Рішення від 26.03.2026 по справі 925/960/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/960/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Черкаської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають позивачі:

- Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації,

- Черкаська обласна рада,

до відповідача 1. - Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради",

до відповідача 2. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі",

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 15 503,86 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Мохонько А.В., заступник начальника відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення від 18.03.2026 № 084841,

представники інших учасників справи участі не брали.

15.08.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають позивачі: Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаська обласна рада до відповідача 1. - Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" (далі - КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради"), до відповідача 2. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (далі - ТОВ "Євро Трейд Енерджі") з вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду від 31.08.2021 № 4, до договору від 23.02.2021 № 23ЕЛ про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" та ТОВ "Євро Трейд Енерджі";

- стягнути з ТОВ "Євро Трейд Енерджі" на користь Черкаського обласного бюджету безпідставно сплачені кошти у сумі 15 503,86 грн.

Ухвалою від 21.08.2025 суд відкрив провадження у справі №925/960/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 18.09.2025 о 14:30, встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

08.09.2025 ТОВ "Євро Трейд Енерджі" подало відзив на позовну заяву та заяву про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

11.09.2025 КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" подало відзив на позов.

11.09.2025 прокурор подав відповідь на відзив відповідача 2., в якій заперечив проти задоволення клопотання відповідача 2. про зупинення провадження у справі.

12.09.2025 прокурор подав відповідь на відзив відповідача 1.

16.09.2025 ТОВ "Євро Трейд Енерджі" подало заперечення на відповідь на відзив.

18.09.2025 прокурор подав додаткові пояснення (в порядку ст. 161 ГПК України).

У підготовчому засіданні 18.09.2025 суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання відмовив у прийнятті додаткових пояснень на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України.

Ухвалою від 18.09.2025 суд клопотання ТОВ "Євро Трейд Енерджі" про зупинення провадження по справі задовольнив та зупинив провадження у справі № 925/960/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення постанови.

05.01.2026 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури подав заяву з вимогою поновити провадження у справі № 925/960/25.

Ухвалою від 06.01.2026 суд поновив провадження у справі № 925/960/25, підготовче засідання призначив на 26.01.2026 о 14:00. В порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України дозволив учасникам справи у строк до 16.01.2026 подати додаткові пояснення щодо позову з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 з доказами направлення іншим учасникам справи.

Учасники справи своїм правом не скористались, додаткові пояснення суду не надали.

26.01.2026 ТОВ "Євро Трейд Енерджі" подало клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 26.01.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 2. про відкладення судового засідання; на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.03.2026 о 15:00.

04.03.2026 ТОВ "Євро Трейд Енерджі" подало клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 10.03.2026 суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 та ч. 1 ст. 216 ГПК України відклав розгляд справи до 26.03.2026 о 14:00.

Присутня у судовому засіданні 26.03.2026 прокурор позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Присутній в режимі відеоконференцзв'язку представник відповідача 2. проти задоволення позову заперечив.

Представники інших учасників справи у судовому засіданні участі не брали, про дату та час розгляду справи належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (копій ухвали суду від 10.03.2026) до електронних кабінетів позивачів та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 1.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що між КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" та ТОВ "Євро Трейд Енерджі" за результатами проведення торгів укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 23.02.2021 № 23ЕЛ у строк із 20.02.2021 по 31.12.2021 в кількості 430 000 кВт*год (п. 3.4) на суму 1 264 200 грн з ПДВ (п. 5.1). Відповідно до додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція" ціна за 1 кВт*год електроенергії з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,94 грн/кВт*год з ПДВ.

В процесі виконання Договору сторонами укладено ряд додаткових угод, зокрема, Додатковою угодою № 4 від 31.08.2021, керуючись, серед іншого, Законом України "Про публічні закупівлі", на підставі листа ДП "Держзовнішінформ" від 19.08.2021 № 121/164, сторони погодили зміну ціни за одиницю товару з 2,94 грн до 3,55 грн за кВт/год (на 20,75%) та зміну кількості товару до 213 520,54 кВт/год.

Крім того, Додаток 1 "Комерційна пропозиція" викладено в новій редакції та визначено, що загальна вартість тендерної пропозиції складає 171 995,8 грн з ПДВ, при цьому кількість електричної енергії (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії) - 48 449,54 кВт/год. Сторонами передбачено, що додаткова угода вступає в силу з 01.08.2021.

Загалом упродовж дії Договору сторонами послідовно збільшено ціну товару з 2,94 до 3,55 грн, тобто на 20,75 %.

Прокурор стверджує, що умови додаткової угоди № 4 від 31.08.2021 не відповідають вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 щодо пропорційності збільшення ціни за одиницю товару на ринку у разі її коливання, що є підставою для визнання її недійсною.

Прокурор зазначає, що відповідач 2. на суму 171 995,88 грн поставив 48 449,543 кВт/год електроенергії. За вказану кількість електроенергії КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" за ціною 3,23 грн/кВт*год сплатило б 156 492,02 грн, тобто стягненню з відповідача 2. підлягають кошти в сумі 15 503,86 грн (171 995,88 грн - 156 492,02 грн).

У відзиві відповідач 1. зазначає, що додаткова угода укладалась на підставі ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зміна істотних умов у разі коливання ціни на ринку електроенергії). Підставою для перегляду ціни стали офіційні дані Оператора ринку та постанови НКРЕКП про зміну тарифів. За таких обставин відповідач 1. діяв у межах норм чинного законодавства, чим сприяв забезпеченню належного функціонування медичного закладу.

Аудиторський висновок, за твердженням відповідача 1., не є належним доказом у розумінні ст. 73, 74 ГПК України, оскільки не підтверджує факт порушення законодавства, а містить лише аналітичну оцінку. Комунальне підприємство фактично отримало електричну енергію у повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі, на підставі яких була здійснена оплата. Окрім того відповідач 1. зауважує, що він ніяким чином не сприяв безпідставному збагаченню відповідача 2.

Відповідач 1. наполягає на тому, що у матеріалах справи відсутні докази того, у чому фактично полягає порушення інтересів держави за умови, коли електроенергія реально поставлена; акти приймання-передачі підписані, оплата здійснена з урахуванням фактичної ринкової вартості. Таким чином бюджетні кошти не були "втрачені", а використані за цільовим призначенням (на електропостачання).

КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" зазначає, що по суті заявлених позовних вимог, залишає вирішення спору на розсуд суду та просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами, а також не наполягає на особистій участі свого представника у судових засіданнях у справі № 925/960/25.

Відповідач 2. у відзиві зазначає, що внесення змін до договору укладених за процедурою публічних закупівель має свої особливості, зокрема: до уваги беруться лише ті коливання, що відбулися після укладення договору про закупівлю та / або чергового перегляду його умов; зміна ціни відбувається пропорційно коливанню цін на ринку, при цьому в разі збільшення ціни відсоток її зміни в договорі не може перевищувати відсотка коливання на ринку; коливання цін має бути документально підтверджено (це може бути довідка ТПП, Держстату, ДП "Держзовнішінформ" чи письмовий документ іншої установи, чи інші задокументовані підтвердження та обставини, про що зазначалось у листі Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06); відсоток коливання та/або частота зміни умов договору про закупівлю не обмежуються: щоквартально, щомісяця чи хоч щодня; збільшення загальної суми договору про закупівлю не допускається (тобто у разі збільшення ціни має бути відповідно зменшений об'єм закупівлі). Збільшення ціни за одиницю товару має відбуватися за умови доведення коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення. Тобто внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. При цьому чинним законодавством не визначено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку. Тому залежно від специфіки предмета закупівлі факт коливання ціни товару на ринку може підтверджуватися, зокрема, довідками Торгово-промислової палати України, Державної служби статистики України, Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" даними із сайту "Оператор ринку", тощо.

Водночас, у листі Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії" Уповноважений орган вказав на можливість використання для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку інформації про результати торгів на РДН та ВДР, яку оприлюднює відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" ДП "Оператор ринку" на власному вебсайті.

Уповноважений орган вказав, що перелік установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів, не є вичерпним. Також Мінекономіки у своєму листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 зазначило, що зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Зі змісту листа встановлено, що під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості.

Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Підставою для внесення відповідних змін до договору слугували відомості ДП "Оператор ринку". Так, ДП "Оператор ринку" публікує на своєму сайті (http://oree.com.uа) ціни на електроенергію для різних розрахункових періодів (місяць, декаду, тощо). В підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку та наявності підстав для внесення відповідних змін до договору, в позовній заяві наведено інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), згідно із якою: середньозважена ціна на РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 23.02.2021 становила 1 635,21 грн; за 30.08.2021 становила 2 079,06 грн; за 31.08.2021 - 2 184,53 грн.

З наведеного, за твердженням відповідача 2., випливає, що за період з 23.02.2021 (дата укладення договору) по 31.08.2021 (дата станом на яку вносилися останні зміни щодо ціни договору) середньозважені ціни на електричну енергію поступово збільшилися з 1 635,21 грн до 2 184,53 грн за 1 мВт/год, що становить + 33,59 %, тоді як за змістом додаткових угод за ті ж розрахункові періоди загальний відсоток збільшення ціни за 1 кВт /год за договором склав 20,75 %. Отже, при укладанні спірної угоди № 4, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію на підставі договору було дотримано вимоги ч. 5 ст. 41 Закону, оскільки зазначену ціну збільшено в межах коливань ціни зазначеного товару на ринку. Більше того, за період з 23.02.2021 по 31.12.2021 (станом на 31.12.2021 середньозважена ціна на РДН ОЕС України за 1 мВт/год - 3188,44 грн за 1 мВт/год) ціна електричної енергії збільшилась на 94,99 %, у той час як внаслідок внесених до договору змін початкову ціну збільшено лише на 20,75%, як результат різниця (збитки) між фактичним збільшенням ціни та тим, що було погоджено додатковими угодами була покладена на відповідача.

Прокурор, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, вказує, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

При цьому відповідач 2. зазначає, що суд при застосуванні норми права враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду та такі позиції не є обов'язковими. При цьому неодноразовими є випадки, коли Велика Палата ВС у подальшому відступає від своїх же правових висновків, що цілком є ймовірним і у спірних правовідносинах.

Відповідач 2. наполягає на тому, що норма статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не встановлює, що збільшення ціни за одиницю товару має становити не більше 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю, незалежно від того скільки разів сторони вносили зміни. Спеціальним Законом № 922-VIII встановлено перелік підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, до яких відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону віднесено випадки, коли відбувається збільшення ціни за одиницю товару.

У таких випадках законодавцем надано право сторонам договору про закупівлю шляхом укладення додаткових угод до такого договору збільшити ціну за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю у бік збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку можлива не частіше ніж один раз на 90 днів. Однак таке обмеження щодо строків (частоти) зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Враховуючи, що строки зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії, тому під час збільшення до 10 відсотків ціни вказаного товару на ринку повинна зберігатися умова щодо збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю. У разі ж закупівлі інших товарів необхідно дотримуватись збільшення суми не більше ніж на 10 % за умови збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю, один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Отже, на переконання відповідача 2., у розумінні наведеної норми Закону України "Про публічні закупівлі" сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. На підтвердження наведеного відповідач 2. надавав до відзиву лист Мінекономрозвитку України №3304-04/33869-06 від 14.08.2019, лист Мінекономіки № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020, лист Мінекономрозвитку №3302- 06/34307-06 від 27.10.2016, роз'ясненнями Департаменту державних закупівель та державного замовлення №3302-05/11961-07 від 16.04.2014.

Відповідач 2. звертає увагу суду, що наразі діють Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, згідно із якими законодавець визначив, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Тобто у зазначених особливостях взагалі відсутні обмеження у 10% від ціни договору, що підтверджує мету законодавця забезпечити захищеність замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, а також підтримати господарську діяльність суб'єктів господарювання під час воєнного стану.

Відповідач 2. звертає увагу також на те, що з приводу зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 є окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду Шевцової Н. В., Булейко О. Л., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М.

Відповідач 2. стверджує, що укладаючи спірні угоди, сторони кожного разу дотримувались дозволеної пропорційності та не перевищували встановлений одноразовий ліміт в 10 %. Відтак, сторони укладаючи спірну додаткову угоду №4 діяли відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Посилання прокурора на те, що підставами недійсності спірної додаткової угоди №4 є також їх невідповідність вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо пропорційності збільшення за одиницю товару збільшенню ціни такого товару на ринку у разі її коливання, відповідач 2. вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки як зазначалося вище, за період з 23.02.2021 (дата укладення договору) по 31.08.2021 (дата станом на яку вносилися останні зміни щодо ціни договору) середньозважені ціни на електричну енергію поступово збільшилися з 1 635,21 грн до 2 184,53 грн за 1 мВт/год, що становить + 33,59 %, тоді як за змістом додаткових угод за ті ж розрахункові періоди загальний відсоток збільшення ціни за 1 кВт /год за договором склав 20,75 %.

Відповідна динаміка збільшення ціни на електричну енергію у спірний період підтверджується відомостями ДП "Оператор ринку", які публікуються на сайті (https://www.oree.com.ua) та є загальнодоступними. Відсоток збільшення ціни за одиницю товару згідно із оспорюваною угодою не перевищував відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку, а відтак наведені твердження прокуратури не заслуговують на увагу. Отже, при укладанні спірної додаткової угоди, якою сторони збільшили ціну за електричну енергію на підставі договору, дотримано вимоги ч. 5 ст. 41 Закону, оскільки зазначену ціну збільшено в межах коливань ціни зазначеного товару на ринку, що не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю товарів.

Щодо вимоги прокурора про стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України відповідач 2. зазначає, що наявність договірних відносин між КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" і ТОВ "Євро Трейд Енерджі", виконання обома сторонами зобов'язань у повній відповідності із умовами спірної додаткової угоди виключає можливість стягнення коштів за додатковою угодою на підставі ст. 1212 ЦК України. Оскільки грошові кошти ТОВ "Євро Трейд Енерджі" отримані не безпідставно, а відповідно до умов додаткової угоди, що в свою чергу були погоджені між сторонами. Отже, в разі визнання оскаржуваної додаткової угоди недійсною, необхідно застосовувати двосторонню реституцію.

Щодо втручання у право на мирне володіння своїм майном (грошовими коштами) та заборони зміни ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця відповідач 2. зауважує, що у діловій практиці на час укладення договору та спірної угоди використовувалось зазначене вище тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, через що у відповідача були відсутні підстави передбачати, що тлумачення вказаного положення закону зазначає кардинальних змін, у зв'язку із чим ставитиметься під сумнів дійсність спірних додаткових угод.

В той же час, ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, на яку посилається позивач та в якій ВП ВС вказує, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору поряд із наведеними вище обґрунтуваннями та наявністю окремої думки суддів ВП ВС з даного питання, на переконання відповідача 2., свідчить, що зміст п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не відповідає вимогам визначеності, ясності і недвозначності правової норми, що стало причиною неможливості забезпечити однакове застосування цієї норми, призвело до двозначного трактування у правозастосовній практиці і до сваволі у виді стягнення грошових коштів за спірними угодами з добросовісного набувача.

ТОВ "Євро Трейд Енерджі" вважає, що є добросовісним набувачем грошових коштів за спірною угодою. Спірна додаткова угода є двостороннім правочином і зважаючи на послідовність дій сторін щодо укладення спірних угод (відповідач надав пропозицію збільшити ціну за одиницю товару, а КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" погодився із необхідністю внесення таких змін, підписавши спірні додаткові угоди), саме уповноважена особа КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" допустила порушення/помилку у застосуванні положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", без погодження якого такі угоди укладені не були б.

Отже, за твердженням відповідача 2., вимога про визнання спірних додаткових угод недійсними та застосування наслідків недійсності не може розглядатися як санкція (покарання) лише для однієї з сторін правочину. Таке буде непропорційним втручанням у право відповідача на мирне володіння своїм майном (грошовими коштами) та, відповідно, відбудеться порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Щодо строку позовної давності відповідач 2. зауважує, що прокурор просить визнати недійсною додаткову угоду №4 до договору, що укладена 31.08.2021, а відтак, позов про визнання недійсною такої додаткової угоди мав бути поданий, враховуючи вимоги ст. 257 ЦК України, не пізніше 31.08.2024. Однак, прокурор звернувся з даним позовом лише у серпні 2025 року.

У відповіді на відзив відповідача 1. прокурор стверджує, що заява відповідача 1. про укладення додаткової угоди від 31.08.2021 №4 у відповідності до положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" йде в розріз здійсненим висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22, викладеним у постанові від 24.01.2024, що вказує на помилковість тверджень, викладених у відзиві.

У відповіді на відзив відповідача 2. прокурор не погоджується з твердженнями відповідача 2., зауважує, що окрема думка судді є похідною від правової позиції, яка покладена в основу рішення суду і жодним чином не змінює та не впливає на набуття чинності судовим рішенням. Тлумачення відповідачем 2 положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", за твердженням прокурора, йде в розріз здійсненим висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22, викладеним у постанові від 24.01.2024.

Щодо тверджень відповідача 2. про відсутність підстав для стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, натомість, підлягають застосуванню загальні наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України та ст. 208 ГК України щодо двосторонньої реституції, прокурор зазначає, що застосування визначених ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідків недійсності правочинів зводиться до повернення безпідставно отриманих коштів, що у свою чергу корелюється з положеннями ст. 1212 ЦК України.

Щодо застосування інституту позовної давності до спірних правовідносин прокурор з посиланням на норми ст. 257 ЦК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, Постанову КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), Постанову КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями), Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (із змінами внесеними Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025), Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX, стверджує про непропуск прокурором позовної давності при зверненні до суду з позовом, що розглядається.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач 2. додатково зауважує, що відповідач 1, який є юридичною особою публічного права та стороною спірної додаткової угоди, завдяки діям якої по суті укладена спірна угода (саме відповідач 1 погодив пропозицію відповідача 2 змінити ціну за одиницю товару, без чого двосторонні спірні угоди не були б укладені), не дотримався/здійснив помилку в тлумаченні норми закону, що в свою чергу не було виправлено вчасно ні Черкаською обласною радою чи Управлінням охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, яких прокурор визначив в якості позивачів, ні прокурором.

При цьому, допущену відповідачем 1. помилку прокурор намагається виправити за рахунок, особи якої вона стосується - відповідача 2., розуміючи, що відповідач 2. не має змоги ні розірвати договір, ні припинити постачання електроенергії. У зв'язку із таким, відповідач 1. не понесе жодних збитків (наприклад через необхідність укладення договору про закупівлю товару на неконкурентній основі на строк до оголошення про публічну закупівлю товару, оголошення відкритих торгів та укладення договору, ціна якого визначалась з урахуванням нової ринкової ціни на товар).

Відповідач 2. звертає увагу, що ціна за договором зросла на 20,75%, тоді як середньозважена ціна на РДН ОЕС України за 1 мВт/год електроенергії у відсотковому співвідношенні (за період з 23.02.2021 по 31.08.2021) зросла на 33,59 %. Приймаючи рішення про продовження договірних відносин з відповідачем 2, шляхом укладення спірної додаткової угоди, а не припинення договору, відповідач 1 безспірно виходило з міркувань вигоди. Адже до закінчення виконання договору різниця між зміною цін (у відсотках) за договором та на ринку електроенергії становила 12,84%, що в кінцевому підсумку становило економію відповідача 1.

Стягнення з відповідача 2 заявленої у позові суми коштів, на переконання останнього, буде вигодою, яку отримають державні органи від своїх протиправних дій. Тоді як, відповідач 2, продовжуючи добросовісно виконувати умови договору, поніс збитки. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно. Таке буде непропорційним втручанням у право відповідача 2 на мирне володіння своїм майном (грошовими коштами) та, відповідно, відбудеться порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

23.02.2021 за результатами відкритих торгів № UA-2021-01-11-000714-a між КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" (Споживач) та ТОВ "Євро Трейд Енерджі" (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 23.02.2021 № 23ЕЛ (далі - Договір).

Цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу. (п. 1.1. Договору)

До умов цього Договору застосовуються положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони. (п. 1.2. Договору)

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)" Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п. 2.1. Договору)

Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 20.02.2021 до 31.12.2021р. включно. (п. 3.1. Договору)

Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 19601, Україна, Черкаська область, Геронимівка, Диспансерна , 1; кількість - 430 000,00 кВт./год. (п. 3.4. Договору)

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 1 264 200,00 грн. з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України". (п. 5.1. Договору)

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. (п. 5.2. Договору)

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.3. Договору)

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць/тиждень/декада. (п. 5.4. Договору)

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому Договорі, та в цілому до "31" грудня 2021 року, а в частині взятих на себе зобов'язань Сторонами - до їх повного виконання. (п. 13.1. Договору)

Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови. (п. 13.2. Договору)

Відповідно до п. 13.6. Договору, зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуватися відповідно до умов ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення ціни Договору. Сторони погоджуються, що ціна (тариф) на послуги, що надаються на ринку електричної енергії Споживачу установлюються Регулятором в передбаченому чинним законодавством порядку.

Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії може бути змінена з першого числа місяця, в якому відбудуться такі зміни, що буде відображено в Додатковій угоді до Договору, за згодою Сторін.

Істотними умовами цього договору є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (Споживача).

Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. У такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;

Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. (Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії).

Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об'єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України), а саме документи про факт та динаміку зміни ціни товару на ринку електричної енергії станом на поточний період порівняно з періодом укладення Договору (місяця підписання останньої Додаткової угоди до Договору про зміну ціни одиниці товару) через коливання ціни на електричну енергію на ринку.

Документальним підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку або визначеному сегменті ринку може бути довідка, видана відповідною уповноваженою організацією, зокрема, але не виключно, ДП "Держзовнішінформ", Торгово-промисловою палатою, тощо.

Висновки щодо коливання ціни на ринку мають бути зроблені на підставі оприлюднених в розділі "Аналітичні матеріали" веб-сайту ДП "Оператор ринку" даних щодо загального показника середньозваженої ціни електричної енергії на РДН та ВДР, що склалася на ринку електричної енергії в торговій зоні ОЕС України за відповідний розрахунковий період, у порівнянні з середньозваженою ціною електричної енергії на РДН та ВДР за аналогічний по розміру розрахунковий період, в якому укладено Договір (підписано останню Додаткову угоду до Договору про зміну ціни одиниці товару).

Споживач має право відмовитись від зміни ціни у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Покращення якості предмета закупівлі (електричної енергії) за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Сторони можуть внести зміни до договору у випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета закупівлі та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості.

Продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Строк дії Договору та виконання зобов'язань може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача, тощо, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об'єктивних обставин визначатиметься замовником (Споживачем) у момент виникнення об'єктивних обставин (виходячи з їх особливостей) з дотриманням чинного законодавства.

Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару, у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Сторони можуть внести зміни до Договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару.

Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.

Сторони можуть внести зміни до Договору у разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, які мають бути включені до ціни договору, ціна змінюється пропорційно до змін таких ставок та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування. Зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума Договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти Держави. Наявність факту зміни ціни у зв'язку із зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів підтверджується Постачальником відповідним обґрунтованим розрахунком структури ціни Товару (електричної енергії) із врахуванням положень нормативно-правових актів регулятора ринку.

Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю

Сторони допускають зміну ціни за одиницю товару, у даному випадку у разі визначення ціни за електричну енергію (грн. за 1 кВт/год.), визначеної відповідно до умов цього Договору та у складі ціни знаходиться тариф (ціна) або норматив, який затверджується Регулятором або іншим уповноваженим органом. В такому разі Сторони змінюють ціну на електричну енергію пропорційно зміненій ціні частини складової. Сторони визначили, що документ, який підтверджує зміну тарифу або нормативу є рішення (постанова) Регулятора або інший нормативний документ.

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Згідно з п. 13.7. Договору, зміни до цього Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Внесення змін у цей Договір здійснюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна із Сторін. Сторона Договору, яка вважає за необхідне внести зміни у цей Договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій Стороні. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у цей Договір або розірвання його, у двадцятиденний строк повідомляє другу Сторону про своє рішення. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір Сторони, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування. Відповідь Сторони, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк. В той же час, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у разі істотного порушення Договору другою Стороною та в інших випадках, встановлених Договором або законом. (п. 13.8. Договору)

Відповідно до п. 14 Договору, додатками до договору є Комерційна пропозиція та Графік оплати за товар. Згідно з Комерційною пропозицією, яка є додатком № 1 до Договору (далі - Комерційна пропозиція), загальна вартість тендерної пропозиції за електричну енергію (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством тарифу на послуги з передачі електричної енергії) у кількості 430 000 кВт/год становить 1 264 200 грн з ПДВ (ціна за одиницю (кВт/год) з ПДВ - 2,94 грн).

23.02.2021 КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" та ТОВ "Євро Трейд Енерджі" підписали Додаткову угоду № 01 до договору № 23ЕЛ від 23.02.2021 року (далі - Додаткова угода № 01), відповідно до п. 1 якої, сторони домовились зменшити обсяги закупівлі згідно Договору, зокрема виклавши в новій редакції п. 5.1.: "Загальна вартість цього Договору на момент його укладання становить 657 304,62 грн з ПДВ". (п. 2 Додаткової угоди № 01) та доповнено пункт 13.1: "Сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного Кодексу України, домовились, що всі умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 20.02.2021 р.". (п. 3 Додаткової угоди № 01)

Підписанням Додаткової угоди № 01 сторони зменшили обсяг постачання електричної енергії до 223 573 кВт/год та, відповідно зменшили вартість Договору до 657 304,62 грн.

30.08.2021 КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" та ТОВ "Євро Трейд Енерджі" підписали Додаткову угоду № 2 до договору від 23.02.2021 року № 23ЕЛ (далі - Додаткова угода № 2), відповідно до п. 1 якої сторони домовились внести зміни до абз.8-10 п. 13.6 Договору та викласти в новій редакції: "Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об'єднано енергетичної системи України (далі - ОЕС України), а саме документи про факти та динаміку зміни ціни товару на ринку електричної енергії станом на дату коливання порівняно з датою укладення Договору (в межах 1 дня до дати та 1 дня після дати укладення договору) або з відповідною датою, зазначеною в додатковій угоді через коливання ціни на електричну енергію на ринку.

Висновки щодо коливання ціни на ринку мають бути зроблені на підставі оприлюднених у розділі "Аналітичні матеріали" веб-сайту ДП "Оператор ринку" даних щодо загального показника середньозваженої ціни електричної енергії на РДН та ВДР, що склалася на ринку електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на відповідну дату, у порівнянні з середньозваженою ціною електричної енергії на РДН та ВДР на дату на яку укладено Договір Договору (в межах 1 дня до дати та 1 дня після дати укладення договору) або на відповідну дату, зазначену в додатковій угоді".

Ця Додаткова угода вступає в силу з 01.08.21 та вважається невід'ємною частиною Договору. (п. 4 Додаткової угоди № 2)

30.08.2021 КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" та ТОВ "Євро Трейд Енерджі" підписали Додаткову угоду № 3 до договору про закупівлю електричної енергії від 23.02.2021 року № 23ЕЛ (далі - Додаткова угода № 3), відповідно до п. 1 якої, сторони домовились збільшити ціну договору внаслідок коливання ціни на електричну енергію (збільшення середньозваженої ціни РДН на 06.08.2021 року на 14,28 % до дати укладення договору згідно з ціновою довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 18.08.2021 року № 121/166) на 9,99 % до 3,23 грн за кВт/год з ПДВ та викладено пункт 3.4 в новій редакції і Додаток 1: найменування товару - електрична енергія (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії); кількість кВт/год - 53 249,47; ціна за одиницю (кВт/год), грн з ПДВ - 3,23; загальна вартість тендерної пропозиції, грн з ПДВ - 171 995,8.

Ця Додаткова угода вступає в силу з 01.08.2021 року та вважається невід'ємною частиною Договору. (п. 4 Додаткової угоди № 3)

Отже підписанням Додаткової угоди № 3 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 2,94 грн (ціна на момент укладення Договору) до 3,23 грн, тобто на 9,86 % та, відповідно зменшили обсяг постачання електричної енергії до 53 249,47 кВт/год.

31.08.2021 КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" та ТОВ "Євро Трейд Енерджі" підписали Додаткову угоду № 4 до договору про закупівлю електричної енергії від 18.03.2021 № 145 (далі - Додаткова угода № 4), відповідно до якої уклали цю Додаткову угоду до договору від 23.02.2021 року № 23ЕЛ.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що всупереч помилковому зазначенню в назві цієї додаткової угоди про те, що вона стосується договору про закупівлю електричної енергії від 18.03.2021 № 145, останньою внесено зміни до спірного Договору.

У Додатковій угоді № 4 сторони домовились збільшити ціну договору внаслідок коливання ціни на електричну енергію (збільшення середньозваженої ціни РДН на 09.08.2021 року на 12,4 % до дати укладання договору згідно з ціновою довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 19.08.2021 № 121/164) на 9,99 % до 3,55 грн за кВт/год з ПДВ та викласти:

a. Пункт 3.4 в наступній редакції: "Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 19601, Україна, Черкаська область, Геронимівка, Диспансерна, 1; кількість - 213 520,54 кВт/год".

b. Додаток 1 викласти в редакції, відповідно до якої, найменування товару - електрична енергія (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії); кількість кВт/год - 48 449,54; ціна за одиницю (кВт/год), грн з ПДВ - 3,55; загальна вартість тендерної пропозиції, грн з ПДВ - 171 995,8.

Ця Додаткова угода вступає в силу з 01.08.2021 року та вважається невід'ємною частиною Договору. (п. 4 Додаткової угоди № 4)

З викладеного випливає, що підписанням Додаткової угоди № 4 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 2,94 грн (ціна на момент укладення Договору) до 3,55 грн, тобто на 20,75 % та, відповідно зменшили обсяг постачання електричної енергії до 48 449,54 кВт/год.

На підтвердження постачання електричної енергії за Договором сторони підписали Акти приймання-передачі та купівлі-продажу електричної енергії:

- № 46/0221 за період з 20 лютого по 28 лютого 2021 р. у кількості 9 631 кВт*год, за тарифом 2,450 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 28 315,14 грн з ПДВ;

- № 96/0321 за березень 2021 р. у кількості 33 250 кВт*год, за тарифом 2,450 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 97 755 грн з ПДВ;

- № 026020056030121041 за квітень 2021 р. у кількості 36 429 кВт*год, за тарифом 2,45 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 107 101,26 грн з ПДВ;

- № 026020056030121051 за травень 2021 р. у кількості 33 428 кВт*год, за тарифом 2,45 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 98 278,32 грн з ПДВ;

- № 0260121061 за червень 2021 р. у кількості 25 836 кВт*год, за тарифом 2,45 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 75 957,84 грн з ПДВ;

- № 0260121071 за липень 2021 р. у кількості 26 497 кВт*год, за тарифом 2,45 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 77 901,18 грн з ПДВ;

- № 0260121081 за серпень 2021 р. у кількості 26 501 кВт*год, за тарифом 2,958333333 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 94 078,55 грн з ПДВ;

- № 0260121091 за вересень 2021 р. у кількості 21 948,543 кВт*год, за тарифом 2,958333333 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 77 917,33 грн з ПДВ.

Отже всього відповідач 2. поставив відповідачу 1. 213 520,543 кВт*год електричної енергії на суму 657 304,62 грн.

Згідно з підписаним відповідачами Актом звіряння взаємних розрахунків за період 2021 рік, на 28.02.2025 заборгованість відсутня.

З викладеного випливає та сторонами не заперечується, що відповідач 1. повністю оплатив отриману електричну енергію.

Прокурор стверджує, що додаткова угода від 31.08.2021 № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.02.2021 № 23ЕЛ суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання її недійсною згідно положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України. Разом з тим, відповідач 2. на суму 171 995,88 грн поставив 48 449,543 кВт/год. За вказану кількість електроенергії КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" за ціною 3,23 грн/кВт*год сплатило б 156 492,02 грн, тобто стягненню з відповідача 2., за твердженням прокурора, підлягають кошти в сумі 15 503,86 грн (171 995,88 грн - 156 492,02 грн), що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Між відповідачами виникли правовідносини у сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції на момент укладення Договору), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі")

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України)

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. (ч. 1 ст. 652 ЦК України)

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України)

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону № 1530-ІХ, який набрав чинності 26.06.2021)

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України)

З викладеного випливає, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у двох редакціях: Закону № 114-ІХ (Договір та Додаткова угода № 01) та Закону № 1530-ІХ (Додаткові угоди № 2-4).

Оскільки прокурор оскаржує дійсність Додаткової угоди № 4 від 31.08.2021, суд застосовує ту норму Закону України "Про публічні закупівлі", яка була чинна на момент укладення такої додаткової угоди, тобто з урахуванням змін, внесених Законом України № 1530-ІХ, який набрав чинності 26.06.2021.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 здійснила аналіз таких положень Закону України "Про публічні закупівлі" і дійшла таких висновків щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (Закону України "Про публічні закупівлі"):

"150. Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

156. Варто наголосити на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару."

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Можливість та порядок зміни ціни сторони передбачили у абз. 1-10 п. 13.6. Договору.

Суд бере до уваги, що підписанням Додаткової угоди № 2 сторони домовились внести зміни до абз.8-10 п. 13.6 Договору та викласти їх в новій редакції.

Суд зазначає, що у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20, від 26.09.2024 у справі № 904/4302/23 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що при встановленні правомірності внесення сторонами змін до Договору застосуванню підлягають положення п. 13.6. в первісній редакції Договору (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

Вище суд встановив, що 30.08.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 3, якою збільшили ціну за одиницю товару до 3,23 грн/кВт/год, тобто на 9,86 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору (2,94 грн).

Таке збільшення ціни здійснено в межах допустимих Законом України "Про публічні закупівлі" 10 % та прокурором не заявлено вимогу про визнання недійсною Додаткової угоди № 3.

31.08.2021 сторони підписали Додаткову угоду № 4 (на наступний день після підписання Додаткової угоди № 3), якою збільшили ціну за одиницю товару до 3,55 грн/кВт/год, тобто на 20,75 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору (2,94 грн).

У п. 167 - 175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22)."

На підтвердження коливання ціни, яке стало підставою для підписання Додаткової угоди № 4, ТОВ "Євро Трейд Енерджі" надало відповідь на запит Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 19.08.2021 № 121/164, за інформацією, яка розміщена на дату видачі довідки на сайті Державного підприємства "Оператор ринку", середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) в торгівельній зоні Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) за 06.08.2021 та 09.08.2021 складала:

- станом на 06.08.2021 - 1 993,30 грн/МВт*год без ПДВ;

- станом на 09.08.2021 - 2 240,53 грн/МВт*год без ПДВ;

- розрахункова різниця між середньозваженою ціною РДН ОЕС за 09.08.2021 р. та середньозваженою ціною РДН ОЕС за 06.08.2021 р., грн/МВт*год без ПДВ - 247,23;

- розрахункова зміна середньозваженої ціни РДН ОЕС за 06.08.2021 р., %- + 12,40 %.

Вказана довідка містить примітку про те, що вона носить виключно інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

Суд зауважує, що за своїм змістом така відповідь не є ціновою / товарною експертизою на предмет відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі відповідного ринку товарів, яка могла б підтвердити наявність чи відсутність коливання ціни товару, як зазначено безпосередньо у наданій відповіді, носить виключно інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

Крім того, суд вище встановив, що при встановленні правомірності внесення сторонами змін до Договору застосуванню підлягають положення п. 13.6. в первісній редакції Договору.

Отже, відповідно до п. 13.6. Договору, зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об'єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України), а саме документи про факт та динаміку зміни ціни товару на ринку електричної енергії станом на поточний період порівняно з періодом укладення Договору (місяця підписання останньої Додаткової угоди до Договору про зміну ціни одиниці товару) через коливання ціни на електричну енергію на ринку.

Так суд зауважує, що надана відповідь Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 19.08.2021 № 121/164 містить порівняння середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) в торгівельній зоні Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) за 06.08.2021 та 09.08.2021:

- станом на 06.08.2021 - 1 993,30 грн/МВт*год без ПДВ;

- станом на 09.08.2021 - 2 240,53 грн/МВт*год без ПДВ.

Отже вказана відповідь лише констатує рівень середньоринкових цін на електроенергію станом на конкретну дату. Хоча обрані в довідці дати формально підпадають під період, визначений у п. 13.6. Договору - місяць підписання останньої Додаткової угоди до Договору про зміну ціни одиниці товару, проте такі дати обрані на розсуд відповідача 2. У наданій відповіді відсутня інформація, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже неможливо встановити факт наявності коливання ціни в період укладання спірної додаткової угоди. Проте згідно з усталеною практикою Верховного Суду, документ про зміну ціни повинен містити не просто фіксацію ціни, а підтвердження факту її коливання (динаміки).

Таким чином надана відповідь Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 19.08.2021 № 121/164 у даному випадку є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не підтверджує динаміку коливання ринку у часовому вимірі та використовувалась постачальником для обґрунтування ціни, що виходить за межі 10-відсоткового ліміту від початкової вартості товару.

Верховний Суд у справі № 927/491/19 від 18.06.2021 у своїй постанові зазначав, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також Верховний Суд у вищезазначеній постанові вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Відповідач 2. не довів виникнення у нього підстав для зміни ціни товару у зв'язку із коливанням цін на ринку. Крім того, суд зауважує, що відповідач 2. погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації. Тобто, під час проведення процедури закупівлі, зокрема при укладенні договору від 23.02.2021 відповідач 2. свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною 2,94 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Із викладеного випливає, що відповідач 2., спонукаючи відповідача 1. до укладення Додаткової угоди № 4, мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Отже навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що підписана Додаткова угода № 4, за умовами якої зменшено обсяг постачання до 48 449,54 кВт/год та збільшено ціну товару до 3,55 грн, тобто на 20,75 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору, що перевищує 10% максимально допустимий відсоток збільшення ціни товару встановлений Законом, підлягає визнанню недійсною, як така, що укладена всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо покликання відповідача 2. на дію Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, то така постанова Кабінету Міністрів України прийнята після закінчення дії Договору, а тому її положення не підлягають застсовуванню до правовідносин сторін за Договором під час укладення Додаткової угоди № 4.

Стосовно покликання відповідача 2. на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 21.11.2020 № 3304-04/69987-06 Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю; лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю; лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 Щодо зміни ціни у договорах про постачання електричної енергії; лист Офісу Генерального прокурора від 15.04.2024 № 27/3-847вих-23; лист Верховного Суду від 04.04.2024 № 127/0/18-24; лист Державної аудиторської служби України від 09.04.2024 № 001200-14/4688-2024 Про надання відповіді; лист Міністерства економіки України від 29.04.2024 № 59-06/31039-07 Щодо застосування законодавства в сфері публічних закупівель в частині наявності неоднакового праворозуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" суд зазначає таке.

У листі Державної аудиторської служби України від 09.04.2024 № 001200-14/4688-2024 Про надання відповіді вказано, що виконання Південно-східним офісом Держаудитслужби договору від 15.12.2020 № 229 відбувалося до набрання чинності постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, а тому на момент прийняття рішення уповноважених осіб офісу щодо пролонгації зазначеного договору шляхом перегляду ціни на електропостачання зазначеного рішення суду не існувало.

У листі Офісу Генерального прокурора від 15.04.2024 № 27/3-847вих-23 відмолено в наданні запитуваної інформації, оскільки остання виходить за межі правового регулювання Закону України "Про доступ до публічної інформації".

У листі Верховного Суду від 04.04.2024 № 127/0/18-24 вказано, що висновок щодо особливостей застосування статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин. Мотиви ухвалення цього рішення, а також його обґрунтування детально наведені в ньому. Додаткових коментарів щодо співвідношення висновків у цій справі із їх імплементацією на практиці надати Верховний Суд не може.

За приписами ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права й обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, з чого випливає, що у випадках, коли цей порядок був додержаний, діє презумпція знання закону всіма громадянами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Ураховуючи наведене, надання Міністерством економіки України листів або роз'яснень, які суперечать висновку щодо застосування норм права, викладеному у постановах Верховного Суду, а у цьому випадку викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 прямо порушує наведені вище правові приписи та жодним чином не може вплинути на правильність застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі".

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2025 року у справі № 920/19/24.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (ч. 1 ст. 216 ЦК України)

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1 ст. 1212 ЦК України)

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. (п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України)

При цьому суд враховує позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 та від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Оскільки додаткова угода № 4 від 31.08.2021 є недійсною та не породжує правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором мали регулюватись умовами Договору та Додаткової угоди № 3.

З матеріалів справи випливає, що Акти приймання-передачі та купівлі-продажу електричної енергії підтверджується постачання електричної енергії у кількості 213 520,543 кВт/год на суму 657 304,62 грн, які сплачені відповідачем 1. відповідачу 2. у повному обсязі, що не заперечується сторонами.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до Додаткової угоди № 3 від 30.08.2024, якою встановлено ціну за одиницю товару в розмірі 3,23 грн, остання вступає в силу з 01.08.2021. Така додаткова угода є дійсною та сторонами не оскаржується.

Отже поставка електроенергії за період лютий - липень 2021 року мала здійснюватися за ціною визначеною в Договорі - 2,94 грн/кВт/год (як і було здійснено сторонами), за період серпень - вересень 2021 року за ціною, визначеною в Додатковій угоді № 3 - 3,23 грн/кВт/год.

Вище суд встановив, що відповідно до Актів купівлі-продажу електричної енергії № 0260121081 за серпень 2021 р. відповідач 2. поставив відповідачу 1. електричну енергію у кількості 26 501 кВт*год, за тарифом 2,958333333 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 94 078,55 грн з ПДВ; № 0260121091 за вересень 2021 р. відповідач 2. поставив відповідачу 1. електричну енергію у кількості 21 948,543 кВт*год, за тарифом 2,958333333 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 77 917,33 грн з ПДВ.

Таким чином всього за серпень - вересень 2021 року відповідач 2. поставив відповідачу 1. 48 449,543 кВт/год електричної енергії, за яку відповідач 1. сплатив 171 995,88 грн.

У свою чергу за поставлену електричну енергію в обсязі 48 449,543 кВт/год за ціною 3,23 грн покупець мав сплатити 156 492,02 грн.

Різниця між фактично сплаченими коштами в розмірі 171 995,88 грн та сумою, яка б мала бути сплачена згідно з умовами Договору в редакції Додаткової угоди № 3 становить 15 503,86 грн та є безпідставно отриманими коштами.

Суд враховує, що КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради", відповідно до п. 1.2. його Статуту створене на підставі рішення Черкаської обласної ради від 07.09.2018 № 24-25/VII "Про реорганізацію Комунального закладу "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер" Черкаської обласної ради" шляхом його перетворення у Комунальне некомерційне підприємство "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради". Підприємство є правонаступником усього майна, усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Комунального закладу "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер" Черкаської обласної ради.

Засновником Підприємства є Черкаська обласна рада (далі - Засновник), яка в установленому чинним законодавством порядку представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та здійснює управління суб'єктом комунальної власності. (п. 3 Статуту)

Засновником делеговано окремі повноваження Управлінню охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління), яке є органом управління в межах та обсягах, визначених чинним законодавством України, договором з галузевого управління суб'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та цим Статутом. (п. 4 Статуту)

Підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов'язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (п. 18 Статуту)

Підприємство має право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, брати участь у справах, що розглядаються в судах України та міжнародних судах. (п. 26 Статуту)

Майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області. Управління майном від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області здійснює Засновник. (п. 31 Статуту)

Основу правового режиму майна Підприємства, на якій базується його господарська діяльність, становить право оперативного управління. Майно закріплюється за Підприємством відповідним договором, укладеним з Засновником. (п. 32 Статуту)

Джерелами формування майна Підприємства, в тому числі, є кошти державного бюджету, державні субвенції, дотації, капітальні вкладення. (п. 37 Статуту)

Підприємство є неприбутковим та до реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій утримується за рахунок коштів обласного бюджету по галузі "Охорона здоров'я". Головним розпорядником бюджетних коштів є Управління. (п. 44 Статуту)

Управління Підприємством здійснює Засновник та Управління. (п. 63 Статуту)

Управління здійснює організаційно-методичне керівництво, спрямовує діяльність Підприємства на ефективну реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, є головним розпорядником коштів обласного бюджету, забезпечує контроль за діяльністю Підприємства відповідно до чинного законодавства України та делегованих Засновником повноважень. (п. 65 Статуту)

З огляду на викладене, Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, як орган управління КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради", в межах повноважень повинен забезпечувати контроль за діяльністю Підприємства.

Згідно з Статутом КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" має право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, брати участь у справах, що розглядаються в судах України та міжнародних судах. Черкаська обласна рада як Засновник, а Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, який здійснює управління КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" є суб'єктами владних повноважень, які наділені правом на звернення до суду.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу прокурора про стягнення з ТОВ "Євро Трейд Енерджі" на користь Черкаського обласного бюджету безпідставно сплачені кошти у сумі 15 503,86 грн.

Щодо твердження відповідача 2. викладеного у відзиві на позов про те, що прокурор просить визнати недійсною додаткову угоду №4 до договору, що укладена 31.08.2021, а відтак, позов про визнання недійсною такої додаткової угоди мав бути поданий, враховуючи вимоги ст. 257 ЦК України, не пізніше 31.08.2024, однак, прокурор звернувся з даним позовом лише у серпні 2025 року, суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. (ст. 256 ЦК України)

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України)

Спірна Додаткова угода № 4 підписана сторонами 31.08.2021.

Суд зауважує, що 11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та № 239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнений, зокрема, пунктом 12.

Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVTD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже карантин діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно.

Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, що набрав чинності 08.08.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Суд враховує, що Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Цей Закон набрав законної сили 04.09.2025.

Позовна заява сформовано керівником Черкаської окружної прокуратури в системі "Електронний суд" 14.08.2025.

Отже, на момент звернення прокурором до суду п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був чинним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурор на момент звернення з позовом до суду (14.08.2025) не пропустив позовну давність.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, господарський суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що потреби держави у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються виключно через правовий механізм публічних закупівель. Оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб держави є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України "Про публічні закупівлі" входить в поняття "інтерес держави", на захист якого прокурором подано цей позов. Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов'язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону. Відповідно до інформації, наданої Управлінням охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації від 11.07.2025 № 02/12-01-15/3013/02/12-01-15/18314 фінансування КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" здійснюється з коштів обласного бюджету Черкаської області. Виплатою коштів на виконання недійсного правочину зумовлено незаконну та безпідставну витрату коштів Черкаського обласного бюджету у розмірі 15 503,86 грн, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи випливає, що 23.06.2025 Черкаська окружна прокуратура звернулась з листом № 54/1-2954вих-25 до Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації та КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради", в якому з метою належної реалізації наданих повноважень керуючись вимогами ст. 131-1 Конституції України, абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації надати до Черкаської окружної прокуратури інформацію щодо вжитих чи запланованих заходів, спрямованих на визнання недійсною додаткової угоди до Договору № 23 ЕЛ від 23.02.2021 та стягнення з ТОВ "Євро Трейд Енерджі" коштів як повернення виконаного за недійсною додатковою угодою, а також просила КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради", як сторону договору № 23ЕЛ від 23.02.2021 повідомити щодо вжитих чи запланованих заходів щодо повернення зайво сплачених грошових коштів за Договором № 23ЕЛ від 23.02.2021.

У відповідь на запит Черкаської окружної прокуратури листом від 10.07.2025 № 640/01-19, КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради" повідомило, що внаслідок укладення додаткових угод комунальним підприємством було надмірно сплачено бюджетні кошти, що є перевитратою і свідчить про порушення інтересів держави. Сума, яка підлягає стягненню з ТОВ "Євро Трейд Енерджі" на підставі ст. 1212 ЦК України як повернення виконаного за недійсною додатковою угодою до Договору № 23ЕЛ від 23.02.2021, складає 15 503,86 грн. Відповідач 1. повідомив, що не має змоги самостійно ефективно захистити свої порушені права у судовому порядку, а вирішення питання є важливим для захисту інтересів держави та територіальної громади. Підприємство не вживало будь-яких інших заходів щодо повернення коштів.

У відповідь на запит Черкаської окружної прокуратури листом від 11.07.2025 № 02/12-01-15/3013/02/12-01-15/18314, Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації повідомило, серед іншого, що КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" (далі - Підприємство) є окремою юридичною особою, яка самостійно здійснює свою господарську діяльність, зокрема проводить тендерні процедури та визначає постачальника, а також може самостійно звертатись до суду для захисту своїх інтересів. Разом з тим, зважаючи на те, що Підприємство є однією із сторін, якою була підписана додаткова угода, звернення підприємства до суду є некоректним.

Управління є органом виконавчої влади, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересу держави у правовідносинах, які стосуються Підприємства. Однак, у зв'язку з обмеженістю фінансування та відсутністю юрисконсульта, Управління не зверталось та не плану звертатися до суду з відповідними позовними заявами.

Також Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації зазначило, що за оперативною інформацією у 2021 році Підприємство отримало кошти обласного бюджету та провело касові видатки на загальну суму 8 562 443,34 грн, в тому числі, згідно з планом використання коштів, видатки по статті "Оплата електроенергії" склали 1 686 090,32 грн та просило розглянути можливість здійснення представництва інтересів держави в суді з метою захисту порушених прав та законних інтересів Підприємства, як це передбачено ст. 23 та ст. 24 Закону України "Про прокуратуру".

Черкаська окружна прокуратура звернулась до Черкаської обласної ради з листом від 15.07.2025 № 54/1-3416Вих-25, в якому з метою належної реалізації наданих повноважень керуючись вимогами ст. 131-1 Конституції України, абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила надати інформацію щодо вжитих чи запланованих заходів, спрямованих на визнання недійсною додаткової угоди до Договору № 23ЕЛ від 23.02.2021 та стягнення з ТВО "Євро Трейд Енерджі" коштів як повернення виконаного за недійсною додатковою угодою.

У відповідь на запит Черкаської окружної прокуратури листом від 04.08.2025 № 01-32/702 Черкаська обласна рада повідомила, що саме органи Держаудитслужби наділені повноваженнями за результатами здійснення державного фінансового контролю вживати заходи до усунення виявлених порушень, зокрема звертатися до суду з позовом.

Черкаська окружна прокуратура 11.08.2025 звернулася з листом № 54-3520Вих-25 до Черкаської обласної ради та з листом № 54-3521Вих-25 до Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, в яких відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила, що Черкаською окружною прокуратурою в порядку господарського судочинства буде скеровано до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної ради до КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради", ТОВ "Євро Трейд Енерджі" про визнання недійсною додаткової угоди до договору від 23.02.2021 № 23ЕЛ та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду. (постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24)

Отже, враховуючи нездійснення позивачами заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд враховує таке. Судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за позовною вимогою про стягнення 15 503,86 грн слід покласти на ТОВ "Євро Трейд Енерджі", оскільки саме це товариство незаконно набуло ці грошові кошти. Судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за вимогу про визнання додаткової угоди недійсною слід покласти на обох відповідачів порівну, оскільки, незважаючи на те, що ініціатором укладення цих додаткових угод було ТОВ " Євро Трейд Енерджі", а не КНП "ЧОПТД Черкаської обласної ради", відповідно до п. 13.6. Договору, Споживач має право відмовитись від зміни ціни у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом. Таким чином, спір у справі в частині вимог про визнання додаткової угоди недійсною є наслідком неправомірних дій обох відповідачів.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду від 31.08.2021 № 4, до договору від 23.02.2021 № 23ЕЛ про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (ідентифікаційний код 42819343, Харківське шосе, 201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення № 4, м. Київ, 02121) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, р/р UA138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) 3 633,60 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" (ідентифікаційний код 02005603, вул. Диспансерна, 1, с. Геронимівка, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19601) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18015, р/р UA138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) 1 211,20 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд", відповідачу 1. - засобами поштового зв'язку.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

Попередній документ

135155725

Наступний документ

135155727

Інформація про рішення:

№ рішення:	135155726
№ справи:	925/960/25
Дата рішення:	26.03.2026
Дата публікації:	27.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Черкаської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (26.03.2026)
Дата надходження:	15.08.2025
Предмет позову:	визнання недійсною додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії та стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

18.09.2025 14:30	Господарський суд Черкаської області
26.01.2026 14:00	Господарський суд Черкаської області
10.03.2026 15:00	Господарський суд Черкаської області
26.03.2026 14:00	Господарський суд Черкаської області