26 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/1572/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Буд Проект" - адвоката Баден Д.В. (ордер АЕ № 1317608 від 16.09.2024),
відповідача - комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - адвоката Дрозда О.В. (довіреність № 01/4313 від 29.05.2025); адвоката Запорожець В.В. (довіреність № 01/2635 від 02.04.2025),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Комунальне підприємство)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.11.2025 (суддя Мацко О.С.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 (головуючий суддя: Тихий П.В., судді: Гребенюк Н.В. і Плахов О.В.)
у справі № 917/1572/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Буд Проект" (далі - Товариство)
до Комунального підприємства
про стягнення 25 054 885,33 грн.
За результатами розгляду касаційної скарг Верховний Суд
Товариство звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства про стягнення 25 054 885,33 грн вартості будівельних підрядних робіт за договором із закупівлі робіт за об'єктом "Капітальний ремонт окремих вузлів та систем (ділянок) аварійного самопливного каналізаційного колектора діаметром 500мм (від вул. Єднання України до приймальної камери каналізаційної насосної станції СП-1 по вул. Леонова, 1-В) в м. Кременчуці" (ділянка 3) № 12596 від 08.09.2022 (далі - Договір).
Позов обґрунтовано порушенням Комунальним підприємством умов Договору в частині розрахунку за виконані роботи, зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року, які виконані позивачем відповідно до умов Договору, належним чином та у повному обсязі. За твердженнями позивача, ці обставини підтверджуються висновком експерта № 73/24 від 06.09.2024, наданим судовим експертом Бихно Мариною Володимирівною за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.11.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2026, позов задоволено.
За висновками судів попередніх інстанцій, матеріалами справи підтверджується факт реального здійснення Товариством робіт з капітального ремонту окремих вузлів та систем (ділянок) аварійного самопливного каналізаційного колектора діаметром 500 мм (від вул. Єднання України до приймальної камери каналізаційної насосної станції СП-1 по вул. Леонова, 1-В) в м. Кременчуці (ділянка 3) в обсязі, зазначеному в актах приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року, що обумовлює його право на отримання від Комунального підприємства оплати їх вартості.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, Комунальне підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень до касаційної скарги від 20.02.2026), в якій:
(1) обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої в статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статей 74, 76-79, 86, 99, 236 ГПК України, статей 525-527, 610, 837, 854, 875, 879, частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/441/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19 від 14.01.2020 у справі № 910/45/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 04.12.2018 у справі № 910/4103/18.
(2) обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої в статті 287 ГПК України, посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 14, статей 843, 882 ЦК України у подібних правовідносинах;
(3) обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм статей 2, 7, 13, 86, 99, 236 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають скасуванню на підставі пунктів 1, 3 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про призначення додаткових судових експертиз, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення
Від Комунального підприємства надійшли:
- 12.03.2026 письмові пояснення, надані за наслідками ознайомлення скаржника із відзивом позивача на касаційну скаргу;
- 18.03.2026 додаткові письмові пояснення;
- 25.03.2026 письмові пояснення та заперечення проти заяви Товариства від 19.03.2026.
Від Товариства:
- 18.03.2026 надійшли заперечення щодо прийняття письмових та додаткових пояснень Комунального підприємства;
- 19.03.2026 надійшла заява з відповіддю Міністерства юстиції України на адвокатський запит представника Товариства.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.09.2022 Комунальне підприємство (замовник) і Товариство (підрядник) уклали Договір, за умовами якого:
- підрядник зобов'язався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни, виконати роботи по об'єкту "Капітальний ремонт окремих вузлів та систем (ділянок) аварійного самопливного каналізаційного колектора діаметром 500мм (від вул. Єднання України до приймальної камери каналізаційної насосної станції СП-1 по вул. Леонова, 1-В) в м. Кременчуці" (ділянка 3) ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (надалі за текстом Договору - роботи), за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язався прийняти закінчені роботи та оплатити їх (пункт 1.1);
- роботи виконуються підрядником згідно кошторису та цінової пропозиції в межах ціни цього договору (пункт 2.1);
- договірна ціна є динамічною і складає 25 098 769,01 грн, у тому числі ПДВ 20%: 4 183 128,17 грн. Об'єми виконаних робіт будуть визначатися за їх фактичним виконанням підрядником на об'єкті за договором. Ціна договору підлягає безумовному обов'язковому перегляду за результатами отриманого позитивного експертного звіту кошторису складеного з дефектним актом об'єкту шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди, у випадках, передбачених цим договором із змінами та доповненнями, в порядку, встановленому в розділі 11 цього договору (пункти 3.1, 3.2);
- розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником по факту виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт готує Підрядник і передає їх для підписання Замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді. Розбіжності, що виникли при підписанні актів виконаних робіт, вирішуються у встановленому порядку (пункти 4.1 у редакції додаткової угоди № 3 до Договору, пункт 4.3);
- після завершення робіт за цим договором підрядник зобов'язаний повернути замовнику із користування всі матеріали та обладнання, які були надані йому під час їх виконання та які залишились після виконання робіт. Також після повного завершення робіт за цим договором підрядник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дня завершення робіт повернути замовнику кошти або передати безоплатно у власність замовника в установленому порядку спеціальне обладнання та матеріали, які були придбані за цим договором (пункт 5.3; Договір доповнено цим пунктом згідно з додатковою угодою № 3).
Після укладення Договору сторони підписали до нього низку додаткових угод, у тому числі:
- додаткову угоду № 1 від 07.11.2022 до Договору, відповідно до якої ціна Договору, згідно з позитивним експертним звітом, становить 19 574 179,13 грн з урахуванням ПДВ 20%. Додатковою угодою передбачено оплату авансу в розмірі 50% ціні обсягу робіт, який підрядник зобов'язався використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання, конструкцій та виробів протягом 3-х місяців після одержання авансу. Також у цій додатковій угоді сторони встановили, що аванс погашається на підставі акта виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін;
- додаткову угоду № 2 від 24.01.2023 до Договору, за якою ціна Договору, згідно з позитивним експертним звітом, становить 31 378 244,52 грн з урахуванням ПДВ 20%. Додатковою угодою передбачено оплату авансу в розмірі 50% ціні обсягу робіт, що становить 5 902 032,72 грн (з урахуванням вже сплачених 9 787 089,54 грн), який Підрядник зобов'язався використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання, конструкцій та виробів протягом 3-х місяців після одержання авансу. Аванс погашається на підставі акта виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін;
- додаткову угоду № 3 від 07.06.2023 до Договору, у якій сторони погодили, що ціна Договору, згідно з позитивним експертним звітом, становить 35 650 418,85 грн з урахуванням ПДВ 20%. Передбачено оплату авансу в розмірі 70% ціни обсягу робіт, що становить 9 266 170,94 грн (з урахуванням вже сплачених 15 689 122,26 грн), який підрядник зобов'язався використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання, конструкцій та виробів протягом 3-х місяців після одержання авансу. У цій додатковій угоді сторони погодили, що аванс погашається на підставі акта виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, встановили графік виконання робіт та відповідальність за його порушення.
Сторонами до Договору складено низку локальних кошторисів на об'єкт на будівельні роботи № 02-01-01 на капітальний ремонт аварійної ділянки самопливного каналізаційного колектора (ПК7+50-ПК15+80):
- локальний кошторис, складений за поточними цінами станом на 07.11.2022, кошторисною вартістю 15 862 199,08 грн;
- локальний кошторис, складений за поточними цінами станом на 26.12.2022, кошторисною вартістю 25 359 367,74 грн;
- локальний кошторис, складений за поточними цінами станом на 30.05.2023, кошторисною вартістю 25 439 562,17 грн.
На виконання умов Договору Комунальне підприємство сплатило на користь Товариства аванс за Договором в загальному розмірі 24 955 293,20 грн згідно з платіжними інструкціями № 3962 від 08.11.2022, № 239 від 25.01.2023 та № 2176 від 08.06.2023.
Сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних робіт за квітень 2023 року на загальну суму 4 517 202,40 грн з ПДВ. Товариством до позовної заяви також долучено належним чином засвідчені копії актів приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року, які підписані лише зі сторони підрядника.
Як стверджує позивач, ним належним чином виконано роботи щодо капітального ремонту аварійної ділянки самопливного каналізаційного колектора згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт № 2-4 за березень-квітень 2024 року на загальну суму 45 492 976,13 грн, у т.ч.:
- за актом № 2 за березень 2024 року на суму 27 526 780,36 грн;
- за актом № 3 за квітень 2024 року на суму 8 840 956,26 грн;
- за актом № 4 за квітень 2024 року на суму 9 125 239,51 грн.
Товариство 30.05.2024 звернулося до Комунального підприємства з листом № 122, у якому повідомило, що на виконання Договору виконало черговий етап робіт, у зв'язку з чим просило відповідача негайно розпочати прийняття зазначених робіт, після чого у відповідності до пункту 4.1 Договору сплатити їх вартість у розмірі 25 054 885,33 грн протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт згідно з наданим рахунком. До листа Товариство, зокрема, долучило акти приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт, реєстри витрат, розрахунки загальновиробничих витрат, дефектні акти, підсумкові відомості ресурсів, відомості обсягів робіт, загальний журнал робіт, акти на закриття прихованих робіт, виконавчу документацію та рахунок на оплату виконаних робіт
У листі-відповіді від 17.06.2024 № 4424 Комунальне підприємство повідомило Товариство про те, що акти приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року не можуть бути прийняті до розгляду та підписання з огляду на наступне:
- дані щодо кількості, відстані, маси, об'єму та ін. в акті приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року Комунальним підприємством не приймаються або приймаються в розмірі меншому, ніж заявлені;
- шпунт Ларсена у кількості, зазначеній в акті приймання виконаних будівельних робіт № 3 за квітень 2024 року, був закуплений і оплачений замовником при виконанні робіт за іншим договором, а саме - договором підряду № 12594 від 08.09.2022, а роботи з витягання стальних шпунтових паль були вже вказані в пункті 57 акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року;
- роботи, зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт № 4 за квітень 2024 року, не передбачені договірною ціною до додаткової угоди № 3 до Договору, а тому підстави для прийняття їх до оплати відсутні.
Комунальне підприємство вважає, що у зазначеному листі ним було висловлено мотивовану відмову від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року та викладено обґрунтовані причини такої відмови, відтак, відсутні підстави для оплати робіт за цими актами.
Посилаючись на те, що Комунальне підприємство не в повному обсязі оплатило вартість виконаних за Договором робіт, вказану в актах приймання виконаних будівельних робіт №№ 2, 3 та 4, позивач просить стягнути з відповідача 25 054 885,33 грн заборгованості.
У свою чергу, відповідач заперечує проти позову та зазначає про те, що Комунальним підприємством отримано від Товариства акти виконаних робіт № 2, № 3 та № 4 за Договором разом з виконавчою документацією, а також рахунок на оплату на суму 25 054 885,53 грн, однак, ознайомившись з отриманою виконавчою документацією та здійснивши детальний аналіз цих актів, відповідач дійшов висновку, який викладено в листі-відповіді № 23/4424 від 17.06.2024, про відсутність підстав для підписання актів зі свого боку та проведення оплати рахунку, виходячи з того, що фактичний обсяг виконаних робіт за Договором, на думку відповідача, не відповідає виставленій на оплату сумі, а самі роботи виконані Товариством неякісно, тобто не у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, із висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що Комунальним підприємством як замовником не було надано мотивовану відмову від підписання отриманих від Товариства як підрядника актів приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року в розумінні статей 853 та 882 ЦК України.
За висновком судів, матеріалами справи підтверджується факт реального здійснення Товариством робіт з капітального ремонту окремих вузлів та систем (ділянок) аварійного самопливного каналізаційного колектора діаметром 500 мм (від вул. Єднання України до приймальної камери каналізаційної насосної станції СП-1 по вул. Леонова, 1-В) в м. Кременчуці" (ділянка 3) в обсязі, вказаному в актах приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року.
Відтак, у Товариства виникло право на отримання від Комунального підприємства оплати вартості виконаних робіт, визначених цими актами, що, відповідно, кореспондується з обов'язком відповідача здійснити таку оплату в розмірі, визначеному у актах.
Проте, Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі договору позивач зобов'язався виконати обумовлену договором роботу в строк встановлений у такому договорі, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи.
Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).
Відповідно до положень статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Судами встановлено, що за умовами пунктів 1.1, 2.1 Договору підрядник зобов'язався виконати роботи по спірному об'єкту своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни; згідно кошторису та цінової пропозиції в межах ціни цього договору.
На виконання умов Договору Комунальне підприємство сплатило на користь Товариства аванс за Договором в загальному розмірі 24 955 293,20 грн, а за наслідками його виконання сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних робіт за квітень 2023 року на загальну суму 4 517 202,40 грн з ПДВ. Сторони погоджуються, що вищезазначені роботи прийняті без зауважень та оплачені в повному обсязі, спір в цій частині між сторонами відсутній. Акти приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року, підписані лише зі сторони підрядника з наданням замовником своїх заперечень щодо їх прийняття.
Відповідно до статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Разом з тим колегія суддів наголошує, що в судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19 (на неврахування якої посилається скаржник).
Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.
За висновками судів попередніх інстанцій Комунальним підприємством не було надано мотивовану відмову від підписання отриманих від Товариства як підрядника актів приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року в розумінні статей 853 та 882 ЦК України.
Із посиланням на висновки долученої позивачем до позовної заяви, а також проведеної судом першої інстанції експертиз, суди виснували факт реального здійснення Товариством робіт з капітального ремонту окремих вузлів та систем (ділянок) аварійного самопливного каналізаційного колектора діаметром 500 мм (від вул. Єднання України до приймальної камери каналізаційної насосної станції СП-1 по вул. Леонова, 1-В) в м. Кременчуці" (ділянка 3) в обсязі, вказаному в актах приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2024 року, № 3 за квітень 2024 року та № 4 за квітень 2024 року.
Проте, встановивши реальне виконання робіт, зокрема, не передбачених Договором (з урахуванням попередньо укладених до нього сторонами додаткових угод) за актом № 4 за квітень 2024 року, суди з належною повнотою не з'ясували відповідних обставин дотримання підрядником обумовленого Договором порядку погодження таких робіт зі збільшенням договірної ціни.
За приписами частин першої, третьої, четвертої статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Апеляційний суд зазначив, що Договором не врегульовано спеціальний детальний порядок узгодження додаткових робіт або уточнення приблизного кошторису по мірі виконання будівництва.
Водночас, із з'ясованих судами попередніх інстанцій умов пунктів 3.1, 3.2 Договору вбачається, що хоч ціна Договору і є динамічною, проте вона підлягає обов'язковому перегляду за результатами отриманого позитивного експертного звіту кошторису складеного з дефектним актом об'єкту шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди, у випадках, передбачених цим договором із змінами та доповненнями, в порядку, встановленому в розділі 11 Договору (пункти 3.1, 3.2).
Водночас, судами не з'ясовано погоджені сторонами у розділі 11 "ЗМІНА УМОВ ДОГОВОРУ" умови Договору, а також дотримання Товариством як підрядником цих умов у питання погодження із замовником спірних додаткових робіт, не обумовлених Договором з урахуванням раніше укладених до нього додаткових угод, на чому наголошує Комунальне підприємство.
У вирішенні цього спору, зокрема, у питанні погодження сторонами додаткових робіт, не обумовлених Договором, поза увагою судів також залишено цілком слушні посилання Комунального підприємства на листування сторін, в якому підрядник гарантував, що буріння не в осі колектора, а вздовж зовнішньої стінки - не призведе до (1) зміни технології виконання робіт та (2) збільшення кошторису.
Окрім того, не є очевидно неприйнятними і доводи скаржника, викладені в заперечення проти прийнятих судами висновків експертиз про те, що такі докази не можуть підтверджувати обсяг робіт, зазначений в актах приймання виконаних будівельних робіт, з огляду на прихованість частини цих робіт і неможливість з'ясування відповідних обставин з належною повнотою без їх розкриття.
У касаційній скарзі Комунальне підприємство також звертає увагу Верховного Суду на необхідності дотримання у спірних правовідносинах вимог законодавства у сфері публічних закупівель, однак відповідні обставини укладення Договору сторонами у процедурі публічної закупівлі також не з'ясовані судами попередніх інстанцій, хоча вони (обставини), у разі їх підтвердження, мають істотне значення у вирішенні цього спору.
Верховний Суд зазначає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, при цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та визначенні правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.
За змістом частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин.
Принцип jura novit curia ("суд знає закони"), зокрема, полягає у тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum dabo tibi ius).
У цьому контексті Верховний Суд вважає за необхідне також акцентувати увагу судів на неповному з'ясуванні та оцінці істотних умов Договору, у тому числі у питанні погодженого сторонами строку його дії.
Істотне значення має також те, що, в преамбулі Договору зазначено, що він укладений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінами), однак судами також не з'ясовано обставин дотримання її вимог при виконанні Договору сторонами.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Слід зазначити, що рішення і постанова судів попередніх інстанцій наведеним вимогам не відповідають, оскільки суди не в повній мірі з'ясували обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, відтак, не перевірили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані із цим обставини, які підлягали першочерговому з'ясуванню, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими внаслідок порушення норм процесуального права. Натомість доводи касаційної скарги Комунального підприємства в цій частині знайшли своє часткове підтвердження за результатами їх перегляду в касаційному порядку.
Зважаючи на те, що суд касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України позбавлений процесуальної можливості з'ясовувати та встановлювати зазначені обставини, що мають значення для справи, а їх відсутність перешкоджає прийняттю законного, обґрунтованого та остаточного рішення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність направлення справи з наведених мотивів до суду першої інстанції на новий розгляд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатом перегляду цього рішення, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішення і постанови судів попередніх інстанцій та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, з'ясувати відповідні обставини, на яких звернуто увагу у цій постанові, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого розглянути спір, з урахуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Оскільки рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових судового збору у справі здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 129, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 06.11.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 917/1572/24 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова