29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"19" березня 2026 р. Справа № 924/1334/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради, м. Городок, Хмельницький район, Хмельницька область
до 1. фізичної особи-підприємця Кундрат Оксани Ігорівни, м. Тернопіль
2. комунального підприємства "Городоккомунсервіс", м. Городок, Хмельницький район, Хмельницька область
про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення штрафних санкцій
за участю представників сторін:
від прокуратури: Приступа В.І. згідно посвідчення,
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: Рогатин С.В. згідно ордера (в режимі відеоконференції),
від відповідача 2: не з'явився
встановив:
керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця Кундрат Оксани Ігорівни та комунального підприємства "Городоккомунсервіс" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 31.12.2024 до договору про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024, укладену між ФОП Кундрат Оксаною Ігорівною та КП «Городоккомунсервіс» та стягнення з ФОП Кундрат Оксани Ігорівни на користь Городоцької міської ради 32604,00 грн. пені та 47547,50 грн. штрафу за договором про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відсутності об'єктивних та законних підстав для продовження строку виконання робіт, сторони договору уклали додаткову угоду № 1 від 31.12.2024 до договору про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024, що стало формальною підставою для не нарахування штрафних санкцій за порушення умов договору.
У відповіді на відзив, сформованій в системі «Електронний суд» 04.02.2026, прокурор звертає увагу на те, що ФОП Кундрат О.І. мала можливість відмовитися від укладення договору з урахуванням неможливості виконання договору в день його підписання. Натомість, остання прийняла рішення укласти договір на певних умовах та відповідно виконувати зобов'язання на існуючих умовах. При цьому, укладення додаткової угоди, якою суттєво збільшено строк виконання зобов'язань, одразу після підписання договору спотворює мету укладення основного договору та нівелює сутність процедури публічних закупівель
Позивач - Городоцька міська рада у заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 10.02.2026, позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу за відсутності представника.
Відповідач 1 - ФОП Кундрат Оксана Ігорівна, у відзиві на позовну заяву, сформованому в системі «Електронний суд» 25.01.2026, проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що зі свого боку не ухилялася від виконання зобов'язань, а просила лише мінімальне відтермінування строку - до 03 січня 2025 року. Додаткова угода укладена сторонами добросовісно та з метою належного виконання договору, без зміни ціни/предмета закупівлі. Сторони фактично виконали договір та досягли господарської мети. Тому, визнання додаткової угоди недійсною постфактум та покладення на відповідача значних штрафних санкцій, коли замовник прийняв товар та використовує його за призначенням, не відповідає завданню господарського судочинства щодо справедливого та ефективного захисту прав. Відповідач наголошує, що оскільки строк поставки був продовжений, то нарахування штрафу є безпідставним. Крім того, вважає, що прокурор не довів наявності підстав для представництва інтересів держави в даній справі.
Відповідача 2 - комунальне підприємство "Городоккомунсервіс", представника для участі в судовому засіданні не направив, відзив на позов не подав. Матеріали справи містять довідки про доставку ухвали суду до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС відповідача від 17.02.26 та 05.03.26.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Відповідно до статуту комунального підприємства "Городоккомунсервіс", затвердженого 14.07.2023 року, підприємство засноване на спільній власності територіальної громади міста Городок Хмельницької області, органом управління є Городоцька міська рада.
Пунктом 4.2 статуту встановлено, що майно підприємства є спільною власністю територіальної громади міста Городок Хмельницької області.
31.12.2024 року, за результатами проведення процедури публічної закупівлі №UA-2024-12-13-019107-а, між комунальним підприємством "Городоккомунсервіс" (замовник) та ФОП Кундрат O.I.(постачальник) укладено договір про закупівлю товару № 36/24.
Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язується у 2024 poцi поставити замовнику товари зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а замовник - прийняти i оплатити такий товар: код ДК 021:2015: 31710000-6: Електронне обладнання (Насосна станція з частотним регулюванням 11 кВт; Насосна станція з частотним регулюванням 7,5 кВт) (далі - «Товар») в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договру і є його невід'ємною частиною (Додаток №1).
Постачальний повинен поставити замовнику товар, якість та безпека яких відповідають умовам цього договору (п.2.1 договору).
Згідно з п.3.1. договору сума цього договору становить: 679 250,00 грн., в тому числі ПДВ -113 208,33 грн.
Відповідно до пп.4 п.3.4. договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного договору, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у paзi виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Строк дії договору та виконання зобов'язань щодо поставки товару може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об'єктивних обставин визначатиметься замовником в момент виникнення об'єктивних обставин (виходячи з їх особливостей) з дотриманням чинного законодавства.
Відповідно до п.5.1. договору строк поставки товару - до 31 грудня 2024 року. Порядок здійснення поставки: 48 годин після отримання заявки на умовах DDP (Інкотермс 2020).
Місце поставки товару - (за адресою замовника) (п.5.2 договору).
Відповідно до п.6.3.1. договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законами та цим договором (п. 7.1. договору).
В свою чергу, в п. 7.2. договору передбачено що, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції у poзмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки, а за затримку понад тридцять днів додатково стягується штраф у poзміpi 7 % вказаної вартості. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно договору про закупівлю.
Згідно з п.8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки та локаута, бойкота тощо), а також видання нормативних актів органами державної влади чи місцевого самоврядування, які їх істотно змінюють умови даного договору, або інші законні або незаконні заборони чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються торгово-промисловою палатою України, або іншим уповноваженим органом (п.8.3. договору).
Виконання цьогодоговру буде здійснюватися в межах бюджетних призначень згідно зі статтею 23 Бюджетного Кодексу України (п.11.1 договору).
У п. 11.3. договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених діючим законнодавством.
Зміна істотних умов може здійснюватися за згодою сторін у випадках, що передбачені п. 19 Особливостей та ч.6 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»), про що укладається додаткова угода iз подальшим оприлюдненням таких змін відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.11.6. договору).
Відповідно до п.12.1. договору невід'ємною частиною цього договору є Специфікація (додаток 1).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
У Додатку 1 - специфікації зазначено інформацію про товар: 1) насосна станція з частотним регулюванням ATV310 7.5 kW, кількість - 6 шт., ціна за одиницю - 55000,00 грн., всього - 330000,00 грн.; 2) насосна станція з частотним регулюванням ATV310 711 kW, кількість - 5 шт., ціна за одиницю - 69850,00 грн., всього - 349250,00 грн.
ФОП Кіндрат О. звернулася до КП «Городоккомунсервіс» з листом від 31.12.2024, у якому просила продовжити строк поставки товару до 3.01.2025 року у зв'язку з погіршенням метеорологічних умов.
31.12.2024 року між комунальним підприємством "Городоккомунсервіс" та ФОП Кундрат O.I. підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024, в якій сторони домовитися продовжити строк поставки товару до 31 березня 2025 року.
В матеріалах справи наявні дані з архіву погоди станом на 31.12.2024, накладна №24 від 04.12.2025 на суму 679250,00 грн., платіжна інструкція №2 від 07.03.2025, довідка Хмельницького обласного центру з гідрометеорології від 23.07.2025 про надання гідрометеорологічної інформації, лист Тернопільського обласного центру з гідрометеорології від 18.09.2025 з додатками.
Волочиська окружна прокуратура звернулась до Городоцької міської ради ради iз листом №51-5025вих-25 від 18.12.2025 та до КП «Городоккомунсервіс»із листом №51-5026вих-25 від 18.12.2025 щодо надання інформації про те чи вживалися та чи будуть вживатися в майбутньому заходи, спрямовані на визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору, укладеної між сторонами, та стягнення з штрафних санкцій.
Відповідно до листа Городоцької мiської ради від 25.12.2025 за № 02.04-23-4729 та листа КП «Городоккомунсервіс» від 26.12.2025 за №01-11/552 заходи щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору та стягнення з штрафних санкцій не вживались.
Листом від 29.12.2025 року на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" керівник окружної прокуратури повідомив позивача про прийняте рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду позову до ФОП Кіндрат та КП «Городоккомунсервіс» про визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору за №36/24 від 31.12.2024 та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору в розмірі 80 151,5 грн.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 4, 5 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Визначальним для застосування вказаних норм є поняття "інтерес держави".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 сформульовано наступні висновки щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в подібних правовідносинах.
Так, Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.
Отже, оскільки засновником комунального підприємства та власником її майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 року у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 року у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 року у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
Згідно положень ст.ст.18-1, 26, 54, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.22 Бюджетного кодексу України правомірне і раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Городоцької міської ради.
Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотну шкоду не тільки інтересам територіальної громади, але й інтересам держави.
Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останнім завдається значна матеріальна шкода.
Звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.
Прокурор зазначає, що укладення оспорюваних правочинів за державні кошти всупереч норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвиткові інфляційних процесів у країні, наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитися на державних інтересах, а також порушує інтереси держави в частині наповнення бюджету.
Городоцька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Городоцької міської ради.
З огляду на положення ст.22 Бюджетного кодексу України Городоцька міська рада є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.
Зазначене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.09.2020р. у справі №469/1044/17.
Таким чином, Городоцька міська рада є компетентним органом у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розпорядник бюджетних коштів є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.
Городоцька міська рада Хмельницької області листом від 25.12.2025р. повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що нею не вживатимуться та вживались заходи представницького характеру щодо спірних у даній справі правовідносин.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що зверненню прокурора з позовом у справі передувало відповідне інформування уповноваженого державою органу про спірні правовідносини.
Проте, такий орган в межах розумного строку не здійснив та не мав наміру здійснювати захист порушених інтересів у належний спосіб.
Тобто, підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у цьому випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме, нездійснення ним захисту інтересів держави. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.
З огляду на зазначене, прокурор, звертаючись до суду із позовом у даній справі, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Вказаним вище спростовуються доводи відповідача 1 про не підтвердження прокурором підстав для представництва.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). Правова позиція викладена у постанові Веховного Суду від 10.05.2023 у справі № 715/310/22.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з ycix істотниx умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як icтотні або є необхідними для договорів даного виду, а також yci ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до чч. 2, 3 ст. 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 910/19668/21, від 04.10.2023 у справі № 291/1450/21.
Як вбачається зі змісту додаткової угоди №1 до договору про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024, яка підписана сторонами 31.12.2024 року, сторони домовилися викласти п.5.1 договору в іншій редакції та продовжити строк поставки товару до 31 березня 2025 року.
Прокурор, звернувшись з позовом до суду, вказав, що додаткова угода суперечать частині 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, ст. 652 ЦК України, оскільки, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Аналогічні положення передбачені п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Наведені норми Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель передбачають окремі випадки зміни саме істотних умов договору.
Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Права позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/2276.
Зі змісту укладеної сторонами оспорюваної додаткової угоди №1, якою внесено зміни до договору, вбачається, що зміни в договір щодо продовження строку виконання робіт внесено без зазначення посилання на документально підтверджені об'єктивно обставини, що спричинили таке продовження строку.
У листі від 31.12.2024 ФОП Кундрат O.I. на підтвердження неможливості поставки товару в обумовлений договором строк посилається на погіршення метеорологічних умов та додає інформацію з інтернет ресурсів щодо погодніх умов.
Водночас, згідно наявної в матеріалах справи інформації Хмельницького обласного центру з гідрометеорології №9922-904/9922 від 23.07.2025 станом на 31.12.2024 жодних атмосферних явищ не спостерігалося. Окрім того, погіршення метеорологічних умов на території м. Городок та м. Тернопіль, які б перешкоджали поставці товару, також не спостерігалося.
Таким чином, укладення додаткової угоди №1 без жодного належного обгрунтованого документального підтвердження виникнення об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт, у тому числі непереборної сили, в порушення норм ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень Розділу 11 договору, не відповідає також вимогам тендерної документації.
Враховуючи вищенаведене, додаткова угода №1 від 31.12.2024 до договору про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024, укладена між комунальним підприємством "Городоккомунсервіс" та ФОП Кундрат O.I. підлягає визнанню недійсною.
Щодо стягнення 80151,50 грн. штрафних санкцій.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено у ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п.7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законами та цим договором.
Крім того, в п. 7.2. договору передбачено що, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції у poзмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки, а за затримку понад тридцять днів додатково стягується штраф у poзміpi 7 % вказаної вартості. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно договору про закупівлю.
Як вбачається з умов договору, відповідач повинен був поставити товар, вартість якого становила 679 250,00 грн., у строк до 31.12.2023 (п. 5.1. договору). Проте, у вказаний строк відповідачем не було виконано взяті на себе договірні зобов'язання щодо поставки товару у встановлений умовами договору строк, у зв'язку із чим прокуратурою нараховано відповідачу пеню відповідно до умов договору в розмірі 32604,00 грн. за період з 01.01.2025 по 06.03.2025, та штраф у розмірі 7% вартості товару за затримку виконання договору понад тридцять днів, який становить 47547,50 грн.
Перевіривши розрахунок розміру пені в системі "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок пені здійснено прокуратурою арифметично правильно відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Відтак, позов в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 80151,50 грн. підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).
Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 31.12.2024 до договору про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024, укладену між фізичною особою-підприємцем Кундрат Оксаною Ігорівною ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та комунальним підприємством «Городоккомунсервіс» (32000, Хмельницька обл., Хмельницький район, м. Городок, вул. Т. Шевченка, 40А, код 37431796).
Стягнути з фізичної особи-підприємцем Кундрат Оксани Ігорівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Городоцької міської ради (32000, Хмельницька обл., Хмельницький район, м. Городок, вул. Грушевського, 53, код 04060708) 32604,00 грн. (тридцять дві тисячі шістсот чотири гривні 00 коп.) пені та 47547,50 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот сорок сім гривень 50 коп.) штрафу за договором про закупівлю товару №36/24 від 31.12.2024.
Стягнути з фізичної особи-підприємцем Кундрат Оксани Ігорівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з комунального підприємства «Городоккомунсервіс» (32000, Хмельницька обл., Хмельницький район, м. Городок, вул. Т. Шевченка, 40А, код 37431796) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 26.03.2026 року.
Віддрук 1 примірники: 1 - до справи.
Прокуратурі, позивачу, відповідачам надіслати рішення до електронного кабінету ЕС