Справа № 591/14614/25
Провадження № 2-а/591/718/25
25 березня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Суми справу № 591/14614/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про адміністративне правопорушення
учасники судового процесу:
позивач ОСОБА_1 ,
представник Департаменту патрульної поліції Бардакова Ю. В.,
секретар судового засідання Шпаченко М. В.
та установив:
ОСОБА_1 у грудні 2025 року звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом, в якому просить суд:
(1)скасувати постанову поліцейського роти 4 батальйону патрульної поліції в м. Суми Моргуна Сергія Володимировича, серія ЕГА № 1935941 від 11.12.2025, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн за ст. 183 КпАП України;
(2)стягнути з відповідача на свою користь судові витрати (судовий збір) у розмірі 605.60 грн;
(3)постановити окрему ухвалу, якою проінформувати керівництво ГУПП в Сумській області щодо допущених порушень під час складання постанови про адміністративне правопорушення та проведення службової перевірки.
Аргументи позивача
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що вона звернулась в черговий раз о 05.30 ранку на 102, повідомила про продовжувані злочинні дії з застосуванням газоподібних хімічних отруйних речовин стосовно неї з квартири № 7 поверхом вище. Кожного разу звертаючись на 102 повідомляла, що дії є продовжуваними, особи, які перебувають поверхом вище їй невідомі, особистих конфліктів не мала і не має, і це не побутовий злочин. Дверей як правило не відкривають, але за голосами добре чути, що в квартирі наверху перебувають чоловік та жінка років до 30 та дитина років до 8. Перед тим, як в її квартиру надходять отруйні речовини, чути якийсь скрегіт або стукіт. Коли б вона не повернулась додому дії миттєво відновлюються, бо схоже, що ці особи ніде реально не працюють, а тільки полюють на неї, чути незрозумілі звуки, і їй просто на голову починають надходити отруйні газоподібні речовини. Навіть в зимовий час змушена відкривати двері в коридор і на балкон, щоб провітрити і змушена звертатись постійно на 102. Вона декілька разів змінювала місце проживання.Зазначає, що злочинні дії проти неї є помстою за її депутатську та юридичну діяльність. Була депутатом Сумської міської ради V скликання, секретарем комісії з правових питань.
Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП є незаконною та необґрунтованою, і підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права, зокрема, вона не відмовлялась підписувати протокол, а просила час для прочитання та написання заперечення.
Заперечення відповідача
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Бардакова Ю. В. в системі Електронний суд сформувала відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечується проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Так, 11.12.2025 близько 05 год. 47 хв. на спеціальну лінію «102» від Позивача надійшло звернення наступного змісту: «11.12.2025 о 05:46 за адресою: АДРЕСА_1 , повідомляє, що сусіди поверхом вище гучно себе поводять, заважають заявниці. Заявник: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 ». Звернення Позивача було зареєстроване в журналі обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області за № 112108 від 11.12.2025. 11.12.2025 о 05 год. 56 хв. патрульний наряд УПП в Сумській області ДПП прибув на місце виклику, за адресою: м. Суми, пр-т. Свободи буд. 48, за фактом звернення Позивача на лінію «102».
Вислухавши усні пояснення Позивача стосовно її звернення на спеціальну лінію «102», перевіривши ситуацію на місці, капрал поліції Моргун С. В. повідомив Позивачу, що інформація зазначена у її зверненні, що надійшло на гарячу лінію «102» 11.12.2025 о 05 год. 46 хв. не знайшла свого підтвердження, тим самим Позивач викликала поліцію без потреби, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 183 КУпАП, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру VB-400 № 470815 (clip-0.mp4 з 00:14:32 відеозапису).
Позивач викликала поліцію нібито з приводу того, що сусіди поверхом вище гучно себе поводять, заважають Позивачці, однак, прибувши на місце виклику поліцейськими УПП в Сумській області ДПП було з'ясовано, що біля квартири № 7 на яку вказала Позивачка, що нібито люди які там проживають цілу ніч шуміли та не давали її спати, однак біля вказаної квартири було тихо, двері квартири ніхто не відчинив, а Позивачка в свою чергу жодних доказів на підтвердження інформації, вказаної у своєму зверненні на спеціальну лінію «102» поліцейським не надала, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру VB-400 № 470815 (clip-0.mp4).
Капрал поліції Моргун С. В. роз'яснив Позивачу вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Позивач жодних заяв чи клопотань не заявляла, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру VB-400 № 470815 (clip-0.mp4 - з 00:23:49 -00:24:49).
Посилається на те, що правопорушення було зафіксовано на відеореєстратор персональний мобільний Motorola Solutions VB-400 VB-440-64-KF-N № 470815 та № 471980.
Поліцейські при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяли у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та КУпАП, просила суд у задоволенні позову відмовити.
Рух справи у суді
30 грудня 2025 рокуУхвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справіз розглядом справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
23 січня 2026 року Ухвалою суду відповідачу Управлінню патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції продовжено строк подання відзиву на позовну заяву.
28 січня 2026 року Ухвалою суду залучено до участі у справі в статусі свіввідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Бардакова Ю. В. заперечила проти задоволення позову, надала пояснення, аналогічні викладеному.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що постановою ЕГА № 1935941 від 11.12.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850.00 грн. Із постанови серії ЕГА № 1935491 від 11.12.2025 вбачається, що 11.12.2025 в м. Суми проспект Свободи 48, громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola Solutions 470815, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідач стверджує, що позивач вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, оскільки здійснила завідомо неправдивий виклик поліції.
Однак, слід зазначити, що ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значущі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту ст.280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозиція ст.183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Згідно зі стст. 276, 280, 283 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до стст. 251- 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, суд зазначає, що в оспорюваній постанові, всупереч вимогам стст. 283-284 КУпАП, не наведені обставини які встановлені під час розгляду справи та не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення зафіксовано те, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
При цьому, про яку саме подію заявляла позивач у постанові не відображено.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Надані під час судового розгляду справи записи з технічних приладів та засобів, якими зафіксовано приїзд поліцейських на виклик, процес притягнення позивача до відповідальності, висновків суду не спростовують.
Вказане свідчить про формальне прийняття посадовою особою постанови, без урахування всіх обставин справи.
Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у постанові обставин.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, матеріали справи не містять, а також не містять доказів наявності ознак суб'єктивної сторони правопорушення, а саме: прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, а тому постанова ЕГА № 19354491 від 11.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає скасуванню, а провадження закриттю, відповідно до ст.286 КАС України.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналогічна правова позиція щодо суб'єкта, за рахунок якого слід стягувати витрати зі сплати судового збору в даній категорії справ викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 757/52466/18-а та Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17
Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 №73 затверджено Положення про Департамент патрульної поліції (у редакції наказу Національної поліції України від 03.09.2019 року №887), у п.4 якого закріплено, що Департамент організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріальне-технічне та фінансове забезпечення.
Отже, Управління патрульної поліції у відповідній області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції без статусу юридичної особи та відповідно до бюджетного законодавства не отримує та не являється розпорядником бюджетних коштів.
У зв'язку з вищевикладеним судові витрати підлягають стягненню саме з Департаменту патрульної поліції або шляхом відшкодування коштів з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у відповідній області Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, підлягають стягненню із Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ:40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду у виді судового збору в розмірі 605.60 грн.
Керуючись ст.5, 9, 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕГА № 1935491 від 11 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , винесену поліцейським 1 батальйону 4 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Сумській області капрал поліції Моргун Сергієм Володимировичем, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції ЄДРПОУ:40108646 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати (судовий збір) у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КАС, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Інформація про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідачі:
Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ЄДРПОУ:40108646; місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд.3, м. Київ, 03048, Україна; представник Бардакова Юлія Василівна, довіреність у порядку передоручення від 22.02.2022;
Управління патрульної поліції у Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: вул. Білопільський шлях, буд. 18/1, Суми, 40009, Україна.
Суддя А. І. Косар