Справа № 292/1052/21
Провадження № 1-кп/292/8/26
26 березня 2026 року с-ще Пулини
Пулинського районного суду Житомирської області
головуюча суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні Пулинського районного суду Житомирської області у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12020060300000199 від 20.08.2020 та обвинувальний акт, які надійшли 06.12.2021 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добринь Володарсько-Волинського району Житомирської
області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
з повною загальною середньою освітою, одруженого,не працюючого,
не військовозобов"язаного, особи з інвалідністю 3-ї групи , не судимого
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
З участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
До суду 06 грудня 2021 року з Коростишівської окружної прокуратури надійшло кримінальне провадження № 12020060300000199 від 20.08.2020по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до висунутого обвинувачення, 20 серпня 2020 року близько 11 години водій ОСОБА_3 керував технічно справним автопоїздом у складі сідлового тягача марки "Renault Magnum", д.р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки "SCHMITZ SPR", д.р.н. НОМЕР_2 та рухався по проїжджій частині вул. М.Грушевського у смт Пулини Житомирського району Житомирської області.
Під час руху на вказаному автопоїзді на перехресті нерівнозначних доріг вул. П.Мирного та вул. М.Грушевського в смт Пулини Житомирського району Житомирської області, в порушення вимог пунктів 16.3. та 16.11. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, ОСОБА_3 не надав перевагу в русі водію ОСОБА_6 , який керував автомобілем марки "Fiat 220L", р.н. НОМЕР_3 , рухаючись по головній дорозі по проїжджій частині вул.П.Мирного, та не зупинив свій транспортний засіб перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів, що призвело до зіткнення з передньою частиною автомобіля марки "Fiat 220L", р.н. НОМЕР_3 та з лівою боковою частиною автопоїзда в складі сідлового тягача марки "Renault Magnum", д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки "SCHMITZ SPR", д.р.н. НОМЕР_2 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми грудної клітини у вигляді переломів 2-10 ребер праворуч по боковій та задній поверхні грудної клітки, яка утворилася від дії тупих твердих предметів та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров"я.
Так, необережні дії водія автопоїзда в складі сідлового тягача марки "Renault Magnum", д.р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом марки "SCHMITZ SPR", д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 виразились у порушенні пунктів 16.3. та 16.11. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що передбачають: п. 16.3. У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінією) або 1.13., світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів; п.16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 16.3. та 16.11. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, перебуває у прямому причинному зв"язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками - спричиненням потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як необережні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У судовому засіданні 18.03.2026 захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 звернулися до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, та закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувачений примирився з потерпілим, відшкодував завдані ним збитки та усунув заподіяну шкоду.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв"язку з примиренням з потерпілим та відшкодуванням завданих збитків.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 подав до суду нотаріально завірену заяву про примирення, в якій зазначає, що примирився з обвинуваченим ОСОБА_3 , який повністю відшкодував йому та його майну матеріальну та моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у зв"язку з чим не має до ОСОБА_3 жодних претензій матеріального та морального характеру. Не заперечує щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, та проти закриття кримінального провадження №12020060300000199 від 20.08.2020відносно ОСОБА_8 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Від заявленого ним цивільного позову до ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні відмовляється. Наслідки закриття кримінального провадження та відмови від цивільного позову йому відомі та зрозумілі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що й не заперечується учасниками кримінального провадження, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 діяння дійсно мало місце та містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, і що обвинувачений винен у його вчиненні та існують умови та підстави звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 46 КК України.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Внаслідок такого примирення потерпілий не наполягає на притягненні до кримінальної відповідальності винної особи, а остання відшкодовує завдані нею збитки або усуває заподіяну шкоду. При цьому саме потерпіла особа в даному випадку пропонує конкретні форми та механізм такого відшкодування або усунення. Якщо ж потерпілий незадоволений відшкодуванням, то застосування ст. 46 КК України, є неможливим.
Таким чином, законодавець у ст. 46 КК України передбачив обов'язкову підставу (умову) для застосування даного виду звільнення від кримінальної відповідальності це відшкодування винним потерпілому завданих ним внаслідок вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину збитків або усунення заподіяної шкоди.
Потерпілим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , якому ОСОБА_3 у повному обсязі відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.
Так, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачений раніше несудимий, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є неумисним нетяжким кримінальним правопорушенням, виходячи з визначеної ст. 12 КК України класифікації, вчинене у тверезому стані, обвинувачений відшкодував завдану потерпілому шкоду та претензії з боку потерпілого до обвинуваченого відсутні, потерпілий в судовому засіданні також не заперечував щодо закриття справи, у зв'язку з примиренням з обвинуваченим, відшкодуванням шкоди та подав відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України питання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 є раніше несудимою особою, вчинив кримінальне правопорушення, яке є необережним нетяжким злочином, у тверезому стані, свою вину визнав повністю, примирився з потерпілим, відшкодував завдану потерпілому шкоду, щиро розкаявся, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не значиться, учасники кримінального провадження не заперечували щодо задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, суд, переконавшись у добровільності їх позиції, які розуміють роз'яснені їм наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, вважає за необхідне клопотання захисника обвинуваченого, підтримане останнім, задовольнити та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закрити.
Закриття кримінального провадження, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Цивільний позов ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином суд вважає за необхідне залишити без розгляду.
Витрати за проведення судових експертиз обвинуваченим сплачено.
Питання щодо речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , якого ухвалою Пулинського районного суду від 02.01.2026 було оголошено в розшук , добровільно з"явився до суду , суд вважає, що є підстави для скасування його розшуку. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 369, 372, 395, КПК України, суд-
Клопотання задовольнити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_6 .
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060300000199 від 20.08.2020по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.
Арешт, накладений ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 26.08.2020 на легковий автомобль марки "Fiat 220L", р.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , скасувати.
Після набрання ухвалою суду законної сили, речові докази , а саме : легковий автомобль марки "Fiat 220L", р.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 та знаходиться на зберніганні на території спеціального майданчика ГУНП в Житомирській області , за адресою : вул. Слобідська,35 м.Житомир, повернути власнику ОСОБА_6 ; оптичний диск типу DVD-R , на якому знаходиться папка з файлами під назвою "2020-9-2", упакований у картонний конверт, залишити при матеріалах даного кримінального провадження.
Скасувати розшук ОСОБА_3 , оголошений відповідно до ухвали Пулинського районного суду Житомирської області від 02.01.2026 та копію даної ухвали направити для виконання ВП № 3 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Пулинський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1