8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/927/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши заяву (вх.№7035 від 25.03.2026) представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський пров., 19/5; код ЄДРПОУ: 35591059)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, 48, кв. 47; код ЄДРПОУ: 35567199) 2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_2 ) 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС» (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 7-А; код ЄДРПОУ: 45128337) 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, прим. 108/4, оф.1; код ЄДРПОУ: 41168177) 6) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; код РНОКПП: НОМЕР_3 )
про стягнення забогованості
20.03.2026 Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ», ОСОБА_3 , в якій просить суд:
- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ», ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС» заборгованість щодо відшкодування заборгованості в порядку регресу за Договором гарантії №38911/ЮГ-24 від 15.04.2024 у розмірі 37 537 621,35 грн., яка включає в себе:
- гарантійна сума (основний борг) у розмірі - 36 670 564,74 грн.;
- заборгованість по нарахованим процентам - 457 126,22 грн.;
- пеня за несвоєчасне погашення гарантійної суми - 404 883,22 грн.;
- пеня за несвоєчасне погашення нарахованих процентів - 5 047,17 грн.
а також, судові витрати по справі покласти пропорційно на Відповідачів, а саме: судовий збір у розмірі 563 064, 32 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 126 128, 64 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2026 прийнято позовну заяву (вх.№927/26 від 20.03.2026) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/927/26. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 22.04.2026.
25.03.2026 через кабінет Електронного суду від представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшла заява (вх.№7035 від 25.03.2026) про забезпечення позову, в якій просить суд з метою забезпечення позову АТ «КБ «ГЛОБУС» до ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (код ЄДРПОУ 35567199), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС» (код ЄДРПОУ 45128337), ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41168177), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про солідарне стягнення заборгованості гарантійного платежу в порядку регресу згідно з Договором гарантії №38911/ЮГ-24 від 15.04.2024 у розмірі, що складає 37 537 621,35 грн, накласти арешт на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог, а саме у сумі 37 537 621, 35 грн, які знаходяться на банківських рахунках відповідачів.
Розглянувши заяву (вх.№7035 від 25.03.2026) представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Тобто, імперативними приписами ч.1 ст.139 ГПК України визначено обов'язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вказано у п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом:
1) наявності спору між сторонами;
2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;
3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами;
4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов'язковим.
Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
З огляду на викладені вище норми процесуального закону вжиття заходів щодо забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відтак умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Тобто інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту та охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заяву про забезпечення позову представник позивача обґрунтовує ухиленням відповідачами від виконання своїх зобов'язань за договором гарантії та договорами поруки, та відповідно не сплатою заборгованості в порядку регресу попри проведення останніми активної фінансово-господарської діяльності.
Як стверджує представник позивача, враховуючи значну заборгованість відповідачів перед позивачем та беручи до уваги вищевикладене, є всі наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову не тільки ускладнить, а й зробить неможливим виконання рішення суду, за умови задоволення позову.
Також позивач просить суд звернути увагу, що в даному випадку при пред'явлені банком позовної заяви про стягнення заборгованості в порядку регресу йде мова про порушення прав та законних інтересів банку, як гаранта забезпечення виконання договору гарантії.
Так, 15.04.2024 відповідач 1 звернувся до банку з метою підписання договору гарантії №38911/ЮГ-24, відповідно до якого банк виступає гарантом забезпечення належного виконання відповідачем 1 умов договору №22/669 на виконання робіт (підряду) з використанням власних матеріально-технічних засобів та обладнання підрядника (з авансом) від 16.02.2024 на виконання робіт: Реконструкція ЗРП-10(6) кВ ПС 110/35/6 кВ НПС «Куровичі» ЛВДС «Броди» Львівська область, Золочівський район, НПС «Куровичі» (код 45220000-5 за ДК 021:2015, інженерні та будівельні роботи), що укладений між принципалом та Акціонерним товариством «Укртранснафта», код ЄДРПОУ 31570412 (надалі бенефіціар), останній надав вимогу банку на негайну сплату гарантійного платежу.
Банк, як відповідальний гарант, що дотримується своїх зобов'язань перед бенефіціаром та з метою недопущення зупинення робіт сплатив на користь бенефіціара, суму гарантійного платежу у розмірі 52 390 365,96 грн.
Однак, тепер банк змушений звертатися до суду для захисту своїх прав та інтересів та вимагати у відповідачів повернення суми гарантійного платежу, так як досудове врегулювання спору відповідачі ігнорують.
Крім того, відповідач 1 проводить фінансово-господарські платіжні операції через інші банки, але не сплачує заборгованості за зобов'язаннями перед позивачем.
Позивач стверджує, що даний вид забезпечення позову не має на меті зупинити господарську діяльність відповідачів, а є співмірним, адекватним та відповідає суті позовних вимог, на забезпечення яких вони вживаються.
Відповідно до п.3.3. Договору гарантії, відповідач зобов'язаний був відшкодувати банку суму гарантійного платежу, протягом десяти робочих днів, з моменту повідомлення про здійснення банком гарантійного платежу.
Однак, стверджує позивач, відповідачі не відповідають на листи та вимоги банку та не сплатили гарантійний платіж.
Також, позивач повідомляє суду, що відповідачі ігнорували заходи позивача щодо досудового врегулювання спору. Не отримували листи банку, а саме повідомлення банку про отримання вимоги від АТ «Укртранснафта» про повернення авансового платежу, та не надавали своїх пояснень. Також, не отримували листи про сплату банком гарантійного платежу. Вимоги, які були надіслані банком 04.03.2026, також не були отриманні відповідачами.
Для підтвердження факту не отримання відповідачем 1 поштової кореспонденції від банку, позивач надав до заяви копію листа вих.№1-325 від 12.02.2026, копію накладної та поштового трекінгу, про повернення листа банку.
За таких умов позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог, які знаходяться на усіх наявних рахунках відповідачів, оскільки до набрання рішення законної сили кошти, що є на таких рахунках, можуть бути виведені.
Суд зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Так, загроза неефективного виконання майбутнього рішення випливає не лише з наявності фактів відчуження, а також з наявності у відповідачів реальної, не обмеженої законом можливості вільно розпоряджатися своїми активами до моменту набрання рішенням законної сили, а відтак і беззаперечної можливості відчуження ними такого майна.
Суд враховує, що предметом позову у цій справі є солідарне стягнення з відповідачів заборгованості з відшкодування в порядку регресу за договором гарантії №38911/ЮГ-24 від 15.04.2024 у розмірі 37 537 621,35 грн.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржників присудженої до стягнення суми заборгованості.
Заборона ж відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
У разі ж задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржники матимуть безумовну можливість розрахуватися із позивачем, за умови наявності у них грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Водночас, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).
Оскільки грошові кошти є засобом платежу і відповідачі, здійснюючи господарську діяльність, в будь-який момент можуть розпорядитися коштами, які знаходяться на їх рахунках, а сума боргу є значною, виконання судового рішення у даній справі, у випадку ухвалення його на користь позивача, може бути суттєво утруднено. При цьому, відповідна обставина права відповідачів у будь-який час розпорядитись своїм майном грошовими коштами є очевидною, тому не потребує доведенню позивачем.
З огляду на вказане суд вважає за необхідне врахувати, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачам у цій справі і знаходяться на всіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 37 537 621,35 грн вбачається наявність підстав для накладення арешту на майно відповідачів саме у межах заявленої суми, яка була б достатньою для такого стягнення. При цьому, самі по собі обставини безперешкодної можливості розпорядження відповідачами активами (грошовими коштами) створює загрозу для ефективного виконання рішення суду.
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07.07.2025 у справі №904/659/25.
Згідно з ст.192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, а отже відповідачі можуть в будь-який момент розпорядитись коштами банківського розрахункового рахунку.
Правова позиція щодо обґрунтованості накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах заявленої суми викладена у постанові КГС ВС від 28.12.2021 у справі №910/13681/21, у якій суд зазначив, що в силу положень ст.192 ЦК України гроші є платіжним засобом, отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами банківського розрахункового рахунку і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, невжиття наведених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі (у разі задоволення позову), ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач здійснить розпорядження своїм майном або частиною майна у будь-який спосіб, зокрема відчужить своє майно (частину майна) на користь інших осіб (у тому числі шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. У цій справі Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача як в одноособового власника можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
За наведених вище фактичних обставин застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог у сумі 37 537 621, 35 грн., які знаходяться на банківських рахунках відповідачів, є дійсно належною виключною та необхідною в даному конкретному випадку гарантією виконання рішення суду у цій справі, а також є запорукою захисту майнових прав не тільки позивача, а й третіх осіб, оскільки за наведених обставин дійсно існує реальна загроза ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
При цьому, у випадку незастосування саме такого засобу забезпечення позову існує очевидна небезпека порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки до постановлення господарським судом рішення по суті заявлених вимог, гіпотетично відповідачами може бути відчужено спірне майно (грошові кошти).
Відповідно до ч.6 ст.139 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За наведених обставин заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог у сумі 37 537 621, 35 грн, які знаходяться на банківських рахунках відповідачів, які просить вжити позивач, є адекватними та обґрунтованими відносно предмету спору, заявником доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову судом, та наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову у цій справі, а відтак наявні фактичні та правові підстав для задоволення заяви (вх.№7035 від 25.03.2026) представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву (вх.№7035 від 25.03.2026) представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про забезпечення позову - задовольнити.
З метою забезпечення позову АТ «КБ «ГЛОБУС» до ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (код ЄДРПОУ 35567199), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС» (код ЄДРПОУ 45128337), ТОВ «ЮВА ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41168177), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про солідарне стягнення заборгованості гарантійного платежу в порядку регресу згідно з договором гарантії №38911/ЮГ-24 від 15.04.2024 у розмірі, що складає 37 537 621,35 грн. (тридцять сім мільйонів п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять одна гривня 35 копійок), накласти арешт на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог, а саме у сумі 37 537 621, 35 грн. (тридцять сім мільйонів п'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять одна гривня 35 копійок), які знаходяться на банківських рахунках відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, 48, кв. 47; код ЄДРПОУ: 35567199), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС» (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 7-А; код ЄДРПОУ: 45128337), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, прим. 108/4, оф.1; код ЄДРПОУ: 41168177), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; код РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувачем є: Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський пров., 19/5; код ЄДРПОУ: 35591059).
Боржниками є:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, 48, кв. 47; код ЄДРПОУ: 35567199);
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 );
3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_2 );
4) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ЮКРЕЙН ДЕФЕНС СІСТЕМС» (61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 7-А; код ЄДРПОУ: 45128337);
5) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВА ЕНЕРДЖІ» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, прим. 108/4, оф.1; код ЄДРПОУ: 41168177);
6) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; код РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Ухвала набирає законної сили "25" березня 2026 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до "26" березня 2029 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвалу підписано 25.03.2026.
Суддя Пономаренко Т.О.