23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 214/9213/25
провадження № 61-3150ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепи Наталії Миколаївни про визнання відмови позивача такою, що була здійснена під впливом тяжких обставин та її скасування, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
10 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання нової редакції касаційної скарги та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із належним обґрунтуванням пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, на які заявник посилається, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, сплати судового збору та надання доказів направлення касаційної скарги всім учасникам справи.
18 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з таких підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Водночас особа, яка оскаржує в касаційному порядку судові рішення, та її представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша
статті 44 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Так, подання безпосередньо заявником різних за змістом касаційних скарг на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду
від 03 березня 2026 рокута їх розгляд касаційним судом є процесуально недопустимим та таким, що суперечить завданню цивільного судочинства.
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Верховний Суд роз'яснює, що до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження особа, яка подала скаргу, має право подати заяву про її відкликання, що передбачено пунктом 3 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
Отже, заявник має визначитися з тим, яку з двохкасаційних скарг він підтримує, а які відкликає, або має обґрунтувати необхідність розгляду у Верховному Суді всіх касаційних скарг з урахуванням вимог, які вказані в ухвалі Верховного Суду
від 16 березня 2026 року.
Керуючись статтями 44, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарги вважатимуться неподаними і будуть повернуті заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко