Справа № 564/1486/25
17 березня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л. А.
розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту Патрульної Поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
19 березня 2025 року поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП капралом поліції Дубравським Олександром Вікторовичем у с.Мирне Рівненського району Рівненської області на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275383 за ч.1 ст.130 КУпАП.
У фабулі протоколу інспектором вказана суть адміністративного правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 19.03.2025 року о 01 год. 14 хв. на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів біля с.Мирне Рівненського району Рівненської області, керував автомобілем марки BMW740D, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510 та в медичному закладі відмовився, чим порушив на думку інспектора поліції п.2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Михайлов В.О. надав пояснення суду, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом марки BMW740D, реєстраційний номер НОМЕР_1 біля с.Мирне Рівненського району Рівненської області 19.03.2025 року, хоча і був присутній в салоні автомобіля в якості пасажира, а транспортним засобом керував його товариш - ОСОБА_2 , вказує, що відеозаписи зі службових бодікамер, які містяться на відеодиску не відтворюются, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, подав відповідне письмове клопотання про закриття провадження у справі.
Суд, заслухавши пояснення захисника - адвоката Михайлова В.О., повно, всебічно та об'єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, письмові заперечення, дійшов таких висновків.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в тому числі передбачена і за керування транспортними засобами особами під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 27 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять фактичних доказів керування 19.03.2025 року ОСОБА_1 транспортним засобом марки BMW740D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля с.Мирне Рівненського району Рівненської області та фіксація поліцейськими такого факту керування.
У матеріалах справи містяться відеодиски з відеозаписами, на одному з яких міститься два відео файли тривалістю по 1 хв., очевидно зі службового відео реєстратора, без звукового оформлення, з яких вбачається, що поліцейськими 19.03.2025 року о 1 год.14 хв. зупинено транспортний засіб марки BMW740D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак з цих відеозаписів не встановлено хто керував транспортним засобом.
До матеріалів справи також долучено диск №1 з написом «УПП в Рівненській області ДПП Гриценюк», відеозаписи з якого не відтворюються з невідомих причин на технічних засобах, які є в розпорядженні суду.
Вказана обставина перешкоджає суду встановити фактичні обставини, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275383 від 19.03.2025 року, складному відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275383 від 19.03.2025 року, в п.10 протоколу вказано про технічні засоби відеозапису, а саме номери службових бодікамер - 469353, 470760, однак відеозаписи, які, очевидно, наявні на відеодиску №1 не відтворюються.
Матеріали справи не містять даних про залучення свідків у справі про адміністративне правопорушення для фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів.
Відеозаписи зі службового відео реєстратора без звуку, які наявні в матеріалах справи не відтворюють подію адміністративного правопорушення в повному обсязі.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як вбачається з означеної вище події 19.03.2025 року, відеозаписи зі службових бодікамер не відтворюються на відеодиску.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається або з технічних причин його відтворити неможливо, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року по справі № 216/5226/16-а.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»).
Відповідно до вимог ч.6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, тобто законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп'яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров'я, що зобов'язує співробітників поліції дотримуватись вказаного порядку, адже за ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова судді, згідно з вимогами ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КпАП України.
Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247,124,283-291 КУпАП, суд,-
Справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.
СуддяЛ. А. Грипіч