вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
19.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7502/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра (49006, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24А) в інтересах держави в особі
Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів Київської області, вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199)
про стягнення 2 037 235 грн. 42 коп.
Представники:
від прокуратури: Кочнєва В.С. - прокурор відділу прокуратури;
від позивача: Сергієнко М.О. - представник (самопредставництво);
Єлісєєва К.В. - представник (самопредставництво);
від відповідача: представник не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовною заявою (вх.№6952/25 від 30.12.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 у розмірі 2 037 235 грн. 42 коп.
Також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у сумі 25 658,03 грн.; про дату та час розгляду справи повідомити Західну окружну прокуратуру міста Дніпра та Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться 27.01.2026 о 16:00 год.
Крім того, прокуратурою подано заяву (вх.№57192/25 від 30.12.2025) про забезпечення позову з вимогою: - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11528993), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199).
Вказана заява обґрунтована тим, що:
- на території Новокодацького району міста Дніпра сформовано земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, відноситься до комунальної форми власності та належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради;
- з інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) зареєстроване право власності на будівлі та споруди, а саме: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р;
навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І;
- право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, ВРН № 340498 реєстр № 3532 від 01.11.2011, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М.;
- вказане нерухоме майно зареєстроване за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:509:0033;
- Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:509:0033 площею 0,4036 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20;
- відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 11.07.2024 № 11/07/24-КЗ, складеного Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, встановлено, що доступ до земельної ділянки обмежений; земельна ділянка огороджена парканом зі шлакоблоку та білої цегли з вмонтованими металевими воротами, територія охороняється; на території земельної ділянки розташовані будівлі та споруди та здійснюється господарська діяльність; здійснити всебічне обстеження не виявилось можливим, оскільки інспектора не було допущено на територію земельної ділянки; площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,4036 га;
- комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міські раді, власниками землі та землекористувачами при використанні земельних ділянок розглянуто матеріали стосовно суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) за рахунок власника земельної ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, по вул. Черкаська, 20 (кадастровий номер 1210100000:08:509:0033);
- на засіданні комісії 19.12.2024 затверджено розрахунок коштів, які зберіг у себе землекористувач запитуваної земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки, внаслідок користування землею без достатньої правової підстави;
- відповідно до протоколу комісії № 12 від 19.12.2024 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума безпідставно збережених коштів за період користування землею з 01.01.2021 по 19.12.2024 складають 2 037 235,42 грн, зокрема: за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 437 983,89 грн; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 481 782,28 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 554 049,63 грн; за період з 01.01.2024 по 19.12.2024 - 563 419,61 грн; Всього: 2 037 235, 42 грн.;
- відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2025 №50363/5/04-36-04-05-11 відсутня інформація стосовно укладених між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" договорів оренди землі на земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20; податкові декларації з плати за землю на 2021-2025 роки Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" не подавались, плата за землю не сплачувалась;
- з часу виникнення права власності на нерухоме майно у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" виник обов'язок оформити речове право на земельну ділянку, проте відповідач відповідних дій протягом тривалого часу не вчиняв, а, отже, без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі;
- Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс", набувши право власності на об'єкти нерухомого майна, які фактично знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушуючи права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
В обґрунтування обраного заходу забезпечення позову заявник зазначає, що предметом спору є стягнення до місцевого бюджету міської ради значної суми коштів в розмірі 2 037 235, 42 грн., від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється. Враховуючи вказане, Дніпровська міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану. Зокрема, вказані грошові кошти могли бути спрямовані на посилення сил оборони та відновлення міських об'єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій. Таким чином, у цьому випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Дніпра.
Прокурор зазначає також, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, за відповідачем зареєстровано на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, а саме: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11528993).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2025 заяву Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (вх.№57192/25 від 30.12.2025) про забезпечення позову - задоволено, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів, Київської обл., вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11528993), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів, Київської обл., вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199).
У судове засідання 27.01.2026 з'явився прокурор та представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 03.03.2026 о 14:30 год.
У судове засідання 03.03.2026 з'явився прокурор та представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті (загальне позовне провадження) на 19.03.2026 о 14:30 год.
У судове засідання 19.03.2026 з'явився представник прокуратури та представники позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Слід відзначити, що ухвали суду у справі, що розглядається, направлялися до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- ухвала від 30.12.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 31.12.2025 о 09:20 год.;
- ухвала суду від 30.12.2025 про забезпечення позову доставлена до електронного кабінету відповідача 31.12.2025 о 09:20 год.;
- ухвала від 27.01.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті доставлена до електронного кабінету відповідача 03.02.2026 о 15:20 год.;
- ухвала суду від 03.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 05.03.2026 о 05:24 год.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 30.12.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 19.03.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів оплати пені, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, земельна ділянка площею 0,4036 га з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 є сформованою. Цільове призначення земельної ділянки: 1.11.2, що відповідає новому коду 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріогенсервіс" зареєстровано право власності на будівлі та споруди, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Черкаська, 20; Опис: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І. примітка: зменшення площі літ. А-1 на 1,5 кв.м. за рахунок уточнення розмірів (Інформаційна довідка від 26.12.2025 №458558802, від 29.12.2025 №458786215) (а.с. 42-46).
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (кадастровий номер 1210100000:08:509:0033), загальною площею 0,4036 га, за результатами якого складено акт від 11.07.2024 №11/07/24-К3 обстеження земельної ділянки (а.с. 62-66).
З вказаного акта вбачається, що:
- договір оренди землі посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 23.10.2008 року за реєстровим № 3849, зареєстрований державним реєстратором Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040910400412 від 25.05.2009; строк дії речового права: 5 років; дата закінчення дії речового права: 25.05.2014 року; орендар: Усаненко Ігор Махайлович (РНОКПП НОМЕР_1 );
- рішенням Дніпровської міської ради від 23.01.2021 №229/8 Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Черкаській, 20 (Новокодацький р-н) по фактичному розміщенню будівель та споруд;
- відомості щодо землевласника (землекористувача) згідно з даними державних реєстрів - відсутня;
- інформація про нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці згідно з даними з державних реєстрів: будівлі та споруди; Опис: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І. примітка: зменшення площі літ. А-1 на 1,5 кв.м. за рахунок уточнення розмірів;
- наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 01.11.2011 за реєстровим №3532, зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.12.2011, реєстраційний номер майна 11528993 (а.с. 84-85);
- загальні відомості щодо власника нерухомого майна згідно з даними державних реєстрів: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199), розмір частки 1/1, юридична адреса: Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Київська, буд. 29К; телефон: +38 (044) 496-30-70;
- під час обстеження встановлено, що доступ до земельної ділянки обмежений, територія земельної ділянки огороджена парканом зі шлакоблоку та білої цегли, охороняється; при в'їзді/виїзді встановлені металеві ворота; на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, де Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" здійснює господарську діяльність; під'їзд до земельної ділянки забезпечується з вул. Черкаська; здійснити всебічне обстеження та встановити відповідність об'єктів будівництва, розташованих на земельній ділянці, згідно з описом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не виявилось можливим, оскільки державного інспектора не було допущено на територію земельної ділянки; огляд земельної ділянки здійснено зі її межами; площа земельної ділянки орієнтовно становить 0,4036 га.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом від 27.10.2025 №6552-25 (а.с. 79) повідомлено прокуратуру, що відповідно до переліків договорів оренди землі, наданих Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у відповідності до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості стосовно оформлення документів на землю Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, буд. 20; податкові зобов'язання з плати за землю за 2021 - 2025 роки за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, буд. 20, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" не декларувались, плата за землю не сплачувалась; іншими суб'єктами господарювання господарювання податкові декларації з плати за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, буд. 20 не надавались; на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" направлено лист щодо необхідності оформлення документів на землю та до Дніпровської міської ради щодо використання товариством земельної ділянки без оформлених належним чином документів на землю.
Прокурор зазначає, що сума безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033 за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 складає 2 037 235 грн. 42 коп., що підтверджується, зокрема, розрахунком, який затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власниками землі та землекористувачами при використанні земельних ділянок від 19.12.2024 №12 (надалі - Протокол) (а.с. 51 на звороті-53).
Так, відповідно до вказаного Протоколу Комісією, зокрема, розглянуто наявні матеріали щодо суми кошів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" щодо земельної ділянки за адресою: вул. Черкаська, 20 (кадастровий номер 1210100000:08:509:0033) та вирішено затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає 2 037 235 грн. 42 коп.
В подальшому на адресу відповідача було скеровано вимогу від 07.01.2025 №1/5-2 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (а.с. 53 на звороті-54).
Прокурор зазначає, що відповідач у період з 01.01.2021 по 19.12.2024 безоплатно користувався земельною ділянкою, на якій знаходилися належні йому на праві власності об'єкти, чим порушив інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, внаслідок чого прокурор звертається до суду про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033 за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 в розмірі 2 037 235 грн. 42 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення прокурора з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Отже, в порушення вимог статті 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Земельного кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Як вбачається з матеріалів справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріогенсервіс" зареєстровано право власності на будівлі та споруди, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Черкаська, 20; Опис: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І. примітка: зменшення площі літ. А-1 на 1,5 кв.м. за рахунок уточнення розмірів (Інформаційна довідка від 26.12.2025 №458558802, від 29.12.2025 №458786215)
З матеріалів справи також вбачається, що у спірний період: з 01.01.2021 по 19.12.2024 між Дніпровською міською радою та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033, відповідачем зазначене не спростовано.
Отже, відповідач, як власник об'єктів нерухомого майна, у спірний період користувався земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Як зазначалось судом, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, загальною площею 0,4036 га: 1.11.2, що відповідає новому коду 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку №489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку №489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Відповідно до довідок Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" (а.с. 66 на звороті-68) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, Цільове призначення земельної ділянки: 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури складає:
- за 2021 рік: 14 599 463 грн. 16 коп.;
- за 2022 рік: 16 059 409 грн. 48 коп.;
- за 2023 рік: 18 468 320 грн. 90 коп.;
- за 2024 рік: 19 417 286 грн. 00 коп.
Як було встановлено судом, 11.07.2024 Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (кадастровий номер 1210100000:08:509:0033), загальною площею 0,4036 га, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 11.07.2024 №11/07/24-К3.
Відповідно до зазначеного акту: - договір оренди землі посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 23.10.2008 року за реєстровим № 3849, зареєстрований державним реєстратором Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040910400412 від 25.05.2009; строк дії речового права: 5 років; дата закінчення дії речового права: 25.05.2014 року; орендар: Усаненко Ігор Махайлович (РНОКПП НОМЕР_1 ); - рішенням Дніпровської міської ради від 23.01.2021 №229/8 Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199) надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Черкаській, 20 (Новокодацький р-н) по фактичному розміщенню будівель та споруд; - відомості щодо землевласника (землекористувача) згідно з даними державних реєстрів - відсутня; - інформація про нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці згідно з даними з державних реєстрів: будівлі та споруди; Опис: склад зберігання матеріалів літ. А-1, прибудови літ. А1}-1, А2}-1, тамбур а-1,загальною площею 432,7 кв.м.; контора прораба літ. Б-1, загальною площею 79,8 кв.м.; будівлі контейнерного типу літ. В,Г,Д,Е; побутова будівля (тимчас.) літ. П; вбиральня літ. Р; навіс літ. С; побутова будівля (тимчас.) літ. Т; споруди 1-10,І. примітка: зменшення площі літ. А-1 на 1,5 кв.м. за рахунок уточнення розмірів; - наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 01.11.20211 року за реєстровим №3532, зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.12.2011, реєстраційний номер майна 11528993; - загальні відомості щодо власника нерухомого майна згідно з даними державних реєстрів: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (ідентифікаційний код 21543199), розмір частки 1/1, юридична адреса: Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Київська, буд. 29К; телефон: +38 (044) 496-30-70.
Під час обстеження встановлено, що доступ до земельної ділянки обмежений, територія земельної ділянки огороджена парканом зі шлакоблоку та білої цегли, охороняється; при в'їзді/виїзді встановлені металеві ворота; на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, де Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" здійснює господарську діяльність; під'їзд до земельної ділянки забезпечується з вул. Черкаська; здійснити всебічне обстеження та встановити відповідність об'єктів будівництва, розташованих на земельній ділянці, згідно з описом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не виявилось можливим, оскільки державного інспектора не було допущено на територію земельної ділянки; огляд земельної ділянки здійснено зі її межами; площа земельної ділянки орієнтовно становить 0,4036 га.
Як зазначає прокурор, отримана з офіційних джерел інформація та акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 11.07.2024 № №11/07/24-К3 стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (надалі - Комісія) при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033.
За результатами звернення, Комісія розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кріогенсервіс" щодо земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (кадастровий номер 1210100000:08:509:0033).
В протоколі Комісії від 19.12.2024 №12 (питання 8) зазначено, що запрошення на дане засідання Комісії було направлено землекористувачу листом від 09.12.2024 №1/5-377 та на минуле засідання листом від 12.11.2024 №1/5-357. Відтак, повідомлення про розгляд Комісією матеріалів здійснено належним чином. Враховуючи це та можливість проведення засідання Комісії без явки землекористувача згідно з Положенням про Комісію, засідання було проведено за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Кріогенсервіс". Враховуючи наявні матеріали, Комісія вирішила затвердити розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 складає 2 037 235 грн. 42 коп.
З долученого до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника внаслідок користування земельною ділянкою, площею 4 036 кв.м., розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20 (кадастровий номер 1210100000:08:509:0033), без достатньої правової підстави у період з 01.01.2021 по 19.12.2024 (а.с. 53) вбачається, що сума безпідставно збережених коштів складає:
- за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 загальна сума коштів складає 2 037 235 грн. 42 коп., з якої 437 983 грн. 89 коп. за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, 481 782 грн. 28 коп. за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, 554 049 грн. 63 коп. за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, 563 419 грн. 61 коп. за період з 01.01.2024 по 19.12.2024.
Як вбачається, розрахунок за 2021-2024 було здійснено на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс".
Перевіривши вказані розрахунки, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами їх невірність, господарський суд вважає, що розрахунок, затверджений протоколом Комісії №12 від 19.12.2024, щодо суми коштів, збережених без достатньої правової підстави відповідачем здійснений вірно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач у спірний період, був затверджений рішенням Комісії, оформленим протоколом від 19.12.2024 №12, яке є діючим і в судовому порядку не визнавалось недійсним. Відповідач мав можливість надати свої заперечення Комісії щодо розрахунку, однак будучи повідомленим про розгляд Комісією матеріалів, не приймав участі в засіданні та не скористався своїм правом.
При цьому, відповідачам не спростовано належними та допустимими доказами, визначений Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:509:0033 за 2021 - 2024 роки.
Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою та третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З приводу правової позиції прокурора, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також таке.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме при реалізації прав і повноважень закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід також зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються й положення частин 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, керівник прокуратури чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3 рп/99).
Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18 та від 14.02.2023 у справі №580/1374/22.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2023 у справі №206/1198/19 прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави.
Безоплатне користування земельною ділянкою явно порушує інтереси держави в особі Дніпровської територіальної громади, оскільки міський бюджет недоотримав 2 037 235 грн. 42 Так, орендна плата за землю є вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів та є другим за обсягом джерелом надходжень доходів після податку на доходи фізичних осіб.
Ураховуючи те, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про розпорядження землями державної чи комунальної власності, правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
Територіальна громада міста Дніпра відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів, а безкоштовне користування спірною земельною ділянкою призводить до втраченої можливості отримувати плату за землю, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом.
Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про стягнення безпідставно збережених коштів у якості орендної плати, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також його відсутність.
Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з'ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Західною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровано лист (від 24.06.2025 №51-3280ВИХ-25) (а.с. 48-49) на адресу міської ради, в якому повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства під час використання земельної ділянки по вулиці Черкаській, 20 в місті Дніпро щодо використання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" указаної земельної ділянки без укладеного договору оренди, що призвело до зберігання останнім коштів орендної плати, тим самим протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати.
У відповідь Дніпровська міська рада листом від 31.07.2025 №7/11-1758 (а.с. 50) надала до окружної прокуратури матеріали для подальшого вжиття заходів претензійно - позовного характеру.
На виконання вимог абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "По прокуратуру" Західною окружною прокуратурою міста Дніпра на адресу Дніпровської міської ради скеровано повідомлення щодо звернення прокурора з позовом до суду (а.с. 111).
Таким чином, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпровської міської ради.
Щодо судового збору
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає стягненню 24 446 грн. 83 коп. - витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, 1 211 грн. 20 коп. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра (49006, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24А) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів Київської області, вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199) про стягнення 2 037 235 грн. 42 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів Київської області, вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Черкаська, 20, кадастровий номер 1210100000:08:509:0033, площею 0,4036 га, за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 у розмірі 2 037 235 (два мільйони тридцять сім тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 42 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08503, м. Фастів Київської області, вул. Гусєва, буд. 27; ідентифікаційний код 21543199) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 24 446 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок шість) грн. 83 коп. - судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. - судових витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
27.03.2026