
Провадження №1-кп/567/71/26
24.03.2026 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі клопотання по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1, ч.1 ст.115 КК України про продовження строку тримання під вартою
встановив:
в провадженні Острозького районного суду перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1, ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Острозького районного суду 11.12.2025 щодо ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 04.02.2026 запобіжний захід був продовжений до 03.04.2026.
Станом на 24.03.2026 кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 не розглянуте.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
24.03.2026 прокурор в судовому засіданні подала суду клопотання, в якому просить продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати, а застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Просить врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, проживає у с.Українка Острозької МТГ Рівненської області без реєстрації, не має міцних соціальних зв'язків, хоча і одружений, проте вчиняв відносно дружини ОСОБА_7 кримінальні правопорушення (домашнє насильство, нанесення тілесних ушкоджень), офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, а тому, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може покинути своє місце проживання, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. Таким чином, на даний час продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім того, зазначає, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом вмовляння, чи висловлювання погроз з метою схилити останніх змінити свої покази в його користь, оскільки свідок ОСОБА_7 , з підозрюваним ОСОБА_6 перебувають у шлюбі та спільно проживають в одному будинку, відносно останньої підозрюваний неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення проти її життя та здоров'я, за що був засуджений вироками Острозького районного суду, а зі свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживають уже тривалий час в одному населеному пункті, є сусідами, підтримують дружні відносини, неодноразово розпивали спільно спиртні напої, що підтверджується допитами в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
В той же час, на момент подання даного клопотання, вказані свідки допитані лише органом досудового розслідування, однак, відповідно до ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання свідків кримінального провадження суд отримує усно.
Таким чином, вважає, що обвинувачений може впливати на свідків з метою зміни їх показів безпосередньо в процесі судового розгляду.
Вказує, що зазначене свідчить, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати.
Зазначає, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення: враховуючи здобуті під час проведення досудового розслідування докази, а також ті обставини, що обвинувачений є раніше неодноразово судимим за злочини проти здоров'я особи, відбував покарання в місцях позбавлення волі, систематично вчиняв домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_7 та наносив їй тілесні ушкодження, за що притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про систематичний характер вчинення ОСОБА_7 насильницьких кримінальних правопорушень та підтверджує те, що ОСОБА_6 може знову вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати.
Вказує, що якщо щодо ОСОБА_6 не буде продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, він зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
Потерпілий ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав в повному обсязі.
Обвинувачений та його захисник не заперечили проти продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Острозького районного суду від 11.12.2025 щодо ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" до 13 год. 27 хв. 06.02. 2026 року, який в подальшому ухвалою суду від 04.02.2026 був продовжений до 03.04.2026.
При цьому, судом було взято до уваги тяжкість покарання, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може ухилятися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити нове правопорушення, що свідчило про існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що обставини кримінального провадження з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу не змінились. В той же час, будь-яких доказів про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, ні обвинувачений, ні захисник не надали.
Водночас, продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України та із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів особливо тяжких та невеликої тяжкості.
Окрім того, ОСОБА_6 не має постійного джерела прибутку що вказує на неможливість застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу та те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності та у пошуках матеріального збагачення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, що свідчить про існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий 22.10.2024 Острозьким районним судом за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, 27.01.2025 Острозьким районним судом за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 190 годин громадських робіт; 16.09.2025 Острозьким районним судом за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, знову вчинив умисний злочин.
Наведені обставини свідчать, що ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та станом на сьогоднішній день не встановлено, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам.
При цьому суд вважає, що запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, надає можливість запобігти перешкоджанню інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, підстави для продовження вказаного запобіжного заходу не відпали, а відтак існує реальна необхідність у продовженні таких строків.
Оцінюючи при цьому в сукупності всі обставини, керуючись наявністю ризиків та враховуючи суворість покарання, суд приходить до висновку, що оскільки на даній стадії судового розгляду підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого немає, доказів зменшення ризиків, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу сторонами кримінального провадження не подано, відтак суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до двох місяців, що буде необхідним та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, так як термін дії ухвали суду щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою закінчується 03.04.2026 о 13:27 год.
Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених в ухвалі слідчого судді при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд-
ухвалив:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" строком на 60 днів до 13 год. 27 хв. до 22 травня 2026 року.
Судові засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст 390-1, ч.1 ст.115 КК України за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , який утримується в ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Копію ухвали надіслати ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим протягом семи днів з дня отримання ним копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 26.03.2026 о 14.00
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1