Справа № 129/27/26
Провадження по справі № 3/129/229/2026
25.03.2026 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС України у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася, - за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
Установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1484 від 18.12.2025 р., ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що вона в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , всупереч п.п.1,2 ст.3, ст.11 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 ВР від 06.07.1995р. (зі змінами та доповненнями), проводила розрахункові операції через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вдруге до суду не з'явилася, хоча неодноразово викликалася, зокрема, 19.02.2026 р., 25.03.2026 р., однак згідно із усталеною практикою, викладеною в рішеннях ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду, однак зазначені процесуальні обов'язки особою, яка притягується до адміністративної відповідальності виконано не було, оскільки після складання протоколу про адміністративне правопорушення, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності було достовірно відомо про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього та в якому суді воно буде розглядатися, однак особа, яка притягується до адміністративної відповідальності жодних дій направлених на отримання інформації щодо зазначеного провадження здійснено не було, а тому неявка ОСОБА_1 до суду не є перешкодою у розгляді справи відповідно до ст.268 КУпАП, оскільки вона належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з повісткою про виклик до суду.
Відповідно до п. 7) ч. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, у зв'язку з яким ОСОБА_1 притягається до відповідальності, мало місце 28.12.2025 року.
Таким чином, з моменту, коли відбулося правопорушення, минуло більше трьох місяців, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Як зазначено в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, тому під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Відповідно до п.7) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 1484 від 18.12.2025 р., поставлене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення мало місце 28.12.2025 р. і на момент розгляду справи закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, то з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38, п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підлягає закриттю.
При цьому, вказаний висновок суду ґрунтується на приписах ст.247 КУпАП, які є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити справу, і не вирішувати жодних інших питань.
Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю, тобто зазначений строк ніким не може бути продовжено, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення має бути припинено.
Керуючись ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 280, 283, 284 КУпАП, -
Постановив:
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: