24 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 676/2737/23
Провадження № 61-3536ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Виробничого кооперативу «Іскра-2007» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Гевко Андрій Васильович (далі - адвокат),
на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 3 лютого 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до скаржника про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і
1. У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею 3,8887 га і з кадастровим номером 6822481000:05:012:0063 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Голосківської (тепер - Гуменецької) сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (далі - земельна ділянка), шляхом витребування її з незаконного користування скаржника;
- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що зареєстроване 11 листопада 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право № 17450997, внесений відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Ткачук А. В. виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, індексний номер 32380771 від 16 листопада 2016 року);
- припинити право оренди скаржника на земельну ділянку.
2. 24 жовтня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову; стягнув із позивача на користь скаржника 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
3. 3 лютого 2026 року Хмельницький апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою змінив рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу: стягнув із позивача на користь скаржника 20 000,00 грн таких витрат; залишив без змін іншу частину рішення суду першої інстанції.
4. 16 березня 2026 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу, а справу скерувати в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Верховний Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: (а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; (б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; (в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; (г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
5.4. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).
5.5. Предметом позову є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. З огляду на цей предмет, а також беручи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи та встановлені судами попередніх інстанцій її обставини, Верховний Суд вважає, що вона має незначну складність, не належить до винятків, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19, частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Тому визнає цю справу малозначною.
5.6. Скаржник не обґрунтував ні те, що його касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, ні те, що він позбавлений можливості спростувати під час розгляду якоїсь іншої справи обставини, встановлені в оскаржених судових рішеннях у справі № 676/2737/23, ні те, що остання становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для самого скаржника. Інакше кажучи, відсутнє обґрунтування випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
6. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
6.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
6.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
6.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
6.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує правомірну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
6.5. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази на користь його доводів щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є правомірною.
6.6. Скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності, судові рішення в якій за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За наведених умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній правомірній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виробничого кооперативу «Іскра-2007» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 3 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Іскра-2007» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко