8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4561/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 4, ідентифікаційний код 39243307)
про стягнення 2 342 340,00 грн
за участю представників сторін:
позивача - адвоката Маркової О.І.
відповідача - адвоката Харцизової Т.В.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (відповідач) про стягнення пені у розмірі 2 342 340,00 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 28 108,08 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Державним контрактом (Договір) про закупівлю №93/03-24-РМ від 26.03.2024 щодо своєчасної поставки оплаченого позивачем товару.
Ухвалою суду від 23.12.2025 залишено позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали: оригіналів або засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій Специфікації (Додаток № 1 до Договору) та доказів надсилання відповідачу Заявки на поставку № R000147, або клопотання про їх витребування в порядку ст. 81 ГПК України.
24.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано 25.12.2025 за вх.№30234.
Ухвалою суду від 25.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4561/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19 січня 2026 року о 14:40. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
12.01.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№715), у якому він не визнає позовні вимоги та зазначає, що відповідачем дійсно було порушено терміни постачання товару через вплив на відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), про що позивача було повідомлено належним чином шляхом направлення відповідачем 30.05.2024 на електронні адреси позивача, зазначені у п. 12.2. Договору, повідомлення (лист №05-30-01/2024ю від 30.05.2025) щодо настання для відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). В той же спосіб, 19.08.2024 відповідачем на електрону адресу позивача було направлено лист №08-19-01/2024ю, відповідь на претензію із копією сертифіката ТПП №425/03.23 від 16.08.2024 та пропозицією укласти додаткову угоду до Договору із продовженням терміну постачання 50 000 штук сумок до 01.07.2024. Однак відповідь від позивача на вищевказані листи до відповідача не надходило. Обставини непереборної сили, на які посилався відповідач у вказаних листах мають причинно-наслідковий зв'язок із простроченням відповідача. Так, з метою виконання договору про закупівлю №93/03-24-РМ від 26.03.2024, між ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ" та ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТАКТИЧНОГО СПОРЯДЖЕННЯ", що має місцезнаходження - м. Харків, вул. Івана Камишева, буд. 7, було укладено договір про надання послуг N032601 від 26.03.2024 із розкрою з власних матеріалів та збирання конструктивних елементів в готовий виріб (без пошиття) - Сумка-підсумок розкладна універсальна, Вид 6. Однак у листі вих. №05-27-01 від 27.05.2024 ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТАКТИЧНОГО СПОРЯДЖЕННЯ" повідомило відповідача про неможливість своєчасного виготовлення та постачання товару: Сумка-підсумок розкладна універсальна, Вид 6 у кількості 50 000 штук через тривалі повітряні тривоги та значні пошкодження артилерійськими та мінометними ударами об'єктів енергоінфраструктури по всій території України, що в свою чергу призвело до систематичних відключень електроенергії в робочий час щоденно не менше ніж на 3 години, у зв'язку із чим потрібен був додатковий час на виготовлення та постачання продукції, щонайменше 30 днів.
16.01.2026 через систему "Електронний суд" Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" подано заяву (вх.№ 1305) про заміну сторони у справі № 922/4561/25, а саме позивача - Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_5) його правонаступником - Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_4).
Ухвалою суду від 19.01.2026 задоволено заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про заміну сторони її правонаступником (вх.№ 1305 від 16.01.2026). Замінено сторону у справі № 922/4561/25, а саме позивача - Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_5) його правонаступником - Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_4).
В судовому засіданні 19.01.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження позивачу процесуального строку для подання відповіді на відзив до 26.01.2026, про призначення підготовчого засідання на 16.02.2026 о 09:30 год.
23.01.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив (вх.№1952), у якій він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відмовити у зменшенні пені на 90%. Вважає, що надання сертифікату Торгово-промислової палати від 16.08.2025 було здійснено поза межами строків, погоджених сторонами у Договорі, тому на підставі п. 10.7 Договору, обставини, на які посилається відповідач, не можуть братися до уваги. Вважає твердження відповідача про не понесення позивачем збитків абсурдними з огляду на те, що постачання товару за Договором здійснювалось для забезпечення потреб для оборони України під час воєнного стану.
27.01.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано заперечення на відзив (вх.№2235), у якому зазначено зокрема про те, що прострочення відповідача не могло завдати позивачу збитків, адже даний товару передавався на центральний склад і був призначений для забезпечення речовим майном в межах року. Причиною прострочення відповідача стали виняткові обставини, на які відповідач не мав впливу - обстріли та відключення світла і якщо вони є недостатніми для повного звільнення відповідача від відповідальності за незначне прострочення, вони 100% є належним обґрунтуванням для часткового зменшення штрафних санкцій, які і за звичайних умов життя були б непомірними (у 5 разів перевищують розмір штрафних санкцій передбачених ст. 231 ГКУ, який ще діяв під час взаємовідносин сторін). Наявність самих лише повітряних тривог, обстрілів й відключень світла на 10-12 годин на добу є достатніми обставинами для зменшення штрафних санкцій адже негативно вливають на виробників, які здійснюють виробництво за вкрай нестабільних умов.
В судовому засіданні 16.02.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.02.2026 о 17:00 год.
19.02.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 19.02.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "09" березня 2026 р.об 11:30 год.
09.03.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 09.03.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "23" березня 2026 р. о 14:40 год.
Присутній у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги повністю та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, у разі задоволення позову просив задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Як убачається з матеріалів справи, між Державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (Замовник), правонаступником якого є Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ" (Постачальник) укладено державний контракт (Договір) про закупівлю № 93/03-24-РМ від 26.03.2024 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується поставити ЗАМОВНИКУ Сумка-підсумок бойова, Сумка-підсумок розкладна (18920000-4 - Сумки) (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-02-14-007241-a), а ЗАМОВНИК - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Отримувачами Товару за Договором є Об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - ОТРИМУВАЧ) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.
Відповідно до пп.4.1.1 п. 4.1. Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений у Специфікації (Додаток №1), або в строк, визначений ЗАМОВНИКОМ у заявці на поставку, складеній ЗАМОВНИКОМ за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару).
Вказані у Специфікації (Додаток №1) або заявках на поставку Товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням ЗАМОВНИКА, але у будь-якому випадку - за погодженням Сторін.
Згідно з пунктами 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) Постачальник взяв на себе зобов'язання здійснити поставку Товару у загальній кількості 50 000 штук за ціною за одиницю з ПДВ 429,00 грн в наступні строки: 25 000 штук до 31.03.2024; 25 000 штук до 31.05.2024.
Додатковою угодою № 1 від 29.03.2024 до Договору від 29.03.2024 до пункту 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) внесено зміни, та подовжено строки поставки Товару у загальній кількості 50 000 штук до 31.05.2024.
Заявка на поставку Товару подається ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку Товару (пункт 4.3 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору 29.03.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено Заявку на поставку № R000147, де зазначено Отримувачів Товару і відповідну кількість Товару та строки - до 31.05.2024, що відповідають пунктам 1 та 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а саме:
1. Сумка-підсумок розкладна універсальна, вид 6 до Отримувача - військової частини НОМЕР_1 , у кількості 28 000 штук;
2. Сумка-підсумок розкладна універсальна, вид 6 до Отримувача - військової частини НОМЕР_2 , у кількості 14 000 штук;
3. Сумка-підсумок розкладна універсальна, вид 6 до Отримувача - військової частини НОМЕР_3 , у кількості 8 000 штук.
Згідно з п. 6.7 Договору після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень ОТРИМУВАЧА до Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК та ОТРИМУВАЧ підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від ПОСТАЧАЛЬНИКА до ОТРИМУВАЧА, та ПОСТАЧАЛЬНИК передає підписаний Акт приймання Товару на підпис ЗАМОВНИКУ разом з оригіналом товарно-транспортної накладної, після чого ЗАМОВНИК повертає належні екземпляри Акту приймання Товару ПОСТАЧАЛЬНИКУ та ОТРИМУВАЧУ.
Позивачем зазначено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, порушив строки виконання поставки, що підтверджується Актами приймання Товару, а саме:
1. товар у кількості 14 000 штук до військової частини НОМЕР_2 поставлено 19.06.2024 року, що підтверджується Актом приймання Товару № 287;
2. товар у кількості 28 000 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 01.07.2024 року, що підтверджується Актом приймання Товару № 647.
Відповідно до пункту 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань, позивачем нараховано штрафні санкції відповідно до умов пункту 8.2 Договору та 20.11.2024 направлено претензію щодо сплати неустойки в сумі 2 342 340,00 грн за вих. № 2165/06/1528-2024 від 20.11.2024.
Відповідно до п. 8.4 Договору у разі застосування пені/штрафу ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення ЗАМОВНИКОМ письмового повідомлення ПОСТАЧАЛЬНИКУ. Сплата пені/штрафів не звільняє ПОСТАЧАЛЬНИКА від виконання умов цього Договору.
Позивачем зазначено, що оскільки претензію направлено 20.11.2024, то у відповідності до п. 8.4 Договору відповідач мав строк на добровільну сплату штрафних санкцій в строк до 20.12.2024, однак претензію ним було проігноровано.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 2 342 340,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Умовами ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ч. 1 ст. 662 ЦК України вказано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).
Як установлено вище, 29.03.2024 сторони за взаємною згодою уклали Додаткову угоду № 1 до Договору про подовження строку поставки товару у загальній кількості 50 000 штук до 31.05.2024.
Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, порушив строки виконання поставки, а саме: за Актом приймання-передачі № 287 від 19.06.2024 термін прострочення складає 18 календарних днів (з 01.06.2024 по 18.06.2024 включно), за Актом приймання-передачі № 647 від 01.07.2024 термін складає 30 календарних днів (з 01.06.2024 по 30.06.2024 включно).
Відтак, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені та штрафу, які встановлені п. 8.2 Договору, у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару.
Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2 342 340,00 грн є обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, суд зазначає наступне.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
При цьому суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки суд виходить з такого.
Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
В обгрунтування клопотання про зменшення розміру пені на 90% відповідачем зазначено, що ним порушено терміни постачання товару через вплив на відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Так, згідно з п. 10.1. Договору укладаючи цей Договір, Сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання:
і) відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та відповідно до Указу Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 8 листопада 2023 року № 3429- IX, в Україні продовжений строк дії воєнного стану з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (до 14 лютого 2024 року включно);
іі) відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (надалі - ТПП України) від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
ііі) строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цього Договору. Таким чином, Сторони свідомо укладають Договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу Договору.
Відповідно до п. 10.2. Договору передбачено, що враховуючи той факт, що під час погодження та підписання цього Договору Сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у п. 10.1. цього Договору, Сторони не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форсмажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні цього розділу Договору. Винятки можуть становити лише істотні зміни об'єктивних обставин під час дії воєнного стану, які можуть вплинути на виконання цього Договору, зокрема: збої в роботі платіжних систем, що унеможливлює вчасне перерахування коштів; прийняття нормативно-правових актів органами державної влади або місцевого самоврядування, які впливають на строки та умови виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору; критичне пошкодження об'єктів інфраструктури (доріг, складів), що впливає на строки та умови виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, тощо. У разі настання таких обставин, Сторони діють відповідно до положень п. 10.6. цього Договору та без застосування положень п. 10.7. цього Договору.
За умовами п. 10.3. Договору у разі настання під час строку дії воєнного стану або після його завершення форсмажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього Договору, до них застосовуються положення п.п. 10.4.-10.9. цього Договору.
Так, відповідно до п. 10.4. Договору при настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", які об'єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання Сторонами зобов'язань, передбачених умовами Договору, строк виконання таких зобов'язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо Сторони не знайдуть інших прийнятних альтернативних способів виконання таких зобов'язань, як це передбачено п. 10.6. цього Договору.
Відповідно до п. 10.5. Договору протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього Договору, та за умови дотримання вимог цього розділу, Сторони не несуть відповідальності за невиконання умов Договору, якщо це невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), причин, що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує свої зобов'язання.
За умовами п. 10.6. Договору у разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (на електронну пошту, що зазначена в розділі 12 цього Договору; одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в Договорі), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їхньої тривалості. Якщо інша Сторона не надає інших письмових інструкцій, Сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов'язання за цим Договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах, та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов'язань, яким би не заважала дія форсмажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під дію таких обставин, 12 повинна повідомити про це іншу Сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище.
Відповідно до п. 10.7. Договору якщо Сторона, яка підпала під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх настання не знайшла інших можливостей виконувати свої зобов'язання за цим Договором, вона повинна підтвердити факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідним документом, виданим торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили). Такий документ надається іншій Стороні протягом 10 (десяти) робочих днів з дня виникнення таких обставин у порядку зазначеному у п. 10.6. вище.
Відповідно до п. 12.1. Договору обмін повідомленнями у межах виконання умов цього Договору здійснюється Сторонами у письмовій формі власноручно або шляхом надсилання поштовим зв'язком (рекомендованим листом) на адреси, вказані в у розділі 16 цього Договору, та/або шляхом надсилання електронного повідомлення засобами електронної пошти, на адреси, вказані в у п. 12.2 цього Договору, з застосуванням автентифікації, передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги". Всі інші повідомлення в межах цього Договору здійснюються в письмовій формі шляхом передачі поштовим зв'язком (рекомендованим листом).
Згідно з п. 12.2. Договору обмін повідомленнями засобами електронної пошти можуть здійснюватись з застосуванням електронної ідентифікації (автентифікації), передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги". У межах виконання цього Договору Сторони обмінюються повідомленнями за наступними електронними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси): від ЗАМОВНИКА: logistics@dotua.org; logistics_ekip@dotua.org; від ПОСТАЧАЛЬНИКА: tender@rarog.ua.
На виконання п. 10.6. договору 30.05.2024 відповідач направив на електронні адреси позивача, зазначені у п. 12.2. Договору, повідомлення (лист №05-30-01/2024ю від 30.05.2025), щодо настання для відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), у зв'язку з чим постачання товару за договором відбудеться із затримкою, а також повідомив, що відповідні сертифікати про виникнення обставин (форс-мажорних обставин) будуть надані після їх належного оформлення.
В той же спосіб, 19.08.2024, відповідачем на електрону адресу позивача було направлено лист №08-19-01/2024ю, відповідь на претензію із копією сертифіката ТПП №425/03.23 від 16.08.2024, у якому зазначено, що датою настання форс-мажорних обставин було 27.05.2024, та пропозицією укласти додаткову угоду до Договору із продовженням терміну постачання 50 000 штук сумок до 01.07.2024.
Матеріали справи не містять відповіді позивача на вищевказані листи.
Обставини непереборної сили, на які посилався відповідач у вказаних листах, мають причинно-наслідковий зв'язок із простроченням відповідача.
Так, з метою виконання договору про закупівлю №93/03-24-РМ від 26.03.2024, між ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ" та ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТАКТИЧНОГО СПОРЯДЖЕННЯ", що має місцезнаходження - м. Харків, вул. Івана Камишева, буд. 7, було укладено договір про надання послуг N032601 від 26.03.2024 із розкрою з власних матеріалів та збирання конструктивних елементів в готовий виріб (без пошиття) - Сумка-підсумок розкладна універсальна, Вид 6.
Однак у листі вих. №05-27-01 від 27.05.2024 ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТАКТИЧНОГО СПОРЯДЖЕННЯ" повідомило відповідача про неможливість своєчасного виготовлення та постачання товару: Сумка-підсумок розкладна універсальна, Вид 6 у кількості 50 000 штук через тривалі повітряні тривоги та значні пошкодження артилерійськими та мінометними ударами об'єктів енергоінфраструктури по всій території України, що в свою чергу призвело до систематичних відключень електроенергії в робочий час щоденно не менше ніж на 3 години, у зв'язку із чим потрібен був додатковий час на виготовлення та постачання продукції, щонайменше 30 днів.
На підтвердження тривалих повітряних тривог та інших загроз на території м. Харкова у період з 01.03.2024 по 29.05.2024 відповідачем надано до відзиву лист Харківської обласної державної військової адміністрації від 30.05.2024 вих.№03-02-03/1404, з якого убачається, що за інформацією, яка знаходиться на інтерактивній мапі тривог України, яка відображає повітряні тривоги та інші загрози в Україні (https://alerts.in.ua/), на території м. Харкова у період з 01.03.2024 по 01.05.2024 було оголошено 487 повітряних тривог загальною тривалістю 479 годин 03 хвилини, у період з 01.05.2024 по 29.05.2024 - 165 повітряних тривог загальною тривалістю 434 години 46 хвилин.
З урахуванням встановлених обставин справи та наданих доказів у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено терміни постачання товару через вплив на відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорів), про що позивача було повідомлено належним чином.
При цьому, доводи позивача у відповіді на відзив про те, що надання сертифікату Торгово-промислової палати №425/03.23 від 16.08.2024 було здійснено поза межами строків, погоджених сторонами у п. 10.7 Договорі, тому на підставі п. 10.7 Договору, обставини, на які посилається відповідач, не можуть братися до уваги, суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.
Частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).
Незважаючи на вказані обставини, відповідач доклав максимум зусиль для виконання договору, який було виконано в повному обсязі та прострочення відповідача склало від 18 до 30 днів і щодо частини товару у кількості 42 000 штук, з яких 14 000 штук було поставлено із простроченням 18 днів, а 28 000 сумок із простроченням 30 днів.
Вищевказані обставини свідчать про те, що прострочення відповідача є короткостроковим, має об'єктивну причину з незалежних від відповідача причин та носить винятковий характер.
Суд враховує соціальну значущість підприємства відповідача, яке є підприємством оборонного комплексу, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.01.2025 № 1/дск визнано критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, про що свідчить наданий відповідачем до відзиву лист Міністерства оборони України від 05.02.2025, здійснює свою діяльність (забезпечують робочі місця, сплачують податки) у вкрай несприятливих умовах (повітряні тривоги, відключення світла, прильоти тощо).
Суд бере до уваги, що заявлена позивачем до стягнення пеня у розмірі 2 342 340,00 грн складає більш ніж 10% суми всього договору - 21 450 000,00 грн, при тому, що 20% вартості товару є податковим зобов'язанням відповідача, а ціна має мінімальну прибутковість за результатами аукціону у спрощеній закупівлі.
Водночас суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Ураховуючи вищенаведене, доводи обох сторін та загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, беручи до уваги дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд зменшує штрафні санкції, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення суми пені на 70%, що становить 702 702 грн, що забезпечить збалансованість інтересів сторін та надасть позивачу розумну компенсацію за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару.
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 1 639 638 грн слід відмовити.
Підсумовуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Ураховуючи наведене та те, що відповідачем допущено прострочення з поставки товару, а позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 2 342 340 грн, втім судом зменшено розмір пені, відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору покласти на відповідача у повному обсязі у розмірі 28 108,08 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 3, 6, 11, 525, 526, 530 549, 550, 551, 610-611, 626-629, 655, 662, 663, 712 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 13, 20, 73, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зменшити розмір пені на 70%.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (61075, м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 4, ідентифікаційний код 39243307) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) пеню у розмірі 702 702 грн, а також судовий збір у розмірі 28 108,08 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В іншій частині позову в сумі 1 639 638 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "27" березня 2026 р.
СуддяІ.О. Чистякова