26 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/15699/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лукашової О.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №620/15699/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 років, на відповідні тарифні коефіцієнти визначені з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 років, на відповідні тарифні коефіцієнти визначені з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 620/15699/24.
Ухвалою суду від 29.12.2025 прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2025 про виконання судового рішення та встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту.
Ухвалою суду від 04.03.2026 прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2026 про виконання судового рішення та встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту.
На адресу суду надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №620/15699/24, в якому вказано, що довольчим органом частково профінансовано потреби військової частини за КЕКВ 2800, в зв'язку з чим виникла можливість у повному обсязі виконати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 620/15699/24, а саме згідно Відомості розподілу виплат від 11.03.26 № 260311РВ000054212150 ОСОБА_1 на картковий рахунок перераховано 33 927,87 грн (тобто нараховано 35 713,55 грн, з них утримано військовий збір 1 785,68 грн (5%) = 33 927,87 грн).
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України», “Робота та інші проти України», “Варава та інші проти України», “ПМП “Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частини першої статті 382-3 Кас України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду від 18.03.2025 у справі №620/15699/24 відповідачем нараховано грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 35713,55 грн. Відповідно до відомості розподілу витрат від 11.03.2026 позивачу на картковий рахунок перераховано грошове забезпечення за рішенням суду по справі №620/15699/24 від 18.03.2025 у розмірі 33927,87 грн. При цьому утримано військовий збір 5% у розмірі 1785,68 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про виконання відповідачем рішення суду та про наявність підстав для прийняття звіту про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 про виконання судового рішення у справі № 620/15699/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.03.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА