ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3417/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Павленко Н.А., Таран С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів зі складу колегії суддів Богатиря К.В. та Таран С.В. (вх.507/26 Д2 від 24.03.2026)
в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.11.2025 про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження (як довод апеляційної скарги)
по справі №916/3417/25
за позовом: Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1»
до ОСОБА_1
про стягнення 101 769,10 грн, -
Обслуговуючий кооператив «Золоті ключі-1» звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 101769,10 грн, зокрема 77 033,00 членських внесків, 5 175,61 грн пені, 8 479,64 грн інфляційних втрат, 1 819,25 грн три проценти річних та 10 000,00 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 задоволено частково позов Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1»; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» 73 195,00 заборгованості по членським внескам, 2 448,23 грн пені, 8 229,66 грн інфляційних втрат, 1 765,81 грн три проценти річних, 5 000,00 штрафу, 5 163,32 грн судового збору; відмовлено у решті частини заявлених Обслуговуючим кооперативом «Золоті ключі-1» позовних вимог.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.11.2025 та на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 по справі №916/3417/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3417/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/3417/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.11.2025 та на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 по справі №916/3417/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3417/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3417/25.
Здійснивши опрацювання матеріалів даної справи після їх надходження до суду апеляційної інстанції, 11.03.2026 суддею Поліщук Л.В. в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про самовідвід.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 заяву про самовідвід судді зі складу колегії суддів Поліщук Л.В. у справі №916/3417/25 задоволено; відведено суддю зі складі колегії суддів Поліщук Л.В. від розгляду справи №916/3417/25; справу №916/3417/25 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 справу № 916/3417/25 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Павленко Н.А.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 прийнято справу №916/3417/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Павленко Н.А., Таран С.В.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 по справі №916/3417/25; призначено справу №916/3417/25 до розгляду на 23.04.2026 о 12:30.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів зі складу колегії суддів Богатиря К.В. та Таран С.В. (вх.567/26/Д2 від 24.03.2026).
Заява про відвід суддів обґрунтована наступним:
- судді Богатир К.В. та Таран С.В. приймали участь у розгляді справ №916/5182/23 та №916/730/25 між тим ж самими сторонами та сформували правову позицію щодо ключових обставин і правової природи спірних правовідносин;
- автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями справи за участю ОК «Золоті ключі-1» розподілялися виключно суддям Богатир К.В. та Таран С.В.;
- у Південно-західному апеляційному господарському суді справи за ОК «Золоті ключі-1» вирішуються на користь кооперативу;
- оскаржуване рішення суду першої інстанції фактично ґрунтується на правових висновках, сформованих апеляційною інстанцією у справах №916/5182/23 та №916/730/25, що ставить суд у становище правової оцінки своїх правових висновків. Така процесуальна ситуація суперечить фундаментальному принципу - «ніхто не може бути суддею у власній справі»;
- виникає об'єктивний ризик формування наперед визначеного підходу до вирішення ключових питань спору, оскільки судді вже висловили правову позицію щодо тих самих правовідносин;
- суддя Поліщук Л.В. за даними її декларації є асоційованим членом ОК «Золоті ключі-1» та її належать відповідні корпоративні права у кооперативі, який виступає позивачем у даній справі, що свідчить щодо можливого позапроцесуального впливу на розгляд справи та на членів колегії у даній справі, а саме Богатир К.В. та Таран С.В .
Дослідивши доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
В рішенні Європейського суду у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 року зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правовою підставою для відводу колегії суддів зазначtyj п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр» проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд також виходить із того, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).
Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді/ колегії суддів.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Щодо посилань апелянта на участь суддів Богатиря К.В. та Таран С.В. у розгляді справ №916/5182/23 та №916/730/25, колегія суддів зазначає наступне.
В провадженні колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г. перебувала апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 про закриття провадження по справі №916/5182/23 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення 128 522,03 грн.
З матеріалів даної справи вбачається наступне:
«Позивач Обслуговуючий кооператив «Золоті ключі-1» звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 128 522,03 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 провадження у справі №916/5182/23 закрито; роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 про закриття провадження по справі №916/5182/23.»
Враховуючи те, що саме ОК «Золоті ключі-1» оскаржував ухвалу про закриття провадження, то можна дійти до висновку, що саме кооператив був незгодний з відповідним рішенням суду першої інстанції. В той же час, ОСОБА_1 підтримував відповідну ухвалу про закриття провадження.
В свою чергу, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 по справі №916/5182/23 (колегія суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.) апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 про закриття провадження по справі №916/5182/23 - залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 про закриття провадження по справі №916/5182/23 - залишено без змін.
Тобто суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів головуючий суддя Богатир К.В., суддів: Таран С.В., Філінюк І.Г. виніс рішення на користь ОСОБА_1 , що спростовує посилання апелянта на те, що всі рішення постановлювалися виключно на користь ОК «Золоті ключі-1».
В подальшому, постановою Верховного Суду від 06.11.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі №916/5182/23 скасовано, а справу направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Отже рішення у справі №916/5182/23 на користь ОК «Золоті ключі-1» ухвалювалося саме на підставі позиції Верховного Суду у даній справі.
Крім того, в провадженні колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г. перебувала апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 про закриття провадження по справі №916/730/25 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» про стягнення 169 317,19 грн.
З матеріалів даної справи вбачається наступне:
« ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» про стягнення 97 688,00 грн, що були сплачені в якості членських внесків за період із січня 2018 року по січень 2022 року та стягнення пені у розмірі 71 629,19 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 задоволено заяву Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» про закриття провадження у справі; закрито провадження у справі № 916/730/2
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Золоті ключі-1» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 про закриття провадження по справі №916/730/25.»
В свою чергу, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 по справі №916/730/25 (колегія суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.) апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 про закриття провадження по справі №916/730/25 - задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 про закриття провадження по справі №916/730/25 - скасовано; справу №916/730/25 направлено на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Крім того, постановою Верховного Суду від 07.10.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі №916/730/25 залишено без змін.
Таким чином, розглядаючи справу №916/730/25 суд апеляційної інстанції не вирішив спір по суті, тому стверджувати про те, що суд виніс рішення на користь ОК «Золоті ключі-1» є неможливим, адже суд направив відповідний спір на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Більше того, Верховний Суд перевірив правильність відповідного рішення суду апеляційної інстанції, дане рішення залишено без змін.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що незгода апелянта з висновком суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку не може слугувати підставою для відводу та свідчити про упередженість такої колегії суддів. Адже фактично, апелянт у даному випадку не згоден з позицією колегії суддів, викладеної у межах постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 по справі №916/730/25.
Однак, як зазначалося вище, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).
Посилання апелянта на те, що колегія суддів у складі суддів: Богатиря К.В. та Таран С.В. у справах №916/5182/23 та №916/730/25 вже зробила висновки щодо спірних у даній справі правовідносин не приймається колегіє суддів до уваги. Адже, такі доводи апелянта знову ж таки зводяться до незгоди з ухваленими за участі колегії суддів рішеннями, що не може бути підставою для відводу зазначених суддів у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання апелянта на те, у Південно-західному апеляційному господарському суді справи щодо ОК «Золоті ключі-1» вирішуються на користь кооперативу, також не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
По-перше, як було зазначено вище, у справі №916/5182/23 суд апеляційної інстанції підтримав саме позицію Жердецького О.Ф., а у справі №916/730/25 спір не було вирішено по суті.
По-друге, посилання апелянта на певний перелік неідентифікованих справ, без наведення їх номерів та обставин взагалі не може прийматися до уваги в частині посилань на упередженість суду.
Посилання апелянта на можливий вплив судді Поліщук Л.В. на членів колегії суддів у даній справи не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.
По-перше, як було встановлено вище 11.03.2026 суддею Поліщук Л.В. з метою забезпечення достатніх гарантій для виключення будь-якого законного сумніву щодо особистої безсторонності судді Поліщук Л.В., а також неупередженості останньої при розгляді даної справи, подано заяву про самовідвід від розгляду даної справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 заяву про самовідвід судді зі складу колегії суддів Поліщук Л.В. у справі №916/3417/25 задоволено; відведено суддю зі складі колегії суддів Поліщук Л.В. від розгляду справи №916/3417/25; справу №916/3417/25 передано для повторного автоматизованого розподілу.
По-друге, посилання апелянта на можливий тиск з боку судді Поліщук Л.В. на інших суддів ґрунтується виключно на бездоказових припущеннях апелянта та не підтверджується жодними належними та допустими доказами.
Безпідставним також є посилання апелянта на те, що автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями справи за участю ОК «Золоті ключі-1» розподілялися виключно суддям Богатир К.В. та Таран С.В.
Зокрема, відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 по справі №916/3417/25 у розподілі брали участь наступні судді: Аленін О.Ю., Філінюк І.Г., Лічман Л.В., Богатир К.В., Таран С.В., Павленко Н.А., Поліщук Л.В.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 по справі №916/730/25 у розподілі брали участь наступні судді: Аленін О.Ю., Філінюк І.Г., Богатир К.В., Таран С.В., Поліщук Л.В.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 по справі №916/5182/23 у розподілі брали участь наступні судді: Аленін О.Ю., Філінюк І.Г., Богатир К.В., Таран С.В., Поліщук Л.В.
Тобто при розподілі всі трьох справ за участю ОК «Золоті ключі-1» та ОСОБА_1 здійснювався вибір колегії суддів серед цілого переліку суддів, які повинні розглядати вказану категорію спорів.
В той же час, апелянт не надав жодних доказів втручання у систему автоматизованого розподілу під час здійснення розподілу справи №916/3417/25 або будь-який інший вплив, що міг призвести до створення результатів відповідного розподілу.
В свою чергу, всі посилання ОСОБА_1 базуються виключно на його припущеннях та незгоді з рішеннями та висновками суду в інших справах.
Враховуючи викладене, а також те, що інших ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів зі складу колегії суддів Богатиря К.В. та Таран С.В., заявником у заяві про відвід не наведено, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1.Визнати необґрунтованим відвід суддів зі складу колегії суддів Богатиря К.В. та Таран С.В., заявлений ОСОБА_1 у справі №916/3417/25.
2.Справу №916/3417/25 передати на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя К.В. Богатир
Судді: Н.А. Павленко
C.В. Таран