про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
25 березня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/497/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненого позову, просить:
- визнати протиправними дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку як військовозобов'язаного;
- визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- зобов'язати уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, з урахуванням інформації, яка вказана у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 10.09.1988.
В обґрунтування вимог зазначено, що 07.06.2016 на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, що діяв на той час, позивача було виключено з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, про що внесені відомості до розділу IX «Відмітки про звільнення від військового обов'язку» військового квитка серії НОМЕР_1 від 10.09.1988 та проставлено відповідний штамп «Не військовозобов'язаний» в паспорті громадянина України.
Під час перевірки актуальних даних в застосунку «Резерв +» позивач з' ясував, що перебуває на військовому обліку у відповідача та має статус «військовозобов'язаний», записи про виключення й підстави виключення з військового обліку відсутні.
Листом від 06.03.2025, у відповідь на заяву позивача від 03.03.2026 про внесення інформації про виключення його з військового обліку, відповідач повідомив, що згідно Постанови КМУ від 16.08.2024 № 932 позивача автоматично рішенням вищого штабу взято на військовий облік у відповідача, а тому для вирішення питання по суті заяви рекомендовано звернутись до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання в Україні, де ініціювати виконання процедури взяття на військовий облік.
Позивач вважає, що після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов'язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов'язок та військову службу. Зокрема, така особа не може бути призвана під час мобілізації, не зобов'язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, їй не можна вручити повістку, а тому, оскільки позивач був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік не підлягає.
Рішення про виключення з військового обліку є остаточним - особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно, а отже посилання відповідача на ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» є не доречним, через те, що вона стосується саме військовозобов'язаних до яких позивач не відноситься.
Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали суду позивач 20.03.2026 надав уточнений позов та квитанцію про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Після усунення недоліків зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк до 13 квітня 2026 року надіслати суду за допомогою підсистеми “Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:
- відомості щодо перебування позивача на військовому обліку;
- заяви позивача (його представника) про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо внесення змін та зняття позивача з розшуку;
- рішення (лист, повідомлення тощо) прийняте за результатами розгляду заяви позивача (його представника) про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо зняття позивача з розшуку;
- всі документи, що були взяті до уваги відповідачем при оголошенні позивача в розшук.
Роз'яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Борзаницею С.В. одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Борзаниця