Справа № 521/1798/26
Номер провадження № 2/521/3367/26
24 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Громіка Д.Д.,
при секретарі - Котигорох Н.С.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
У лютому 2026 року до Хаджибейського районного суду м.Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання, як матері дитини, з якою проживає дитина, що має вади фізичного або психічного розвитку, у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дитиною 6 річного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, 06.11.2020 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі народилась донька ОСОБА_3 .
31.05.2024 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси шлюб розірвано.
28.09.2023 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі частки від доходів.
19.07.2024 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання до досягнення дитиною п'яти років у розмірі з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, тобто з 31.05.2024 року і до 05.12.2025 року включно.
Дитина проживає разом з позивачкою, та має вади фізичного розвитку. Діагностовано вроджену ваду серця, МАРС, додаткова ліва поверхня порожниста вена. Аномальна хорда лівого шлуночка серця. Ритми із АВ сполуки. WPW. АВ блокада.
Донька в силу свого стану не відвідує дитячий садочок, перебуває дома з позивачкою, потребує регулярних відвідувань лікарів та обстежень.
Добровільно відповідач не надає матеріальної допомоги, а відповідачка не працює, оскільки на її утриманні знаходяться ще двох неповнолітніх дітей.
Посилаючись на вимоги ст.84 СК України позивач зазначила, що відповідач може надавати їй матеріальну допомогу, в обґрунтування чого зазначила, що він офіційно працевлаштований, проходить службу у в/ч НОМЕР_1 , має постійний дохід, інших утриманців окрім неї з донькою не має, є фізично здоровий, інвалідом не являється, офіційно працює, матеріально забезпечений.
Враховуючи наведене, просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь суму у розмірі частини усіх доходів заробітку відповідача щомісячно починаючи з дня подання до суду та до досягнення дитиною 6 річного віку.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 11.02.2026 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомленням та участю сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Однак, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує, та просить суд провести розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином сповіщався поштовим зв'язком за останнім місцем реєстрації, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що 06.11.2020 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Корабельного району м. Миколаєва було зроблено актовий запис № 313 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
В шлюбі у сторін народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 369, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Матеріалами справи встановлено, що 31.05.2024 року рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частки від доходів.
Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19.07.2024 року з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання до досягнення дитиною п'яти років у розмірі з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, тобто з 31.05.2024 року і до 05.12.2025 року включно.
Відповідно до довідки №279 про потребу дитини (дитини - інваліда) у домашньому догляді ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено захворювання (код за МКХ-10) І-39.0, підлягає догляду в домашніх умовах за станом здоров'я з 26.11.2025 року по 05.12.2026 року.
Згідно звіту про здійсненні відрахування та виплати ОСОБА_2 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , сума доходу за період з січня 2025 року по жовтень 2025 року складає 842773,59 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Позивач посилається на те, що відповідач не надає допомоги на утримання матері дитини, яка потребує такої допомоги, проте може її надавати.
Згідно ст. 5 Протоколу N 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом N 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно зі статтею 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із частиною 2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частиною 4 ст.84 СК України встановлено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині -матері незалежно від цієї обставини.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника і одержувача аліментів, приймаючи до уваги той факт, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує індивідуального домашнього догляду відповідно до довідки №279, проживає разом зі своєю матір'ю - позивачем у справі, відповідач є особою працездатного віку, та не має інших утриманців, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шести років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 10.02.2026 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною шестирічного віку - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на її утримання до досягнення дитиною шести років у розмірі з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, тобто з 10.02.2026 року, і до 05.12.2026 року включно.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Повний текст рішення складено 27 березня 2026 року.
Суддя: Д.Д. Громік