Справа № 301/537/26
1-кп/301/171/26
"23" березня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської областів складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Іршава в залі Іршавського районного суду Закарпатської області клопотання про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12026071100000048 від 01 лютого 2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Іршава, Іршавського району, Закарпатської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -
У провадженні Іршавського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026071100000048 від 01 лютого 2026 року, відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області 03.02.2026 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 01.04.2026 включно.
Оскільки вказаний строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 спливає 01.04.2026 року виникла необхідність у його продовженні.
Звертаючись із даним клопотанням сторона обвинувачення вважає, що у клопотанні містяться переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: зважаючи на те що ОСОБА_4 , на даний час не одружена, не працююча, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто у останньої відсутні будь-які соціальні зв'язки, а тому ОСОБА_4 , може ухилятись від слідства та суду;
-також зважаючи на те, що на даний час не розпочато судовий розгляд, обвинувачена ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженні, або знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
- також обвинувачена ОСОБА_4 , як видно з вище наведеного вчинила тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, нанесла чотири удари ножем ОСОБА_7 , у життєво-важливі органи людини, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини дає підстави вважати що підозрювана ОСОБА_4 , будучи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи довести вказаний злочин до бажаних наслідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім цього, не обрання такого виду запобіжного заходу, на думку прокурора не забезпечить виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства та забезпечення судового розгляду.
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задоволити.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, тому просив суд звільнити обвинувачену ОСОБА_4 з під варти .
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд обрати відносно неї запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 проти клопотання прокурора в судовому засіданні заперечив, просив суд застосувати відносно останньої запобіжний захід не по'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку прокурора, потерпілого, позицію обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, з ст. 199 КПК України вбачається, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Таким чином, під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з врахуванням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, ч. 1 ст. 331, суд повинен дослідити заявлені прокурором обставини, які підтверджують, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про те, що ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися, обставини, які свідчать, що завершити судовий розгляд даного кримінального провадження до закінчення попередньої ухвали не є можливим.
Підставою для обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стало обґрунтоване обвинувачення у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, і стороною захисту не спростовано даної обставини.
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення обґрунтованим, а обставини здійснення обвинуваченою конкретних дій та доведеність її вини оцінюються судом у сукупності з іншими доказами в нарадчій кімнаті.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри (обвинувачення) не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку».
Фактичні дані, які є необхідні для висновку суду про наявність обгрунтованого обвинувачення особи, не включають в собі оцінки окремих доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише повинні бути достатніми для надання їм розумної оцінки для визначення того, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості обвинувачення є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п. п. 1, 3 ,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, що обґрунтовується наступними обставинами:
- ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років, що може спонукати її уникати від покарання шляхом переховування від суду.
- зважаючи на те, що на даний час не розпочато судовий розгляд, обвинувачена ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженні, або знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_4 знаходячись на волі може здійснити дії передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а саме: ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчиняти інше кримінальне правопорушення, в останньої відсутні стійкі соціальні зв'язки, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що ризики, заявлені прокурором продовжують існувати.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Водночас, враховуючи класифікацію кримінального правопорушення у відповідності до ст. 12 КК України, як особливо тяжкого злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , негативні наслідки, які можуть бути завдані у разі перебування обвинуваченої не в умовах ізоляції від суспільства, вагомість наявних доказів вини останньої, її репутацію, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці проведення судового провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту чи застави, не забезпечить в повній мірі виконання останньою процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що негативно вплине на захист охоронюваних законом прав та інтересів суспільства.
Обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України конкретними підставами і метою їх застосування. Тому, на переконання суду, наявні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження та відсутністю на даний час підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,178,186,193,196,197,309, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 21 травня 2026 року включно без визначення застави.
Строк дії ухвали закінчується 21.05.2026 включно.
Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Копію ухвали вручити обвинуваченій, її захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 для виконання передати до відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12026071100000048 від 01 лютого 2026 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні у залі Іршавського районного суду Закарпатської області на 07 травня 2026 року о 13 год. 30 хв.
Проведення судового розгляду кримінального провадження буде здійснено суддею одноособово.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Повний текст ухвали оголошено 27 березня 2026 року о 09 год. 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1