Справа № 440/16762/25
Провадження № 2-а/545/8/26
26.03.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Стрюк Л.І.
з участю секретаря - Коверди М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: пров. Стешенка, 6, м. Полтава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 передано адміністративну справу №440/16762/25 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до Полтавського районного суду Полтавської області за підсудністю.
У позовній заяві позивач просив витребувати виконавче провадження №74570071 від 29.03.2024 з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19.01.2026 відкрито провадження у справі, витребувано з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження №74570071 від 29.03.2024, яке необхідно було направити Полтавському районному суду Полтавської області до 16 лютого 2026 року.
Разом з тим, у судове засідання, призначене на 26.02.2026, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою представника відповідача та ненадання ним доказів, що витребувались ухвалою суду, судове засідання відкладено, повторно направлена ухвала від 19.01.2026 для виконання.
У судове засідання, призначене на 26.03.2026 представник відповідача повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.
Станом на 26.03.2026 матеріали виконавчого провадження №74570071 від 29.03.2024 відповідачем до суду не надано.
Ухвала суду від 19.01.2026 про відкриття провадження та витребування доказів отримана Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в електронному кабінеті 22.01.2026, а також повторно отримана ним 26.02.2026.
Отже, відповідач мав достатньо часу для її виконання або повідомлення суду причин неможливості виконання такої ухвали у відповідній частині вимог суду, однак відповідних дій станом на 26.03.2026 не вчинив.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої-третьої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328 гривень.
Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом ухвалами суду від 19.01.2026 доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за необхідне накласти штраф на Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328,00 грн за неповідомлення суду про неможливість подати витребовувані докази або неподання таких доказів без поважних причин.
Відповідно до частини п'ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відтак, ухвала суду про стягнення із Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції штрафу в дохід Державного бюджету України є виконавчим документом, оригінал цієї ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що застосування штрафу не звільняє його від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом, щодо надання витребуваних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 80, 149, 241, 243, 248 КАС України,
Застосувати до відповідача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України.
Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції штраф у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
Стягувачем (за цією ухвалою, яка є виконавчим документом) є Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5).
Боржником (за цією ухвалою, яка є виконавчим документом) є Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код 34963066, місцезнаходження: адреса: пров. Стешенка, 6, м. Полтава).
Роз'яснити Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що відповідно до частини шостої статті 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Попередити Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що відповідно до ч. 3 ст. 145 КАС України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя: Л. І. Стрюк