про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
26 березня 2026 р. № 400/3077/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області, вул. Велика Морська, 55,м. Миколаїв,54005,
треті особиОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області з вимогами: визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 1 ДС від 20.03.2026 року. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що вважає зазначене рішення протиправним, а в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення.
Крім того, 26 березня 2026 року року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 1 ДС від 20.03.2026 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців; зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області та Національну асоціацію адвокатів України (Раду адвокатів України) утриматися від внесення відомостей про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката Величка Михайла Михайловича (свідоцтво № 768 від 24.04.2012р.) до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) на підставі Рішення № 1 ДС від 20.03.2026 року.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що спірне рішення відповідача є очевидно протиправним, оскільки КДКА Миколаївської області при прийнятті рішення свідомо проігнорувала: необхідність доведення не тільки ознак, а і самого факту наявності в його діях складу дисциплінарного проступку; не надала правової оцінки доводам, викладених позивачем у поданих пояснення щодо суті скарги, відповідно не врахувала їх під час ухвалення оскаржуваного рішення, відповідно зазначене рішення є не обґрунтованим і відповідно - не законним; одночасно КДКА не взяла до уваги Рішення Дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області № 319 від 13.03.2026 року, яким було остаточно закрито дисциплінарну справу за скаргою дружини скаржника ОСОБА_3 через повну відсутність у діях позивача складу дисциплінарного проступку за ідентичних фактичних обставин.
Також позивач зазначив, що як захисник він приймає участь одночасного у майже 20 кримінальних провадження, а тому зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців, потягне зрив судових розглядів чи досудових розслідувань у цих провадженнях. Крім того, на думку позивача, зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю фактично дає зелене світло Дарницькому районному суду міста Києва у судовій справі № 753/18762/25 щодо відмови у задоволені моїх позовних вимог, що прямо сприятиме недобросовісному боржнику ОСОБА_2 уникнути відповідальності за несплату значного за розміром боргу. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Вжиття заходів шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення жодним чином не порушить прав Відповідача чи третіх осіб (зокрема, скаржника ОСОБА_2 , який ще 28.02.2025р. офіційно відмовився від моїх послуг як захисника). Натомість, невжиття таких заходів призведе до невідворотного колапсу захисту у 19 особливо складних кримінальних провадженнях, порушення конституційних прав десятків громадян та завдання непоправної матеріальної і репутаційної шкоди позивачу як адвокату.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення, тобто підстав передбачених п.2 ч.2 ст.150 КАС України.
На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийнята рішення ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняти рішень, суб'єктами які не наділенні компетенцією у відповідній сфері. Натомість у цьому випадку, відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено саме кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури є тим суб'єктом на якого покладено повноваження приймати рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення. А відповідно до п.2 ч.1 ст.35 цього Закону, передбачено такий вид дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. Таким чином, суд не вбачає ознак очевидної протиправності в діях відповідача. Питання правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено. За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з підстав передбачених п.2 ч.2 ст.150 КАС України.
З приводу наявності підстав для забезпечення позову передбачених п.1 ч.2 ст.150 КАС України.
Оскаржуване у цій справі рішення відповідача - рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Будь-яке рішення про накладення дисциплінарного стягнення спричиняє позивачу негативні наслідки, оскільки це природня ознака будь-якого стягнення. Тому самі по собі ці негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову. У будь-якому випадку всі ці наслідки є юридичними, зворотними, а тому, навіть у разі задоволенні позову, для поновлення права позивача (держави) не буде необхідно докладати значних зусиль та втрат. У разі задоволення позову, позивач має право на відшкодування за рахунок відповідача відповідної шкоди, завданої неправомірним рішенням відповідно до ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України. Тобто, законодавством передбачено механізм поновлення прав у такому випадку.
Більш того, суд вважає, що враховуючи тимчасовий характер застосованого до позивача стягнення, забезпечення позову у такому випадку, призведе до спотворення взагалі дисциплінарної відповідальності адвоката, оскільки за час розгляду справу, буде вичерпаний строк застосування санкції, та у будь-якому випадку, незалежного від результатів розгляду позову, позивач уникне відповідальності. Такий підхід є зловживання правом та суперечить завданню адміністративного судочинства.
В ст.42 Закону, прямо зазначено, що оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення не зупиняє його дію, що вказує на те що, це вже було враховано законодавцем.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з підстав передбачених п.1 ч.2 ст.150 КАС України.
Суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення. В задоволенні заяві про забезпечення позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. В задоволенні заяві ОСОБА_1 ,. про забезпечення позову, шляхом зупинення дії Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 1 ДС від 20.03.2026 року, а також зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області та Національну асоціацію адвокатів України (Раду адвокатів України) утриматися від внесення відомостей про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката позивача до Єдиного реєстру адвокатів України, - відмовити.
2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Володимир Вікторович Біоносенко