Справа №760/13652/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3370/2026 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
24 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року,-
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року ОСОБА_7 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.4 ст.187, ч.3 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України і призначено йому покарання за:
ч. 4 ст. 187 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності;
ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності.
Строк відбування покарання обчислювати з 11.02.2023, тобто з моменту фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено без змін у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави і витрати на проведення експертизи, а саме: судово-медичної експертизиСМЕ №042-599-2023 від 28.04.2023 у розмірі 6013 (шість тисяч тринадцять) гривень 00 копійок.
Вирішено питання речових доказів та арешту майна.
Не погоджуючисьз вироком суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня2025 року.
В обґрунтування клопотання обвинувачений ОСОБА_7 , зазначає, що перебуває у Київському слідчому ізоляторі, в умовах в яких я позбавлений можливості -захистити себе самостійно.
Обвинувачений, зазначає, що його захисник запевняв, що 03.09.2025 року надіслав апеляційну скаргу на вирок шляхом надсилання її на адресу суду першої інстанції поштовим відправленням, що її мають прийняти причин для хвилювання не має бути.
Проте, лише 24.12.2025 року обвинувачений дізнався від свого захисника, що зазначена скарга надійшла до суду першої інстанції 11.09.2025 року. При цьому 22.09.2025 року
апеляційний суд, повернув зазначену апеляційну скаргу в порядку п.4 ч.3 ст. 399 КПК
України зазначивши, що він не визнає її поданою у передбачені законом строки через те шо
долучена до апеляційної скарги копія супровідного листа була заповнена через
копіювальний папір, дані щодо відправлення не були чіткими і суду не вдалося їх
перевірити, через що суд визнав відтиск штампу вхідної кореспонденції місцевого суду
ідентифікуючою ознакою дати подачі апеляційної скарги.
Від так, протягом одного дня після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги захисник подав апеляційну скаргу з клопотанням поновити йому строк на апеляційне оскарження в задоволенні якої було відмовлено 09.12.2025 року, при цьому про причини відмови захисник ще не знає, повний текст ухвали йому ще не надано.
Обвинувачений ОСОБА_7 , звертає увагу суду, що він не здатен оцінити якість роботи свого захисника. Оскільки захисник стверджує, що апеляційна скарга з додатками була належним чином здана кур'єру якому він передає відправлення вже кілька років, що всі вони приймалися судами, і що це на його практиці перший випадок неприйняття судом відправленої цим кур'єром скарги.
Тому, обвинувачений ОСОБА_7 не має можливості перевірити у зв'язку з чим документ який мав бути і за словами захисника обвинуваченого був відправлений 03.09.2025 року був прийнятий судом як відправлений 11.09.2025 року.
Від так, обвинувачений вважає, що відсутність навмисного зволікання та добросовісну поведінку обвинуваченого, строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Крім того, звертає увагу суду, що повторна подача стороною захисту
апеляційної скарги разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне
оскарження разом відбувається 26.12.2025 року - тобто рівно в той самий день, коли
захисник отримав примірник ухвали про повернення апеляційної скарги та отримав
реальну можливість ознайомитися з її змістом. Ця оперативність підтверджує
належну сумлінність та відсутність навмисного зволікання.
Від так, з урахуванням відсутності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у пропуску строку з метою дотримання принципу забезпечення доступу до правосуддя, тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а відтак підлягає поновленню.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав клопотання, пояснення захисника ОСОБА_8 , який також підтримав клопотання обвинуваченого про поновлення строку на апеляційне оскарження, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував щодо клопотання обвинуваченого.
Перевіривши матеріали провадження та доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ч. 3ст. 395 КПК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 17 червня 2020 року у справі № 51-1599км20, поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку, передбаченому ст. 117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого рішення (відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в Постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18), а також захворювання учасника провадження та інші непереборні обставини.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 щодо ОСОБА_7 , було оголошено 04 серпня 2025 року, та в цей же день отримано його копію обвинуваченим, що стверджується матеріалами провадження, а саме розпискою (а.с.66).
Проте, обвинуваченим ОСОБА_7 , тільки 24 грудня 2025 року через канцелярію ДУ «Київського слідчого ізолятору» була подана апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року, тобто по закінченню встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Від так, проаналізувавши доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що заявлені ним причини з яких він пропустив строк, поважними визнати не можна, оскільки вирок суду ОСОБА_7 , отримав 04 серпня 2025 року, а клопотання обґрунтовує тим, що він перебуває в умовах в яких позбавлений можливості захистити себе самостійно, однак колегія суддів спростовує дані доводи, оскільки у вироку суду доступно та зрозуміло розписано порядок і строк на оскарження.
Окрім того, колегія судів звертає увагу на те, що будь - яких порушень права на захист обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не було. Обвинувачений та його захисник були присутніми в судовому засіданні 04 серпня 2025 року.
Також, посилання обвинуваченого в клопотанні на ту обставину, що строк на апеляційне оскарження був пропущений через те, що захисник обвинуваченого запевняв що подав апеляційну скаргу на вирок, не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не неведено жодних обставин, які б перешкоджали обвинуваченому своєчасно самому подати апеляційну скаргу.
Також, апеляційний суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 , утримуючись під вартою є особою, яка обмежена у доступі до певних ресурсів, що може мати наслідком пропуск процесуальних строків, водночас колегія суддів враховує, що з огляду на приписи законодавства з приводу того, що строк для подання скарг для осіб, які утримуються під вартою обраховуються з моменту отримання оскаржуваних рішень обвинуваченим ОСОБА_7 , були створені належні умови для подачі ним або захисником апеляційної скарги у строк, передбачений ст. 395 КПК України.
Однак, на думку колегії суддів, будь-яких поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали апелянтом не наведено.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови обвинуваченому ОСОБА_7 , у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2026 року.
Керуючись ст. 376, 398, 399, 401, 402, КПК України, колегія суддів,-
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_7 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4