ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 березня 2026 року Справа № 924/1039/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.,
суддя Мамченко Ю.А.,
суддя Гудак А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2026 у справі № 924/1039/25 (суддя Шевчук О.І., повне рішення складено 16.01.2026)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро"
про стягнення 307 709,20 грн заборгованості
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2026 у справі №924/1039/25 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Торгова Компанія "Вітагро" на користь ТОВ "Амадеус Марин" 44000,88 грн основного боргу за договором №9-07/24 транспортно-експедиційного обслуговування від 09.07.2024, 1046,38 грн пені, 101,26 грн 3% річних та 679,32 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції встановив, що спірна заборгованість за вимушений простій (понаднормове знаходження вагонів під навантаженням) виникла на підставі договору транспортного експедирування №9-07/24 від 09.07.2024 та вирахувана на підставі протоколів ціни №7 від 14.01.2025, №8 від 10.03.2025 та №9 від 19.03.2025.
Враховуючи відсутність оформлених залізничних накладних на завантажені вагони за маршрутом Волочиськ-Чоп, що унеможливлює визначення часу вимушеного простою вагонів під навантаженням, а також те, що надані позивачем на підтвердження забирання завантажених вагонів зі станції навантаження Волочиськ акти форми ГУ-45 "Пам'ятка про забирання вагонів" та ГУ-46 "Відомість плати за користування вагонами" не можуть вважатись належними доказами на підтвердження часу вимушеного простою вагонів під навантаженням за вказаним маршрутом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування заборгованості за понаднормове знаходження вагонів під навантаженням за маршрутом Волочиськ - Чоп експ. ЖСР, на підставі протоколу №7.
Встановивши наявність оформлених залізничних накладних за маршрутом Волочиськ-Батьово експ. МАВ на завантажені вагони 13.03.2025, суд вказав про наявність вимушеного простою 20 вагонів під навантаженням тривалістю 1 доба на станції навантаження Волочиськ, що є підставою для стягнення з відповідача 20 000,40 грн, на підставі протоколу №8.
Щодо нарахованої заборгованості на підставі протоколу №9 суд першої інстанції, встановивши наявність вимушеного простою 6 вагонів під навантаженням тривалістю 4 доби на станції навантаження Волочиськ, згідно залізничної накладної №33010002, дійшов висновку про стягнення з відповідача 24 000,48 грн.
Таким чином, встановивши правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 20 000,40 грн заборгованості за понаднормове користування 20 вагонами під навантаження на станції відправлення (навантаження) Волочиськ за маршрутом Волочиськ-Батьово експ. МАВ та 24 000,48 грн заборгованості за понаднормове користування 6 вагонами під навантаження на станції відправлення (навантаження) Волочиськ за маршрутом Волочиськ - Чорноморськ-Порт експ., суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 44 000,88 грн. В іншій частині щодо стягнення 200 004,00 грн основного боргу суд відмовив.
Крім того, враховуючи що позивачем не доведено обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача 200 004,00 грн основного боргу, суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, дійшов висновку про стягнення з відповідача 1046,38 грн пені та 101,26 грн 3% річних.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "Торгова Компанія "Вітагро" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує, що позивачем порушено встановлені процесуальні строки та порядок подання відповіді на відзив, а судом першої інстанції безпідставно і неправомірно задоволено усне клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для її подання, прийнято та застосовано її в обґрунтування оскаржуваного рішення, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зазначає, що судом першої інстанції розглянуто справу поза межами первісних підстав позову, що свідчить про порушення принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Апелянт вказує про порушення судом ч.6 ст.91 ГПК України, у зв'язку з прийняттям залізничної накладної №33010002, на підставі якої здійснено нарахування основного боргу у розмірі 24 000,48 грн, за відсутності надання її оригіналу до суду. Вважає, що остання не є належним та допустимим доказом у справі, так як оформлена із істотним порушенням Правил оформлення перевізних документів.
ТОВ "Амадеус Марин" своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 Господарського процесуального кодексу України не скористався.
Згідно зі ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи приписи абз.1 ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Торгова компанія "Вітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2026 у справі №924/1039/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09.07.2024 між ТОВ "Амадеус Марин" (експедитор) та ТОВ "Торгова Компанія "Вітагро" (замовник) укладено договір №9-07/24 транспортно-експедиційного обслуговування (далі - договір), згідно п.1.1 якого замовник доручає, а експедитор за його дорученням i за його рахунок надає послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів залізничним транспортом в прямому i/або змішаному сполученні у власному та/або орендованому рухомому складі, а також додаткові послуги, пов'язані з залізничними перевезеннями (далі - послуги ТЕО).
Відповідно до п.1.2 договору номенклатура вантажів, обсяг і вартість послуг ТЕО, маршрути і тарифи перевезень вантажів узгоджуються сторонами в протоколах узгодження тарифів (далі - Протоколи), які є невід'ємними частинами цього договору.
Конкретний перелік послуг експедитора, що надаються за договором та їх вартість узгоджується сторонами у додатках (протоколах) до договору, які є його невід'ємною частиною (п.2.2 Договору).
Експедитор направляє під навантаження рухомий склад за реквізитами, вказаними в заявці (інструкції) замовника в технічно-справному стані (п.2.6 договору).
Замовник оплачує експедитору у вигляді 100% передоплати вартість послуг ТЕО, в які входять провізні платежі та інші витрати експедитора, пов'язані з перевезенням вантажів замовника, і винагороду експедитора, передбачені договором та/або обумовлені в додатках (протоколах) до цього договору (п.4.1 договору).
У п.4.2, 4.3 договору сторони узгодили, що оплата послуг ТЕО за договором здійснюється протягом 4-х банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 3-х банківських днів до дати початку надання послуги, при цьому в разі несплати експедитор має право не надавати ці послуги. Оплата за договором здійснюється замовником шляхом банківського переказу на поточний рахунок експедитора на підставі рахунку, отриманого по факсу або електронною поштою або самостійно в терміни, обумовлені в договорі, за реквізитами, вказаними в розділі 11 договору. Моментом здійснення оплати за договором вважається надходження перерахованих коштів замовником на поточний рахунок експедитора.
Згідно із п. 4.6 договору після закінчення звітного періоду (один календарний місяць) між сторонами проводиться остаточна звірка розрахунків, яка оформляється Актом наданих послуг. Замовник протягом 5 днів з моменту отримання оригіналу Акта наданих послуг або його копії по факсимільному зв'язку або електронною поштою, повинен підписати і завірити печаткою його зі свого боку і вислати експедитору аналогічним способом при отриманні. Якщо протягом 5-ти днів з моменту отримання замовником оригіналу Акта наданих послуг або його копії по факсимільному зв'язку або електронною поштою не надійшло заперечень чи вмотивованої відмови в підписанні Акту наданих послуг, даний Акт вважається узгодженим і підписаним замовником, а надані послуги за цим договором вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті в порядку і за вартістю, встановленою цим Договором та/або заявки, Додатковими угодами, узгодженими сторонами.
Експедитор не несе відповідальності за затримку оформлення та відправки вантажу, пов'язану з невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх зобов'язань за договором, а також у разі неподання порожніх вагонів залізницею (п.5.4 договору).
Відповідно до п.5.5 договору штрафи за невиконання плану перевезення, недовантаження вагонів, плата за користування вагонами, а також в разі простою транспортних засобів на припортових і прикордонних станціях або на шляху прямування, що виникли з вини замовника, оплачуються за його рахунок. Навантаження вантажу в вагон здійснює замовник відповідно до Технічних умов навантаження.
У разі порушення замовником строків оплати за договором, замовник зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання претензії про сплату (п.5.8 договору).
Відповідно до п.5.13 договору, у разі відмови станції відправлення або станції призначення в прийомі вантажу не з вини експедитора, замовник несе всі витрати, понесені експедитором, викликані такою відмовою, а також відповідальність перед експедитором відповідно до Статуту залізниці, нормативних документів іноземних держав і положень цього договору.
Всі технічні деталі надання послуг ТЕО обумовлюються сторонами в додатках (протоколах) до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Вантажно-розвантажувальні роботи проводяться замовником (п.п.8.2, 8.3 договору).
Згідно з п.10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна з його сторін письмово не заявить про його припинення, дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік.
Сторони договору погодили використання в своїх правовідносинах факсимільний зв'язок і електронну пошту і визнають юридичну силу факсимільного і сканованого відтворення підпису та печатки з подальшим наданням оригіналів документів (п.10.4 договору).
Даний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
На виконання умов договору, сторонами складено та підписано протоколи до договору транспортного експедирування №9-07/24 від 09.07.2024, а саме: протокол ціни №1 від 10.07.2024, протокол ціни №2 від 01.08.2024, протокол ціни №3 від 27.08.2024, протокол ціни №4 від 04.11.2024, протокол ціни №6 від 31.12.2024, протокол ціни №7 від 14.01.2025, протокол ціни №8 від 10.03.2025, протокол ціни №9 від 19.03.2025 та протокол ціни №10 від 25.04.2025.
За твердженням позивача спірна заборгованість стосується правовідносин, що виникли на підставі протоколів ціни №7 від 14.01.2025, №8 від 10.03.2025 та №9 від 19.03.2025 до Договору.
Зокрема, згідно протоколу ціни №7 від 14.01.2025 замовник і експедитор узгодили вартість перевезення заявленого вантажу зі станції відправлення (навантаження) - Волочиськ (330102) до станції призначення (вивантаження) - Чоп експ. ЖСР (380309), вантаж - олія соняшникова, кількість - згідно з заявкою, ставка (ціна) за 1 т - 1120 грн з ПДВ.
Пунктом 4 визначено, що у разі вимушеного простою, не спричиненого діями експедитора, включаючи понаднормове знаходження вагонів під навантаженням (більше 3-х діб) чи перебуванням вагонів за межами території УЗ (більше 10-х діб), замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 1 000,02 грн, у тому числі ПДВ 20%, за вагон за кожну добу понаднормативного користування, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється до повної. Час вимушеного простою під навантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію навантаження (Волочиськ, 330102) до моменту оформлення залізничної накладної на завантажені вагони, час вимушеного простою за межами території УЗ рахується по операціях СДЧ, ПРМ відповідно до інформації з бази даних перевізних документів Головного інформаційно-обчислювального центру.
Оплата за договором здійснюється замовником шляхом банківського переказу на поточний рахунок експедитора на підставі рахунку, отриманого електронною поштою або за допомогою систем електронного документообігу чи звичайною поштою, протягом 5-х банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку (п.9 Протоколу №7).
У разі порушення замовником строків оплати за договором, замовник зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку експедитора (п.10 протоколу №7).
На підтвердження подання порожніх вагонів під навантаження на станцію відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Чоп експ. ЖСР (380309) (протоколом ціни №7) позивачем надано:
1) залізничні накладні: №34907154 (станція відправлення-Шепетівка, станція призначення-Волочиськ, прибуття 14.01.2025) на вагон №77213635; №34930701 (станція відправлення-Ніжин, станція призначення - Волочиськ, прибуття 17.01.2025) на вагони №51130706, №77256618; №34944546 (станція відправлення-Дарниця, станція призначення - Волочиськ, прибуття 17.01.2025) на вагон 77221703; №34947580 (станція відправлення - Ніжин, станція призначення - Волочиськ, прибуття 19.01.2025) на вагони №77223469, №77223980, №77213684, №77226181, №77238558, №77221513, №77223741, №75039693, №77221620, №77223444, №77223410, №77238509, №75128496;
2) акти форми ГУ-45 "Пам'ятка про подавання вагонів" із зазначенням дати та часу передачі вагонів при подаванні на під'їзну колію 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004" станції 330102 Волочиськ, номера вагону та його стану (навантажений/порожній), а саме: №298 подавання 07.12.2024 14:00 вагону №77221141(пор.); №304 подавання 11.12.2024 13:45 вагонів №50527514(пор.), №75090399(пор.), №75126698(пор.), №75128090 (пор.); №309 подавання 19.12.2024 11:50 вагону №77213585 (пор.); №27 подавання 16.01.2025 13:05 вагону №77213635 (пор.); №31 подавання 17.01.2025 13:55 вагонів №51130607 (пор.), №77256618 (пор.), №77221703 (пор.); №37 подавання 19.01.2025 13:55 вагонів №75128496(пор.), №77238558(пор.), №77238509(пор.), №77226181(пор.), №77223980(пор.), №77223741(пор.), №77223444(пор.), №77223410(пор.), №77221620(пор.), №77221513(пор.), №77213684(пор.), №75039693(пор.), №77223469(пор.); Акти не містять підписів працівника станції та вантажовласника;
3) акти форми ГУ-46 "Відомість плати за користування вагонами більше 15 діб", у яких обліковано час (число, місяць, години, хвилини) передачі при подаванні вагонів на під'їзну колію 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004", а саме: №22120269 вагону №77221141 (07.12 14:00); №26120271вагонів №50527514 (11.12 13:45), №75090399 (11.12 13:45), №75126698 (11.12 13:45), №75128090 (11.12 13:45); №27120272 вагону №77221141 (07.12 14:00); №01010002 вагону №77221141 (07.12 14:00); №05010008 вагонів №50527514 (11.12 13:45), №75090399 (11.12 13:45), №75126698 (11.12 13:45), №75128090 (11.12 13:45); №06010012 вагону №77221141 (07.12 14:00); №10010025 вагону №75090399 (11.12 13:45); №10010026 вагонів №75126698 (11.12 13:45), №75128090 (11.12 13:45); №11010027 вагону №77221141 (07.12 14:00); №13010035 вагону №77213585 (19.12 11:50); №15010037 вагону №50527514 (11.12 13:45); №15010038 вагону №75090399 (11.12 13:45); №15010039 вагону №75126698 (11.12 13:45); №15010040 вагону №75128090 (11.12 13:45); №16010049 вагону №77221141 (07.12 14:00). Акти містять відмітки про підписання їх електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин");
4) акти форми ГУ-46-а "Відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу", які містять дані про час подавання вагонів на під'їзну колію 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004", кількість поданих вагонів та номер пам'ятки про подавання вагонів, а також час забирання вагонів, кількість забраних вагонів та номер пам'ятки про забирання вагонів, а саме: №08120258 за 07.12.2024, згідно якої 07.12 14:00 подано 1 вагон (номер пам'ятки про подавання вагонів 298); №12120263 за 11.12.2024, згідно якої 11.12 13:45 подано 8 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 304); №20120268 за 19.12.2024, згідно якої 19.12 11:50 подано 1 вагон (номер пам'ятки про подавання вагонів 309); №17010057 за 16.01.2025, згідно якої 16.01 13:05 подано 1 вагон (номер пам'ятки про подавання вагонів 27); №18010058 за 17.01.2025, згідно якої 17.01 13:55 подано 3 вагони (номер пам'ятки про подавання вагонів 31); №20010078 за 19.01.2025, згідно якої 19.01 13:55 подано 13 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 37). Вказані акти містять відмітки про підписання їх електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин").
На підтвердження забирання завантажених вагонів зі станції Волочиськ (330102) позивачем надано акти форми ГУ-45 "Пам'ятка про забирання вагонів" із зазначенням дати та часу передачі вагонів при забиранні залізницею з під'їзної колії 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004" станції 330102 Волочиськ, номера вагону та його стану (навантажений/порожній), а саме: №25 та №26 забирання 18.01.2025 11:35 вагонів №50527514 (нав.), №77213585 (нав.), №77221141 (нав.), №75090399 (нав.), №75126698 (нав.), №75128090 (нав.); №35 забирання 22.01.2025 08:30 вагонів №77256618 (нав.), №51130706 (нав.), №77221703 (нав.), №77223469 (нав.), №77223980 (нав.), №77213684 (нав.), №77226181 (нав.), №77238558 (нав.), №77221513 (нав.), №77223741 (нав.); №36 забирання 22.01.2025 09:35 вагонів №77223410 (нав.), №77238509 (нав.), №75128496 (нав.); №37 забирання 22.01.2025 09:35 вагонів №75039693 (нав.), №77213635 (нав.), №77221620 (нав.), №77223444 (нав.); акти не містять підписів працівника станції та вантажовласника.
Також, позивачем надано акти форми ГУ-46 "Відомість плати за користування вагонами №19010065", у якій обліковано час передачі при подаванні вагонів №50527514 (11.12 13:45) номер пам'ятки про подавання вагонів 304, №75090399 (11.12 13:45) номер пам'ятки про подавання вагонів 304, №75126698 (11.12 13:45) номер пам'ятки про подавання вагонів 304, №75128090 (11.12 13:45) номер пам'ятки про подавання вагонів 304, №77213585 (19.12 11:50) номер пам'ятки про подавання вагонів 309, №77221141 (07.12 14:005) номер пам'ятки про подавання вагонів 298 та їх приймання і забирання залізницею (18.01 11:35) номер пам'ятки про забирання вагонів 26; №23010089, у якій обліковано час передачі при подаванні вагонів №75128496 (19.01 13:55), №77223410 (19.01 13:55), №77238509 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37 та їх приймання і забирання залізницею (22.01 09:35) номер пам'ятки про забирання вагонів 36; №23010090, у якій обліковано час передачі при подаванні вагонів №75039693 (19.01 13:55), №77213635 (16.01 13:05), №77221620 (19.01 13:55), №77223444 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37 та їх приймання і забирання залізницею (22.01 09:35) номер пам'ятки про забирання вагонів 37; №23010091, у якій обліковано час передачі при подаванні вагонів №51130706 (17.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 31, №77213684 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37, №77221513 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37, №77221703 (17.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 31, №77223469 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37, №77223741 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37, №77223980 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37, №77226181 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37, №77238558 (19.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 37, №77256618 (17.01 13:55) номер пам'ятки про подавання вагонів 31 та їх приймання і забирання залізницею (22.01 08:30) номер пам'ятки про подавання вагонів 35.
Вказані акти містять відмітки про підписання їх електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин").
У протоколі №8 від 09.07.2024 замовник і експедитор узгодили, що вартість перевезення заявленого вантажу зі станції відправлення (навантаження) - Волочиськ (330102) до станції призначення (вивантаження) - Батьово експ. МАВ (382605), вантаж - олія соняшникова, кількість - згідно з заявкою, ставка (ціна) за 1 т - 800 грн з ПДВ.
Пунктом 4 визначено, що у разі вимушеного простою, не спричиненого діями експедитора, включаючи понаднормове знаходження вагонів під навантаженням (більше 3-х діб) чи перебуванням вагонів за межами території УЗ (більше 10-х діб), замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 1 000,02 грн, у тому числі ПДВ 20%, за вагон за кожну добу понаднормативного користування, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється до повної. Час вимушеного простою під навантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію навантаження (Волочиськ, 330102) до моменту оформлення залізничної накладної на завантажені вагони, час вимушеного простою за межами території УЗ рахується по операціях СДЧ, ПРМ відповідно до інформації з бази даних перевізних документів Головного інформаційно-обчислювального центру.
Оплата за договором здійснюється замовником шляхом банківського переказу на поточний рахунок експедитора на підставі рахунку, отриманого електронною поштою або за допомогою систем електронного документообігу чи звичайною поштою, протягом 5-х банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку (п.10 Протоколу №8).
У разі порушення замовником строків оплати за договором, замовник зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку експедитора (п.11 Протоколу №8).
На підтвердження подання 10.03.2025 порожніх вагонів під навантаження на станцію відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Батьово експ. МАВ (382605) позивачем надано :
1) залізничні накладні: №40236465 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №75129098; №40236481 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №77213619; №40236507 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон 77222123; №40236473 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №75129494; №40236515 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №77225613; №40236523 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №77228260; №40223539 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №77223550; №40223554 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №77224046; №40236457 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №75127993; №40236499 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №77221752; №40223455 (станція відправлення Чорноморськ-Порт, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 10.03.2025) на вагон №77213577;
2) акти форми ГУ-45 Пам'ятка про подавання вагонів із зазначенням дати та часу передачі вагонів при подаванні на під'їзну колію 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004" станції 330102 Волочиськ, номера вагону та його стану (навантажений/порожній), а саме: №125 подавання 06.03.2025 13:20 вагону №75090399 (пор.); №126 подавання 06.03.2025 13:20 вагонів №77221620 (пор.), №77223444 (пор.); №127 подавання 06.03.2025 13:20 вагону №77226181 (пор.); №135 подавання 08.03.2025 17:15 вагонів №75126599 (пор.), №77221331 (пор.), №77221729 (пор.), №77223519 (пор.), №77238541 (пор.); №138 подавання 10.03.2025 16:00 вагонів №75127993 (пор.), №75129098 (пор.), №75129494 (пор.), №77213577 (пор.), №77213619 (пор.), №77221752 (пор.), №77222123 (пор.), №77223550 (пор.), №77224046 (пор.), №77225613 (пор.), №77228260 (пор.); Акти не містять підписів працівника станції та вантажовласника;
На завантажені 13.03.2025 вагони на станції відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу, власником якого є ТОВ "Торгова Компанія "Вітагро", до станції призначення (вивантаження) - Батьово експ. МАВ (382605) позивачем надано:
- залізничні накладні №32438939 на вагони №75126599, №77226181, №77221620, №77223444, №75090399, №77221331, №77223519, №77221729, №77238541, 75129098; №32438947 на вагони №77222123, №77213619, №77213577, №77224046, №77223550, №77221752, №77225613, №75127993, №77228260, №75129494;
- акти форми ГУ-45 "Пам'ятка про забирання вагонів" із зазначенням дати та часу передачі вагонів при забиранні залізницею з під'їзної колії 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004" станції 330102 Волочиськ, номера вагону та його стану (навантажений/порожній), а саме: №162 забирання 13.03.2025 14:20 вагонів №77222123 (нав.), №77213619 (нав.), №77213577 (нав.), №77224046 (нав.), №77223550 (нав.), №77221752 (нав.), №77225613 (нав.), №75127993 (нав.), №77228260 (нав.), №75129494 (нав.); №163 забирання 13.03.2025 13:45 вагонів №75090399 (нав.), №77221331 (нав.), №77223519 (нав.), №77221729 (нав.), №77238541 (нав.), №75129098 (нав.), №75126599 (нав.), №77226181 (нав.), №77221620 (нав.), №77223444 (нав.); Акти не містять підписів працівника станції та вантажовласника;
- акт форми ГУ-46-а "Відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №14030264" за 13.03.2025, яка містить дані про час забирання вагонів з під'їзної колії 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004" 13.03 13:45 10 вагонів (номер пам'ятки про забирання вагонів 163) та 13.03 14:20 10 вагонів (номер пам'ятки про забирання вагонів 162). Акт містить відмітки про підписання їх електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин").
Також, позивачем надано "Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №14030262", згідно якої обліковано час передачі при подаванні вагонів №75090399 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 125, №75126599 (08.03 17:15) номер пам'ятки про подавання вагонів 135, №75129098 (10.03 16:00) номер пам'ятки про подавання вагонів 138, №77221331 (08.03 17:15) номер пам'ятки про подавання вагонів 135, №77221620 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 126, №77221729 (08.03 17:15) номер пам'ятки про подавання вагонів 135, №77223444 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 126, №77223519 (08.03 17:15) номер пам'ятки про подавання вагонів 135, №77226181 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 127, №77238541 (08.03 17:15) номер пам'ятки про подавання вагонів 135, та їх приймання і забирання залізницею (13.03 13:45) номер пам'ятки про забирання вагонів 163; №14030263, згідно якої обліковано час (10.03 16:00) передачі при подаванні вагонів №75127993, №75129494, №77213577, №77213619, №77221752, №77222123, №77223550, №77224046, №77225613, №77228260 номер пам'ятки про подавання вагонів 138 та їх приймання і забирання залізницею (13.03 14:20) номер пам'ятки про забирання вагонів 162. Вказані відомості містять відмітки про підписання їх 14.03.2025 електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин").
У протоколі №9 від 19.03.2025 замовник і експедитор узгодили вартість перевезення заявленого вантажу зі станції відправлення (навантаження) - Волочиськ (330102) до станції призначення (вивантаження) - Чорноморськ-Порт експ.(402103), вантаж - олія соняшникова, кількість - згідно з заявкою, ставка (ціна) за 1 т - 880 грн з ПДВ.
Пунктом 5 визначено, що у разі вимушеного простою, не спричиненого діями експедитора, включаючи понаднормове знаходження вагонів під навантаженням (більше 2-х діб) чи перебуванням вагонів за межами території УЗ (більше 2-х діб), замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 1 000,02 грн., у тому числі ПДВ 20%, за вагон за кожну добу понаднормативного користування, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється до повної. Час вимушеного простою під навантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію навантаження (Волочиськ, 330102) до моменту оформлення залізничної накладної на завантажені вагони, час вимушеного простою під вивантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію призначення (Чорноморськ-Порт експ.402103) до моменту оформлення залізничної накладної на вивантажені вагони, відповідно до календарного штемпеля у залізничній накладній або інформації з бази даних перевізних документів Головного інформаційно-обчислювального центру.
Оплата за договором здійснюється замовником шляхом банківського переказу на поточний рахунок експедитора на підставі рахунку, отриманого електронною поштою або за допомогою систем електронного документообігу чи звичайною поштою, протягом 5-х банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку (п.10 Протоколу №9).
У разі порушення замовником строків оплати за договором, замовник зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку експедитора (п.11 Протоколу №9).
На підтвердження подання порожніх вагонів під навантаження на станцію відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Чорноморськ-Порт експ. (402103) позивачем надано:
1) залізничні накладні №34944 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 15.03.2025) на вагон №77238558; №34945 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77223980; №34946 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77221513; №34947 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №75039693; №34948 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77213635; №35120 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77256618; №35121 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77223410; №34953 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №75126698; №34954 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №75128090; №34949 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77213585; №34952 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77221141; №34951 (станція відправлення Чиерна над Тисоу ЖСР (138602), Чоп експ. ЖСР (380309), станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77221703; 32403974 (станція відправлення - Ніжин, станція призначення - Волочиськ, дата прибуття 12.03.2025) на вагон №77223113;
2) акти форми ГУ-45 Пам'ятка про подавання вагонів із зазначенням дати та часу передачі вагонів при подаванні на під'їзну колію 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004" станції 330102 Волочиськ, номера вагону та його стану (навантажений/порожній), а саме: №125 подавання 06.03.2025 13:20 вагонів №75039693(пор.), №75126698 (пор.), №75128090 (пор.), №77213585 (пор.); №126 подавання 06.03.2025 13:20 вагонів №77213635 (пор.), №77221141 (пор.), №77221513 (пор.), №77221703 (пор.), №77223410 (пор.); №127 подавання 06.03.2025 13:20 вагонів №77223980 (пор.), №77256618 (пор.); №140 подавання 12.03.2025 16:05 вагону №77223113 (пор.); №144 подавання 15.03.2025 14:30 вагону №77238558 (пор.); Акти не містять підписів працівника станції та вантажовласника;
3) "Відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46-а №16030267" за 15.03.2025, яка містить дані про час подавання вагонів на під'їзну колію 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004", кількість поданих вагонів та номер пам'ятки про подавання вагонів, а також час забирання вагонів, кількість забраних вагонів та номер пам'ятки про забирання вагонів, а саме: 15.03 14:30 подано 1 вагон (номер пам'ятки про подавання вагонів 144); дана відомість містить відмітки про підписання їх електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин").
На завантажені 20.03.2025 вагони на станції відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу, вантажовласником якого є ТОВ "Торгова Компанія "Вітагро", до станції призначення (вивантаження) - Чорноморськ-Порт експ. (402103) позивачем надано залізничну накладну №32511784 на вагони №77238558, №77223980, №77221513, №75039693, №77213635, №77256618, №77223410.
На завантажені 24.03.2025 вагони на станції відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу, вантажовласником якого є ТОВ "Торгова Компанія "Вітагро", до станції призначення (вивантаження) - Чорноморськ-Порт експ. (402103) позивачем надано залізничну накладну №33010002 на вагони №77221141, №77221703, №75128090, №75126698, №77213585, №77223113.
Крім того, надано акт форми ГУ-45 "Пам'ятка про забирання вагонів №179" із зазначенням дати та часу передачі вагонів при забиранні залізницею з під'їзної колії 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004" станції 330102 Волочиськ, номера вагону та його стану (навантажений/порожній), а саме: забирання 20.03.2025 09:40 вагонів №77238558 (нав.), №77223980 (нав.), №77221513 (нав.), №75039693 (нав.), №77213635 (нав.), №77256618 (нав.), №77223410 (нав.), №77238509 (нав.); Акт не містять підписів працівника станції та вантажовласника.
Також позивачем надано "Відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 №21030268", згідно якої обліковано час передачі при подаванні вагонів №75039693 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 125, №77213635 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 126, №77221513 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 126, №77223410 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 126, №77223980 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 127, №77238509 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 127, №77238558 (15.03 14:30) номер пам'ятки про подавання вагонів 144, №77256618 (06.03 13:20) номер пам'ятки про подавання вагонів 127, та їх приймання і забирання залізницею (20.03 09:40) номер пам'ятки про забирання вагонів 179, та Відомості плати за користування вагонами більше 15 діб форми ГУ-46 №21030271, згідно якої обліковано час (06.03 13:20) передачі при подаванні вагону №75126698; №21030272, згідно якої обліковано час (06.03 13:20) передачі при подаванні вагону №75128090; №21030273, згідно якої обліковано час (06.03 13:20) передачі при подаванні вагону №77213585; №21030274, згідно якої обліковано час (06.03 13:20) передачі при подаванні вагону №77221141; №21030275, згідно якої обліковано час (06.03 13:20) передачі при подаванні вагону №77221703.
Усі відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 містять відмітки про підписання їх електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин").
До матеріалів справи також надано акти форми ГУ-46-а "Відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу", які містять дані про час подавання вагонів на під'їзну колію 6155 3902 ПП "Аграрна компанія 2004", кількість поданих вагонів та номер пам'ятки про подавання вагонів, а також час забирання вагонів, кількість забраних вагонів та номер пам'ятки про забирання вагонів, а саме: №07030256 за 06.03.2025, згідно якої 09.03 13:20 подано 10 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 126), 10 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 125) та 5 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 127); №09030257 за 08.03.2025, згідно якої 08.03 17:15 подано 5 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 135); №11030259 за 10.03.2025, згідно якої 10.03 16:00 подано 14 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 138); №13030261 за 12.03.2025, згідно якої 12.03 16:05 подано 1 вагон (номер пам'ятки про подавання вагонів 140) та забрано 9 вагонів (номер пам'ятки про забирання вагонів 160); №21030270 за 20.03.2025, згідно якої 19.03 20:05 подано 10 вагонів (номер пам'ятки про подавання вагонів 154) й 20.03.2025 забрано 8 вагонів (номер пам'ятки про забирання вагонів 179) та 10 вагонів (номер пам'ятки про забирання вагонів 182).
Вказані акти містять відмітки про підписання їх електронними цифровими підписами працівника станції та працівника вантажовласника (ТОВ "Амадеус Марин").
За понаднормове користування вагонами під навантаженням та вивантаженням позивачем складено акт №178 від 24.06.2025 (надалі - Акт №178) на загальну суму 244 004,88 грн, який підписаний представником позивача та скріплений печаткою товариства. Підпису відповідача акт не містить.
На основі вказаного акту, позивачем складено рахунок на оплату послуг №178 від 24.06.2025 на суму 244 004,88 грн.
16.07.2025 позивач на електронну адресу відповідача надіслав лист та додані до нього акти щодо простою вагонів ТОВ "Група компаній "Вітагро"". Даний лист було отримано відповідачем, що підтверджується електронним листом від 04.09.2025.
19.08.2025 на адресу ТОВ "Торгова компанія "Вітагро" позивачем надіслано претензію з вимогами належного виконання зобов'язань за договором №9-07/2024 від 09.07.2024 щодо оплати послуг за допущене понаднормове користування вагонами під навантаженням в сумі 238 004,76 грн та під вивантаженням на суму 6 000,12 грн згідно направлених актів наданих послуг та рахунків. У зв'язку з порушенням зобов'язань щодо оплати послуг повідомлено про нараховану пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати на загальну суму 51 609,55 грн, яка підлягає оплаті. До претензії додано розрахунки понаднормового користування вагонами під навантаженням та під вивантаженням.
З огляду на відсутність здійсненої відповідачем оплати за понаднормове користування вагонами під навантаженням та вивантаженням, ТОВ "Амадеус Марин" звернулось до суду про стягнення з відповідача 244 004,88 грн основного боргу, 61 759,32 грн пені та 1945,00 грн 3% річних.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень ст.ст.626,627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст.ст.525,526,629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини у даній справі виникли на підставі договору транспортного експедирування №9-07-24 від 09.07.2024, який є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, відповідно до положень ст.11,202,509 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст.931 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у п.1.2 договору визначено, що номенклатура вантажів, обсяг і вартість послуг ТЕО, маршрути і тарифи перевезень вантажів узгоджуються сторонами в протоколах узгодження тарифів, які є невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що конкретний перелік послуг експедитора, що надаються за договором, та їх вартість узгоджується сторонами у додатках (протоколах) до договору, які є його невід'ємною частиною.
Експедитор направляє під навантаження рухомий склад за реквізитами, вказаними в заявці (інструкції) замовника в технічно-справному стані (п.2.6 договору).
Матеріалами справи підтверджено, що спірна заборгованість за вимушений простій, а саме понаднормове знаходження вагонів під навантаженням стосується правовідносин сторін, що виникли на підставі протоколів ціни №7 від 14.01.2025, №8 від 10.03.2025 та №9 від 19.03.2025 до договору транспортного експедирування №9-07/24 від 09.07.2024.
Оцінюючи доводи апелянта про те, що суд неправомірно взяв до уваги подану поза межами строку відповідь на відзив та вийшов за межі первісних підстав позову, розглянувши справу з урахуванням протоколів ціни №7 від 14.01.2025, №8 від 10.03.2025 та №9 від 19.03.2025, замість протоколу ціни №10 від 25.04.2025, який був додатком до позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно положень ч.1,2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною 3 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з п.7 резолютивної частини ухвали Господарського суду Хмельницької області від 09.10.2025, позивачу встановлено 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив.
Матеріалами справи підтверджується, що відзив на позовну заяву був поданий 15.10.2025, натомість відповідь на відзив була поданий 12.11.2025, тобто з пропуском строку на її подання та, як вбачається з відомостей комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" безпосередньо перед судовим засіданням 12.11.2025.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що під час судового засідання 12.11.2025, представник позивача заявив усне клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив, яке було задоволено судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Однак, колегія суддів враховує, що згідно з ч.2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення можуть подаватись в письмовій або усній формі.
З огляду на вказане, враховуючи, що ст.119 Господарського процесуального кодексу України не обмежує можливість подання клопотання про поновлення строку лише письмовою формою, а ч.2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачає, що клопотання можуть подаватися як у письмовій, так і в усній формі, якщо інше не встановлено кодексом або не на вимогу суду, апеляційний суд вважає, що заявлене представником позивача усне клопотання про поновлення строку під час судового засідання є правомірним і належним способом реалізації його процесуального права.
Щодо доданих до відповіді на відзив доказів, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в т.ч. щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Зміна підстав позову це повна заміна обставин позову новими обставинами.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на порушення відповідачем умов договору транспортно-експедиційного обслуговування №9-07/24 від 09.07.2024, що є підставою для стягнення з останнього заборгованості за понаднормове користування вагонами під навантаженням та вивантаженням, додаючи до позову протокол ціни №10.
Водночас, подаючи відповідь на відзив та додаючи до неї додаткові протоколи ціни, колегія суддів зазначає про відсутність зміни позивачем підстав позову, так як останній не вказував нових обставин, які стосуються його позовних вимог, а лише додатково доповнив їх обставинами, що безпосередньо пов'язані з основними підставами позову.
Апеляційний суд зазначає, що положеннями ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з п.7 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд з'ясовує чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Тобто, завданням підготовчого засідання є з'ясування повноти поданих сторонами доказів, сприяння їх поданню, витребування за необхідності додаткових доказів, що забезпечить формування належної доказової бази, необхідної для всебічного і об'єктивного вирішення спору.
Відтак, подання ТОВ "Амадеус Марин" додаткових протоколів ціни є належною процесуальною дією, що відповідає завданням підготовчого провадження та не свідчить про зміну підстав позову.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.80 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані подати докази разом із поданням позовної заяви або відзиву, однак процесуальний закон не встановлює безумовної заборони на подання додаткових доказів у подальшому розгляді справи, якщо суд визнає причини їх несвоєчасного подання поважними або якщо необхідність їх подання впливатиме на розгляд справи.
Відтак, подані позивачем до відповіді на відзив докази, які прийняті судом першої інстанції, не змінюють ні предмет, ні підстав позову, а лише конкретизують та підтверджують заявлені ним вимоги.
Враховуючи, що спірна заборгованість за вимушений простій, а саме понаднормове знаходження вагонів під навантаженням стосується правовідносин сторін, що виникли на підставі протоколів ціни №7 від 14.01.2025, №8 від 10.03.2025 та №9 від 19.03.2025 до договору транспортного експедирування №9-07/24 від 09.07.2024, про що вірно вказано судом першої інстанції і не заперечувалось, згідно оскаржуваного рішення, сторонами під час розгляду справи, апеляційний суд аналізує встановлені обставини та оцінює їх у межах апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Протоколом №7 від 14.01.2025 замовником і експедитором узгоджено вартість перевезення заявленого вантажу в наступному розмірі: станція відправлення (навантаження) - Волочиськ (330102), станція призначення (вивантаження) - Чоп експ. ЖСР (380309), вантаж - олія соняшникова, кількість - згідно з заявкою, ставка (ціна) за 1 т - 1120 грн з ПДВ.
Згідно з п.4 Протоколу №7 у разі вимушеного простою, не спричиненого діями експедитора, включаючи понаднормове знаходження вагонів під навантаженням (більше 3-х діб) чи перебуванням вагонів за межами території УЗ (більше 10-х діб), замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 1 000,02 грн., у тому числі ПДВ 20%, за вагон за кожну добу понаднормативного користування, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється до повної. Час вимушеного простою під навантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію навантаження (Волочиськ, 330102) до моменту оформлення залізничної накладної на завантажені вагони, час вимушеного простою за межами території УЗ рахується по операціях СДЧ, ПРМ відповідно до інформації з бази даних перевізних документів Головного інформаційно-обчислювального центру.
Як вбачається із залізничних накладних, позивачем було подано порожні вагони під навантаження на станцію відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Чоп експ. ЖСР (380309): №34907154 (прибуття 14.01.2025) на вагон №77213635; №34930701 (прибуття 17.01.2025) на вагони №51130706, №77256618; №34944546 (прибуття 17.01.2025) на вагон №77221703; №34947580 (прибуття 19.01.2025) на вагони №77223469, №77223980, №77213684, №77226181, №77238558, №77221513, №77223741, №75039693, №77221620, №77223444, №77223410, №77238509, №75128496.
За користування вищевказаними вагонами, позивачем складено акти форми ГУ-46 "Відомість плати за користування вагонами", в яких обліковано час передачі при поданні вагонів, їх приймання та забирання залізницею.
Згідно п.1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 №644 (далі - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.
Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа залізничних накладних є обов'язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції (аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №440/3783/18).
Відповідно до п.1.2. Правил накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.
Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано оформлених залізничних накладних на завантажені вагони на станції відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) Чоп експ. ЖСР (380309), що свідчить про неможливість визначення часу вимушеного простою вагонів під навантаженням, який рахується, згідно п.4 протоколу №7, з моменту прибуття вагонів на станцію навантаження (Волочиськ, 330102) до моменту оформлення залізничної накладної на завантажені вагони.
Щодо доданих позивачем актів форми ГУ-45, ГУ-46 та ГУ-46а, які згідно Правил користування вагонами і контейнерами від 25.02.1999 №113, є документами для підтвердження обліку часу користування вагонами і контейнерами за якими здійснюється нарахування плати за користування ними на станціях відправлення та призначення, колегія суддів вказує, що останні не можуть вважатись належними доказами на підтвердження часу вимушеного простою вагонів під навантаженням під час надання відповідачу послуг ТЕО для перевезення вантажу за маршрутом Волочиськ-Чоп, оскільки останні підтверджують лише облік часу користування вагонами, але не доводять їх вимушений простій під навантаженням.
Крім того, акти ГУ-45 не містять підписів уповноважених осіб станції та вантажовласника, що суперечить вимогам Правил користування вагонами і контейнерами, а також фіксують лише перебування вагонів у пунктах навантаження/вивантаження, на під'їзній колії та їх передачу між сторонами.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність належними доказами факт вимушеного простою вагонів, а відтак відсутні підстави для нарахування плати за їх понаднормове перебування під навантаженням за протоколом №7.
Апеляційним судом встановлено, що згідно протоколу №8 від 10.03.2025 замовник і експедитор узгодили вартість перевезення заявленого вантажу в наступному розмірі: станція відправлення (навантаження) - Волочиськ (330102), станція призначення (вивантаження) - Батьово експ. МАВ (382605), вантаж - олія соняшникова, кількість - згідно із заявкою, ставка (ціна) за 1 т - 800 грн з ПДВ.
Згідно п.4 Протоколу №8 у разі вимушеного простою, не спричиненого діями експедитора, включаючи понаднормове знаходження вагонів під навантаженням (більше 3-х діб) чи перебуванням вагонів за межами території УЗ (більше 10-х діб), замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 1 000,02 грн, у тому числі ПДВ 20%, за вагон за кожну добу понаднормативного користування, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється до повної. Час вимушеного простою під навантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію навантаження (Волочиськ, 330102) до моменту оформлення залізничної накладної на завантажені вагони, час вимушеного простою за межами території УЗ рахується по операціях СДЧ, ПРМ відповідно до інформації з бази даних перевізних документів Головного інформаційно-обчислювального центру.
Як вбачається із залізничних накладних 10.03.2025 позивачем на станцію відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Батьово експ. МАВ (382605) було подано порожні вагони під навантаження: №40236465 на вагон №75129098; №40236481 на вагон №77213619; №40236507 на вагон №77222123; №40236473 на вагон №75129494; №40236515 на вагон №77225613; №40236523 на вагон №77228260; №40223539 на вагон №77223550; №40223554 на вагон №77224046; №40236457 на вагон №75127993; №40236499 на вагон №77221752; №40223455 на вагон №77213577.
13.03.2025 відбулось завантаження вагонів №77223444, №77221729, №77221620, №75090399, №77221331, №77238541, №77223519, №75129098, №77226181, №75126599, №77213619, №77222123, №75129494, №77225613, №77228260, №77223550, №77224046, №75127993, №77221752, №77213577, що підтверджується оформленими залізничною накладною №32438939 від 13.03.2025 на вагони №75126599, №77226181, №77221620, №77223444, №75090399, №77221331, №77223519, №77221729, №77238541, 75129098 та залізничною накладною №32438947 від 13.03.2025 на вагони №77222123, №77213619, №77213577, №77224046, №77223550, №77221752, №77225613, №75127993, №77228260, №75129494.
Враховуючи строк користування вагонами під навантаження - з 10.03.2025 по 12.03.2025, а також дату складення накладних на завантажені вагони - 13.03.2025, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо існуванням вимушеного простою 20 вагонів під навантаження тривалістю 1 доба на станції навантаження Волочиськ 330102, який, з врахуванням п.4 протоколу №8, становить 20 000,40 грн.
Відтак, встановивши, що відповідач є відповідальним за понаднормове знаходження вагонів під навантаженням на станції навантаження, суд вважає правомірним стягнення 20000,40 грн з ТОВ "Торгова компанія "Вітагро".
Згідно протоколу №9 від 19.03.2025 замовник і експедитор узгодили вартість перевезення заявленого вантажу в наступному розмірі: станція відправлення (навантаження) - Волочиськ (330102), станція призначення (вивантаження) - Чорноморськ-Порт експ.(402103), вантаж - олія соняшникова, кількість - згідно з заявкою, ставка (ціна) за 1 т - 880 грн з ПДВ.
Пунктом 5 протоколу №9 передбачено, що у разі вимушеного простою, не спричиненого діями експедитора, включаючи понаднормове знаходження вагонів під навантаженням (більше 2-х діб) чи перебуванням вагонів за межами території УЗ (більше 2-х діб), замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 1 000,02 грн, у тому числі ПДВ 20%, за вагон за кожну добу понаднормативного користування, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється до повної. Час вимушеного простою під навантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію навантаження (Волочиськ, 330102) до моменту оформлення залізничної накладної на завантажені вагони, час вимушеного простою під вивантаженням рахується з моменту прибуття вагонів на станцію призначення (Чорноморськ-Порт експ.402103) до моменту оформлення залізничної накладної на вивантажені вагони, відповідно до календарного штемпеля у залізничній накладній або інформації з бази даних перевізних документів Головного інформаційно-обчислювального центру.
Як вбачається із залізничних накладних позивачем під навантаження на станцію відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Чорноморськ-Порт експ.(402103) подано 06.03.2025 - 11 порожніх вагонів, 12.03.2025 - 1 порожній вагон та 15.03.2025 - 1 порожній вагон, а саме: №34944 (дата прибуття 15.03.2025) на вагон №77238558; №34945 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77223980; №34946 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77221513; №34947 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №75039693; №34948 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77213635; №35120 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77256618; №35121 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77223410; №34953 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №75126698; №34954 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №75128090; №34949 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77213585; №34952 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77221141; №34951 (дата прибуття 06.03.2025) на вагон №77221703; 32403974 (12.03.2025) на вагон №77223113.
Враховуючи, що протокол №9 підписаний 19.03.2025, подання порожніх вагонів на станцію навантаження 06.03.2025, 12.03.2025 та 15.03.2025 для перевезення вантажу до станції призначення Чорноморськ-Порт експ.(402103) не узгоджується з умовами Протоколу №9 та п.2.2 договору.
20.03.2025 відбулось завантаження 7 вагонів №77238558, №77223980, №77221513, №75039693, №77213635, №77256618, №77223410, що підтверджується оформленою залізничною накладною №32511784 від 20.03.2025.
Однак, зважаючи, що нормативний строк користування вищевказаними 7 вагонами під навантаженням тривав з 19.03.2025 по 20.03.2025 включно, та те, що залізнична накладна була оформлена 20.03.2025, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність простою вищевказаних 7 вагонів під навантаженням.
Водночас, 24.03.2025 відбулось завантаження 6 вагонів №75126698, №75128090, №77213585, №77221141, №77221703, №77223113, що підтверджується оформленою залізничною накладною №33010002 від 24.03.2025.
Враховуючи, що нормативний строк користування вказаними 6 вагонами під навантаженням тривав у період з 19.03.2025 по 24.03.2025 включно, та те, що залізнична накладна була оформлена 24.03.2025, колегія суддів вказує про наявність вимушеного простою 6 вагонів під навантаженням тривалістю 4 доби на станції навантаження (Волочиськ, 330102), який, з врахуванням п.5 протоколу №9, становить 24 000,48 грн.
Оцінюючи доводи апелянта про неналежне оформлення залізничної накладної №33010002 від 24.03.2025 та неподання її оригіналу до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну, форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила).
Згідно п.1.1 Правил на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил визначено, що: усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи; виправлення не допускаються.
Як вбачається з матеріалів справи, залізнична накладна №33010002 від 24.03.2025 оформлена у паперовому вигляді.
Згідно з п.40 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа працівником перевізника в електронній накладній.
Із вказаної накладної вбачається, що вона оформлена з неповним заповненням усіх необхідних відомостей, передбачених Правилами оформлення перевізних документів, однак, дане, на думку апеляційного суду, не спростовує факту надання послуг перевезення за цією накладною.
Факт приймання вантажу до перевезення зі станції навантаження Волочиськ (330102) за вказаною накладною підтверджується календарним штемпелем станції відправлення (графа 56 накладної), який проставляється після приймання вантажу до перевезення станцією відправлення у паперовій накладній в порядку, передбаченому Правилами оформлення перевізних документів.
Відтак, доводи апелянта про відсутність підпису у графі 55 в залізничній накладній №33010002 від 24.03.2025, а також інших відомостей, при наявному календарному штемпелі станції відправлення не може беззаперечно свідчити про відсутність здійсненого перевезення.
Згідно з ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3,4 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд, з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст.13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс (Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. (Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
З огляду на вказане, оцінюючи надані сторонами докази, суд застосовує поряд зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України стандарт "баланс ймовірностей", за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.
Таким чином, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем, а тому відсутність оригіналу залізничної накладної №33010002 від 24.03.2025, зважаючи на те, що суд першої інстанції її не витребував, сама по собі не свідчить про відсутність факту перевезення, так як такий факт підтверджується наявністю на накладній календарного штемпеля станції відправлення, який проставляється після прийняття вантажу до перевезення.
З огляду на вищевказане, беручи до уваги встановлені у справі обставини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 44000,88 грн заборгованості (20000,40 грн - за понаднормове (1 доба) користування 20 вагонами під навантаження на станції відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Батьово експ. МАВ (382605) та 24000,48 грн - за понаднормове (4 доби) користування 6 вагонами під навантаження на станції відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) для перевезення вантажу до станції призначення (вивантаження) - Чорноморськ-Порт експ.(402103)).
Оцінюючи наявність правових підстав для стягнення пені та 3% річних у спірних правовідносинах, апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.8 договору сторони погодили, що у разі порушення замовником строків оплати за договором, замовник зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання претензії про сплату.
Згідно з п.10 протоколу №7, п.11 протоколу №8, п.11 протоколу №9 експедитор і замовник узгодили, що у разі порушення замовником строків оплати за договором, замовник зобов'язаний сплатити експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного рахунку експедитора.
Як вбачається з матеріалів справи, окремих рахунків за кожним протоколом позивачем не направлялось, водночас наявне електронне листування з відповідачем підтверджує його обізнаність з 04.09.2025 з актом виконаних робіт №178 від 24.06.2025 на суму 244 004,88 грн та отримання ним претензії та рахунку про оплату послуг.
Колегія суддів, враховуючи визначений умовами договору та протоколів період нарахування пені, перевіривши її розрахунок з 10.09.2025 по 07.10.2025, дійшла висновку про наявність підстав для її стягнення у розмірі 1 046,38 грн, із заявленої позивачем 61759,32 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання замовником грошового зобов'язання у нього в силу закону виникає обов'язок сплатити постачальнику, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 року у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (п.43 постанови).
З огляду на встановлення факту понаднормового користування відповідачем вагонами, врахувавши часткове задоволення позову, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 101,26 грн 3 % річних, із заявлених позивачем 1945,00 грн.
У силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст.73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2026 у справі №924/1039/25 без змін, з огляду на що апеляційна скарга ТОВ "Торгова компанія "Вітагро" задоволенню не підлягає.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вітагро" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2026 у справі №924/1039/25 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2026 у справі №924/1039/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Гудак А.В.