490/1666/26 від26.03.2026
нп 3/490/870/2026
26 березня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 , майора,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215, ч.2 ст.17215 КУпАП,
У період з 01.09.2025 року по 05.01.2026 року майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , належним чином не організував роботу продовольчого складу, не перевіряв діяльність підпорядкованого військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , не здійснював контроль за веденням якісного, кількісного та вартісного обліку військового майна, що призвело до нестачі військового майна продовольчої служби на суму 3 189 грн 00 коп, таким чином недбало ставився до військової служби в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги ст. 9, 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-3, 5, 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п. 3.1.9, 3.2.4 наказу Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», п.11-14 розділу 1 наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.17215 КУпАП.
У період з 06.03.2023 року по 05.01.2026 року майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , здійснюючи формування замовлення на поставку продуктів харчування, шляхом використання багатоцільової програми «Прод 2022», не врахував умови Договорів від 20.02.2023 №286/2/22/80/1, від 23.12.2022 №286/2/22/80 та від 23.06.2023 №286/2/23/27 на постачання продуктів харчування та затвердженого графіку поставки товарів, при здійсненні заявок на постачання ТОВ «С-РОСТОК» продуктів харчування, не врахував періоди замовлення свіжих, консервованих та сезонних овочів, внаслідок чого військовій частині НОМЕР_1 постачалися свіжі овочі замість сезонних, в результаті чого допустив завищення вартості товарів та безпідставне витрачання бюджетних коштів на суму 144, 75 тис грн, таким чином недбало ставився до військової служби в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги ст. 9, 11, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-3, 5, 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п. 3.1.9, 3.2.4 наказу Міністра оборони України №300 від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», п.11-14 розділу 1 наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.17215 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Також зазначив, що вину у вчиненому визнає частково, просив врахувати умови, в яких були допущені порушення, зокрема це забезпечення особового складу частини в умовах постійної ракетної та дронової небезпеки, відсутність електроенергії та надмірна завантаженість. Вказав, що по закінченню проведення аудиту, нестача на продовольчому складі та шкода завдана внаслідок завищення цін на продукти компенсована.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 4 Закону України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів
Відповідно ст. 6 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України», внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Згідно ст. 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України», кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Пунктом 3.2.4 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», начальник продовольчої служби частини відповідає: за забезпечення частини продовольством та майном служби; за організацію доброякісного та своєчасного харчування особового складу; за правильне утримання продовольства та майна служби; за бойову та мобілізаційну готовність продовольчої служби; за бойову підготовку підлеглого йому особового складу, військову дисципліну. Він підпорядкований заступнику командира частини по тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби частини.
Стаття 1 Закону України “Про оборону України» регламентує, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 “Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Разом з тим, Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Частина 2 статті 17215 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, що вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 17213 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
З огляду на вказані норми чинного законодавства, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище правопорушень підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення від 26.02.2026 року № 5-СП/2026 та від 26.02.2026 року № 4-СП/2026, в яких вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: солдат ОСОБА_1 , майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 , належним чином не організував роботу продовольчого складу, не перевіряв діяльність підпорядкованого військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , не здійснював контроль за веденням якісного, кількісного та вартісного обліку військового майна, що призвело до нестачі військового майна продовольчої служби на суму 3 189 грн 00 коп та здійснюючи формування замовлення на поставку продуктів харчування, шляхом використання багатоцільової програми «Прод 2022», не врахував умови Договорів від 20.02.2023 №286/2/22/80/1, від 23.12.2022 №286/2/22/80 та від 23.06.2023 №286/2/23/27 на постачання продуктів харчування та затвердженого графіку поставки товарів, при здійсненні заявок на постачання ТОВ «С-РОСТОК» продуктів харчування, не врахував періоди замовлення свіжих, консервованих та сезонних овочів, внаслідок чого військовій частині НОМЕР_1 постачалися свіжі овочі замість сезонних, в результаті чого допустив завищення вартості товарів та безпідставне витрачання бюджетних коштів на суму 144, 75 тис грн, таким чином недбало ставився до військової служби в умовах особливого періоду;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 №152 від 10.07.2019 року, яким ОСОБА_1 призначено на посаду начальника продовольчої служби тилу;
- аудиторським звітом №520/32/аз від 15.12.2025 року, яким встановлено обставини допущеного правопорушення щодо завищення вартості отриманих за договорами централізованих закупівель продуктів харчування на загальну суму 144, 75 тис грн та нестач продуктів харчування на загальну суму 3 189 грн 00 коп.
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2026 року №7 про результати внутрішнього аудиту діяльності військової частини НОМЕР_1 ;
- видатковими накладними за період з 27.02.2023 року по 08.08.2023 рік;
- поточними заявками на постачання продуктів харчування за період з лютого 2023 року по вересень 2023 року;
- порівняльною таблицею пересортування продуктів харчування по видам (групам) товарів від 24.11.2025 року №373;
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені судом. При цьому дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП України під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені:
- ч.2 ст.17215 КУпАП, тобто, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
-ч.2 ст.17215 КУпАП, тобто, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд враховує характер правопорушень, обставини справи щодо місця, часу правопорушень, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, не встановлено.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки на розгляді в суді перебувають одночасно дві справи про адміністративне правопорушення №490/1666/26 (провадження 3/490/870/2026) та №490/1667/26 (провадження 3/490/871/2026), передбачених ч.2 ст.17215, ч.2 ст.17215 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , суддя на підставі ст.36 КУпАП, вважає за доцільне об'єднати справи про адміністративні правопорушення в одне провадження.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена відповідальність за однією статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за необхідне застосувати при накладенні адміністративного стягнення санкцію ч.2 ст.17215 КУпАП та обрати ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді мінімального штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Справи про адміністративне правопорушення №490/1666/26 (провадження 3/490/870/2026) та №490/1667/26 (провадження 3/490/871/2026)про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.17215, ч.2 ст.17215 КУпАП, об'єднати в одне провадження, надавши справам загальний номер №490/1666/26 (провадження 3/490/870/2026).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215, ч.2 ст.17215 КУпАП України, та накласти на нього стягнення:
- за ч.2 ст.17215 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;
- за ч.2 ст.17215 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ст.36 КУпАП, визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Грошові кошти підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок на розрахунковий рахунок UA688999980313040106000014483, отримувач Миколаївське ГУК/Централ. р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 21081100.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з правопорушника у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, у відповідності до ст. 308 КУпАП.
Суддя В. Л. Лященко