26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 348/2885/24
провадження № 61-1528св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня
2025 року у складі судді Бурдун Т. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року у складі колегії суддів:
Максюти І. О., Пнівчук О. В., Баркова В. М., і ухвалив таку постанову.
Зміст заявлених вимог
1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 .
2. На обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона з квітня 2002 року проживала із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мала з ним спільний побут, взаємні права і обов'язки, як чоловіка та жінки, вела спільне господарство, спільний сімейний бюджет, несла спільні витрати на придбання побутових речей, продуктів харчування, вони надавали один одному взаємодопомогу у побуті, ходили разом у гості.
3. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька - ОСОБА_3 . Сам ОСОБА_4 забирав її з донькою з пологового будинку, приймав участь при її хрещенні, піклувався про неї, надавав матеріальну допомогу на її утримання, приймав безпосередню участь у вихованні дочки. Крім того, піклувався і утримував її, називав її дружиною, в тому числі, в присутності родичів і знайомих.
4. 09 березня 2022 року ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних Сил України. Під час проходження військової служби захворів і ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у військовому госпіталі м. Львова внаслідок захворювання.
5. Встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу потрібне їй для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , який помер в результаті захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби.
6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила встановити факт її проживання однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4
з 14 серпня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день смерті ОСОБА_4 ).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
8. Встановлено факт проживання чоловіка ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 14 серпня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані заявницею докази та покази свідків підтверджують, що вона дійсно проживала з
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу щонайменше з 2002 року по день його смерті, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права й обов'язки, притаманні подружжю. Зазначений факт породжуватиме для заявниці юридичні наслідки щодо реалізації прав, визначених Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановити який в позасудовому порядку вона не має можливості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
10. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 листопада
2025 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2025 року - без змін.
11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю, як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу з
14 серпня 2007 року по 13 серпня 2022 року. Висновки суду про доведеність такого факту ґрунтуються на численних доказах, яким судом надано детальну оцінку, як окремо, так і в сукупності у судовому рішенні. Спір про право в учасників зазначених правовідносин відсутній, з огляду на те, що потенційні спадкоємці ОСОБА_4 , а саме його діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , не заперечують щодо задоволення вимог ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. 04 лютого 2026року Міністерство оборони України через систему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Міністерство оборони України зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 лютого
2020 року у справі № 712/7830/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (у редакції станом на 13 серпня 2022 року), у частині чи має право цивільна дружина на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її цивільного чоловіка, з яким нібито проживала, а також щодо наявності або відсутності повноважень в органу місцевого самоврядування стосовно визначення кола осіб, які входять до складу сім'ї померлого або що вони перебували у фактичних шлюбних відносинах та надавати відповідні довідки, і чи є такі довідки належними доказами у розумінні статей 76-80 Цивільного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували недостатність належних та достатніх доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
15. Міністерство оборони України вважає, що дослідженні судами докази не підтверджують тривалих сімейних відносин протягом заявленого заявницею строку. Наявність довіреності на представництво інтересів, наявність кредитного договору, а також вітання з днем народження не вказують на ведення спільного господарства та спільного бюджету. Покази свідків щодо спільного проживання не є самі по собі достатніми для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні статті 74 Сімейного кодексу України, без наявності інших ознак сім'ї.
16. Крім того, у Пасічнянської сільської ради відсутні повноваження на визначення складу сім'ї померлого або перебування осіб у фактичних шлюбних відносинах, а тому видана сільською радою довідка не може бути належним доказом.
17. Акцентує увагу на тому, що у витязі з іменного списку безповоротних втрат особового складу військової частини НОМЕР_1 за 2022 рік, у графі прізвище, ім'я, по батькові дружини, батька, матері або близького родича, місце проживання членів сім'ї (близьких родичів), зазначений син ОСОБА_2 . У витягах з наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 07 жовтня 2022 року та командира
НОМЕР_2 окремої механізованої бригади від 20 листопада 2022 року про виключення із списків особового складу частини ОСОБА_4 , також зазначений син
ОСОБА_2 . Як вбачається з листа військової частини НОМЕР_1 від 22 травня
2025 року, одноразову грошову допомогу на поховання загиблого ОСОБА_4 отримала сестра - ОСОБА_5 . Вважає, що зазначене свідчить, що ОСОБА_4 не вважав ОСОБА_1 членом своєї сім'ї.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2026 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
19. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2026 року поновлено Міністерству оборони України строк на касаційне оскарженнярішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2025 року та постановиІвано-Франківського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року, відкрито касаційне провадження у справі № 348/2885/24, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
20. 12 березня 2026 року матеріали зазначеної вище цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
21. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
22. 19 березня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гайтанюк М. М., через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
23. Вважає, що суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Натомість доказів, які б спростовували обставини спільного проживання її зі ОСОБА_4 однією сім'єю у спірний період, суду не надано.
24. Фактичні обставини справи, встановлені судами
25. 09 березня 2022 року ОСОБА_4 був призваний (мобілізований) на військову службу.
26. 06 серпня 2022 року ОСОБА_4 вибув на лікування до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону.
27. ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Львів ОСОБА_4 помер.
28. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 15 серпня 2022 №18 причина смерті ОСОБА_4 - гострий панкреатит.
29. У зв'язку зі смертю ОСОБА_4 було призначено та проведено спеціальне розслідування для встановлення причин та умов, які спричинили його смерть, що підтверджується витягами з наказу командира військової частини НОМЕР_1 .
30. Згідно з витягом з наказу командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади
№ 220-РС від 20 листопада 2022 року смерть ОСОБА_4 пов'язана з проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби.
31. 07 жовтня 2022 року ВЧ НОМЕР_1 направила на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 сповіщення про смерть (загибель) ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , для сповіщення сина ОСОБА_2 . Смерть ОСОБА_4 пов'язана з проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби, не пов'язана з захистом Батьківщини.
32. Згідно з повідомленням ВЧ НОМЕР_1 № 5792 від 22 травня 2025 року одноразову грошову допомогу на поховання загиблого ОСОБА_4 отримала сестра ОСОБА_6 у сумі 10 985,12 грн.
33. Відповідно до довідки Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 1266/02-64 від 30 серпня 2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , похований на місцевому кладовищі с. Пасічна Надвірнянського району.
34. Відповідно до довідки Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 2731 від 15 вересня 2014 року ОСОБА_1 дійсно проживає з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ведуть спільне господарство.
35. Згідно з довідкою про склад сім'ї № 235 від 27 січня 2015 року, виданою ОСОБА_4 , який проживає за адресою: с. Пасічна, дільн. Букове, до складу сім'ї входять ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_3 (дочка).
36. З характеристики № 35 від 23 травня 2016 року, виданою Пасічнянською сільською радою, вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в
с. Букове Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району, проживає з дружиною у незареєстрованому шлюбі, на утриманні має неповнолітню дочку, зарекомендував себе з позитивної сторони.
37. У довідці № 384/02-64 від 23 лютого 2023 року, яка видана Пасічнянською сільською радою вказано, що до складу сім'ї ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , входили та проживали разом з ним до дня смерті: ОСОБА_1 , 0 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
38. Відповідно до довідки Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 1218/02-64 від 03 серпня 2023 року, членами сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та похований на місцевому кладовищі в с. Пасічна Надвірнянського району
Івано-Франківської області, на час його смерті являлись ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (дочка), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (онук), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (матір дочки, перебували у фактичних шлюбних відносинах).
39. Актами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складеними депутатами Пасічнянської сільської ради, підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 2002 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали як чоловік і дружина на АДРЕСА_1 , мали спільний сімейний бюджет, спільні покупки та витрати, вели спільне господарство, в 2003 році у них народилася дочка ОСОБА_3 .
40. ОСОБА_1 не була зареєстрована як безробітна в Надвірнянській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, що підтверджується довідкою № 768 від 22 серпня 2024 року.
41. За період з 2007 року по 2013 рік ОСОБА_1 не працювала та доходів не мала, з 2014 року по грудень 2021 року отримувала державну соціальну матеріальну допомогу та соціальні виплати з відповідних бюджетів, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела /суми нарахованого доходу станом на 22 серпня 2024 року за період з 1 кварталу 2007 по 3 квартал 2022 року.
42. ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області народилася ОСОБА_3 , батьком якої вказаний ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_1 .
43. Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , мати - ОСОБА_9 - померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .
44. Шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_10 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 08 липня 2003 року.
45. Перший чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_4 . Фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 припинилися у 1999 році.
46. Згідно з інформацією Надвірнянського відділу ДРАЦС
№ 1125/32.13.6-18/62 від 13 вересня 2024 року вбачається, що за період з
14 серпня 2007 року по 13 серпня 2022 року інших актових записів про зареєстрований шлюб ОСОБА_1 в архівах Надвірнянського відділу ДРАЦС немає. Також ОСОБА_4 за період з 14 серпня 2007 року по
13 серпня 2022 року в зареєстрованому шлюбі за даними Державного реєстру актів цивільного стану по Україні не перебував.
47. У довіреностях за 2015-2016 роки ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_1 як свою довірену особу, яку уповноважував представляти його інтереси в усіх органах державної влади, місцевого самоврядування.
48. Також ОСОБА_4 віддав ОСОБА_1 на зберігання свої документи, зокрема: свідоцтво про народження, яке видане йому повторно
26 травня 2016 року серії НОМЕР_5 , посвідчення класного спеціаліста ЗСУ серії НОМЕР_6 від 01 вересня 2014 року, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 від 24 жовтня 2016 року, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08 березня 2023 року № 3212; довідку військової частини
НОМЕР_1 від 31 серпня 2022 року про участь ОСОБА_4 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
49. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав матері ОСОБА_1 - ОСОБА_12 .
50. За період служби у 2014 році ОСОБА_4 надавалась щорічна основна відпустка з виїздом у с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області.
51. Відповідно до довідки Пасічнянської сільської ради № 4768 від 08 грудня 2014 року, будинок, у якому проживає ОСОБА_4 , не газифікований, сім'я користується пічним опаленням.
52. 15 вересня 2006 року ОСОБА_4 укладав кредитний договір з Акціонерним банком «Аваль» на споживчі потреби у розмірі 3 045,00 грн, де місцем проживання останнього вказана адреса: АДРЕСА_2 .
53. З наданої заявницею довідки № 853029 про оплату за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2007 року по 01 грудня 2022 року вбачається, що у вказаний період ОСОБА_1 здійснювала оплату за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 .
54. Судом також досліджено відеозапис з вітанням ОСОБА_1 з днем народження на телебаченні, в якому ОСОБА_4 вітає її, як дружину, а також спільні фотознімки ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та їх доньки ОСОБА_3 .
55. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 засвідчили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 2006 року проживали однією сім'єю, як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу за адресою:
діл. Бухтівець, с. Букове, мали спільний побут, вели спільне господарство, ОСОБА_4 працював та утримував сім'ю, а ОСОБА_1 перебувала на його утриманні та займалася домашнім господарством, спільно виховували доньку ОСОБА_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
56. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
57. Згідно з положеннями пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
58. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
59. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
60. За відсутності спору про право цивільне юридичні факти підлягають встановленню судом у порядку окремого провадження. Так, відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
61. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
62. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що встановлення певних фактів має на меті підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
63. Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.
64. Факти неюридичного характеру не підлягають встановленню судом як у позовному, так і непозовному провадженні.
65. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 зауважувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
66. Отже, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
67. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду розглядала питання юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, де, серед іншого, виснувала, що між особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
68. Зазначений правовий висновок підтриманий Великою Палатою також у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23.
69. Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
70. Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
71. Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
72. Положеннями частини першої статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно,набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
73. У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
74. Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
75. Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
76. Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків притаманних подружжю не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі
№ 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі
№ 694/1540/20).
77. Факт місця реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Так само факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 543/563/22).
78. Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним і достатнім підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
79. Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
80. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
81. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
82. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
83. У цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей, переваги більш вагомих доказів. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
84. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, надав обґрунтовану правову оцінку поданим доказам спільного проживання заявниці разом із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, наявності спільного побуту, ведення спільного господарства, та з урахуванням принципу балансу вірогідностей дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для встановлення такого факту.
85. Колегія суддів погоджується з висновками судів, що заявницею надано достатньо доказів, які у своїй сукупності підтверджують наявність між нею та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у заявлений період правовідносин, притаманних подружжю. Зазначене узгоджується з показами допитаних у судовому засіданні свідків та поясненнями дітей померлого.
86. Крім того, спільне проживання заявниці разом із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу підтверджується виданими останньому за його життя довідками про склад сім'ї, актами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та характеристикою, наданою для пред'явлення по місцю вимоги. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_4 сприймав/асоціював ОСОБА_1 , як свою дружину, а їх правовідносини - як сімейний союз. Такої ж думки були діти та сусіди ОСОБА_4 .
87. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали обґрунтовану правову оцінку.
88. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
89. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Міністерства оборони України по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
90. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та наданої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається Міністерство оборони України у касаційній скарзі.
91. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).
92. Крім того, безпідставними є посилання Міністерства оборони України на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах.
93. Характер доводів касаційної скарги Міністерства оборони України свідчить про необхідність здійснення переоцінки наданих сторонами доказів на обґрунтування заявлених вимог у справі, що переглядається в касаційному порядку, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України виходить за межі касаційного перегляду справи.
94. Разом з тим правові висновки щодо можливості встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки з метою призначення і виплати одноразової грошової допомоги вислювала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21, від 11 лютого
2026 року у справі № 308/17634/23.
95. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
96. З урахуванням доводів касаційної скарги Міністерства оборони України, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
2. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області
від 01 серпня 2025 року та постановуІвано-Франківського апеляційного суду
від 27 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович