Справа № 303/504/26
1-кп/301/182/26
"23" березня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської областів складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іршава в залі Іршавського районного суду Закарпатської області клопотання про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12025071040001139 від 29.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
У провадженні Іршавського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12025071040001139 від 29.10.2025, відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №303/8442/25 суддею, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком, задоволено, строк продовжено до 60 днів до 27 березня 2026 року включно.
Оскільки вказаний строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , спливає 27 березня 2026 року виникла необхідність у його продовженні.
Звертаючись із даним клопотанням сторона обвинувачення зазначає, що метою застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, зокрема це підтверджується тим, останній розуміючи невідворотність призначення йому покарання за вчинений ним злочин у вигляді позбавлення волі, у разі визнання судом винуватим, може ухилятися від суду, чим перешкодить повному та всебічному судового розгляду кримінального провадження. Крім цього, постійного місця роботи ОСОБА_4 не має, офіційного джерела доходів не має тобто сталими соціальними зв'язками не обтяжений, що дає можливість переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме може відшукати свідків, понятих, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків, потерпілого до дачі неправдивих показань, зокрема створення фальшивого алібі, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при судовому розгляді.
У сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу обвинуваченого він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до обвинуваченого і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру за весь період досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків, на думку сторони обвинувачення, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, з метою запобігання вчинити обвинуваченим ОСОБА_4 , будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби сторони обвинувачення виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого. При обранні запобіжного заходу, та визначенні застави необхідно врахувати вимоги п.3 ч.5 ст.182 КПК України, та вразі внесення обвинуваченим застави сторона обвинувачення просить суд покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені вимогами ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши докази здобуті під час досудового розслідування, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 враховуючи вимоги ст.ст. 177, 178, ст. 183 КК України сторона обвинувачення приходить до висновку про неможливість забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а також запобігти ризикам.».
У підготовчому судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задоволити.
Потерпіла ОСОБА_6 в в підготовче судове засідання не з'явилася, причини неявки такої, суду не відомі.
Представник потрепілої ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання, про проведення підготовчого судового засідання у її відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 проти клопотання прокурора в судовому засіданні не заперечив.
Заслухавши думку прокурора, представника потерпілих, позицію обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, з ст. 199 КПК України вбачається, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Таким чином, під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з врахуванням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, ч. 1 ст. 331, суд повинен дослідити заявлені прокурором обставини, які підтверджують, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про те, що ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися, обставини, які свідчать, що завершити судовий розгляд даного кримінального провадження до закінчення попередньої ухвали не є можливим.
Підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стало обґрунтоване обвинувачення у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і стороною захисту не спростовано даної обставини.
В підготовчому судовому засіданні прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування обвинуваченим від органу досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджати встановленню істини у справі; з метою уникнення кримінальної відповідальності, які слугували підставою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, також в судовому засіданні не отримано даних, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України.
Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, суд, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м'який запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навів прокурор.
Тому, враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення (злочину), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Окрім того, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що наявні підстави для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, альтернативні (більш м'які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому наявна необхідність застосування такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, без визначення застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,178,186,193,196,197,309, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 21 травня 2026 року включно без визначення застави.
Строк дії ухвали закінчується 21.05.2026 включно.
Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 для виконання передати до відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Повний текст ухвали оголошено 27 березня 2026 року о 09 год. 20 хв.
Суддя: ОСОБА_1