пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
25 березня 2026 року Справа № 903/99/26
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальність “ДПП РЕСУРС»
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка
про стягнення 1 159 865, 56 грн.
Представники сторін:
від позивача: не прибули;
від відповідача: не прибули;
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальність “ДПП РЕСУРС» звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка у якому просить стягнути 1 159 865,56 грн. заборгованості в т.ч. 1 081 080, 00 грн. - основного боргу та 78 785, 56 грн. - пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору поставки №РІ-121 від 27.10.2025 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 10.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.03.2026.
23.02.2026 представник відповідача через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву за вх.№01-87/992/26 від 23.02.2026 у якому просить суд у задоволенні позивних вимог відмовити, витребувати у позивача оригінали усіх поданих додатків до позовної заяви, не брати до уваги додатки (надані у копіях) до позовної заяви на підставі абз.2, ч.6 ст. 91 ГПК України або ч.9, ст. 80 ГПК України. Також просить стягнути з позивача судові витрати на надання правової допомоги в розмір 5000 грн.
24.02.2026 представник позивача через систему “Електронний суд» подав відповідь на відзив за вх.№01-87/1045/26 від 24.02.2026 у якому вказав, що відзив на позовну заяву не містить належних заперечень по суті заявлених вимог та відповідачем не заперечено факт поставки, прийняття товару, розмір основного боргу, а також в підтвердження визнання відповідачем боргу та строку його погашення долучив гарантійний лист від 06.02.2026 за № 06/02/1, а тому просить суд задоволити позов в повному об'ємі.
04.03.2025 представник позивача подав заяву за вх.№01-75/399/26 у якій просить слухати справу без його участі, не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Також надав суду для огляду і дослідження оригінали документів долучених до позовної заяви та після розгляду справи по суті просить їх повернути позивачу.
04.03.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальність “ДПП РЕСУРС» надійшла заява за вх.№01-87/1211/26 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 05.03.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальність “ДПП РЕСУРС» за вх. №01-87/1211/26 від 04.03.2026 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення “EasyCon» у справі №903/99/26.
Представник позивача у судове засідання не прибув, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву за вх.№01-87/1555/26 від 23.03.2026 у якій просить суд засідання провести без його участі, позов підтримує в повному об'ємі.
Відповідач, всупереч створеним судом відповідних умов та наданих строків, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, причин неявки свого представника в судове засідання суд не повідомив, хоча про день на час розгляду справи в суді повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 05.03.2026.
У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
27 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПП РЕСУРС» (Постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка (покупець) укладено договір поставки №РІ-121 згідно з умовами котрого, постачальник передає у власність покупця паливну деревну гранулу та/або брикети паливні типу RUF (надалі за текстом - Товар), в строки та на умовах, передбачених даним Договором, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах, визначених у даному Договорі.
Згідно п.п. 1.2.-1.4. договору найменування, кількість та ціна Товару, що поставляється по даному Договору, визначаються у видаткових накладних або рахунках, які оформляються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару.
Під партією товару Сторони розуміють Товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Усі видаткові накладні, підписані сторонами, починаючи з дати укладення цього договору і до закінчення строку його дії є його невід'ємними частинами. Найменування, кількість, вартість товару, ціна, умови поставки, умови оплати, тощо визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних на товар та/або специфікацій, та/або замовлення. Замовлення на поставку надається Покупцем, в будь-якій зручній для нього формі (в тому числі усній) і має містити дані про: найменування та код ЄДРПОУ адресата заявки; найменування Товару; кількість Товару; базис поставки; бажані терміни поставки.
Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.
Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. договору ціна за Товар є договірною та вказується у видаткових накладних або рахунках на кожну поставку. Загальна сума Договору складається із сум, зазначених в накладних або рахунках, якими оформляються прийом-передача Товару, поставленого на підставі даного Договору. У разі зміни ціни на товар, Постачальник засобами телефонного, факсимільного зв'язку або електронної пошти зобов'язується повідомити про це Покупця.
Поставка Товару здійснюється за домовленістю Сторін Продавцем або Покупцем у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів “ІНКОТЕРМС» (редакція 2010 року) на одній з таких умов (базис поставки): FCA - (пункт відвантаження); СРТ - (пункт призначення); EXW - (місце зберігання); DDP - (склад Покупця). Конкретна умова поставки (базис поставки) зазначається у відповідній товарно-транспортній накладній та/або замовленні. Датою поставки партії вважається дата прийому-передачі Товару, зазначена у відповідній накладній або рахунку (відповідному товаросупровідному документі), (п.п. 4.1.-4.2. договору).
Згідно п.п. 5.1.-5.2. договору постачальник зобов'язується передати товар покупцю на підставі попередньої оплати за товар. Попередня оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури.
Перехід ризиків та права власності на Товар відбувається в момент прийому-передачі Товару в залежності від місця поставки: на складі Покупця або Постачальника.Якщо товар, що поставляється, виявиться дефектним або не відповідатиме умовам якості, або кількості узгодженим Сторонами, Постачальник зобов'язаний замінити такий товар на товар належної якості, або допоставити необхідну кількість Товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання від Покупця відповідного Акту. Усі витрати, пов'язані з такою заміною, покладаються на Постачальника. Зазначений пункт застосовується лише в тому випадку, якщо в момент прийому- передачі Товару Покупець виявив невідповідність якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах та склав про це відповідний акт з обов'язковим залученням представника Постачальника. У разі наявності розбіжностей між Сторонами щодо кількості та/або визнання наявності недоліків, дефектів Товару, будь-яка Сторона за письмовим погодженням з іншою Стороною має право залучити незалежного спеціаліста (експерта) для надання висновку з цього питання з віднесенням витрат на оплату його послуг на ту Сторону, позиція якої не була підтверджена спеціалістом (п.п. 6.1.-6.3. договору).
Згідно п.п. 7.1., 7.7. договору в разі невиконання або неналежного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, вони несуть відповідальність, встановлену цим Договором та чинним законодавством.
За не оплату або несвоєчасний розрахунок за поставлений Товар Покупець оплачує Постачальнику на його вимогу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, та діє до 31.12.2026р., а у відношенні до грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 9.1. договору).
На виконання умов договору позивачем у листопаді місяці 2025 року було поставлено, а ПОСП ім. Івана Франка, прийнято, товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 1 081 080, 00 грн. згідно видаткових накладних №2680 від 08.11.2025 на суму 270 270,00 грн., №2681 від 08.11.2025 на суму 270 270,00 грн., № 2698 від 10.11.2025 на суму 270 270,00 грн. та №2712 від 11.11.2025 на суму 270 270,00 грн.
Поставка товарів визначеною вартістю підтверджується також долучених позивачем до матеріалів справи товарно-транспортних накладних від 08.11.2025, від 10.11.2025 та від 11.11.2025.
Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.
Суд встановив, що видаткові накладні №2680 від 08.11.2025 на суму 270 270,00 грн., №2681 від 08.11.2025 на суму 270 270,00 грн., № 2698 від 10.11.2025 на суму 270 270,00 грн. та №2712 від 11.11.2025 на суму 270 270,00 грн. на поставку позивачем товарно-матеріальних цінностей ПОСП ім. Івана Франка підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставах, згідно умов підписаного договору поставки від 27.10.2025 №РІ-121 господарських операцій.
Проте, ПОСП ім. Івана Франка взяті на себе згідно договору поставки від 27.10.2025 №РІ-121 зобов'язання в частині проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість не оплатило у зв'язку з чим заборгувало постачальнику 1 081 080, 00 грн.
Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача 1 081 080, 00 грн. заборгованості та 78 785, 56 грн. - пені.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки від 27.10.2025 №РІ-121. Договір предметом судового розгляду не був, недійсним в судовому порядку не визнавався.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи встановлені обставини, укладення між сторонами договору поставки від 27.10.2025 №РІ-12, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд дійшов висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості 1 081 080, 00 грн.
Сума заборгованості 1 081 080, 00 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем, відображається у акті звірки взаємних розрахунків станом на 03.02.2026 та гарантійному листі відповідача від 06.02.2026 №06/02/1 в якому Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка повідомляє та зобов'язується оплатити згідно акту звірки взаємних розрахунків за період 2025 за договором від 27.10.2025 №РІ-12 на суму 1 081 080, 00 грн. у строк до 16.02.2026 (а.с. 53).
Щодо стягнення пені в сумі 78 785, 56 грн. - пені за період з 11.11.2025 по 04.02.2026 суд виходив із такого.
В силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Відповідно до п.п. 7.1., 7.7. договору в разі невиконання або неналежного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, вони несуть відповідальність, встановлену цим Договором та чинним законодавством.
За не оплату або несвоєчасний розрахунок за поставлений Товар Покупець оплачує Постачальнику на його вимогу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вище зазначене, приймаючи до уваги, що право стягнення пені обумовлене умовами договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в загальній сумі 78 785,56 грн.
Заперечення відповідача, в частині долучення до матеріалів справи позовної заяви сумнівних документів не взято до уваги суду.
Суд встановив, що позивачем було надано суду оригінали документів долучені до позовної заяви та встановлено вірність копій їх оригіналам.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "ДПП РЕСУРС" (Волинська область, Ковельський район, село Бахів, вулиця Залізнична, будинок 1Ф, код ЄДРПОУ 41509915) 1 159 865,56 грн. заборгованості в т.ч. 1 081 080, 00 грн. - основного боргу та 78 785, 56 грн. - пені та 13 918,38 грн. витрат пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення
складено 25.03.2026.
Суддя В. М. Дем'як