Справа №705/1970/26
3/705/929/26
24.03.2026 м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна, розглянувши матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , командира комендантської роти, старшого лейтенанта військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 та проживає по АДРЕСА_2
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення серії КИЧК/У № 292 від 19.03.2026 військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_1 19 березня 2025 року близько 04 год. 30 хв. перебував на території військової частини НОМЕР_2 з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалось у запаху алкоголю із ротової порожнини, та поведінці, що не відповідає обстановці. Оглядом, проведеним 19.03.2026 з використанням спеціального технічного засобу «Алконт-М» № 00243, встановлено, що станом на 05 год. 35 хв. 19.03.2026 старший лейтенант ОСОБА_1 мав стан алкогольного сп'яніння 2,15 проміле.
Викладене свідчить про перебування військовослужбовця за мобілізацією старшого лейтенанта ОСОБА_1 у нетверезому стані на території військової частини НОМЕР_2 в умовах особливого періоду (воєнного стану).
Також відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії КИЧК № 299 від 20.03.2026 військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_1 у період часу з 04 год. 30 хв. 19.03.2026 по 23 год. 00 хв. 19.03.2026 недбало поставився до виконання покладених на нього завдань, своїх службових обов'язків за посадою на території військової частини НОМЕР_2 , виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, крім того, в частині неухильного стеження за додержавним військової дисципліни, допустив вчинення грубого порушення військової дисципліни і вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не виконував обов'язки, передбачені ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІV від 24.03.1999, які передбачають, що кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Таким чином, за зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, старший лейтенант ОСОБА_1 вчинив в умовах особливого періоду недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, до матеріалів справи долучені письмові заяви, в яких ОСОБА_1 просив справи розглянути без його присутності. Зазначив, що із правопорушеннями він погоджується, свою вину у скоєнні правопорушень визнає в повному обсязі, щиро кається та просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги заяви ОСОБА_1 , суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 або ч. 2 цієї статті, або в умовах особливого періоду.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду.
Крім повного визнання вини ОСОБА_1 , його вина підтверджується актом № 84 від 19.03.2026 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою тесту на алкоголь з приладу «Алконт-М» від 19.03.2026, результат якого показав 2,15 проміле алкоголю; рапортом від 20.03.2026, витягом з наказу № 337 від 02.12.2024, наказом № 659 від 18.12.2025, посадовими обов'язками командира комендантської роти батальйону та іншими матеріалами справи.
Враховуючи наведене, вважаю, що обставини, викладені у протоколах про військове адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, і вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є доведеною.
Оцінюючи докази в їх сукупності, вважаю, що ОСОБА_1 винний у тому, що перебував на території військової частини НОМЕР_2 у нетверезому стані в умовах особливого періоду (воєнного стану), тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та вчинив в умовах особливого періоду недбале ставлення до військової служби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
При накладенні стягнення суддя, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його необхідно звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 36, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити, що штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.І. Єщенко