ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
попереднього засідання
м. Київ
18.03.2026Справа № 910/9573/25
За заявою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Берестейський,14, ідентифікаційний номер 38727770) в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська,23, ідентифікаційний номер 38728444)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Помічник (за дорученням судді) Голишева У.І.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників: згідно з протоколом судового засідання.
У серпні 2025 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" у зв'язку з наявною непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 № 910/9573/25 заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) було прийнято до розгляду, засідання призначено на 22.08.2025.
20.08.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про долучення до матеріалів справи документів та відкладення підготовчого засідання.
22.08.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 відкладено підготовче засідання на 19.09.2025.
05.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про приєднання доказів до матеріалів справи.
18.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про приєднання доказів до матеріалів справи.
18.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника.
18.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926). Визнано грошові вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Берестейський,14, ідентифікаційний номер 38727770) в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська,23, ідентифікаційний номер 38728444) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926) у розмірі 11 196 077,94 грн. (10 578 355,94 грн. - основна заборгованість, 617 722,00 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926) за номером 77213 від 22.09.2025р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926) арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1533 від 16.07.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 19.11.2025 р.
17.10.2025 до суду надійшла заява Державного підприємства "Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 631 646,73 грн.
17.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Втормет" з грошовими вимогами до боржника на суму 100 405 504,03 грн.
17.10.2025 до суду надійшла заява Державного підприємства "Адміністрація морських портів України з грошовими вимогами до боржника на суму 164 513,05 грн.
20.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з грошовими вимогами до боржника на суму 5 839 688,00 грн.
21.10.2025 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 88 380,06 грн.
22.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з грошовими вимогами до боржника на суму 45 986 148,08 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 прийнято заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання кредитором боржника на суму 45 986 148,08 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства "Втормет" про визнання кредитором боржника на суму 100 405 504,03 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 прийнято заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання кредитором боржника на суму 159 668,65 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
23.10.10.2025 до суду надійшла заява Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (вх. № 07-10/11236/25) з грошовими вимогами до боржника на суму 26 643 518,72 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 прийнято заяву Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (вх. № 07-10/11236/25) про визнання кредитором боржника на суму 26 643 518,72 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 631 646,73 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 88 380,06 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 прийнято заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з грошовими вимогами до боржника на суму 5 839 688,00 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.11.2025.
05.11.2025 до суду надійшов відзив розпорядника майна на заяву Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" із кредиторськими вимогами до боржника.
05.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив розпорядника майна на заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях із кредиторськими вимогами до боржника.
05.11.2025 до суду надійшов відзив розпорядника майна на заяву Державного підприємства "Адміністрація морський портів України" з грошовими вимогами до боржника.
05.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив розпорядника майна арбітражного керуючого Капінуса А.А. на заяву Акціонерного товариства "Втормет" із кредиторськими вимогами до боржника.
05.11.2025 до суду надійшов відзив розпорядника майна на заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника.
05.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив розпорядника майна на заяву ініціюючого кредитора про визнання додаткових кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".
06.11.2025 до суду від розпорядника майна арбітражного керуючого Капінуса А.А. про результати розгляду вимог кредиторів станом на 05.11.2025.
06.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив розпорядника майна на заяву Головного управління ДПС у м. Києві, які відокремленого підрозділу ДПС із кредиторськими вимогами до боржника.
12.11.2025 до суду від Акціонерного товариства "Втормет" надійшли додаткові пояснення та документи на підтвердження заявленої кредиторської заборгованості.
13.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" на заяву Державного підприємства "Миколаївський морський торгівельний порт" із кредиторськими вимогами до боржника.
13.11.2025 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" на заяву Регіонального відділення Фонду державної майна України по Одеській та Миколаївській областях із кредиторськими вимогами до боржника.
14.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву Акціонерного товариства "Втормет" із кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".
18.11.2025 до суду надійшли заперечення ініціюючого кредитора щодо заявлених Акціонерним товариством "Втормет" кредиторських вимог до боржника.
19.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення та додаткові пояснення Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" щодо заявлених кредиторських вимог до боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 відкладено попереднє засідання на 17.12.2025.
16.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення розпорядника майна щодо вимог АТ "Втормет".
16.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про відкладення судового засідання.
16.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення розпорядника майна щодо пояснень Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 21.01.2026.
08.01.2026 до суду надійшли додаткові пояснення заявника щодо заявлених кредиторських вимог до боржника.
09.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС щодо заперечень боржника та розпорядника майна стосовно заявлених податковим органом кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".
12.01.2026 до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на повідомлення боржника щодо результатів розгляду заявлених кредиторських вимог до боржника.
12.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про застосування строків позовної давності до заявлених Акціонерним товариством "Втормет" кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".
19.01.2026 до суду надійшли додаткові пояснення Акціонерного товариства "Втормет" щодо заявлених товариством кредиторських вимог до боржника.
20.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли уточнення Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" до заяви з кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 11.02.2026.
02.02.2026 до суду надійшли заперечення Акціонерного товариства «Втормет» на пояснення ініціюючого кредитора щодо заявлених товариством кредиторських вимог до боржника.
03.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Капінуса А.А. стосовно заявлених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях кредиторських вимог.
03.02.2026 до суду надійшли додаткові пояснення розпорядника майна щодо кредиторських вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
03.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення розпорядника майна стосовно заявлених Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС грошових вимог до боржника.
03.02.2026 до суду надійшли додаткові пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Капінуса А.А. щодо кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
04.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» щодо заявлених кредиторських вимог до боржника.
04.02.2026 до суду надійшли додаткові пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Капінуса А.А. щодо заявлених Акціонерним товариством «Втормет» грошових вимог до боржника.
05.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення розпорядника майна щодо заявлених Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт» кредиторських вимог.
10.02.2026 до суду надійшло клопотання ініціюючого кредитора про витребування доказів.
11.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 відкладено попереднє засідання на 18.03.2026.задоволено частково клопотання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) від 10.02.2026 про витребування доказів. Зобов'язано Акціонерне товариство "Втормет" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 6) надати суду для огляду у судовому засіданні оригінали всіх документів, копії яких були подані товариством до суду по справі № 910/9573/25. У задоволенні решти вимог відмовлено. Задоволено заяву розпорядника майна про виплату винагороди. Здійснено сплату основної винагороди арбітражному керуючому Капінусу Андрію Анатолійовичу (свідоцтво арбітражного керуючого № 1533 від 16.07.2013, ідентифікаційний код отримувача НОМЕР_1 ) на його рахунок, відкритий у АТ КБ "Приватбанк", номер рахунку НОМЕР_2 за три місяці виконання ним повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/9573/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" у розмірі 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва UA418201720355289002000015332, відкритого у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 05379487 за рахунок коштів, авансованих Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) відповідно до платіжної інструкції № 515 від 15.07.2025.
17.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) про витребування доказів.
У судове засідання, призначене на 18.03.2026, з'явивлися повноважні представники сторні, кредиторів та розпорядник майна.
Щодо клопотання Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) про витребування оригіналів доказів, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 5 ст. 91 ГПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Під час судового засідання представник заявника Ягодзинська Ю.В. на запитання суду щодо поданого клопотання про витребування оригіналів доказів повідомила, що наразі стороною вирішено не застосовувати механізм призначення експертизи у справі.
Отже, беручи до уваги визначені заявником підстави для витребування оригіналів доказів, а також ураховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити в задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
У судовому засіданні, що відбулось18.03.2026 судом розглянуто вимоги кредиторів.
Так, за наслідком розгляду заяв кредиторів з вимогами до боржника, визнанню підлягають наступні кредитори.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту)
У ході попереднього засідання, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 визнано грошові вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) у розмірі 11 196 077,94 грн., з яких: 10 578 355,94 грн. - вимоги четвертої черги, 617 722,00 грн. - вимоги шостої черги.
Також, кредитором подано заяву з додатковими грошовими вимогами до боржника (з урахуванням уточнень) на суму 622 276,31 грн.
Як зазначено в заяві, 10.07.2013 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі в.о. начальника Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" укладений договір про встановлення сервітуту №А6-А (далі - Договір №А6-А).
Відповідно до статті 2 Договору №А6-А сервітут встановлюється для можливості здійснення ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" навантажувально-розвантажувальних робіт через причали з використанням причальної інфраструктури.
Згідно статті 3 Договору №А6-А видом права сервітуту є право користування майном (причалами та причальною інрфаструктурою) згідно з Планом-схемою причалів №9 та причальної інфраструктури (додаток 1 до Договору).
За положеннями ст. ст. 4-5 Договору №А6-А сервітут є строковим та оплатним. Плата за сервітут за місяць складає (з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами №2, 3 до Договору) причал №9 (інв. №1031036) - 219528,64 грн без ПДВ; залізнична колія №33, №36 (інв. №1031079, №1031080) - 2896,45 грн без ПДВ; підкранові колії (інв. №1031065) - 2041,77 грн без ПДВ.
Пунктом 5.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 3, плата за сервітут за місяць складає:- причал № 9 (інв. № 1031036) - 219 528,64 грн. (двісті дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 64 коп.) без ПДВ;- залізничні колії №33, 36 (інв. № 1031079, № 1031080) - 2 896,45 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто шість гривень 45 коп.) без ПДВ;- підкранові колії (інв. № 1031065) - 2 041,77 грн. (дві тисячі сорок одна гривня 77 коп.) без ПДВ.
Відповідно до пункту 5.3 Договору №А6-А оплата за користування сервітутом здійснюється Боржником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора на підставі акту наданих послуг, підписаного обома Сторонами, згідно виставленого рахунку щомісячно до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Підпунктом 7.1.4 пункту 7.1. статті 7 Договору №А6-А визначено, що до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, Боржник зобов'язаний повертати Кредитору підписані акти наданих послуг.
У підпункті 7.1.5 пункту 7.1. статті 7 Договору №А6-А вказано, що щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставленого рахунку Адміністрації, ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" зобов'язане вносити плату за користування сервітутом за попередній місяць.
Пунктом 8.3 статті 8 Договору №А6-А передбачено, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Адміністрація має надавати Боржнику рахунок на сплату за користування сервітутом, який оформляється на підставі акту наданих послуг.
На виконання Договору №А6-А Філією складені та надані ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" рахунки за період з липня по серпень 2025 року на загальну суму 538 720,46 грн., а саме: - рахунок № 14260043 від 31.07.2025 на суму 269 360,23 грн. з ПДВ; - рахунок № 15720043 від 31.08.2025 на суму 269 360,23 грн. з ПДВ.
Дані рахунки залишилися Боржником не оплаченими.
Відповідно до п. 11.7 Договору №А6-А у разі несвоєчасної оплати за користування сервітутом за умовами даного Договору, з Користувача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості. Пеня стягується в претензійно - позовному порядку.
За розрахунком кредитора (із урахуванням уточнень) загальна сума пені за прострочення оплати рахунків за липень-серпень 2025 року за Договором №А6-А за період із 21.08.2025 по 18.09.2025 становить 6 634,38 грн., три проценти річних становлять 727,07 грн.
Розпорядник майна у повідомленні за наслідками розгляду вимог кредитора вказав, що нарахування пені та 3 % річних після введення мораторію є неправомірним.
У відзиві на заяву кредитора боржник зазначив, що фактичне користуванням об'єктом сервітуту після із 24.02.2022 неможливе, відтак заборгованість нарахована безпідставно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 395 Цивільного кодексу України одним із різновидів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).
Статтею 401 Цивільного кодексу України перебачено, що користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно з положеннями ст. 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Згідно із статтею 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Матеріалами справи підтверджується заборгованість Боржника за липень-серпень 2025 року за Договором №А6-А у сумі 538 720,46 грн.
Також, кредитором з урахуванням подальших уточнень правильно розраховано на відповідну суму боргу 6 634,38 грн. пені та три проценти річних у сумі 727,07 грн.
Щодо зауважень Боржника про неможливість фактичного користування земельною ділянкою із 24.02.2022, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення кредитора у порядку та строки, встановлені пунктами 10.1-10.4 Договору №А6-А, про дію форс-мажорних обставин та неможливість виконати свої зобов'язання за договором.
Одночасно, відсутні докази звернення Боржника до ТПП для засвідчення таких обставин та доведення їх існування перед кредитором.
Відповідно до пунктів 10.1-10.4 Договору №А6-А обставинами непереборної сили визнаються, але не обмежуються ними, наступні події: землетруси, повені, пожежі, аварії на транспорті, військові дії тощо. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов'язків, якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо вплинула на виконання даного договору. Сторона, для якої стало неможливим виконання зобов'язання за вказаних вище причин, повинна в 5-денний строк з часу виникнення відповідних обставин повідомити іншу сторону про настання цих подій. Належним доказом вказаних вище обставин та їх тривалості є висновок компетентного органу. Наявність обставин непереборної сили автоматично продовжує строк дії даного договору на час, протягом якого будуть діяти вищевказані обставини.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, сама по собі збройна агресія проти України та воєнний стан, не можуть автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 07.06.2023 у справі №912/750/22 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22 лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Отже, суд дійшов висновку про недоведеність Боржником правових підстав для звільнення його від внесення оплати за Договором №А6-А за липень-серпень 2025 року через дію форс-мажорних обстави.
За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) кредитором боржника на суму 11 813 509,45 грн., з яких: 11 189 153,07 грн. - вимоги четвертої черги, 624 356,38 грн. - вимоги шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 101 068,80 грн. - вимоги першої черги.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулося до суду з заявою кредитора боржника на суму 101 785,45 грн. (із урахуванням уточнень).
У заяві вказано, що 04.06.2021 між ДП «АМПУ» (замовник) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (виконавець) укладено договір № 40-П-АМПУ-21 про надання послуг.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/2724/24 позов ДП «АМПУ» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «АМПУ» 62 728,05 грн. основного боргу, 10 000,00 грн. пені, 3 695,80 грн. 3% річних, 15 175,40 грн. інфляційних втрат та 2 422,40 грн. судового збору.
Доручено органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 в справі № 910/2724/24, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3 % річних на суму основного боргу в розмірі 62 728,05 грн, починаючи з 02.03.2024 до моменту виконання рішення за такою формулою: Сума заборгованості (62 728, 05 грн.) х 3 відсотків річних х Кількість днів прострочення (починаючи з 02.03.2024) / Кількість днів у відповідному році/ 100, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «АМПУ».
23.05.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/2724/24 видано наказ.
22.08.2024 головним державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 75878653 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/2724/24.
25.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
28.10.2024 старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 75878653.
01.10.2025 заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій № 75878653.
Однак, рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/2724/24 не виконано.
У відзиві розпорядник майна звернув увагу, що відповідно до розрахунку ДВС від 01.10.2025 за період з 02.03.2024 по 19.09.2025 нараховані 3% річних становлять в сумі 2 919,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відтак, чинним судовим рішенням у справі № 910/2724/24 встановлено розмір заборгованості ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв», що не підлягає повторному доведенню.
Разом із цим, відповідно до розрахунку ДВС від 01.10.2025 нарахованих 3 % річних на суму основного боргу в розмірі 62 728,05 грн. за період з 02.03.2024 по 19.09.2025, сума нарахованих 3% річних відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.202 у справі № 910/2724/24 становить 2 919,00 грн.
Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" кредитором боржника на суму 96 940,65 грн., з яких: 86 940,65 грн. - вимоги четвертої черги, 10 000,00 грн. - вимоги шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 844,80 грн. - вимоги першої черги.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з заявою кредитора боржника на суму 81 294,97 грн.
Як указано в заяві, за Боржником обліковується заборгованість із відшкодування фактичних витрат на оплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року на суму 81 294,97 грн.
Так, у період з 13.11.2009 по 28.02.2022 ОСОБА_1 працював на посадах електрогазозварника у ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2 , довідкою ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» від 03.09.2024 №03/09/24-01 про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії, формою 5-ОК.
Відповідно до розрахунку фактичних витрат на оплату і доставку пенсій, розмір пенсії ОСОБА_1 становить 6 743,09 грн.; пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії, становить 12 років 6 місяців; пільговий стаж на ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» становить 12 років 3,53 місяці.
У зв'язку з цим, Боржник зобов'язаний відшкодувати розмір пільгової пенсії пропорційно відпрацьованому стажу на підприємстві, тобто 98,36 %, що становить 6 632,50 грн. щомісячно.
Із наданих доказів слідує, що кредитор направляв Боржнику розрахунки фактичних витрат на оплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період, однак дані повідомлення повернуті без вручення.
Також, кредитором надано картки з особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв».
У відзиві на заяву кредитора Боржником зазначено про неможливість встановити наявність кредиторської заборгованості та її розмір.
Розпорядник майна, у свою чергу, визнав вимоги кредитора в повному обсязі.
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Як передбачено пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 вищевказаною Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів (далі - Порядок), який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №988/18283, установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі). Для обліку платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на органи Пенсійного фонду, є форми карток особових рахунків платників, зокрема, картка особового рахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 5.4. Порядку передбачено право органів Пенсійного фонду здійснювати облік надходження сум платежів в картках особових рахунків платників. Операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
Дані, що містяться в розрахунках здійснюються в автоматизованому режимі, а отже, розрахунки заявника складені на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного Фонду України та інших пенсійних управлінь, на обліку в яких знаходяться працівники боржника та містять всі дані про пенсіонера, дату з якої призначена пенсія, дату досягнення пенсійного віку, стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії, стаж роботи на підприємстві, загальний місячний розмір пенсії, розмір, який підлягає відшкодуванню, також відсоток відшкодування відповідно до стажу та інше.
Отже, надані кредитором докази підтверджують наявність за Боржником заборгованості із відшкодування фактичних витрат на оплату і доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року на суму 81 294,97 грн.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про визнання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві кредитором боржника 81 294,97 грн. - вимоги четвертої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 5 839 688,00 грн.
У поданій заяві вказано, що за Боржником обліковується 400 000,00 грн. заборгованості по сплаті основного платежу з податку на додану вартість; 3 850 854,98 грн. штрафні санкції по податку на додану вартість; 1 556 396,56 грн. пеня по податку на додану вартість; 32 436,46 грн. заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску.
Так, заборгованість в сумі з податку на додану вартість виникла на підставі: податкового повідомлення-рішення № 00018930406 від 29.12.2022 на суму 3 227 254,45 гривень; пеня (ст. 129 ПКУ) на суму 1 408 648,50 гривень; податкового повідомлення-рішення № 32655926 від 27.03.2023 на суму 74 450,78 гривень; пеня (ст. 129 ПКУ) на суму 30 827,08 гривень; податкового повідомлення-рішення № 995130414 від 04.09.2024 на суму 549 149,75 гривень; пеня (ст. 129 ПКУ) на суму 94 838,79 грн. на податкове повідомлення-рішення № 995130414 від 04.09.2024; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9024410740 від 01.11.2024 на суму 400 000,00 гривень; пеня (ст. 129 ПКУ) на суму 22 082,19 грн. на уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Також, надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9024410740 за 01.11.2024.
Заборгованість з єдиного внеску виникла на підставі: податкового розрахунку № 9157345792 від 03.06.2025 на суму 11 233,59 гривень; податкового розрахунку № 9207395337 від 15.07.2025 на суму 21 202,87 гривень.
У відзиві на заяву кредитора Боржник зазначив, що за даними бухгалтерського і податкового обліку дана заборгованість відсутня.
Арбітражний керуючий у відзиві на подану заяву також зазначив про недоведеність вимог кредитора.
Пунктом 133.1.1. Податкового кодексу України визначено, що платниками податку - резидентами на прибуток є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1. Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання декларації.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Заборгованість Боржника з податку на додану вартість підтверджується інформацією про заборгованість, детальним розрахунком заборгованості по податку на додану вартість, податковими повідомленнями-рішеннями, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Також боржнику нараховано пеню в розмірі 1 556 396,56 грн. в порядку ст. 129 Податкового кодексу України та 3 850 854,98 грн. штрафних санкцій.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками єдиного внеску є у тому числі роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 4 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" унормовано, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Відповідно до підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС кредитором боржника на суму 5 839 688,00 грн., з якої: 32 436,46 грн. - вимоги другої черги, 400 000,00 грн. - вимоги третьої черги, 5 407 251,54 грн. - вимоги шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт"
Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулося до суду з заявою кредитора боржника (із урахуванням уточнень) на суму 26 140 960,27 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
22.09.2025 опубліковано оголошення № 77213 про відкриття провадження у справі №910/9573/25 про банкрутство ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв», відтак тридцятий день строку для пред'явлення грошових вимог до боржника є 22.10.2025.
Судом ураховано, що заява ДП «Миколаївський морський торговельний порт» про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» подана 21.10.2025 до Господарського суду Київської області.
Проте, у реєстрації відповідної заяви від 21.10.2025 відмовлено через її подання до іншого суду.
23.10.2025 заява ДП «Миколаївський морський торговельний порт» про визнання кредиторських вимог до ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» подана до Господарського суду міста Києва, тобто вказана заява подана поза межами встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку.
У заяві кредитора вказано, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2024 по справі №915/1421/21 затверджено мирову угоду б/н від 08.01.2024, укладену між ДП «ММТП» та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв". У зв'язку з частковим виконанням, залишок заборгованості ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" за мировою угодою становить 1 726 480,84 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2024 по справі №915/410/23 стягнуто з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «ММТП» 975 742,18 грн., з яких: 672 926,32 грн. основний борг; 56 030,10 грн. пеня; 33 794,97 грн. 3 % річних; 212 990,79 грн. інфляційні втрати, а також 14 36,13 грн. судового збору.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 по справі №915/218/25 стягнуто з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «ММТП» 102 416,29 грн. основного боргу та 2 422,40 грн. судового збору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2025 по справі №915/520/25 стягнуто з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «ММТП» заборгованість в сумі 168 000 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.06.2025 по справі №915/497/25 стягнуто з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «ММТП» 549 545,14 грн. основного боргу та 6 594,54 грн. судового збору.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 по справі №915/199/25 стягнуто з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «ММТП» заборгованість по орендній платі в сумі 117 880,23 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2025 по справі №915/542/25 стягнуто з ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на користь ДП «ММТП» заборгованість за договором від 05.08.2009 № 185-Р в сумі 274 884,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 298,60 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, Боржник свої зобов'язання за вказаними судовими рішеннями не виконав, заборгованість у повному обсязі не погасив, у зв'язку з чим розмір боргу за наведеними судовими рішення становить загалом 3 946 746,05 грн.
Поряд із цим, 10.05.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі- Орендодавець) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Орендар) укладено Договір № РОФ-501 оренди нерухомого майна (в редакції додаткових угод), розташованого за адресою: вул. Заводська, 23/7, м. Миколаїв, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Балансоутримувач).
У пункті 3.4. Договору передбачено, що Орендар перераховує не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до державного бюджету на відповідний розрахунковий рахунок УДК Миколаївської області - у розмірі 70% орендної плати, Балансоутримувачу - 30% орендної плати.
Відповідно до п.11.1 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 08.06.2016, договір укладено строком на 10 років і діє до 09.05.2026 року включно.
Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 07.01.2025 №14-11-00011, вищевказаний Договір є розірваним з 05.11.2024 року.
Як слідує з актів огляду нерухомого майна, складених починаючи з 24.01.2023, Боржник продовжив використання майна, переданого в оренду на підставі Договору №РОФ-501 від 10.05.2006.
Відповідно до пункту 4 Постанови від 27.05.2022 №634 Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», Кабінетом Міністрів України ухвалено рішення про надання орендних знижок за договорами оренди певного майна, а саме орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Разом із цим, Боржником залишені без оплати виставлені за Договором №РОФ-501 від 10.05.2006 рахунки за період із 31.10.2022 до 30.12.2024 (за період з 01.11.2024 по 05.11.2024) на загальну суму 14 136 781,48 грн.
Судом прийняті до уваги зауваження Боржника про те, що ним подано позов про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання Договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-501 від 10.05.2006 та внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006 щодо розміру орендної плати.
Натомість, відповідні обставини щодо оспорювання одностороннього правочину Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з розірвання Договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-501 від 10.05.2006 не свідчить про відсутність підстав для внесення плати за оренду майна в період його дії. При цьому, у випадку внесення судом змін до договору в частині визначення розміру орендної плати, учасники відповідних правовідносин не позбавлені права на перегляд ухвали суду щодо визнання вимог Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" до боржника за нововиявленими обставинами.
Також, 30.12.2013 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - ДП «ММТП», Власник мереж) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Користувач) укладений Договір № 227-Р, предметом якого є взаємовідносини Сторін щодо відшкодування Користувачем Власнику мереж витрат на утримання технологічних електричних мереж Власника мереж та відшкодування витрат, понесених Власником мереж на ремонт технологічних електричних мереж, через які виконується передача електричної енергії Користувачу. Відповідно до пунктів 3.1.2., 3.2.1 Договору 2, Власник зобов'язаний щомісяця, до 10- го числа місяця, наступного за звітним складати та видавати Користувачу акти наданих послуг та рахунки на оплату, а Користувач зобов'язаних протягом 2-х робочих днів підписувати та повертати Власнику мереж акти наданих послуг.
Згідно з п. 2.3. Договору 2 розрахунок з Власником мереж щодо відшкодування витрат та утримання технологічних електричних мереж здійснюється Користувачем згідно з виставленого Власником мереж рахунку до 20-го числа місяця, наступного за звітним.
За надані послуги Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" виставлено та направлено Боржнику наступні акти наданих послуг (виконаних робіт): № 11770043 від 30.09.2022; № 12920043 від 31.10.2022; № 14860043 від 30.11.2022; № 16690043 від 31.12.2022; № 00770043 від 31.01.2023; № 02320043 від 28.02.2023; № 04080043 від 31.03.2023; № 05170043 від 30.04.2023; № 07760043 від 31.05.2023; № 09500043 від 30.06.2023; № 11280043 від 31.07.2023; № 12700043 від 31.08.2023; № 14480043 від 30.09.2023; № 16130043 від 31.10.2023; № 17870043 від 30.11.2023; № 19160043 від 31.12.2023; № 00260043 від 30.01.2024; № 02680043 від 29.02.2024; № 03500043 від 31.03.2024; № 05680043 від 30.04.2024; № 07330043 від 31.05.2024; № 08970043 від 30.06.2024; № 10530043 від 31.07.2024; № 12330043 від 31.08.2024; № 14120043 від 30.09.2024; № 15560043 від 31.10.2024; № 17230043 від 30.11.2024; № 18800043 від 31.12.2024; № 01060043 від 31.01.2025; № 02700043 від 28.02.2025; № 04000043 від 31.03.2025; № 05920043 від 30.04.2025; № 07340043 від 31.05.2025;№ 08990043 від 30.06.2025; № 10600043 від 31.07.2025.
Дані акти наданих послуг (виконаних робіт) за період з вересня по грудень 2022 року Боржником підписані та скріплені печаткою, у той час як акти наданих послуг (виконаних робіт) за період з січня 2023 по липень 2025 року залишилися не підписаними. Разом із цим, мотивованої відмови від підписання зазначених актів Боржником не надавалося.
Отже, за Боржником утворилась заборгованість за Договором від 30.12.2013 № 227-Р у сумі 714 943,60 грн.
08.06.2010 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Землекористувач) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі -Сервітуарій) укладений Договір № 9-А про встановлення права земельного сервітуту, відповідно до п. 1.1. якого ( в редакції Додаткової угоди № 15 від 04.01.2024) земельний сервітут загальною площею 0,0435 кв.м встановлюється щодо надання права проходу та проїзду по території Землекористувача.
Згідно з п. 5.1.1. Договору оплата у розмірі 100% вартості плати за користування земельним сервітутом здійснюється шляхом перерахування Сервітуарієм коштів на поточний рахунок Землекористувача на підставі акту наданих послуг згідно виставленого рахунку щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Так, на виконання Договору від 08.06.2010 № 9-А Боржнику виставлено та направлено Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" наступні акти наданих послуг (виконаних робіт): № 11780043 від 30.09.2022, № 12930043 від 31.10.2022; № 14870043 від 30.11.2022; № 16700043 від 31.12.2022; № 04200043 від 31.01.2023; № 02040043 від 28.02.2023;№ 03810043 від 31.03.2023; № 05620043 від 30.04.2023; № 06970043 від 31.05.2023; № 08950043 від 30.06.2023; № 10690043 від 26.12.2023; № 12400043 від 26.12.2023; № 14710043 від 26.12.2023; № 15820043 від 26.12.2023; № 17520043 від 26.12.2023; № 19790043 від 31.12.2023; № 08200043 від 31.01.2024; № 02080043 від 29.02.2024; № 03900043 від 31.03.2024; № 05330043 від 30.04.2024; № 06990043 від 31.05.2024; № 09690043 від 30.06.2024; № 10190043 від 31.07.2024; № 12050043 від 31.08.2024; № 13620043 від 30.09.2024; № 15290043 від 31.10.2024; № 16960043 від 30.11.2024; № 19350043 від 31.12.2024; № 00780043 від 31.01.2025; № 02420043 від 28.02.2025; № 03720043 від 31.03.2025; № 05330043 від 31.04.2025; № 07030043 від 31.05.2025; № 08710043 від 30.06.2025; № 10320043 від 31.07.2025.
Із матеріалів справи вбачається, що акти наданих послуг (виконаних робіт) за період з вересня по грудень 2022 року Боржником підписані та скріплені печаткою, проте акти наданих послуг (виконаних робіт) за період з січня 2023 по липень 2025 року залишилися не підписані, мотивованої відмови від підписання зазначених актів Боржник не направляв.
Відтак, загальна сума заборгованості Боржника за Договором від 08.06.2010 № 9-А за період з вересня 2022 року по липень 2025 року становить 573 546,74 грн.
Крім того, 15.08.2022 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Балансоутримувач) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Орендар) укладений Договір № 15/8, предметом якого є взаємовідносини Сторін щодо відшкодування (компенсації) Орендарем Балансоутримувачу плати за користування земельною ділянкою під об'єктом оренди (надалі - нерухоме майно) за Договором оренди № РОФ-1823 від 01.08.2022, укладеними між Орендарем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Балансоутримувачем.
Порядок виставлення Балансоутримувачем рахунків на відшкодування (компенсацію) плати за користування Орендарем земельною ділянкою врегульовано пунктом 2.1. Договору, відповідно до якого, рахунок виставляється Балансоутримувачем щорічно до 31-го грудня поточного календарного року.
Згідно з п. 2.2. Договору 4 Орендар зобов'язується оплачувати рахунки, виставлені Балансоутримувачем згідно п.2.1 Договору не пізніше 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку.
На виконання умов Договору від 15.08.2022 № 15/8 Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" виставлені рахунки: №20050043 від 31.12.2023 на суму 1308,43 грн. та № 18520043від 31.12.2024 на суму 1374,91 грн., тобто на загальну суму 2 683,34 грн., що залишилась не оплаченою Боржником.
05.02.2014 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (далі -Балансоутримувач) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Орендар) укладено Договір № 19-Р, предметом якого є взаємовідносини Сторін щодо відшкодування (компенсації) Орендарем Балансоутримувачу плати за користування земельною ділянкою під об'єктом оренди (надалі-нерухоме майно) за Договором оренди № РОФ-1231 від 20.01.2014, укладеними між Орендарем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області.
Порядок виставлення Балансоутримувачем рахунків на відшкодування (компенсацію) плати за користування Орендарем земельною ділянкою врегульовано пунктом 2.1. Договору, відповідно до якого, рахунок виставляється Балансоутримувачем щорічно до 31-го грудня поточного календарного року.
Згідно з п. 2.2. Договору 5 Орендар зобов'язується оплачувати рахунки, виставлені Балансоутримувачем згідно п. 2.1 Договору не пізніше 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку.
Водночас, виставлений Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" рахунок №18310043 від 31.12.2024 за відшкодування сплати податку за земельну ділянку у 2024 році на суму 2463,58 грн. залишився Боржником не оплаченим.
Поряд із цим, 08.06.2006 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 12-А індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (в редакції додаткових угод), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - портальні крани.
Договір діє до 31.12.2026 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (пункт 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 26.04.2016).
Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця до 20-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування.
У пункті 9.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чиним законодавством України.
Згідно з п. 9.2. Договору Орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати (п. 3.3., п. 5.2.) та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Так, Боржником залишилися не оплаченими рахунки за період 30.09.2023 до 31.01.2025 на загальну суму 5 818 160,55 грн., що розрахована з урахуванням положень Постанови КМУ №634.
Крім того, кредитором нараховані за період з квітня 2020 по червень 2020 року та серпень 2020 по серпень 2021 року у сумі 577 711,00 грн. з яких: 295964,86 грн. пені, 200 180,70 сума інфляційних втрат, 81565,44 сума 3% річних.
Згідно з платіжним дорученням №2292 від 04.01.2022 Боржником сплачено 355 000,00 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з чим у межах даної заяви кредитор просив визнати залишок нарахованої суми в розмірі 222 711,00 грн., а саме: 141 145,56 грн. інфляційних втрат, 81 565,44 грн. 3% річних.
Щодо зауважень арбітражного керуючого про те, що отримані кредитором кошти по Договору № 12-А від 08.06.2006 на загальну суму 2 980 285,85 грн. мали бути зараховані спочатку в погашення штрафних санкцій, а потім на сплату основної суми боргу, суд зазначає наступне.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дана правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.
З огляду на зазначене, підстави для зарахування кредитором сплачених Боржником грошових коштів не в рахунок оплати основного боргу відсутні, оскільки нараховані кредитором 577 711,00 грн. (з яких 04.01.2022 Боржником окремо погашено 355 000,00 грн.) мають компенсаційний характер, тобто не є штрафними санкціями.
До того ж, як слідує з відповідних платіжних доручень, Боржник у призначенні платежів на суму 2 980 285,85 грн. визначив саме оплату орендної плати за Договором № 12-А від 08.06.2006.
У зв'язку з цим, вимоги кредитора в частині несплачених 141 145,56 грн. інфляційних втрат та 81 565,44 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими.
Також, 22.01.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - Регіональне відділення) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1231, яке знаходиться на балансі державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі- Балансоутримувач), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно розташованого за адресою: вул. Заводська, 23/17, м. Миколаїв, а саме: - приміщення боксу автовантажників з душовою, коморою та навісом загальною площею 122,56 м2 (інв. №3350) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ109); - будівлю кладової площею 311,8 м2 (інв. №3351) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ110); - вимощення з огорожею та спорудами загальною площею 480 м2 (інв. №63079) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ1612).
Вказане майно передано в оренду за актом приймання-передавання від 20.01.2014.
Договір діє до 16 січня 2039 включно, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до повного виконання зобов'язань (пункт 10.3 Договору в редакції з урахуванням Договору про внесення змін №1 від 17.01.2019).
Відповідно до п. 3.6. Договору, Орендар перераховує не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
За вказаним Договором оренди державного нерухомого майна від 22.01.2014 № РОФ-1231 кредитором здійснено нарахування орендної плати за Договором за період з жовтня 2022 по липень 2025 року з урахуванням положень Постанови КМУ №634, залишок боргу за яким становив 254 685,08 грн.
При цьому, Боржником не надавалася вмотивована відмова від підписання актів наданих послуг (виконаних робіт) за вказаний вище період.
До того ж, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 по справі №915/417/25 позовні вимоги заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" щодо стягнення заборгованість за договором оренди державного нерухомого майна від 20.01.2014 № РОФ-1231 за період з жовтня 2022 по грудень 2024 року задоволені в повному обсязі.
Також, 01.08.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі- Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1823, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Балансоутримувач), відповідно до п.1.1. незмінюваних Умов якого Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов (відкрита складська площа IV площею 400,0 кв.м. (інв. № 63203, реєстровий № 01125608.1.БФОПВЛ1701) (далі-Майно), вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Пункт 3.3. незмінюваних Умов до Договору передбачено, що Орендар, на підставі рахунків Балансоутримувача, сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди, безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу відповідно до пропорцій розподілу у співвідношенні 70% до 30%.
Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг (п.3.4 незмінюваних Умов до Договору).
Згідно пункту 5 Умов Договору, процедура, в результаті якої Майно отримано в оренду є аукціон, який відбувся 06.07.2022 (п. 9.1 Умов Договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання - передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору (п.2.1 Незмінюваних Умов Договору).
Як слідує з акту приймання-передачі за Договором оренди державного нерухомого майна від 01.08.2022 № РОФ-1823, майно передано в оренду 01.08.2022.
Утім, Боржником залишено не сплаченими рахунки за період із 01.11.2024 до 01.07.2025 на суму 42 571,79 грн.
01.03.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі- Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-502, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі- Балансоутримувач), відповідно до п.1.1 якого (в редакції Договору про внесення змін та доповнень від 05.11.2012), Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно розташованого за адресою: вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, а саме: - нежитлові приміщення одноповерхової будівлі площею 130,6 кв.м., згідно з планом розміщення орендованих приміщень.
Пункт 3.3 та пункт 3.4 Договору передбачає, що орендна плата нараховується та сплачується до дня повернення Орендарем об'єкту оренду. Орендар, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, перераховує оренду плату безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
Вказане майно передано в оренду за актом приймання-передавання від 03.05.2006 року.
Згідно п.11.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №4 від 19.02.2021 строк дії Договору 5 років з дати набрання чинності вказаної Додаткової угоди №4.
Разом із цим, за Договором оренди державного нерухомого майна від 01.03.2006 № РОФ-502 залишилась несплаченою частина рахунків за період січень-липень 2025 року в сумі 35 401,49 грн.
Відповідно до актів огляду нерухомого майна щодо його використання за період з 31.01.2025-31.07.2025, за участю представників ДП «ММТП» та представника Боржника, майно продовжується використовуватися останнім.
11.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі -Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-581, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Балансоутримувач).
Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно розташованого за адресою: вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, а саме: - Нежитлові приміщення 1-го поверху адміністративно- побутової будівлі ВРР-2, інв. № 3342, загальною площею 375,66 кв.м., вартість яких дорівнює 370 826 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 31.07.2006.
Відповідно до п. 3.4. Договору Орендар перераховує не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
Згідно п.11.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 19.02.2021 №4 про продовження терміну дії договору, строк дії Договору 5 років з дати набрання чинності вказаної Додаткової угоди №4.
Зазначене майно за Договором оренди державного нерухомого майна від 11.12.2006 № РОФ-581 передано в оренду за актом приймання-передавання від 11.12.2006 року.
Як слідує з наданого розрахунку, нарахування орендної плати за Договором оренди державного нерухомого майна від 11.12.2006 № РОФ-581 за період з жовтня 2022 по липень 2025 року в сумі 357 657,84 грн. здійснено з урахуванням положень Постанови КМУ №634.
Натомість, Боржник оплату заборгованості не здійснив, вмотивованої відмови від підписання актів не надав.
27.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1549, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі- Балансоутримувач).
За умовами Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - навіс площею 2315,8 кв.м. (інв. № 3348, - реєстровий № 01125608.1.БАОПВ/066), розташоване в нежитловому об'єкті за адресою: вул. Заводська, 23/7, м. Миколаїв.
Відповідно до п. 3.6. Договору Орендар перераховує не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
Згідно п.10.1 Договору, строк його дії до 26.01.2027 включно.
Дане майно за Договором оренди державного нерухомого майна від 27.01.2017 № РОФ-1549 передано в оренду за актом приймання-передавання від 27.01.2017.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою орендних платежів за Договором оренди державного нерухомого майна від 27.01.2017 № РОФ-1549 за Боржником утворився борг по рахунку № 11490043 від 31.07.2025, та за період з жовтня по грудень 2022 року в загальному розмірі 32 607,73 грн.
Ураховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" кредитором боржника на суму 26 140 960,27 грн., з якої: 26 084 930,17 грн. - вимоги четвертої черги, 56 030,10 грн. - вимоги шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 844,80 грн. з віднесенням до вимог першої черги.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулося до суду із заявою про визнання кредитором боржника на суму 45 986 148,08 грн.
Як наголошено в заяві кредитора, 01.03.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі- Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-502, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі- Балансоутримувач), відповідно до п.1.1 якого (в редакції Договору про внесення змін та доповнень від 05.11.2012), Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно розташованого за адресою: вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, а саме: - нежитлові приміщення одноповерхової будівлі площею 130,6 кв.м., згідно з планом розміщення орендованих приміщень.
Пункт 3.3 та пункт 3.4 Договору передбачає, що орендна плата нараховується та сплачується до дня повернення Орендарем об'єкту оренду. Орендар, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, перераховує оренду плату безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
Вказане майно передано в оренду за актом приймання-передавання від 03.05.2006 року.
Згідно з пунктом 3.4. Договору, в редакції Додаткової угоди №4, Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету.
Пункт 3.8. Договору, в редакції Додаткової угоди №4 встановлює, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу). Орендодавець і Балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
У пункті 3.9. Договору, в редакції Додаткової угоди №4 передбачено, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Згідно п.11.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №4 від 19.02.2021 строк дії Договору 5 років з дати набрання чинності вказаної Додаткової угоди №4.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2025 по справі №915/279/24 стягнуто з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" на користь Регіонального відділення заборгованість за договором оренди державного нерухомого майна № РОФ-502 від 01.03.2006, у розмірі 85 306, 19 грн орендної плати за період з 01.10.2022 по 31.01.2024.
Факт використання майна зафіксовано в актах огляду нерухомого майна Балансоутримувачем щодо його використання за період з 31.01.2025-31.07.2025 року
Оскільки Боржник заборгованість за договором оренди державного нерухомого майна № РОФ-502 від 01.03.2006 не погашав, за ним утворився борг згідно з розрахунком у сумі 214 889,42 грн. - з орендної плати за період з листопада 2022 року по вересень 2025 року; 87 567,78 грн. - пені за період з 16.12.2022 по 30.09.2025.
01.08.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі- Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1823, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Балансоутримувач), відповідно до п.1.1. незмінюваних Умов якого Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов (відкрита складська площа IV площею 400,0 кв.м. (інв. № 63203, реєстровий № 01125608.1.БФОПВЛ1701) (далі-Майно), вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Пункт 3.3. незмінюваних Умов до Договору передбачено, що Орендар, на підставі рахунків Балансоутримувача, сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди, безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу відповідно до пропорцій розподілу у співвідношенні 70% до 30%.
Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг (п.3.4 незмінюваних Умов до Договору).
Пункт 3.4. Договору, в редакції Додаткової угоди №4 встановлює, що Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету.
У пункті 3.8. Договору, в редакції Додаткової угоди №4 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу). Орендодавець і Балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Відповідно до пункту 3.9. Договору, в редакції Додаткової угоди №4, на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Згідно пункту 5 Умов Договору, процедура, в результаті якої Майно отримано в оренду є аукціон, який відбувся 06.07.2022 (п. 9.1 Умов Договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання - передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору (п.2.1 Незмінюваних Умов Договору).
Як слідує з акту приймання-передачі за Договором оренди державного нерухомого майна від 01.08.2022 № РОФ-1823, майно передано в оренду 01.08.2022.
Факт використання майна зафіксовано в актах огляду нерухомого майна Балансоутримувача щодо його використання за період з 31.01.2025-31.07.2025.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2025 по справі №915/387/24 стягнуто з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" на користь Регіонального відділення заборгованість за договором оренди державного нерухомого майна № РОФ-1823 від 01.08.2022 у розмірі 88 870,23 грн. орендної плати за період з 01.10.2022 по 31.01.2024.
У зв'язку з невиконання Боржником зобов'язань за договором оренди державного нерухомого майна № РОФ-1823 від 01.08.2022 утворилась заборгованість у суміс216 551,19 грн - з орендної плати за період з жовтня 2022 року по вересень 2025 року; 89 770,67 грн - пені, нарахованої кредитором за період з 16.11.2022 по 30.09.2025.
Крім того, 11.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі -Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-581, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Балансоутримувач).
Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно розташованого за адресою: вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, а саме: - Нежитлові приміщення 1-го поверху адміністративно- побутової будівлі ВРР-2, інв. № 3342, загальною площею 375,66 кв.м., вартість яких дорівнює 370 826 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 31.07.2006.
Відповідно до п. 3.4. Договору Орендар перераховує не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
Згідно п.11.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 19.02.2021 №4 про продовження терміну дії договору, строк дії Договору 5 років з дати набрання чинності вказаної Додаткової угоди №4.
Зазначене майно за Договором оренди державного нерухомого майна від 11.12.2006 № РОФ-581 передано в оренду за актом приймання-передавання від 11.12.2006 року.
Факт використання майна зафіксовано в актах огляду нерухомого майна Балансоутримувача щодо його використання за період з 31.01.2022 -31.07.2025.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 по справі №915/416/25 стягнуто з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" на користь Регіонального відділення заборгованість за договором оренди державного нерухомого майна РОФ-581 від 11.12.2006 у розмірі 306 574,42 грн. орендної плати за період з 01.10.2022 по 31.01.2025.
Оскільки Боржник продовжив користуватись орендованим майном, за ним відповідно до розрахунку кредитора утворилась заборгованість у сумі 705 879,50 грн, з яких: 501 413,12 грн - з орендної плати за період з листопада 2022 по вересень 2025 року; 204 466,38 грн - пені за період з 16.12.2022 по 30.09.2025.
22.01.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - Регіональне відділення) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1231, яке знаходиться на балансі державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі- Балансоутримувач), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно розташованого за адресою: вул. Заводська, 23/17, м. Миколаїв, а саме: - приміщення боксу автовантажників з душовою, коморою та навісом загальною площею 122,56 м2 (інв. №3350) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ109); - будівлю кладової площею 311,8 м2 (інв. №3351) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ110); - вимощення з огорожею та спорудами загальною площею 480 м2 (інв. №63079) (реєстровий номер 01125608.1.БАОПВЛ1612).
Вказане майно передано в оренду за актом приймання-передавання від 20.01.2014.
Договір діє до 16 січня 2039 включно, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до повного виконання зобов'язань (пункт 10.3 Договору в редакції з урахуванням Договору про внесення змін №1 від 17.01.2019).
Відповідно до п. 3.6. Договору, Орендар перераховує не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
Відповідно до п. 3.7 Договору та договору про внесення змін, орендна плата, перерахована до державного бюджету та балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8 Договору встановлено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 (три) місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 по справі №915/417/25 позовні вимоги заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" задоволені в повному обсязі; стягнуто заборгованість з орендної плати в розмірі 274 207,57 грн. з жовтня 2022 року грудень 2024 року та пеню в розмірі 32 266,85 грн.
Факт використання майна зафіксовано в актах огляду нерухомого майна Балансоутримувача щодо його використання за період з 31.01.2025-31.07.2025.
З огляду на те, що Боржник продовжував користуватись орендованим майном, заборгованість за розрахунком кредитора склала 380 538,63 грн. - з орендної плати за період з жовтня 2022 по вересень 2025; штраф 20% у сумі 76 107,73 грн., 182 531,67 грн. пені за період з 16.12.2022 по 30.09.2025.
Також, 27.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - Регіональне відділення) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (далі - Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1549, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі- Балансоутримувач).
За умовами Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - навіс площею 2315,8 кв.м. (інв. № 3348, - реєстровий № 01125608.1.БАОПВ/066), розташоване в нежитловому об'єкті за адресою: вул. Заводська, 23/7, м. Миколаїв.
Відповідно до п. 3.6. Договору Орендар перераховує не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% відповідно до пропорцій розподілу.
Пунктом 3.7. Договору № РОФ-1549 передбачено, що орендна плата, перерахована не вчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до державного бюджету у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
У пункті 3.8. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно п.10.1 Договору, строк його дії до 26.01.2027 включно.
Дане майно за Договором оренди державного нерухомого майна від 27.01.2017 № РОФ-1549 передано в оренду за актом приймання-передавання від 27.01.2017.
Із розрахунку кредитора слідує, що за Боржником наявний борг у сумі 59 120,59 грн - орендна плата за період лютий, жовтень-грудень 2022 року, липень-серпень 2025 року; штраф 3% у сумі 1 773,62 грн.; 33 458,11 грн. пені за період з 02.10.2022 по 15.01.2023 та з 25.07.2025 по 15.09.2025.
Поряд із цим, 10.05.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі- Орендодавець) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (далі - Орендар) укладено Договір № РОФ-501 оренди нерухомого майна (в редакції додаткових угод), розташованого за адресою: вул. Заводська, 23/7, м. Миколаїв, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - Балансоутримувач).
Пункт 3.3. Договору встановлює, що Орендна плата нараховуєтеся та сплачується до дня повернення Орендарю об'єкту оренди за актом приймання-передачі орендованого майна Орендодавцю після припинення, розірвання договору оренди.
У пункті 3.4. Договору передбачено, що Орендар перераховує не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до державного бюджету на відповідний розрахунковий рахунок УДК Миколаївської області - у розмірі 70% орендної плати, Балансоутримувачу - 30% орендної плати.
Відповідно до п.11.1 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 08.06.2016, договір укладено строком на 10 років і діє до 09.05.2026 року включно.
Договором про внесення змін № 3 від 08.07.2016 сторони домовились про зміну розміру орендної плати за оренду нерухомого майна у розмірі 1 132 236 грн, крім цього сторонами продовжено Договір на 10 років та повернуто Орендодавцю частину орендованого майна площу площадки підкранових шляхів 612 кв.м.
У претензії від 06.12.2023 №11-003-04967 Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях просило Боржника виконати договірні зобов'язання по сплаті боргу за орендоване майно.
Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях видано наказ від 19.11.2024 № 319-У «Про припинення дії Договору оренди від 10.05.2006 № РОФ-501», яким припинено з 05.11.2024 договір оренди від 10.05.2006 № РОФ-501.
Згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 07.01.2025 №14-11-00011, вищевказаний Договір є розірваним з 05.11.2024 року.
Як слідує з актів огляду нерухомого майна, складених з 24.01.2023, Боржник продовжив використання майна, переданого в оренду на підставі Договору №РОФ-501 від 10.05.2006.
Отже, кредитором нараховано 29 841 622,94 грн. боргу з орендної плати з жовтня 2022 по вересень 2025 року, 14 096 337,55 грн. пені за період з 02.10.2022 по 30.09.2025.
Арбітражний керуючий у відзиві з урахуванням додаткових пояснень зазначив, що пеня нарахована кредитором поза межами строку, встановленого ч. 6 ст.232 ГК України, та з пропуском строку позовної давності, а застосування штрафу кредитором не обґрунтовано. Також зауважив, що нарахована після 05.11.2024 заборгованість по Договору №РОФ-501 від 10.05.2006 у сумі 9 951 478,82 грн. не доведена, оскільки договір є припиненим із 05.11.2024.
У свою чергу, Боржник у відзиві вказав, що вимоги кредитора є передчасними, оскільки Боржником подано позов про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання Договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-501 від 10.05.2006 та внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006 щодо розміру орендної плати.
Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У частинах 1, 5 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 ЦК України).
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Як передбачено в пункті 3.3. Договору № РОФ-501, орендна плата нараховуєтеся та сплачується до дня повернення Орендарю об'єкту оренди за актом приймання-передачі орендованого майна Орендодавцю після припинення, розірвання договору оренди.
Матеріали справи не містять доказів передачі Боржником майна з оренди за Договором № РОФ-501 після його розірвання з 05.11.2024.
Таким чином, подальше нарахування кредитором орендної плати після 05.11.2024 відповідає умовам Договору № РОФ-501.
До того ж, розмір нарахованої кредитором плати за період із 05.11.2024 до вересень 2025 року в будь-якому разі не перевищує розмір плати, передбачений частиною 2 статті 785 ЦК України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - Постанова) передбачено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30.09.2022, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, зокрема на території Миколаївській області. Починаючи з 01.10.2022 орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) і до припинення чи скасування воєнного стану та протягом трьох місяців після цього.
Відповідно до п. 41 Постанови, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після такої дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які є портовими операторами та використовують майно, розташоване в морських портах Одеса, Чорноморськ, Південний, Миколаїв, Ольвія, Білгород-Дністровський, починаючи з 24.02.2022 і до моменту повного відновлення торговельного судноплавства або встановлення Кабінетом Міністрів України рівня охорони у зазначених морських портах нижче, ніж рівень 3 у кожному із зазначених морських портів. Положення зазначеного абзацом вище не застосовуються з 01.08.2022 до орендарів, які повністю або частково провадять діяльність з використанням орендованого майна або передали його у користування третім особам. Звільнення від орендної плати надається окремим рішенням орендодавця за зверненням орендаря. Підставою для прийняття рішення про звільнення від орендної плати є довідка балансоутримувача відповідного орендованого державного майна за встановленою Фондом державного майна формою про те, що орендар такого майна протягом звітного місяця не використовував таке майно в своїй діяльності. Зазначена довідка надається орендодавцю не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, а довідка за період з 1 серпня по 30 вересня 2022 року - не пізніше 10 листопада 2022 року. Виходячи з вимог визначеного пункту Постанови, звільнення орендарів від орендної плати, зокрема в порту Миколаїв, не є автоматичним та для отримання рішення орендодавця щодо звільнення від орендної плати необхідно звернення орендаря із долученням відповідних документів, що підтверджують виконання вимог та надають право на звільнення від орендної плати (довідка балансоутримувача).
Як слідує з наданих кредитором розрахунків, останнім дотримано вимоги Постанови № 634 при нарахуванні орендної плати.
Одночасно, щодо нарахування кредитором пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати, суд зауважує наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, сторонами в спірних договорах із урахуванням внесених змін додатковими угодами передбачено нарахування пені за весь період прострочення.
У той же час, суд вважає неправомірним нарахування кредитором пені за Договором № РОФ-501 після закінчення строку його дії 05.11.2024.
Суд зауважує, що в разі припинення договору найму та не повернення наймачем речі, наймодавець може захистити своє право в порядку статті 785 ЦК України та вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати.
При цьому, сторонами в пункті 3.3 Договору № РОФ-501 погоджена лише можливість нараховувати орендну плату до дня повернення орендарю об'єкту оренди після припинення чи розірвання договору оренди, однак забезпечення такої плати пенею не передбачено.
Відтак, за арифметичним перерахунком суду, пеня за Договором № РОФ-501 становить за період із 16.11.2022 до 04.11.2024 суму 13 728 160,58 грн.
Відповідно до частини 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
У частині 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв", введено, із-поміж іншого, мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, нарахування пені після відкриття провадження у справі № 910/9573/25 не відповідає положенням чинного законодавства.
У зв'язку з цим, судом здійснено арифметичний перерахунок пені за договорами оренди до 18.09.2025, відтак розмір пені становить: 199 519,81 грн. за Договором № РОФ-581; 178 775,69 грн. за Договором № РОФ-1231; 33 458,11 грн. за Договором № РОФ-1549; 87 632,77 грн. за Договором № РОФ-1823; 85 447,84 грн. за Договором № РОФ-502.
Також, є обґрунтованими вимоги в частині нарахованого штрафу в загальній сумі 77 881,35 грн., а саме: 20% штрафу в сумі 76 107,73 грн. за п. 3.8 Договору № РОФ-1231 на суму боргу 380 538,63 грн.; 3% штрафу в сумі 1 773,62 грн. за п. 3.8 Договору № РОФ- 1549 на суму боргу 59 120,59 грн.
Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину".
Одночасно, відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває й наразі.
Згідно з пунктом 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності за нарахованою пенею та штрафом не сплив.
Ураховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях кредитором боржника на суму 39 502 229,83 грн., з яких: 31 214 134,57 грн. - вимоги четвертої черги, 8 288 095,26 грн. - вимоги шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.
У визнанні кредитором боржника на суму 6 483 918,25 грн. слід відмовити.
Акціонерне товариство "Втормет"
Акціонерне товариство "Втормет" звернулося до суду з заявою кредитора боржника на суму 100 105 504,03 грн.
Із поданої заяви слідує, що 02.12.2016 між ПАТ «Укрвторчормет» (покупець) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (продавець) укладено договір № 02/12/16, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця брухт та відходи чорних металів згідно ДМСТУ 4121-2002, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Загальна сума договору орієнтовно становить 25 000 000,00 грн.; фактична сума договору визначається вартістю фактичного поставленого протягом дії цього договору товару відповідно до актів прийому-передачі товару (п. 1.3 договору).
Відповідно до п.6.2 договору у випадку здійснення покупцем попередньої оплати за товар продавець зобов'язаний здійснити поставку товару протягом 180-ти календарних днів з дати отримання попередньої оплати.
Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період 02.12.2016-03.01.2020 за договором від 02.12.2016 №02/12/16 ПАТ «Укрвторчормет» внесено передплату в сумі 23 540 552,84 грн., з якої ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» повернуто 10 707 703,30 грн., відтак залишок неповернутої попередньої оплати становить 12 832 849,54 грн.
Так, АТ «Державний ощадний банк України» надано лист від 02.12.2025 щодо інформації про підтвердження надходження та перерахування коштів АТ «Укрвторчормет» від ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» за період 25.12.2016-04.01.2020.
Листом №347 від 27.12.2016 ПАТ «Укрвторчормет» повідомило ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях. Як зазначено в листі, у зв'язку з перерахуванням з рахунку ПАТ «Укрвторчормет» в цей же день - 27.12.2016 року на рахунок ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» також суми неотовареної попередньої оплати за металопрокат згідно договору №06/02 від 06.02.2013 та великим обсягом сформованих по обом договорам платіжних доручень, при формуванні платіжних доручень для перерахування попередньої оплати за металобрухт за договором №21/12/16 від 02.12.2026 в частині з них було допущено помилки при визначенні призначення платежу (помилково зазначено «повернення передплати за металопрокат згідно договору №06/02 від 06.02.2013 р, в т.ч. ПДВ 82500,00 грн.» замість правильного призначення платежу «попередня оплата за металобрухт згідно договору №02/12/16 від 02.12.2016 р., без ПДВ». Відтак, ПАТ «Укрвторчормет» просило вважати вірним призначення платежу «попередня оплата за металобрухт згідно договору №02/12/16 від 02.12.2016 р., без ПДВ» у перелічених у листі платіжних дорученнях.
У відповідь, ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» листом №246 від 28.12.2016 підтвердило зміни ПАТ «Укрвторчормет» призначення в платіжних дорученнях та зарахування коштів, та отримання від ПАТ «Укрвторчормет» 27.12.2016 в якості попередньої оплати за металобрухт згідно договору №02/12/16 від 02.12.2016 грошових коштів в загальній сумі 21 935 552,84 грн.
Надалі, 03.01.2020 між Акціонерним товариством «Укрвторчормет» (первісний кредитор), АТ «Втормет» (новий кредитор) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги.
Відповідно до пункту 1.1 договору Первісний кредитор передає належне йому право вимоги у зобов'язанні щодо сплати (повернення) Боржником грошових коштів згідно з договором купівлі-продажу брухту і відходів чорних металів від 02 грудня 2016 року №02/12/16, укладеного між Первісним кредитором та Боржником на суму 12 832 849,54 грн., а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором.
Боржник підтвердив свою згоду на передачу Первісним кредитором права вимоги Новому кредитору в зобов'язанні, зазначеному в п. 1.1 цього Договору, в сумі 12 832 849,54 грн. (п. 1.3. Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що після підписання цього Договору Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору у строк до 01 лютого 2020 року грошові кошти в сумі 12 832 849,54 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору у випадку невиконання Боржником зобов'язання, передбаченого пунктом 2.1. цього договору, Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку невиконання Боржником зобов'язання, передбаченого пунктом 2.1. цього договору, більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Боржник окрім пені сплачує на користь Нового кредитора одноразовий штраф у розмірі 23 250 000,00 (двадцять три мільйони двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
За умовами пункту 3.1.2 договору Первісний кредитор зобов'язаний в день підписання цього договору передати Новому кредитору Основний договір та всі інші необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важлива для їх здійснення.
Згідно з п. 5.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Також, між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» та АТ "Втормет" підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2025 за договором про відступлення права вимоги від 03.01.2020.
Проте, Боржник у встановлений договором від 03.01.2020 строк заборгованість у сумі 12 832 849,54 грн. не повернув.
Отже, кредитором нараховано пеню за період з 05.03.2025 по 31.08.2025 у сумі 1 960 437,51 грн. та 23 250 000,00 грн. штрафу.
Поряд із цим, 01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укроблресурс» (первісний кредитор), АТ «Втормет» (новий кредитор) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги.
Відповідно до пункту 1.1 договору Первісний кредитор передає належне йому право вимоги у зобов'язанні щодо сплати Боржником грошових коштів згідно з договором про переведення боргу від 31.12.2017 № 31/12/17-8, укладеного між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (як первісним боржником), ТОВ «Укроблресурс» (як новим боржником), за участю ТОВ «Укрломгруп» (як кредитора) в частині заборгованості Боржника за виконанням пункту 2.1 Основного договору на суму 29 567 284,91 грн., а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором.
Боржник підтвердив свою згоду на передачу Первісним кредитором права вимоги Новому кредитору в зобов'язанні, зазначеному в п. 1.1 цього Договору, в сумі 29 567 284,91 грн. (п. 1.3. Договору).
У пункті 2.1. Договору передбачено, що після підписання цього Договору Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору у строк до 01 лютого 2020 року грошові кошти в сумі 29 567 284,91 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору у випадку невиконання Боржником зобов'язання, передбаченого пунктом 2.1. цього договору, Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку невиконання Боржником зобов'язання, передбаченого пунктом 2.1. цього договору, більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Боржник окрім пені сплачує на користь Нового кредитора одноразовий штраф у розмірі 23 970 000,00 грн.
За умовами пункту 3.1.2 договору Первісний кредитор зобов'язаний в день підписання цього договору передати Новому кредитору Основний договір та всі інші необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важлива для їх здійснення.
Згідно з п. 5.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
31.08.2025 між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» та АТ "Втормет" підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором про відступлення права вимоги від 01.07.2021.
Відповідно до розрахунку кредитора, заборгованість за договором про відступлення права вимоги від 01.07.2021 становить 29 567 284,91 грн. основний борг, 4 516 909,06 грн. пеня за період з 05.03.2025 по 31.08.2025 та 23 970 000,00 грн. штраф.
Одночасно, до матеріалів справи долучено копію договору про переведення боргу від 31.12.2017 № 31/12/17-8, укладеного між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (як первісним боржником), ТОВ «Укроблресурс» (як новим боржником), за участю ТОВ «Укрломгруп» (як кредитора).
Відповідно до пункту 1.1 договору первісний боржник переводить борг у сумі 52 971 411,24 грн. за Договором № 28/28/17 від 28.07.2017, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором в межах вказаної суми боргу.
Згідно з пунктом 2.1 договору з дати набуття чинності цим договором первісний боржник стає боржником нового боржника за зобов'язанням у сумі 52 971 411,24 грн.
За актом звірки, складеним ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» та ТОВ «Укроблресурс», заборгованість ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» за договором від 31.12.2017 № 31/12/17-8, станом на 01.07.2021 становить 29 567 284,91 грн.
Як слідує з умов Договору № 28/28/17 від 28.07.2017, укладеного між ТОВ «Укрломгруп» (як новим кредитором), ТОВ «Втормет-Експорт» (як первісним кредитором) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (як боржником), Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє Право вимоги Заборгованості, а Новий кредитор набуває Право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги за Заборгованістю Ціну договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Права вимоги належать Первісному кредитору на підставі Договору №13/10-16/2/1 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та прав вимоги за договорами поруки, який було укладено 13 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс» та Первісним кредитором, та який підтверджує право вимоги Первісного Кредитора за Кредитним договором № 66 ВД від 10.12.2010 зі змінами та доповненнями, який був укладений між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» та ПАТ «ВТБ БАНК». Право вимоги до Боржника відступається в загальній сумі 56 871 411,24 грн.
Так, відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору від 13.10.2016 №13/10-16/2/1 про відступлення права вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (як первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Втормет-Експорт» (як новим кредитором), Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє право вимоги Заборгованості, а Новий кредитор набуває Право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги за Заборгованістю Ціну договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Право вимоги належить Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за Кредитними договором № 66 ВД від 10.12.2010 року та права вимоги за договорами поруки, який було укладено 11 жовтня 2016 року між ПАТ «БТБ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс». Право вимоги відступається в тому обсязі, в якому було відступлене Банком Первісному кредитору станом на 11 жовтня 2016 року (в тому числі згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2016 року).
Відповідно до пункту 2.2 договору №13/10-16/2/1 від 13.10.2016 розмір заборгованості боржника (ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»), що відступається станом на 11.10.2016 року: Прострочена заборгованість по сплаті процентів становить 2 343 199 доларів США 57 центів, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 11.10.2016 року (1 долар = 25,827169 грн.) становить 60 518 211,24 грн.
До матеріалів справи також надано копію укладеного між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (як позичальником) та ПАТ «ВТБ БАНК» (як банком) кредитного договору від 10.12.2010 № 66 ВД, відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 10 000 000,00 доларів США (п.1.1 Кредитного договору). Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до графіку (п.п.1.1.1 Кредитного договору). ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» зобов'язалося повернути кредит відповідно до графіка, визначеного у п.п.1.1.2 Кредитного договору.
Також, у заяві кредитора вказано, що 10.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар хауз» (первісний кредитор), АТ «Втормет» (новий кредитор) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги.
У пункті 1.1 договору вказано, що Первісний кредитор передає належне йому право вимоги у зобов'язанні щодо сплати Боржником грошових коштів згідно з договором про надання фінансової допомоги від 18 січня 2022 року № 18/01/22, укладеного між Первісним кредитором та Боржником, на суму 3 765 000,00 грн., а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором.
Боржник підтвердив свою згоду на передачу Первісним кредитором права вимоги Новому кредитору в зобов'язанні, зазначеному в п. 1.1 цього Договору, в сумі 3 765 000,00 грн.
Відповідно до пункту 2.1. Договору після підписання цього Договору Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору у строк до 01 серпня 2025 року грошові кошти в сумі 3 765 000,00 грн.
Згідно з п. 2.2 Договору у випадку невиконання Боржником зобов'язання, передбаченого пунктом 2.1. цього договору, Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
За умовами пункту 3.1.2 договору Первісний кредитор зобов'язаний в день підписання цього договору передати Новому кредитору Основний договір та всі інші необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важлива для їх здійснення.
За змістом п. 5.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
31.08.2025 між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» та АТ "Втормет" підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором про відступлення права вимоги від 10.07.2025.
На підтвердження надання ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» фінансової допомоги ТОВ «Стар хауз» надані наступні платіжні доручення: платіжне доручення №13 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №14 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №15 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №16 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №17 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №18 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №19 від 19.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №20 від 19.01.2022 р. на суму 500000,00 грн.; платіжне доручення №22 від 19.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №23 від 19.01.2022 р. на суму 330000,00 грн.; платіжне доручення №25 від 20.01.2022 р. на суму 489000,00 грн.; платіжне доручення №27 від 19.01.2022 р. на суму 46000,00 грн.
Згідно з наданим кредитором розрахунком, борг за договором про відступлення права вимоги від 10.07.2025 становить 3 765 000,00 грн. основна сума боргу, пеня у сумі 243 023,01 грн. за період з 01.08.2025 по 15.10.2025.
Арбітражний керуючий проти вимог кредитора заперечував, пославшись на відсутність доказів здійснення кредитором оплати за відступлені права вимоги, а також відсутність доказів здійснення АТ «Укрвторчормет» попередньої оплати на поставку брухту та відходів чорних металів за Договором від 02.12.2016 №02/12/16, наявність заборгованості в Боржника за договором №28/08/17 від 28.07.2017, здійснення ТОВ «Стар Хауз» оплат по договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №18/01/22 від 18.01.2022.
Боржник заявлені кредитором вимоги визнав у повному обсязі.
Також, свої заперечення проти вимог кредитора подали Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) та Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", які зауважили на відсутності первинних документів про господарські операції за договорами №02/12/16 від 12.12.2016 року, №31/12/17-8 від 31.12.2017 року, №28/08/17 від 28.07.2017.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги (цесії)).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 3 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо визначення суми боргу за договором від 02.12.2016 № 02/12/16, право вимоги за яким відступлено на підставі договору про відступлення права вимоги від 03.01.2020, суд ураховує наступне.
АТ «Державний ощадний банк України» листом від 02.12.2025 надало реєстр надходжень коштів на рахунки АТ «Укрвторчормет» від ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» за період 25.12.2016-04.01.2020.
При цьому, листом №347 від 27.12.2016 ПАТ «Укрвторчормет» повідомило ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» про зміну призначення платежу в платіжних дорученнях. Як зазначено в листі, у зв'язку з перерахуванням з рахунку ПАТ «Укрвторчормет» в цей же день - 27.12.2016 року на рахунок ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» також суми неотовареної попередньої оплати за металопрокат згідно договору №06/02 від 06.02.2013 та великим обсягом сформованих по обом договорам платіжних доручень, при формуванні платіжних доручень для перерахування попередньої оплати за металобрухт за договором №21/12/16 від 02.12.2026 в частині з них було допущено помилки при визначенні призначення платежу (помилково зазначено «повернення передплати за металопрокат згідно договору №06/02 від 06.02.2013 р, в т.ч. ПДВ 82500,00 грн.» замість правильного призначення платежу «попередня оплата за металобрухт згідно договору №02/12/16 від 02.12.2016 р., без ПДВ». Відтак, ПАТ «Укрвторчормет» просило вважати вірним призначення платежу «попередня оплата за металобрухт згідно договору №02/12/16 від 02.12.2016 р., без ПДВ» у наступних платіжних дорученнях: № 99753 від 27.12.2016 р. на суму 145000,00 грн. № 99770 від 27.12.2016 р. на суму 316783,45 грн. № 99771 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99772 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99773 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99774 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99775 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99776 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99777 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99779 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99780 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99781 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99782 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99783 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99784 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99785 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99786 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99787 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99788 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99789 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99790 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99791 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99792 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99793 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99794 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99795 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99796 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99797 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99798 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99799 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99800 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99801 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99802 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99803 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99804 від 27.12.2016 р. на суму 495000,00 грн. № 99805 від 27.12.2016 р. на суму 188769,39 грн.
У відповідь, ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» листом №246 від 28.12.2016 підтвердило зміни ПАТ «Укрвторчормет» призначення в платіжних дорученнях та зарахування коштів, та отримання від ПАТ «Укрвторчормет» 27.12.2016 в якості попередньої оплати за металобрухт згідно договору №02/12/16 від 02.12.2016 грошових коштів в загальній сумі 21 935 552,84 грн.
Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22 (у редакції, що діяла на момент перерахування грошових коштів за договором від 02.12.2016 № 02/12/16), реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Згідно пункту 1.8 даної Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.
Із системного правового аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж.
Разом із цим, після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами без участі банку.
Із матеріалів справи слідує, що сторонами за договором від 02.12.2016 №02/12/16 підписано в подальшому акт звірки взаєморозрахунків за період 02.12.2016-03.01.2020, за яким ПАТ «Укрвторчормет» внесено передплату в сумі 23 540 552,84 грн., з якої ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» повернуто 10 707 703,30 грн., відтак залишок неповернутої попередньої оплати становить 12 832 849,54 грн.
Крім того, АТ «Укрвторчормет» надано у відповідь на адвокатський запит кредитора картку рахунку 6312 по господарських операціях АТ «Укрвторчормет» з контрагентом ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» за договором №02/16/16 від 02.12.2016.
Ураховуючи наведене в сукупності, залишок заборгованості ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» перед АТ «Укрвторчормет» із повернення попередньої оплати за договором від 02.12.2016 №02/12/16 становить 12 832 849,54 грн., та вимоги кредитора в цій частині є доведеними та обґрунтованими.
Одночасно, судом ураховано, що відповідно до листа №101 від 11.11.2025 АТ «Укрвторчормет» зазначає, що розрахунки між ним та АТ «Втормет» за договором відступлення права вимоги від 03.01.2020 завершені проведенням заліку взаємних зустрічних вимог на суму 12 832 849,54 грн., про що укладена Угода про залік взаємних зустрічних вимог від 01.07.2022 № 01/07.
За положеннями Угоди про залік взаємних зустрічних вимог від 01.07.2022 № 01/07 частково на суму 12 832 849,54 грн. погашено заборгованість АТ «Укрвторчормет» перед АТ «Втормет» за Договором про заміну сторони (переведення боргу) за договором про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація) №1 від 21.07.2017, укладеного 20.01.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (як Банком), Акціонерним товариством «Укрвторчормет» (як первісним позичальником) та Акціонерним товариством «Втормет» (як новим позичальником) з врахуванням Договору №21/01 про відшкодування розміру переведеного боргу, укладеного 21.01.2022 між АТ «Укрвторчормет» (як первісним позичальником) та АТ «Втормет» (як новим позичальником), а також погашено в повному обсязі на суму 12 832 849,54 грн. заборгованість АТ «Втормет» перед АТ «Укрвторчормет» за договором про відступлення права вимоги від 03.01.2020, укладеним між АТ «Укрвторчормет» (як первісним кредитором), АТ «Втормет» (як новим кредитором) та ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв».
Також, до матеріалів справи надано витяг із Договору про заміну сторони (переведення боргу) від 20.01.2022 за договором про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація) №1 від 21.07.2017, укладений між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (як Банком), Акціонерним товариством «Укрвторчормет» (як первісним позичальником) та Акціонерним товариством «Втормет» (як новим позичальником).
Крім того, долучено копію Договору №21/01 про відшкодування розміру переведеного боргу, укладеного 21.01.2022 між АТ «Укрвторчормет» (як первісним позичальником) та АТ «Втормет» (як новим позичальником).
Суд ураховує, що відповідні правочини, з огляду на презумпцію їх правомірності, є чинними, та доказів визнання в судовому порядку відповідних договорів недійсними до матеріалів справи не надано.
Відтак, кредитором доведено виконання ним договору про відступлення права вимоги від 03.01.2020 перед АТ «Укрвторчормет», як первісним кредитором.
Одночасно, на підтвердження наявності заборгованості Боржника за договором про відступлення права вимоги від 01.07.2021 у сумі 29 567 284,91 грн. кредитором долучено до матеріалів справи копії договорів, що передували укладенню такого договору, а саме: договору про переведення боргу від 31.12.2017 № 31/12/17-8, договору № 28/28/17 від 28.07.2017, договору про відступлення права вимоги від 13.10.2016 №13/10-16/2/1, кредитного договору від 10.12.2010 № 66 ВД, укладеного між ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (як позичальником) та ПАТ «ВТБ БАНК».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012.
При цьому, як слідує з договору про відступлення права вимоги від 13.10.2016 №13/10-16/2/1, ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» отримало від ПАТ «ВТБ БАНК» право вимоги на прострочену заборгованість по сплаті процентів у сумі 2 343 199 доларів США 57 центів, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 11.10.2016 року (1 долар = 25,827169 грн.) становить 60 518 211,24 грн., та відповідна заборгованість відступлена на користь ТОВ «Втормет-Експорт».
У той же час, доказів повного та своєчасного погашення ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» заборгованості, що первісно виникла за кредитним договором від 10.12.2010 № 66 ВД, перед ПАТ «ВТБ БАНК» або будь-яким із кредиторів, що отримували права вимоги, матеріали справи не містять.
Натомість, згідно з актом звірки, складеним ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (як первісним боржником) та ТОВ «Укроблресурс», заборгованість ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» за договором від 31.12.2017 № 31/12/17-8 станом на 01.07.2021 становить 29 567 284,91 грн.
Доказів на спростування зазначених обставин до матеріалів справи не надано, відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність кредитором вимог у цій частині.
Щодо обсягу переданих кредитору прав за договором про надання фінансової допомоги від 18 січня 2022 року № 18/01/22 на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.07.2025, суд зазначає, що ТОВ «Стар хауз» надано на підтвердження перерахування ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» фінансової допомоги наступні платіжні доручення: платіжне доручення №13 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №14 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №15 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №16 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №17 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №18 від 18.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №19 від 19.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №20 від 19.01.2022 р. на суму 500000,00 грн.; платіжне доручення №22 від 19.01.2022 р. на суму 300000,00 грн.; платіжне доручення №23 від 19.01.2022 р. на суму 330000,00 грн.; платіжне доручення №25 від 20.01.2022 р. на суму 489000,00 грн.; платіжне доручення №27 від 19.01.2022 р. на суму 46000,00 грн.
Також, у листі №37 від 11.11.2025 ТОВ «Стар хауз» зазначило, що розрахунки між ТОВ «Стар хауз» та АТ «Втормет» за договором відступлення права вимоги від 10.07.2025 року проведено шляхом заліку взаємних зустрічних вимог відповідно до угоди від 10.07.2025 року, за якою погашена заборгованість ТОВ «Стар хауз» перед АТ «Втормет» з часткового повернення оплати за договором №30/11К купівлі продажу майнових прав, укладеного 30 листопада 2021 року - на суму 3 068 940,00 грн. та заборгованість АТ «Втормет» перед ТОВ «Стар хауз» за договором про відступлення права вимоги від 10 липня 2025 - на таку ж суму - 3 068 940,00 грн.
Крім того, до матеріалів справи надано копії договору №30/11К купівлі-продажу майнових прав від 30.11.2021 року, електронні платіжні доручення про перерахування коштів від АТ «Втормет» на рахунок ТОВ «Стар хауз» за договором №30/11К від 30.11.2021 року та угоди від 10.07.2025 року про залік взаємних зустрічних вимог.
З огляду на наведене в сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність кредитором належними первинними документами наявності права вимоги до Боржника за договорами про відступлення права вимоги від 03.01.2020, від 01.07.2021, від 10.07.2025.
Одночасно, суд ураховує, що положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У той же час, приписами Кодексу України з процедур банкрутства передбачений інший процесуальний інструмент, який передбачає специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
Така можливість визнання недійсними правочинів боржника передбачена статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до частини 2 якої правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Водночас, матеріали справи не містять доказів визнання недійсними в судовому порядку договорів про відступлення права вимоги, на підставі яких кредитор отримав права вимоги до Боржника, або інших правочинів, що передували укладенню цих договорів.
Закріплена у статті 204 ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 922/3666/20, від 14.12.2022 у справі № 906/750/21).
Щодо вимог кредитора в частині нарахованої пені та штрафу, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України (у редакції, чинній на момент укладення договорів відступлення прав вимоги) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За положеннями статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Водночас, за умовами 2.2 договорів про відступлення права вимоги від 03.01.2020, від 01.07.2021 Боржник у випадку невиконання Боржником зобов'язання, передбаченого пунктом 2.1. цього договору, зобов'язується сплатити Новому кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Так, у пункті 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 03.01.2020 передбачено, що Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору у строк до 01 лютого 2020 року грошові кошти в сумі 12 832 849,54 грн.
За умовами пункту 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 01.07.2021 Боржник зобов'язується сплатити Новому кредитору у строк до 01 лютого 2020 року грошові кошти в сумі 29 567 284,91 грн.
Отже, прострочення зі сплати грошових коштів за договорами про відступлення права вимоги від 03.01.2020, від 01.07.2021 мало місце з 02.02.2020.
Натомість, у даному кредитором розрахунку нарахування пені за вказаним договорами здійснено з 05.03.2025 року.
Суд приймає до уваги, що пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, і дія вказаного Закону фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023 року.
З огляду на наведене, після закінчення строку дії карантину, правові підстави для нарахування пені за період більший, ніж передбачено частиною 6 статті 232 ГК України, відсутні.
Відтак, оскільки нарахування кредитором пені за договорами про відступлення права вимоги від 03.01.2020, від 01.07.2021 здійснено з 05.03.2025, що не відповідає умовам цих договорів та наведеним вище положенням законодавства, вимоги кредитора в цій частині не підлягають задоволенню.
Також, суд зауважує, що за договором про відступлення права вимоги від 10.07.2025 нарахування пені здійснено за період із 01.08.2025 до 15.10.2025, тобто за період після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
У частині 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв", введено, із-поміж іншого, мораторій на задоволення вимог кредиторів.
За арифметичним перерахунком суду, пеня на суму боргу 3 765 000,00 грн. за період 01.08.2025 до 18.09.2025 становить 153 488,22 грн.
Також, підлягають задоволенню вимоги в частині нарахованого штрафу в розмірі 23 250 000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги від 03.01.2020, та штрафу в розмірі 23 970 000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги від 01.07.2021.
Крім того, щодо зауважень арбітражного керуючого про не підтвердження суми боргу в розмірі 575 570,61 грн. за договором про відступлення права вимоги від 10.07.2025, суд зауважує, що відповідна сума не входить до розрахунку вимог кредитора та до загальної суми грошових вимог до боржника.
Судом також ураховані доводи арбітражного керуючого про пропуску строку позовної давності за пред'явленими кредитором вимогами, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX доповнено пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 02.04.2020 року.
Отже, вказаною нормою права встановлено, що строки, визначені статтею 257 ЦК України на час дії карантину продовжуються автоматично, тобто під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 року до 30.06.2023 року.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022 року.
Надалі Законом України від 08.11.2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024 року, а після 30.01.2024 року перебіг такого строку зупинився.
Дана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду від 02.07.2025 року у справі № 903/602/24.
Відповідно до змін, передбачених Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-IX від 08.11.2023 р., які набули чинності 30.01.2024 року, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу викладено у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
На підставі Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 строки позовної давності поновили дію з 4 вересня 2025 року.
Відповідно до п.6.2 договору від 02.12.2016 №02/12/16 у випадку здійснення покупцем попередньої оплати за товар продавець зобов'язаний здійснити поставку товару протягом 180-ти календарних днів з дати отримання попередньої оплати.
Беручи до уваги, що в якості попередньої оплати за металобрухт згідно договору від 02.12.2016 №02/12/16 грошові кошти перераховані ПАТ «Укрвторчормет» на рахунок ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» 27.12.2016, строк на поставку товару тривав до 25.06.2017, відтак сплив трирічного строку позовної давності припадав на 26.06.2020, на час дії карантину.
Оскільки до завершення строку позовної давності станом на 01.04.2020 лишилось 86 календарних днів, то після поновлення строку позовної давності з 04.09.2025 відповідний строк тривав до 28.11.2025, у зв'язку з чим подання кредитором заяви 17.11.2025 із відповідними вимогами відбулося в межах строку позовної давності.
Також, на підставі договору №31/12/17-8 від 31.12.2017 у ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» (як Первісного боржника) виникли зобов'язання перед ТОВ «Укроблресурс» (як Новим боржником) із плати в сумі 52 971 411,24 грн.
У зв'язку з цим, трирічний перебіг строку позовної давності припадав на 01.01.2021 та, відповідно, станом на момент поновлення строку позовної давності 04.09.2025 залишок строку триває до 06.06.2026.
Одночасно, кредитором пред'явлені з дотриманням трирічного строку позовної давності вимоги за договором про надання фінансової допомоги від 18.01.2022 № 18/01/22.
До того ж, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Отже, підписанням актів звірки взаємних розрахунків у межах строку позовної давності 03.01.2020 та 01.07.2021, Боржник вчинив дії із визнання боргу, що свідчить про переривання строку позовної давності.
Відтак, доводи арбітражного керуючого про пропуск кредитором строку позовної давності не знайшли свого підтвердження.
За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Акціонерне товариство "Втормет" з грошовими вимогами на суму 93 538 622,67 грн., з яких: 46 165 134,45 грн. - вимоги четвертої черги, 47 373 488,22 грн. - вимоги шостої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 844,80 грн. - вимоги першої черги.
Відмовити Акціонерному товариству "Втормет" у визнанні кредитором боржника на суму 6 566 881,36 грн.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Доказів наявності у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці), суду не подано.
Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян до суду не надходили.
Станом на 18.03.2026 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) у задоволенні клопотання про витребування доказів.
2. Визнати кредитором у справі № 910/9573/25 по відношенню до боржника:
- Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) з грошовими вимогами на суму 11 914 578,25 грн., з яких 101 068,80 грн. - вимоги першої черги, 11 189 153,07 грн. - вимоги четвертої черги, 624 356,38 грн. - вимоги шостої черги;
- Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» з грошовими вимогами на суму 101 785,45 грн., з яких 4 844,80 грн. - вимоги першої черги, 86 940,65 грн. - вимоги четвертої черги, 10 000,00 грн. - вимоги шостої черги;
- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами на суму 87 350,97 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 81 294,97 грн. - вимоги четвертої черги;
- Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 5 845 744,00 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 32 436,46 грн. - вимоги другої черги, 400 000,00 грн. - вимоги третьої черги, 5 407 251,54 грн. - вимоги шостої черги;
- Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» з грошовими вимогами на суму 26 145 805,07 грн., з яких 4 844,80 грн. - вимоги першої черги, 26 084 930,17 грн. - вимоги четвертої черги, 56 030,10 грн. - вимоги шостої черги;
- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з грошовими вимогами на суму 39 508 285,83 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 31 214 134,57 грн. - вимоги четвертої черги, 8 288 095,26 грн. - вимоги шостої черги;
- Акціонерне товариство «Втормет» з грошовими вимогами на суму 93 543 467,47 грн., з яких 4 844,80 грн. - вимоги першої черги, 46 165 134,45 грн. - вимоги четвертої черги, 47 373 488,22 грн. - вимоги шостої черги.
3. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв", наявну дебіторську заборгованість.
5. Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
6. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 30.03.2026.
7. Зобов'язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність у процедурі розпорядження майном, складений з урахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
8. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/9573/25 на 24.04.2026 о 11:10 год. Засідання відбудеться у приміщені Господарського суду міста Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).
9. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
10. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у визнанні кредитором боржника на суму 6 483 918,25 грн.
11. Відмовити Акціонерному товариству «Втормет» у визнанні кредитором боржника на суму 6 566 881,36 грн.
12. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Повну ухвалу складено 25.03.2026
Суддя Д.В. Мандичев