Справа № 274/2034/26
Провадження № 3/0274/462/26
25.03.2026 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Мороко С.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Клітенка, громадянина України, яка є студенткою Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
28.02.2026 близько 23:45 год. ОСОБА_1 в громадському місці, в закладі «Каріби», що по вул. Вінницькій, 46, в м. Бердичеві, образливо чіплялася до ОСОБА_2 , шарпала її за волосся, штовхала, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, вчинивши дрібне хуліганство.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнала. Давати пояснення 24.03.2026 відмовилась. На запитання судді відповіла, що не наносила удару склянкою ОСОБА_2 , а вину визнала при складанні адміністративних матеріалів, оскільки її залякали. 25.03.2026 в судовому засіданні пояснила, що вона відпочивала в закладі «Каріби», танцювала. У танці вона випадково заділа ОСОБА_2 , яка танцювала поряд із іншою компанією. За свої дії вибачилась, проте не помітила, як ОСОБА_2 схопила її за коси і штовхнула на підлогу. Вона вирвалась, і між ними почалась «шарпанина». ОСОБА_3 забрала її за стіл, а люди з компанії ОСОБА_2 намагались її витягнути для подальшого з'ясування відносин, попри такі дії, вона лишилась сидіти за столом і побачила у ОСОБА_2 на лобі кров, що сталось незнає.
Адвокат Григоришина В.В. зазначила, що вини ОСОБА_1 у вчиненому вона не вбачає, і звідки поранення на лобі потерпілої з'ясувати не вдалося.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 25.03.2026 пояснила, що 28.02.2026 відпочивала в закладі «Каріби». У танці ОСОБА_1 почала штовхатися. На запитання навіщо вона так робить, ОСОБА_4 вдарила її, після чого між ними почалась «шарпанина», під час якої, вона не помітила як, але ОСОБА_1 нанесла їй удар по лобі склянкою. Утворилась рана. ОСОБА_5 приніс серветку, вона вийшла на вулицю, викликала поліцію.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 25.03.2026 пояснила, що 28.02.2026 відпочивала в закладі «Коріби». Всі танцювали. Непомітно для неї почалась бійка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в останньої на лобі з'явилась рана, поїхали у травмпункт. На запитання адвоката свідок ОСОБА_6 відповіла, що ОСОБА_2 прийшла в заклад за пів години до закриття, взяла коктейль, поставила на столі і почала танцювати поряд.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 25.03.2026 пояснила, що 28.02.2026 відпочивала в закладі «Коріби». Всі танцювали. Вона сиділа за столом. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалась бійка. Вона забрала ОСОБА_1 за стіл, люди з компанії ОСОБА_2 намагались витягнути ОСОБА_1 для подальшого з'ясування відносин, але вона пручалась та лишилась за столом. Потім вони побачили криваву рану на лобі ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, суддя дійшов висновку.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй протиправному діянні, передбаченому ст. 173 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними суддею доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 038984 від 02.03.2026. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. У протоколі ОСОБА_1 власноруч написала про визнання вини, своє каяття, просила суворо не карати;
- протоколом від 01.03.2026 прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;
- письмовими поясненнями від 01.03.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про обставини вчинення правопорушення;
- довідкою від 09.03.2026 Бердичівського РВП про результати розгляду заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- довідкою від 02.03.2026 КНП «Бердичівська міська лікарня» з якої вбачається, що ОСОБА_2 зверталась в травмпункт 01.03.2026 о 00:40. Діагноз: забійна рана чола, алкогольне сп'яніння;
- актом № 83 від 03.03.2026 судово-медичного обстеження ОСОБА_2 . Виявлено: поверхневу рану на чолі посередині, синець в проекції лівого ліктьового суглобу, синець на тильній поверхні правої кисті, які утворилася від дії тупих твердих предметів; садна на тильній поверхні правої кисті, які утворилися від тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (можливо нігтями пальців рук сторонньої особи;
-актом № 85 від 03.03.2026 судово-медичного обстеження ОСОБА_1 . Виявлено: синці на лівому плечі, які утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (не виключено стиснення пальцями рук сторонньої особи); синець в на правому стегні, який утворився від тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею;
-довідками від 01.03.2026 Бердичівського РВП про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
З пояснень ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вбачається, що перебуваючи в закладі «Каріби», 28.02.2026 ОСОБА_1 дійсно чіплялася до ОСОБА_2 , що призвело до «шарпанини» між ними, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Суд розцінює невизнання вини ОСОБА_1 , як спосіб захисту, обраний правопорушником з метою уникнення відповідальності.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібному хуліганстві.
Обставин, що пом'якшують, обтяжують відповідальність судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого діяння, особу винної, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують, обтяжують відповідальність та вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Керуючись статтями 23, 24, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN): UA UA 478999980313030106000006825; код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - 101.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку у зазначений вище строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна зі стягненням подвійного розміру штрафу.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.В. Мороко