25.03.2026 Справа № 756/3721/26
Унікальний номер 756/3721/26
Номер провадження 2/756/5105/26
про повернення позовної заяви
25 березня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності договору,
28 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності договору, у якому просить встановити факт відсутності у ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» будь-якого Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 ; встановити факт, що ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» не є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ; встановити факт відсутності у ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» робочої документації сформованої з аркушів робочої документації розділу АР на буд. №3, корп. 2 по вул. Оболонська Набережна в м. Києві, що є складовою та кінцевою стадією Проектної документації, яка затверджена наказом ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" №18 від 23.05.2002 року та погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №0384 від 29.05.2001 року; судові витрати стягнути з відповідача.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху з причин не викладення змісту позовних вимог та не сплати судового збору. Позивачу надано строк для усунення недоліків п'ять днів з моменту отримання вказаної ухвали.
Копію ухвали суду від 16 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху судом надіслано в електронний кабінет позивача ОСОБА_1 . Згідно з довідкою про доставку електронного документу, ухвалу суду про залишення без руху позовної заяви доставлено до електронного кабінету користувача 18 березня 2026 року.
Окрім того, текст ухвали опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 756/3721/26.
22 березня 2026 року на виконання ухвали суду від 16 березня 2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Проте суд не може взяти до уваги вказані позивачем доводи з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 цієї статті передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або:2) позивачами є:а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових,
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 912/1061/20.
Отже, наведеними нормами права визначено можливість, право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або ж звільнення від його сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2024 року у справі № 607/18999/22, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Позивач в обґрунтування заяви про усунення недоліків вказав, що ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2026 року по справі №756/3761/25 суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Втім, у цих обставинах оцінка майнового стану позивача судом апеляційної інстанції не має преюдиційного значення, суд досліджує майновий стан позивача з урахуванням наявних доказів його майнового стану, конкретних обставин справи, доводів позивача на обґрунтування відстрочення сплати судового збору, викладених у позовній заяві, керуючись принципами повноти, всебічності та об'єктивності, станом на час подання позову до суду.
Як встановлено з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків на запит в електронному вигляді від 21 березня 2026 року за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, долучених позивачем до заяви про усунення недоліків, дохід позивача за грудень 2025 року становить 74600,00 грн., за листопад - 18600,00 грн.
Тобто за період з листопада по грудень 2025 року позивач отримав дохід у загальному розмірі 93200,00 грн.
Отже, розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. Зазначене свідчить про те, що сплата судового збору у розмірі 3328,00 грн. не становитиме для позивача надмірний тягар з урахуванням його майнового стану.
Оскільки позивачем не усунуто недоліки, відповідно до ухвали Оболонського районного суду від 16 березня 2026 року, то позовна заява не оформлена відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України.
Судом, встановлено, що позивачем недоліки, викладені в ухвалі суду від 10 березня 2026 року в повному обсязі не виконано.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У відповідності до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 16 березня 2026 року, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності договору - вважати неподаною і повернути позивачу разом з поданими до неї додатками, роз?яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 25 березня 2026 року.
Суддя І.С. Шролик