Справа № 640/35165/21
25 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛСІСТЕМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
Вказану ухвалу отримано скаржником 15.03.2026, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.
У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).
В обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на своє право повторного подання скарги після її повернення. Проте, саме лише таке посилання не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку та не є підставою для його поновлення.
Періодичне подання державним органом апеляційних скарг без сплати судового збору не є свідченням добросовісності скаржника щодо оскарження судового рішення та не вказує про те, що ним вживаються всі залежні від нього дії для оскарження такого рішення.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.
У межах встановленого строку, скаржник подав до суду клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що суд вправі продовжити лише строк, який ним був встановлений. Повноважень суду щодо продовження строку встановленого законом, норми КАС не передбачають.
Відповідно до частини другої статті 297 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом частин першої-другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто суд має право на власний розсуд визначати цей строк виключно в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначалося, скаржнику було встановлено максимально дозволений законом строк усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання ухвали. На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції у такому випадку позбавлений можливості продовжити цей строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом, який суд, як зазначалося, не вправі продовжувати.
Суд наголошує, що у термін з дня отримання скаржником оскаржуваного рішення суду першої інстанції по день постановлення цієї ухвали, у скаржника було більш ніж достатньо часу для сплати судового збору, у тому числі і для реалізації всіх дій, що необхідні для забезпечення здійснення такої сплати.
Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження, продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2026.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя Я.М. Собків