ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.03.2026Справа № 910/15023/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської філії акціонерного товариства «Укртелеком»
до Кузнєцової Алли Євгенівни
про стягнення 547156,45 грн
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської філії акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Кузнєцової Алли Євгенівни про стягнення 547156,45 грн.
Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору № 80С310/СЦ/ВИХ/1191 від 26.11.2025 в частині повної та своєчасної оплати за оренду нерухомого майна, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 434553,51 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 87303,75 грн та 3% річних у розмірі 8451,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської філії акціонерного товариства «Укртелеком» залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
12.12.2025 через підсистему «Електронний суд» Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 року подано позовну заяву з усунутими недоліками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді, для подання третіми особами письмових пояснень з приводу заявлених вимог - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання .
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте поштові конверти із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення відповідачу, у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Відповідач в установлений строк відзиву на позов не подавала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляла.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не була обмежена у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подала до суду відзив на позов, а відтак не скористалась наданими їй процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачами відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
03.12.2024 між Акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кузнєцовою Аллою Євгенівною (далі-Орендар, відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 69-КМФ/24 (далі-Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору позивач передає, а відповідач бере в строкове платне користування наступне майно: нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, просп. Василя Порика, 12-А на четвертому поверсі 4 - поверхової будівлі АТС-433,434 (приміщення 4 поверху, гр. прим. №4, №№ 1-11, 14-16, 28-39, сходи VII відповідно до плану за поверхами), загальною площею 494,6 кв.м., для використання у якості готелю або хостелу, або офісу, або для ведення іншої господарської діяльності не забороненої законом. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.
Пунктом 11.1. Договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 07 листопада 2025 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що згідно зі ст. 631 ЦКУ умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 08.11.2024 року.
08.11.2024 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, просп. Василя Порика, 12-А на четвертому поверсі 4 - поверхової будівлі АТС-433,434 (приміщення 4 поверху, гр. прим. №4, №№ 1-11, 14-16, 28-39, сходи VII відповідно до плану за поверхами), загальною площею 494,6 кв.м. У вказаному акті зазначено про задовільний технічний та санітарний стан орендованого майна.
Згідно з п. 3.1. Договору за користування орендованим майном відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату, що складається з:
плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 41,67 гривень за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ становить 24731,98 гривень за 494,6 м2 за місяць;
плати за надання позивачем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).
Деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у Додатку №2 до договору (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 3.5 Договору відшкодування відповідачем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника (якщо окремий лічильник не встановлено, то відповідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодженням з орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді (п. 3.6. Договору).
Відповідно до п. 3.7. Договору орендна плата сплачується щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному порядку:
орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця;
плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 3.8. Договору орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається позивачем відповідачу на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами способу обміну документами. У разі не отримання відповідачем рахунку-акту від позивача відповідач зобов'язаний здійснити оплату плати за користування майном не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).
Відповідно до п. 5.3.12. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Згідно з п. п. 6.2. Договору у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар, на вимогу орендодавця, сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення зобов'язання.
Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням наявності у матеріалах справи акту приймання-передачі майна від 08.11.2024, суд зазначає, що у позивача виникло право вимоги орендної плати.
Між тим, як зазначає позивач та вбачається із матеріалів справи, сторони відповідно до п. 11.6.1. Договору за взаємною згодою достроково розірвали Договір, що підтверджується Актом приймання-передачі майна (повернення) від 07.05.2025.
Водночас, судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі сплатив орендну плату за період користування орендованим майном з 01.01.2025 по 07.05.2025.
Листами № 601-ВИХ-КV-82Е100-2025 від 29.05.2025 та № 80С310/СЦ/ВИХ/696 від 15.07.2025 позивач надіслав відповідачу претензії із проханням перерахувати на рахунок позивача заборгованість з орендної плати у добровільному порядку. Однак, заборгованість не було сплачено.
У відповідь на претензію № 80С310/СЦ/ВИХ/696 від 15.07.2025 відповідач листом від 23.07.2025 повідомив, що підтверджує наявність заборгованості та намір її сплатити, але просив розтермінувати погашення заборгованості на три місяці, а саме до 31.10.2025.
З огляду на те, що відповідачем не було оплачено орендні платежі за період 01.01.2025 по 07.05.2025, наявні підстави для стягнення основного боргу з орендної плати в розмірі 434553,51 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені, 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).
Сторони у п. 6.2. Договору передбачили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, орендар, на вимогу орендодавця, сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних, суд вважає їх арифметично правильними, такими, що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Кузнєцової Алли Євгенівни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 21560766) заборгованість у розмірі 434553 (чотириста тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн 51 коп., пеню у розмірі 87303 (вісімдесят сім тисяч триста три) грн 75 коп., 3% річних у розмірі 8451 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 6565 (шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн 88 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 26.03.2026
Суддя Я.В. Маринченко