23 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/12765/25
Провадження № 11-кп/820/132/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретарів
судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025240000000060 від 15.01.2025, за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 стосовно обвинуваченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України ОСОБА_7 ,
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, неофіційно працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано виннуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі семи тисяч трьохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 124 950 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід залишено попередній, у вигляді застави.
Заставу в сумі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., після набрання вироком законної сили - повернуто заставодавцю ОСОБА_10 .
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь державного бюджету документально підтверджені витрати за проведення експертизи в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 50 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25.02.2025 року, на майно скасовано.
Питання речових доказів вирішено, у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 14.01.2025 року, 04.02.2025 року та 18.02.2025 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення повідомляв ОСОБА_11 , що може допомогти у вирішені питання здачі теоретичних та практичних іспитів для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 та 21.02.2025 року, знаходячись на автозаправній станції WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22, отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 2800 доларів США за здійснення ним впливу на посадових осіб ТСЦ № 6841 РСЦ ГСЦ МВС України щодо успішної здачі теоретичних та практичних іспитів ОСОБА_11 для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 , за наступних обставин.
Так, 14.01.2025 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_11 , перебував біля приміщення ТСЦ № 6844 РСЦ МВС України за адресою м. Старокостянтинів, вул. Чайковського, 1а, з метою здачі теоретичних і практичних іспитів для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 та цього ж дня, близько 11 год. 05 хв., до нього підійшов ОСОБА_7 , який діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повідомив ОСОБА_11 про те, що може допомогти скласти теоретичні та практичні іспити для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 . Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на посадових осіб ТСЦ №6844 РСЦ МВС України, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду в розмірі 2 500 доларів США, після отримання якої, він забезпечить, шляхом здійснення впливу на посадових осіб ТСЦ №6844 РСЦ МВС України, здачу теоретичних та практичних іспитів ОСОБА_11 , що є необхідними для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 , додавши при цьому, що особиста присутність ОСОБА_11 , при здачі зазначених іспитів, не є обов'язковою.
Після, вказаної розмови ОСОБА_7 пройшов до адміністративного приміщення ТСЦ № 6844 РСЦ МВС України та з метою перевірки інформації про навчання ОСОБА_11 в автошколі, для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 , звернувся до своєї знайомої - адміністратора ТСЦ № 6844 РСЦ МВС України ОСОБА_13 , яка підтвердила ОСОБА_7 факт навчання ОСОБА_11 в автошколі.
Повернувшись до ОСОБА_11 , ОСОБА_7 повідомив йому, що його сертифікат про проходження навчання на категорію водійського посвідчення ОСОБА_12 діє до липня 2025 року, а також додав, що ОСОБА_11 перебуває у розшуку ТЦК та СП і в разі отримання додаткової неправомірної вигоди, в розмірі 300 доларів США, а в загальному в розмірі 2800 доларів США зможе безперешкодно посприяти у здачі ОСОБА_11 теоретичних та практичних іспитів, що є необхідними для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 , шляхом впливу на посадових осіб ТСЦ № 6844 РСЦ МВС України, на що ОСОБА_11 погодився.
Надалі, 04.02.2025 року в період часу з 13 год. 00 хв. до 13 год. 03. хв., при особистій зустрічі біля ТСЦ №6844 РСЦ МВС України, за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Чайковського, 1а, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, реалізовуючи злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди, вказав ОСОБА_11 на необхідність надання йому у повному обсязі неправомірної вигоди у розмірі 2800 доларів США, за здійснення ним впливу на посадових осіб ТСЦ № 6844 РСЦ МВС України щодо здачі теоретичних та практичних іспитів ОСОБА_11 для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 , додавши, що вчинятиме будь-які дії, виключно, після отримання неправомірної вигоди у повному обсязі.
18.02.2025 року в період часу з 12 год. 41 хв. по 12 год. 42 хв., з 15 год. 28 хв. по 15 год. 30 хв. та з 16 год. 15 хв. по 16 год. 17 хв. між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , за допомогою месенджера «WhatsApp», відбулись декілька телефонних розмов під час яких ОСОБА_7 , переслідуючи злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, запевнив ОСОБА_11 , що зможе здійснити вплив на посадових осіб ТСЦ №6844 РСЦ МВС України щодо успішної здачі теоретичних та практичних іспитів ОСОБА_11 для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 , за заздалегідь обумовлену суму грошових коштів (неправомірної вигоди) у сумі 2800 доларів США.
В подальшому 21.02.2025 року, о 10 год. 06 хв., ОСОБА_7 , за допомогою можливості мобільного додатку «WhatsApp», повідомив ОСОБА_11 , про те, що зможе зустрітись з ним, з метою отримання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди у сумі 2800 доларів США, за здійснення ним впливу на посадових осіб ТСЦ №6844 РСЦ МВС України щодо успішної здачі теоретичних та практичних іспитів ОСОБА_11 для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 та повідомив останнього, про те, що чекає на нього на автозаправній станцій «WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22.
В той же день, у період часу з 12 год. 33 хв. по 12 год 40 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на автозаправні станції WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22, повідомив ОСОБА_11 , що здача теоретичних та практичних іспитів останнім для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 буде здійснюватись у ТСЦ №6841 РСЦ ГСЦ МВС України, що знаходиться у місті Хмельницькому та запевнив ОСОБА_11 у тому, що має можливість здійснити вплив на посадових осіб ТСЦ № 6841 РСЦ ГСЦ МВС України, для відкриття ОСОБА_11 категорії водійського посвідчення категорії «С».
Реалізовуючи умисел направлений на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 , 21.02.2025 року о 12 год. 41 хв., перебуваючи на автозаправній станції WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22 покликав ОСОБА_11 до автомобіля «Subaru Legacy» та в салоні вказаного автомобіля отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 2800 доларів США за здійснення ним впливу на посадових осіб ТСЦ №6841 РСЦ ГСЦ МВС України щодо успішної здачі теоретичних та практичних іспитів ОСОБА_11 для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 , після чого, злочинні дії ОСОБА_7 викрито працівниками правоохоронних органів на місці події.
Такими діями обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (зловживання впливом).
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна. На думку апелянта суд першої інстанції не надав належної оцінки допиту свідка ОСОБА_11 , який побоюючись негативних наслідків для себе, у вигляді не складання іспиту, вимушено погодився на пропозицію ОСОБА_7 про надання неправомірної допомоги. Крім того, безпідставно не надано оцінки протоколу негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відео контролю особи №364/42-22/01-2025 від 25.02.2025, яким встановлено, що ОСОБА_7 наполягав на сплаті саме 2800 доларів США, в якості неправомірної вигоди та повідомляв ОСОБА_11 , що за меншу суму він теоретичних та практичних іспитів, що є необхідним для відкриття водійського посвідчення категорії «С», не складе. Окрім того, не погоджується з призначеним ОСОБА_7 покаранням через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Зокрема, судом не враховано, що обвинувачений вину у вчиненні злочину визнав частково, що можна розцінити, як намагання ОСОБА_7 уникнути від кримінальної відповідальності, а також те, що обвинувачений приховав факти, які свідчать про вчинення ним більш тяжкого злочину.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив вирок суду стосовно ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок, перекваліфікувавши його дії на ч. 3 ст. 369-2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора заперечили, просили вирок суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження задовольнивши частково клопотання прокурора про дослідження доказів та допитавши свідка, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При перевірці вироку місцевого суду апеляційним судом встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини кримінального провадження і його висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (зловживання впливом), є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які досліджені, оцінені судом та детально викладені у вироку.
В суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав, заперечивши факт вимагання неправомірної вигоди, та суду показав, що дійсно в січні, на початку лютого 2025 року, запропонував ОСОБА_11 за 2800 доларів США вирішити питання щодо успішної здачі іспитів для відкриття категорії водійського посвідчення «С» в ТСЦ м. Старокостянтинова, з чим останній погодився та 21.02.2025 року, на території заправки WOG», в м. Хмельницькому, отримав від нього вказану суму грошових коштів. Розкаюється у вчиненому.
Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_14 його вина підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в суді першої інстанції доказами, зокрема даними:
- протоколів про результати здійснення аудіо, відео контролю особи від 06.02.2025 року, 19.02.2025 року та додатками до них, відповідно до яких, на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 20.01.2025 року № 185т, 186т, доручення слідчого № 277т/121/24-2025 від 21.02.2025 року було проведено аудіо-відео контроль за ОСОБА_7 , під час якого 04.02.2025 року о 13:00 зафіксовано зустріч ОСОБА_7 з ОСОБА_11 біля «Сервісного центру МВС» в м. Старокостянтинові, під час якої останні обговорюють складання іспитів для відкриття категорії водійського посвідчення, а також 18.02., 19.02.2025 року зафіксовано телефону розмову здійснену в месенджері «WhatsApp»;
- протоколу виготовлення несправжніх (спеціальних імітаційних) засобів візуально схожих на грошові кошти від 18.02.2025 року, відповідно до якого за допомогою комп'ютера та копіювальної техніки виготовлено несправжні (спеціальні імітаційні) грошові купюри номіналом 100 доларів США у кількості 26 штук, які імітують кожну банкноту номіналом 100 доларів США серії 2017 А;
- протоколу огляду, ідентифікації помітки та вручення грошей від 21.02.2025 року та додатком до нього, відповідно до якого, в присутності заявника ОСОБА_11 , грошові кошти на загальну суму 2800 доларів США з яких 26 купюр імітують банкноту номіналом 100 доларів США серії 2017 А та 200 доларів США зі спеціального фонду ДВБ НП України оглянуто, від ксерокопійовано на 1 стандартному аркуші паперу білого кольору, формату А4, оброблено спеціальним препаратом «Промінь-1» та вручено ОСОБА_11 . Відібрано зразки спеціального препарату«Промінь-1» на окремому аркуші;
- протоколу про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 25.02.2025 року, згідно з яким, на підставі постанови прокурора від 12.02.2025 року № 09/2-343т, доручення слідчого № 09/2-344 21.02.2025 року було проведено огляд грошових коштів в сумі 200 доларів США та 2600 доларів США (імітаційні купюри), які було оброблено спеціальною аерозолем «Промінь-1» та вручено ОСОБА_11 , який, цього ж дня о 12 год. 43 хв., перебуваючи в автомобілі «Subaru Legacy» ВХ 8818 ЕІ на автозаправні станції WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22, передав ці грошові кошти ОСОБА_7 , які в подальшому було виявлено та вилучено в салоні цього автомобіля;
- протоколу про результати візуального спостереження за особою від 25.02.2025 року та додатками до нього, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 20.01.2025 року № 185т здійснено спостереження за ОСОБА_7 з 12:00 по 13:00 21.02.2025 року та зафіксовано його зустріч з ОСОБА_11 в автомобілі «Subaru Legacy» ВХ 8818 ЕІ на автозаправні станції WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22, де останній передав грошові кошти ОСОБА_7 , після чого його було затримано працівниками поліції;
- протоколів про результати здійснення аудіо, відео контролю особи від 25.02.2025 року та додатками до них, згідно з якими, на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 20.01.2025 року № 185т, 186т, доручення слідчого № 277т/121/24-2025 від 21.02.2025 року було проведено аудіо-відео контроль за ОСОБА_7 , під час якого 21.02.2025 року з 12:00 по 13:00 зафіксовано його зустріч з ОСОБА_11 в автомобілі «Subaru Legacy» ВХ 8818 ЕІ, на автозаправні станції WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22, де останній передав грошові кошти ОСОБА_7 ;
- протоколу обшуку від 21.02.2025 року та додатками до нього, відповідно до якого, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук автомобіля «Subaru Legacy» НОМЕР_1 , на автозаправні станції WOG», за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 22, в салоні якого було виявлено та вилучено ключі від автомобіля «Subaru Legacy» ВХ 8818 ЕІ , технічний паспорт, 20 доларів США (серія MF 63669788А), 2 купюри 1000 грн. (АЛ 0187943, ГК 2722663), 1 купюра 100 грн. ( ЄЄ 0699912) 2 купюри 20 грн. (ЕЗ 9209604, ДК 1432198), 2 купюри 100 доларів США (PF 47732621J, PF47732603J) та 2600 доларів США без серійних номерів), мобільний телефон Iphone 13 Pro Maх, документи, талон з ТСЦ;
- протоколу освідування особи від 21.02.2025 року, яке проведено на підставі постанови прокурора від 13.02.2025, згідно з яким, ОСОБА_7 добровільно погодився пройти освідування та за допомогою освітлюваного приладу, який випромінює ультрафіолетове освітлення проведено освідування правої та лівої руки та на правій руці виявлено світіння барвника жовто-зеленого кольору, після чого за допомогою марлевої серветки зроблено змиви із долоні та пальців правої та лівої руки. Упакування з латексних рукавичок, латексні рукавички, змиви з рук вилучено та опечатано до сейф пакетів;
- висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/123-25/3127-ФХД від 15.04.2025 року, відповідно до якого, на поверхні грошових купюр в сумі 2600 доларів США (26 купюр номіналом 100 доларів США без серійних номерів) виявлено нашарування речовини, що люмінесціює жовто-зеленим кольором; на поверхні двох грошових купюр 100 доларів США (номіналом 100 доларів США серійні номера: PF 47732621J, PF47732603J) виявлено нашарування речовини, що люмінесціює жовто-зеленим кольором; невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленого кольору в УФ-освітленні, які виявлені на поверхні двох грошових купюр 100 доларів США (номіналом 100 доларів США серійні номера: PF 47732621J, PF47732603J), 26 купюр номіналом 100 доларів США без серійних номерів - мають між собою та зі зразком, спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на аркуші паперу формату А-4 спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів); на поверхні марлевої серветки із змивами з долоні та пальців правої та лівої руки ОСОБА_7 виявлено нашарування речовини, що люмінесціює жовто-зеленим кольором; невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленого кольору в УФ-освітленні, які виявлені на поверхні: марлевої стерильної серветки з змивами з лівої та правої руки ОСОБА_7 - мають між собою та зі зразком, спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на аркуші паперу формату А-4 спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів); на поверхні гумових латексних медичних рукавичок, у яких проведено огляд та вилучення грошових коштів під час обшуку транспортного засобу «Subaru Legacy» НОМЕР_1 за участю ОСОБА_7 виявлено нашарування речовини, що люмінесціює жовто-зеленим кольором; невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленого кольору в УФ-освітленні, які виявлені на поверхні латексних рукавичок у яких проводився огляд та вилучення грошових коштів під час обшуку транспортного засобу «Subaru Legacy» НОМЕР_1 за участю ОСОБА_7 - мають між собою та зі зразком, спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на аркуші паперу формату А-4 спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів);
- протоколу огляду від 24.04.2025 року, згідно з яким, оглянуто грошові кошти, вилучені під час обшуку транспортного засобу «Subaru Legacy» НОМЕР_1 , а саме дві купюри номіналом 100 доларів США (серійні номера: PF 47732621J, PF47732603J) та 26 купюр номіналом 100 доларів США без серійних номерів;
- показань свідка ОСОБА_13 , яка підтвердила, що ОСОБА_7 звертався до неї, як до працівниці ТСЦ, що в м. Старокостянтинів, з проханням дізнатися термін закінчення навчання в автошколі особи, показуючи паспорт цієї особи;
- протоколу огляду від 10.03.2025 року, відповідно до якого оглянуто відеозаписи з камер відео спостереження ТСЦ № 6844, що за адресою вул.. Чайковського 1А в м.Старокостянтинів, за 14.01.2025 року з 11 год. 16 хв. по 11 год. 21 хв., на яких зафіксовано ОСОБА_7 , який одягнений у чорну спортивну шапку, блакитну куртку, чорні спортивні штани, чорні кросівки, перебуває в середині приміщення ТСЦ № 6844, де спілкується з адміністратором ОСОБА_15 , яка перебуває на робочому місці № 5, після чого підходить до табло, та біля робочого місця № 5 спілкується з чоловіком одягненим у військовий однострій.
Згідно з положеннями ст.94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Вказаних вимог закону місцевим судом дотримано, надано обґрунтовану оцінку як кожному окремо взятому доказу, так і доказовій базі в цілому.
Оцінку доказам, в тому числі їх допустимості, суд, у відповідності до положень ст.89 КПК України, надає в нарадчій кімнаті, під час ухвалення судового рішення, що і було зроблено.
Упродовж розгляду справи, місцевий суд, з'ясувавши, передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмету доказування, встановив факт вчинення ОСОБА_7 вказаного злочину й обґрунтовано визнав доведеною його винуватість.
Фактичні дані, які покладено в основу вироку, та на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_7 , отримані в порядку, визначеному КПК, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані, в силу ст.84 КПК України, є доказами у кримінальному провадженні. Переконливих аргументів, які б свідчили про протилежне, та про істотне порушення судом приписів ст.94 цього Кодексу, апелянтом не наведено.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Отже, застосовуючи вказаний стандарт доказування, в цій справі, суд обґрунтовано врахував сукупність доказів у комплексі.
Посилання сторони обвинувачення на необґрунтовану перекваліфікацію місцевим судом дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України не знайшло свого обґрунтування, виходячи з наступного.
Так, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.3 ст. 369-2 КК України, тобто як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (зловживання впливом), поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Диспозиція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умови, що винна особа вимагала та в подальшому одержала неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Суб'єктом цього злочину, можуть бути як службові особи, зазначені в примітці до ст. 364 КК України (наприклад керівники та інші службові особи підприємств, установ чи організацій, які у зв'язку з займаною посадою та наявністю адміністративних функцій можуть здійснювати вплив на прийняття рішення підпорядкованими їм особами, уповноваженими на виконання функцій держави), так і інші фізичні особи, які через наявність певних зв'язків (родинних, сімейних, дружніх, професійних, колективних та інше) можуть здійснити вплив на таких осіб.
У постанові Верховного Суду від 09.07.2024 року (справа № 464/233/22) зазначено, що для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, визначальним є з'ясування наявності в діях винної особи однієї з таких ознак, як погроза вчиненням або не вчиненням особою дій, які можуть завдати шкоди законним правам чи інтересам іншої особи, яка пропонує, обіцяє або надає їй неправомірну вигоду, а також необхідним є з'ясування, наскільки ці погрози для іншої особи були реальними й такими, що дійсно могли завдати шкоди її законним правам чи інтересам, або створення винною особою таких умов, за яких інша особа вимушена була пропонувати, обіцяти чи надати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам для себе або своїх законних інтересів.
Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України місцевий суд вказав, що стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_7 такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, як вимагання неправомірної вигоди.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, у зв'язку з чим відхиляє відповідні доводи прокурора.
Аналізуючи зміст апеляційної скарги, прокурор наполягає на доведеності пред'явленого ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачення за ч.3 ст. 369-2 КК України, та вважає, що зазначена інформація підтверджує вчинення, останнім, дій щодо одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_11 з погрозою обмеженням його прав та законних інтересів.
Докази, на які посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_7 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, є протокол здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо- відео контроль особи №364/42-22/01-2025 від 25.02.2025 та показання свідка ОСОБА_11 .
В суді першої було досліджено протокол здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо- відео контроль особи №364/42-22/01-2025 від 25.02.2025, яким зафіксована телефонна розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , при цьому, зі змісту розмов слідує, що ОСОБА_7 за отримані грошові кошти може вплинути на посадових осіб ТСЦ у м. Старокостянтинів, повідомляє про особливості складання іспиту, проте жодних висловлювань ОСОБА_7 , які б вказували саме на вимагання у ОСОБА_11 неправомірної вигоди не зафіксовано.
Допитаний судом першої та апеляційної інстанції, в якості свідка ОСОБА_11 , пояснив, що у літку 2024 року познайомився з ОСОБА_7 в м. Старокостянтинів, в ТСЦ МВС, під час перереєстрації транспортного засобу. У січні 2025 року перебував в цьому ж ТСЦ, з метою здачі теоретичних та практичних іспитів для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 та зустрів ОСОБА_7 , де під час розмови останній повідомив йому, що може за отримання грошових коштів у сумі 2800 доларів США безперешкодно посприяти йому у вирішені питання щодо успішної здачі теоретичних та практичних іспитів для відкриття категорії водійського посвідчення ОСОБА_12 та зрозумівши протиправність дій ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів. Підтвердив, що після першої зустрічі з ОСОБА_7 ще декілька разів зустрічався з ним, а також телефонував до нього до моменту передачі грошових коштів, останньому, в салоні автомобіля на АЗС в м. Хмельницькому.
Проте, ОСОБА_11 не вказує на вимагання у нього вказаних коштів, яке б супроводжувалося висловлюванням погроз, чи вчиненням дій, які б змушували надати неправомірну вигоду ОСОБА_7 за вплив на посадових осіб ТСЦ № 6841 РСЦ ГСЦ МВС України щодо успішного складання іспиту.
З огляду на встановлені у даному провадженні фактичні обставини така розмова ОСОБА_7 з ОСОБА_11 не може свідчити про наявність в діях обвинуваченого ознаки вимагання неправомірної вигоди.
Колегія суддів вважає, що всупереч доводам сторони обвинувачення про наявність складу інкримінованого кримінального правопорушення, висновок суду першої інстанції щодо перекваліфікації дій та про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчинені саме кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана об'єктивна оцінка.
Колегія суддів уважає правильною таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 .
На думку колегії суддів, згідно з положеннями кримінального процесуального закону, судом були оцінені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме, визнання обвинуваченого ОСОБА_7 в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (зловживання впливом).
Отже, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судовий розгляд був проведений, належним чином, з дотриманням вимог КПК України, та закону України про кримінальну відповідальність, докази по справі зібрані у законний спосіб. Надавши перевагу одним доказам перед іншими, суд мотивував у вироку свої висновки.
Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 369-2 КК України на ч. 3 ст. 369-2 КК України, на що є посилання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Отже, на переконання колегії суддів, прокурор, вимагаючи скасувати вирок і ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого винуватим за ч.3 ст.369-2 КК України, жодних переконливих доводів на спростування висновків суду, в цій частині, не навів. У зв'язку з чим відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог, викладених в апеляційній скарзі прокурора.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
Перевіривши апеляційні доводи прокурора щодо необхідності скасування вироку суду стосовно ОСОБА_7 , в частині призначеного покарання, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з приписами ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Зокрема, місцевим судом, належним чином, ураховано те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.
Окрім того враховано, що ОСОБА_7 визнав свою вину, щиро кається у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, що відповідно є обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому.
Оскільки суд визнав ОСОБА_7 у вчиненні дій, які він повністю визнавав, тому доводи прокурора про часткове визнання вини обвинуваченим не заслуговують на увагу.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, досудову доповідь, згідно з якою виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі або обмеження волі, на певний строк, можливе та він становить середню небезпеку для суспільства, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а також інші обставин кримінального провадження в їх сукупності, на переконання колегії суддів, призначене місцевим судом покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Посилання прокурора на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочину, як на підставу для призначення йому покарання у виді позбавлення волі, не знайшло свого підтвердження в процесі апеляційного розгляду, оскільки ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю, що і було судом враховано в якості пом'якшуючих покарання обставин.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що розмір покарання у виді штрафу має бути не меншим від отриманої неправомірної вигоди, оскільки внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, ним отримано дохід в сумі 2800 доларів США, що в перерахунку у національну валюту згідно курсу НБУ на дату вчинення кримінального правопорушення становить 116 848 грн. 48 коп., а тому призначене покарання у розмірі не меншому за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу є обґрунтованим.
Таким чином, виходячи з системного аналізу матеріалів кримінального провадження можливо зробити висновок, що суд першої інстанції, під час ухвалення даного обвинувального вироку, виходив першочергово з загальних засад кримінального процесуального законодавства, через що було постановлене законне та обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора такою, що не підлягає задоволенню.
Інших порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.407, ч.1 ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2025 стосовно обвинуваченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України ОСОБА_7 залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3