печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14535/26-к
19 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22014101110000119 від 22.07.2014, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2014 у справі № 757/21607/14-к на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером № 3222486200:03:007:5181, що розташована на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що арешт накладено необґрунтовано, з огляду на очевидну відсутність підстав вважати, що зазначена земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 337692 є власником цієї земельної ділянки.
Також, як вказує адвокат, з дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення та накладення арешту, тобто з 22.07.2014 і до теперішнього часу ОСОБА_4 про підозру не повідомлено, а належна останній земельна ділянка вже більш як одинадцять років перебуває під арештом без належних правових підстав, а тому зазначає, що необхідність в подальшому арешті відпала.
Учасники судового провадження до початку розгляду клопотання подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити.
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 та прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 у своїх письмових запереченнях проти задоволення клопотання, кожен окремо, заперечували. Останні зазначили, що арешт на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4 накладено обґрунтовано, а потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на цей час не відпала. Також слідчий та прокурор вказали, що доводи адвоката щодо скасування арешту майна по суті зводяться до невідповідності рішення слідчого судді нормам чинного кримінального процесуального закону, що є підставою саме для апеляційного перегляду, а не для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані на його обґрунтування документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000000029 від 11.01.2013 за ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, яке об'єднано з кримінальним провадженням № 22014101110000119 від 22.07.2014 за ч. 4 ст. 190 КК України.
У зазначеному кримінальному провадженні серед інших досліджуються обставини, за яких, упродовж 2012-2013 років громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у м. Києві, умисно, незаконно заволодів, шляхом обману та зловживання довірою, чужим майном, а саме 11 земельними ділянками, у тому числі ділянкою з кадастровим номером 3222486200:03:007:5181, що розташована на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2014 у справі № 757/21607/14-к серед інших як на речовий доказ накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером № 3222486200:03:007:5181, що розташована на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та належить ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2014задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя виходив з того, що арешт об'єктів нерухомого майна необхідний з метою збереження речових доказів.
З наданих слідчому судді документів, зокрема Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 337730, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0001866042023 із додатками,встановлено, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем зазначеної земельної ділянки, відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3554 від 19.12.2012.
За такого, надані слідчому судді документи, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що вказаний об'єкт нерухомого майна, який належать ОСОБА_4 , може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, набута кримінально протиправним шляхом або отримана ОСОБА_4 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також, слідчим суддею встановлено, що за час утримання указаного об'єкту нерухомого майна під арештом, тобто за більш як одинадцять років, підозра ані ОСОБА_4 ані іншим особам у кримінальному провадженні не пред'явлена.
Отже, версія сторони обвинувачення, яка існувала під час накладення арешту на вказаний об'єкт нерухомого майна, що він є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України, на даний час не знайшла свого підтвердження, у зв'язку із чим підстави для подальшого утримання майна під арештом відсутні.
За наведених обставин застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, накладений за клопотанням слідчого в силу ч. 2 ст. 64-2 КПК України є недопустимим.
Ураховуючи те, що досудове розслідування здійснюється вже тривалий час, більш як одинадцять років, відношення зазначеної земельної ділянки належної заявнику до фігурантів кримінального провадження не встановлено, про підозру жодній особі не повідомлено, доцільності в подальшому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено, слідчий суддя вважає, що накладений арешт є надмірно обтяжливим та неспівмірним із завданнями кримінального провадження і порушує право заявника на мирне володіння своїм майном, встановлене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відтак підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 170-175, 309, 372, 309, 532 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2014 у справі № 757/21607/14-к на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером № 3222486200:03:007:5181, що розташована на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1