П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24095/23
Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченко К.В,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного підприємства «ЗАХІД» про ухвалення додаткового рішення до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року по справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ЗАХІД» до Одеської митниці визнання протиправними та скасування карток відмов,
11 вересня 2023 року приватне підприємство «ЗАХІД» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000055 від 05.03.2023 року; № UA500370/2023/000058 від 10.03.2023 року та № UA500410/2023/000020 від 22.03.2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 18 листопада 2025 року адміністративний позов ПП «ЗАХІД» задоволено. Також вказаним рішенням стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 7 000 грн витрат на правову допомогу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року - без змін.
09 березня 2026 року представником позивача направлено до П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року про стягнення судових витрат на правову допомогу у сумі 10 000 грн.
Одеська митниця подала заперечення на вказану заяву та просила зменшити заявлену до відшкодування суму.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
На підтвердження отриманої правової допомоги матеріали справи містять договір про надання правничої допомоги від 02.09.2022 року, укладеним між позивачем та АБ «Колесніков Лігал», додаткову угоду від 25.07.2023 року до цього договору, договір про внесенян змін до додаткової угоди від 30.12.2025 року, платіжною інструкцію №2457 від 09.03.2026 року на суму 20 000 грн та детальним описом наданих послуг у справі №420/24095/23 від 09.03.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що представником позивача адвокатом Колесніковим В.В.. подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну Одеської митниці.
ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
Отже, у суду апеляційної інстанції також наявні підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.
Надаючи оцінку заявленій до відшкодування сумі витрат на правову допомогу, колегія суддів акцентує увагу, що характер спірних правовідносин не потребує значних затрат часу з боку фахівця в галузі права, оскільки є розповсюдженим та у даній категорії сформована однозначна судова практика. Таким чином, з боку адвоката, при складенні процесуальних заяв по суті позовних вимог, необхідно вказати виключно фактичні обставин даної справи, у той час як нормативне врегулювання є унітарним для спорів з органами митного контролю.
Відповідно до обставин даної справи, представником позивача до суду апеляційної інстанції поданий відзив на апеляційну скаргу. Інших заяв по суті спору не подано. Справа у суді апеляційної інстанції розглядалась у порядку письмового провадження без особистої участі сторін.
Таким чином, заявлена сума відшкодування є оплатою поданого відзиву на апеляційну скаргу. Дослідивши вказаний відзив, колегія суддів констатує, що за суттю та змістом він тезово відтворює подану позовну заяву.
В той же час, суд першої інстанції стягнув на користь позивача 7 000 грн витрат на правову допомогу, тому колегія суддів, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, вважає, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції є 3 000 грн (три тисячі гривень).
Частиною 3 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь приватного підприємства «ЗАХІД'підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу розмірі 3 000 грн.
Керуючись ст.ст.134, 139, 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь приватного підприємства «ЗАХІД» (код ЄДРПОУ 32333300; адреса: пров. Першотравнений, буд.25/2, м. Миколаїв, 564031) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 3 000 грн (три тисячі гривень).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко