25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 175/2575/22
провадження № 61-3880ск26
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про переведення прав та обов'язків покупця,
12 вересня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про переведення прав та обов'язків покупця, в якому просила перевести на себе права та обов'язки покупця з ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 листопада 2021 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:098:0004, площею 2,97 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 листопада 2021 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:100:0006, площею 3,43 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 23 липня 2025 року позовні вимоги задовольнив.
Перевів права та обов'язки покупця з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 листопада 2021 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю. О. та зареєстрований в реєстрі за № 3159, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:098:0004, площею 2,97 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Перевів права та обов'язки покупця з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22 листопада 2021 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю. О. та зареєстрований в реєстрі за № 3158, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:100:0006, площею 3,43 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Виплатив ОСОБА_1 вартість земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:098:0004, площею 2,97 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:100:0006, площею 3,43 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у розмірі 792 705,57 грн, що внесені ОСОБА_3 та зберігаються на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 927,05 грн в рівних частинах.
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 11 вересня 2025 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті правничої допомоги в розмірі 15 000,00 грн.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті правничої допомоги в розмірі 15 000,00 грн.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 16 лютого 2026 року рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2025 року залишив без змін. Додаткове рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2025 року змінив, стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті правничої допомоги в розмірі 14 000,00 грн, по 7 000,00 грн з кожної.
Дніпровський апеляційний суд додатковою постановою від 12 березня 2026 року стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді в розмірі 8 000,00 грн, по 4 000,00 грн з кожної.
23 березня 2026 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у зазначеній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.
У справі предметом позову є вимоги про переведення прав та обов'язків покупця за договорами.
Вартість спірного майна становить 792 705,57 грн, що станом на 01 січня 2026 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн)
Підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України Верховний Суд не встановив.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Таким чином, обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоолександрівська», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про переведення прав та обов'язків покупця.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров