25 березня 2026 року м. Київ № 320/22168/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача, адвоката Оскольського А.С. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №2721240105, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві 05.04.2024 та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 коштів у розмірі 26 370,01 грн, які зарахувати на рахунок IBAN НОМЕР_1 в установі банку: АТ «КРЕДОБАНК», ідентифікаційний код банку 9807862, призначення платежу: для зарахування на рахунок ОСОБА_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.04.2024 №2721240105, зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві нарахувати ОСОБА_1 податкову знижку за наслідками звітного податкового 2022 року у сумі 26 370,01 грн, в решті позовних вимог відмовити.
11.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/22168/24 у сумі 15 000,00 грн.
Від відповідача не надходили заперечення на вищевказану заяву позивача.
Розглянувши заяву представника позивача та дослідивши матеріали справи суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Частинами другою-п'ятою ст. 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 , від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 , у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн у справі №320/22168/24 представник позивача надав суду у копіях: договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акта прийому-передачі.
19.04.2024 між позивачем (Клієнтом) та Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «КАПІТАЛ ПАРТНЕРС» укладено договір № ЖОМ-19-04/24 про надання правничої допомоги.
Розмір винагороди та вартості послуг за Договором визначається Сторонами у додаткових угодах.
Відповідно до п. 1.1 та 1.2. Додаткової угоди АО «Юридична компанія «КАПІТАЛ» надає професійну правову (правничу) допомогу, а саме: підготовка та подання позовної заяви до суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2721240105, прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві, зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві нарахувати ОСОБА_1 податкову знижку згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 коштів у розмірі 26 370,01 грн, які зарахувати на його розрахунковий рахунок, а також будь-яких інших документів, необхідних для представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції під час розгляду цієї справи та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції під час розгляду цієї справи.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди вартість юридичних послуг, зазначених у п. 1, визначається у фіксованому розмірі та складає 15 000 грн. (п'ятнадцять тиcяч гривень).
Так, відповідно до п. 3.1. Додаткової угоди оплати у розмірі 15 000 грн. здійснюється протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання Клієнтом та/або його представником повного тексту судового рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду справи.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що дана справа є нескладною. Крім того, на момент звернення позивача до суду вже існувала практика розгляду таких спорів Верховним Судом, про що зазначено вище.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, проаналізувавши вказані обставини, в контексті складності справи (спір не є складним, не складається з багатьох епізодів та є типовим), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу, суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн не є співмірною та не відповідає принципу справедливості, у зв'язку з чим заявлені витрати є обґрунтованими частково.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу лише у розмірі 4 000,00 грн відповідачем - Головним управлінням ДПС у м.Києві.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 134, 139, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача - адвоката Оскольського А.С. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/22168/24, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 4 000,00 (чотири тисячі) гривні.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Лисенко В.І.